Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №756/16926/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/16926/25

Номер провадження № 1-кп/756/930/26

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 01.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050002396, 05.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100050000453 у відношенні:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Бурімка, Чорнобаївського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 05.09.2025 Оболонським районним судом м.Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

за обвинуваченням у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України,

УСТАНОВИВ:

30.09.2025 близько 16:55 год., ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку 16-а по вул. Бережанській в м.Києві, маючи умисел, направлений на незаконне придбання та подальше зберігання психотропної речовини для особистого вживання без мети збуту, виявив один згорток ізоляційної стрічки синього кольору з вмістом зіп-пакету з кристалоподібною речовиною світло-бежевого кольору, який підняв та помістив до лівої кишені куртки, в яку був одягнений на той час, тим самим незаконно придбав та розпочав зберігати психотропну речовину для особистого вживання без мети збуту.

Того ж дня ОСОБА_7 , перебуваючи за вказаною адресою, був зупинений працівником поліції, та на запитання щодо наявності у нього речей та предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що в лівій кишені куртки знаходиться згорток ізоляційної стрічки синього кольору з вмістом зіп-пакету з кристалоподібною речовиною світло-бежевого кольору, який він знайшов за вищевикладених обставин та зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.

На місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м.Києві, після приїзду якої, у присутності двох понятих ОСОБА_7 добровільно надав для вилучення згорток ізоляційної стрічки синього кольору з вмістом зіп-пакету з кристалоподібною речовиною світло-бежевого кольору.

Під час досудового розслідування встановлено, що вилучена у ОСОБА_7 кристалоподібною речовиною світло-бежевого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обсяг якої заборонено - PVP, маса в речовині становить 0,2 г.

Крім того, 04.03.2026 у невстановлений час, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку 50 по вул. Вишгородській в м.Києві, маючи умисел, направлений на незаконне придбання та подальше зберігання психотропної речовини для особистого вживання без мети збуту, виявив на землі згорток з фрагменту паперу з вмістом порошкоподібної речовини світло-бежевого кольору, який підняв та поклав до правої кишені джинсів, в які був одягнений на той час, тим самим незаконно придбав та розпочав зберігати психотропну речовину для особистого вживання без мети збуту.

Того ж дня, близько 15-15 год., ОСОБА_7 , перебуваючи за вказаною адресою, був зупинений працівниками поліції, та на запитання щодо наявності у нього речей та предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що в правій кишені джинсів знаходиться згорток з фрагменту паперу з вмістом порошкоподібної речовини світло-бежевого кольору, який він знайшов за вищевикладених обставин та зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.

На місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м.Києві, після приїзду якої, у присутності двох понятих ОСОБА_7 добровільно надав для вилучення згорток з фрагменту паперу з вмістом порошкоподібної речовини світло-бежевого кольору.

Під час досудового розслідування встановлено, що вилучена у ОСОБА_7 порошкоподібна речовина світло-бежевого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4 ММС, маса в речовині становить 0,184 г.

Отже, ОСОБА_7 учинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, підтвердивши обставини вчинення ним інкримінованих органом досудового розслідування злочинів, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 30.09.2025 біля будинку 16-а по вул. Бережанській в м.Києві, на землі побачив згорток з ізоляційної стрічки, розуміючи, що там знаходиться психотропна речовина, він підняв та поклав його до карману куртки для власного вживання, оскільки на той час вживав такі речовини. Через деякий час його зупинили працівники поліції, яким він добровільно видав згорток. За аналогічних обставин він знайшов згорток 04.03.2026, перебуваючи біля будинку 50 по вул. Вишгородській в м.Києві, який також добровільно видав працівникам поліції. У вчиненому розкаюється, негативно ставиться до вчиненого, просить строго не карати, на даний час не вживає психотропні та наркотичні речовини.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміновані злочини учинено обвинуваченим, а тому просить суд визнати ОСОБА_7 винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, та відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком покарання, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_7 правильно розуміє зміст цих обставин, і відсутні сумніви щодо добровільності його позиції. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Захисник в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання, враховуючи його щире каяття, визнання вини.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо саме обвинувачений протягом усього досудового розслідування визнавав свою винуватість, а також просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорій нетяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, а також його вид та суспільну небезпечність, наслідки вчинення злочину, зокрема, що матеріальна шкода не завдана. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальні правопорушення в період іспитового строку, не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання.

При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статями 69, 69-1 КК України, не встановлено.

Суд призначає покарання на підставі внутрішнього переконання і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігти вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Слід урахувати, що ОСОБА_7 раніше вже призначалось покарання в виді обмеження волі із застосування ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком. Такі обставини не дають суду підстав для застосування більш м`якого покарання, або покарання з іспитовим строком, оскільки таке покарання не досягне визначеної ст. 50 КК України мети.

Так, за ч. 2 ст. 309 КК України слід призначити ОСОБА_7 покарання в виді позбавлення волі.

Суд вже зазначав, що ОСОБА_7 був засуджений 05.09.2025 Оболонським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців. При цьому, ОСОБА_7 вчинив нове кримінальне правопорушення, не відбувши повністю покарання за вказаним вироком суду у виді обмеження волі, у зв`язку з чим, суд вважає за потрібне призначити ОСОБА_7 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши частково не відбуту частину покарання в виді 1 місяця позбавлення волі, за правилами, передбаченими ст.72 КК України.

Призначення ОСОБА_7 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

У рамках вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_7 22.04.2026 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому судом було продовжено, і який діє наразі. У зв`язку з чим, на думку суду, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, слід залишити під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 до набуття вироком законної сили.

При цьому, строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню в якості відбутого за цим вироком покарання, із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, а строк покарання слід рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи СЕ-19/111-25/60928-НЗПРАП від 06.10.2025 у сумі 3565 грн 60 коп., експертизи СЕ-19/111-26/11772-НЗПРАП від 05.03.2026 у сумі 3565 грн. 60 коп., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, а саме психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 0,2 г, психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4 ММС, загальною масою 0,184 г, яка зберігається в камері схову речових доказів Оболонського УП ГУ Національної поліції у м.Києві, слід знищити.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 377, 394, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 71, ч.1 ст.72 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, яке призначене за цим вироком, частки невідбутого покарання за вироком Оболонського районного суду м.Києва від 05.09.2025 у виді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання в виді позбавлення волі строком на 1(один) рік 7 (сім) місяців.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 , починаючи з 22.04.2026 до набуття вироком законної сили, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України, одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Процесуальні витрати на проведення експертизи СЕ-19/111-25/60928-НЗПРАП від 06.10.2025 у сумі 3565 грн 60 коп., експертизи СЕ-19/111-26/11772-НЗПРАП від 05.03.2026 у сумі 3565 грн. 60 коп. стягнути з ОСОБА_7 на користь держави.

Речові докази: психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 0,2 г, психотропну речовину, обіг якої заборонений - 4 ММС, загальною масою 0,184 г, які зберігається в камері схову речових доказів Оболонського УП ГУ Національної поліції у м.Києві, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку визначеному ст. 376, 615 КПК України

Суддя ОСОБА_1