Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №918/551/26 — Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/551/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт"

про стягнення заборгованості в розмірі 2 249 817 грн. 51 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Тарадайко Зорина Володимирівна (поза межами залу суду);

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2026 року Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 2 249 817 грн. 51 коп.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо повернення оплати по договору поставки № 17/06/2024 від 17 червня 2024 року в розмірі 1 963 025 грн. 52 коп. Окрім того, позивачем у зв`язку із неналежним виконанням грошового зобов`язання нараховано відповідачу 19 056 грн. 89 коп. 3% річних, 75 384 грн. 59 коп. інфляційних втрат та 192 350 грн. 51 коп. пені.

Відповідач у свою чергу заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив, у якому не останній заперечує позовні вимоги та просить суд зменшити розмір нарахованої пені, 3% річних, інфляційних втрат та розмір заявленої правничої допомоги. Окрім того, відповідач просив суд у разі задоволення позову розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/551/26 за позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" про стягнення заборгованості в розмірі 2 249 817 грн. 51 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 19 травня 2026 року.

19 травня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання заперечень на позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 травня 2026 року відкладено підготовче засідання на 16 червня 2026 року.

04 червня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов в порядку ст. 165 ГПК України відзив разом із заявами, в яких останній просить суд надати строк для мирного врегулювання спору, зменшити розмір заявленої позивачем правничої допомоги, за відсутності мирного врегулювання спору зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій та у разі задоволення позовних вимог розстрочити виконання рішення суду.

10 червня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача в порядку ст. 166 ГПК України на дійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує доводи відповідача та заперечує проти задоволення заяв.

10 червня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про надання строку для мирного врегулювання спору.

15 червня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про надання строку для мирного врегулювання спору.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16 червня 2026 року відкладено підготовче засідання на 30 червня 2026 року.

30 червня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи інформаційної бухгалтерської довідки та доказів часткової оплати боргу. Окрім того, представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи з метою мирного врегулювання спору.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 червня 2026 року відкладено підготовче засідання на 14 липня 2026 року та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

09 липня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 липня 2026 року у задоволенні заяви Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" № б/н від 08 липня 2026 року про забезпечення позову відмовлено.

14 липня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява про закриття провадження в частині сплаченої заборгованості та повернення судового збору.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 липня 2026 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/551/26 за позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" про стягнення заборгованості в розмірі 2 249 817 грн. 51 коп. та призначено розгляд справи № 918/551/26 до судового розгляду по суті на 28 липня 2026 року.

28 липня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 липня 2026 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 18 серпня 2026 року.

18 серпня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 18 серпня 2026 року суд розглянувши клопотання представника відповідач, заслухавши думку присутніх учасників процесу, прийшов до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, зважаючи на наступне.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частинами 14 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За приписами пункту 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Проаналізувавши зміст поданого клопотання, суд не встановив обґрунтованих підстав з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України для відкладення розгляду справи, адже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, те що коло представників не обмежене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 18 серпня 2028 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача у свою чергу в судове засідання не з`явився.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

17 червня 2024 року між Приватним підприємством "Аграрна Компанія 2004" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмолокопродукт" (далі - Покупець) укладено Договір поставки молока № 17/06 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується постачати Покупцю молоко, в перерахунку на молоко по базисному вмісту жиру, що відповідає по якості діючим стандартам (ДСТУ 3662 – 2018), технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, а Покупець зобов`язується приймати молоко (надалі – Товар) і оплачувати його вартість Постачальнику, відповідно до умов цього Договору.

Покупець зобов`язується своєчасно приймати Товар у Постачальника за кількістю та якістю у відповідності з цим Договором, шляхом підписання товаросупровідних документів на Товар. (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.4. Договору датою передачі Товару у власність Покупця вважається дата, що вказана у товарно-транспортній (видатковій) накладній або акті приймання - передачі Товару.

Оплата здійснюється протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання Товару. (п.3.3. Договору).

Пунктами 5.1 та 5.2 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання Договору відповідно до законодавства України. За несвоєчасне проведення розрахунків за прийнятий товар Покупець сплачує Постачальнику, за письмовою вимогою останнього, крім суми боргу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Договір підписаний позивачем та відповідачем, та скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу за період з 30 червня 2024 року по 31 грудня 2025 року у власність Товар загальною вартістю 12 313 025 грн. 52 коп. з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними та приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини, а саме: за червень 2024 року згідно з приймальною квитанцією № 0000000073 на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 90 022 грн. 40 коп. з ПДВ, та підтверджується Видатковою накладною № 10022 від 30 червня 2024 року; за липень 2024 року згідно з приймальною квитанцією № 0000000088 на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 484 851 грн. 20 коп. з ПДВ, та підтверджується Видатковою накладною № 10987 від 10 липня 2024 року, Видатковою накладною № 11006 від 20 липня 2024 року, Видатковою накладною № 11364 від 31 липня 2024 року; за серпень 2024 року згідно з приймальною квитанцією № 000000007 від 31 серпня 2024 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 681 804 грн. 40 коп. з ПДВ, та підтверджується Видатковою накладною № 12593 від 10 серпня 2024 року; Видатковою накладною № 12806 від 20 серпня 2024 року, Видатковою накладною № 13347 від 31 серпня 2024 року; за вересень 2024 року згідно з приймальною квитанцією № 9 від 30 вересня 2024 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 730 714 грн. 02 коп. з ПДВ, та підтверджується Видатковою накладною № 15274 від 10 вересня 2024 року, Видатковою накладною № 15849 від 20 вересня 2024 року, Видатковою накладною № 15850 від 30 вересня 2024 року; за жовтень 2024 року згідно з приймальною квитанцією № 3 від 31 жовтня 2024 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 693 619 грн. 50 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 17177 від 10 жовтня 2024 року, Видатковою накладною № 17885 від 20 жовтня 2024 року, Видатковою накладною № 17888 від 31 жовтня 2024 року; за листопад 2024 року згідно з приймальною квитанцією № 1 від 30 листопада 2024 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 671 320 грн. 32 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 18486 від 10 листопада 2024 року, Видатковою накладною № 19342 від 20 листопада 2024 року, Видатковою накладною № 19323 від 30 листопада 2024 року; за грудень 2024 року згідно з приймальною квитанцією № 2 від 31 грудня 2024 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 764 191 грн. 56 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 19931 від 10 грудня 2024 року, Видатковою накладною № 21086 від 20 грудня 2024 року, Видатковою накладною № 21087 від 31 грудня 2024 року.

Всього у 2024 році поставлено Постачальником та прийнято Покупцем Товару на загальну суму 4 116 523 грн. 80 коп. з ПДВ, оплату здійснено на суму 3 190 000 грн. 00 коп., що підтверджується також Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31 грудня 2024 року підписаного сторонами та банківською випискою по рахунку Акціонерного товариства "Райффайзен Банк".

Надалі у період 2025 року, Постачальником передано у власність Покупця Товар загальною вартістю, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними та приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини, а саме: за січень 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 3 від 31 січня 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 662 181 грн. 96 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 528 від 10 січня 2025 року, Видатковою накладною № 1532 від 20 січня 2025 року, Видатковою накладною № 1539 від 31 січня 2025 року; за лютий 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 1 від 28 лютого 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 610 828 грн. 02 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 2408 від 10 лютого 2025 року, Видатковою накладною № 3684 від 20 лютого 2025 року, Видатковою накладною № 3685 від 28 лютого 2025 року; за березень 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 17 від 31 березня 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 798 240 грн. 30 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 4454 від 10 березня 2025 року, Видатковою накладною № 5710 від 20 березня 2025 року, Видатковою накладною № 5711 від 31 березня 2025 року; за квітень 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 29 від 30 квітня 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 556 635 грн. 42 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 7175 від 10 квітня 2025 року, Видатковою накладною № 7243 від 20 квітня 2025 року, Видатковою накладною № 8194 від 30 квітня 2025 року; за травень 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 47 від 31 травня 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 705 733 грн. 38 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 8696 від 10 травня 2025 року, Видатковою накладною № 9672 від 20 травня 2025 року, Видатковою накладною № 9683 від 31 травня 2025 року; за червень 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 22 від 30 червня 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 598 456 грн. 32 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 10442 від 10 червня 2025 року, Видатковою накладною № 11589 від 20 червня 2025 року, Видатковою накладною № 11591 від 30 червня 2025 року; за липень 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 60 від 31 липень 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 864 364 грн. 38 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 12302 від 10 липня 2025 року, Видатковою накладною № 16925 від 10 вересня 2025 року (відповідно до Бухгалтерської довідки № 10/09 від 10 вересня 2025 року проведено коригування реалізації Товару за видатковою накладною № 11023 від 20 липня 2025 року), Видатковою накладною № 16941 від 10 вересня 2025 року (відповідно до Бухгалтерської довідки № 10/09 від 10 вересня 2025 року проведено коригування реалізації Товару за видатковою накладною № 13313 від 31 липня 2025 року); за серпень 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 41 від 31 серпня 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 595 456 грн. 22 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 13933 від 10 серпня 2025 року, Видатковою накладною № 14806 від 20 серпня 2025 року, Видатковою накладною № 15282 від 31 серпня 2025 року; за вересень 2025 року згідно з приймальною квитанцією №72 від 16 вересень 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 587 708 грн. 88 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 16113 від 10 вересень 2025 року, Видатковою накладною № 17497 від 20 вересень 2025 року, Видатковою накладною № 17499 від 30 вересень 2025 року; за жовтень 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 93 від 31 жовтня 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 778 126 грн. 80 коп. з ПДВ та підтверджується Видатковою накладною № 18387 від 10 жовтня 2025 року, Видатковою накладною № 19168 від 20 жовтня 2025 року, Видатковою накладною № 20062 від 31 жовтня 2025 року; за листопад 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 108 від 30 листопада 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 643 115 грн. 88 коп. з ПДВ та підтверджується: Видатковою накладною № 20877 від 15 листопада 2025 року, Видатковою накладною № 22343 від 30 листопада 2025 року; за грудень 2025 року згідно з приймальною квитанцією № 134 від 31 грудня 2025 року на закупівлю молочної сировини всього прийнято Покупцем Товару на загальну суму 795 614 грн. 16 коп. з ПДВ та підтверджується: Видатковою накладною № 22877 від 15 грудня 2025 року, Видатковою накладною № 24036 від 31 грудня 2025 року.

Всього у 2025 році поставлено Позивачем та прийнято Відповідачем Товару на загальну суму 8 196 501 грн. 72 коп. з ПДВ, оплату здійснено на суму 6 850 000 грн. 00 коп., що підтверджується також Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31 грудня 2025 року підписаного сторонами та банківськими виписками по рахунку в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк" та Акціонерному товаристві "ПУМБ".

Як встановлено судом, поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі. Заперечень Замовника щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу Постачальника не надходило.

Розрахунок за отриманий товар Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" провело частково, в сумі 10 350 000 грн. 00 коп. Покупцем не оплачено 1 963 025 грн. 52 коп.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач неодноразово звертався до Відповідача про виконання грошових зобов`язань та погашення заборгованості, однак вказані вимоги залишені без виконання.

Отже, зважаючи на вище викладені обставини, судом встановлено, що на момент розгляду справи відповідач не виконав зобов`язання за договором перед позивачем щодо оплати за поставлений та отриманий товар на суму 1 963 025 грн. 52 коп., відтак саме в такій сумі становить заборгованість відповідача перед позивачем.

Також враховуючи, що відповідач припустився прострочення за оплату поставленого товару, відповідно до умов договору, позивач просить суд стягнути з останнього 19 056 грн. 89 коп. 3% річних, 75 384 грн. 59 коп. інфляційних втрат та 192 350 грн. 51 коп. пені.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до встановлених обставини вбачається, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає порушеними свої права в частині своєчасної оплати за поставлений товар, що встановлено у договорі.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі усного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору організації перевезень вантажів.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1, 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За умовами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем договірного зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме копії приймальних квитанцій та видаткових накладних.

На підставі наданих позивачем доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по поставці товару; факт поставки відповідачу товару та отримання його останнім; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за отриманий товар; факт виникнення основної заборгованості.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач не виконав зобов`язання за договором перед позивачем щодо оплати за поставлений та отриманий товар на суму 1 963 025 грн. 52 коп.

Даний факт відповідачем не заперечується.

За таких обставин та враховуючи, що факт поставки Позивачем товару на виконання умов Договору підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів оплати з боку Відповідача поставленого йому товару, позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу в заявленому розмірі судом визнаються обґрунтованими.

Крім того судом встановлено, що Відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено 520 000 грн. 00 коп. заборгованості. Таким чином станом на момент прийняття рішення судом сума заборгованості з основного боргу сплачена частково в розмірі 520 000 грн. 00 коп. Дана обставина сторонами не заперечувалась.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Отже, судом встановлено, що предмет спору в частині стягнення 520 000 грн. 00 коп. заборгованості відсутній, тому, провадження в даній частині позову підлягає до закриття.

Зважаючи на вказані обставини, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 1 443 025 грн. 52 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Окрім того, враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за здійсненні перевезення, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних, інфляційні втрати та відповідно до п. 5.2. Договору пеню.

Здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA:360 встановив, що позивачем вірно нараховано суму відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання та штрафні санкції.

Зважаючи на вказані обставини, до стягнення з відповідача підлягає наступна відповідальність за невиконання грошового зобов`язання та штрафні санкції, а саме 19 056 грн. 89 коп. 3% річних, 75 384 грн. 59 коп. інфляційних втрат та 192 350 грн. 51 коп. пені.

З правовою позицією позивача, суд погоджується.

Щодо правової позиції відповідача, суд зазначає наступне.

Надаючи оцінку аргументу відповідача про зменшення заявлених штрафних санкцій, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 548 ЦК України передбачені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання. Одна з цих умов передбачає забезпечення виконання зобов`язання (основного зобов`язання), якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка (частина перша статті 546 ЦК України).

Згідно п. 6 ст. 3 ЦК України добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Суд зазначає, що відповідач укладаючи договір з позивачем був обізнаний о потенційних ризиках по невиконанню відповідачем своїх договірних зобов`язань перед позивачем. У якості аргументу своєї добросовісної поведінки відповідач вказує на те, що останній здійснював регулярні часткові оплати, не передбачив можливість завдання своїми діями шкоди правам і інтересам позивача. Враховуючи зазначене, дії на переконання відповідача, не можуть свідчити про його добросовісність.

Суд оцінює критично вказані вище аргументи відповідача, оскільки відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивач намагаючись у досудовому порядку вирішити спір, однак не зважаючи на те, що після отримання претензії відповідач не здійснював оплат по договору, які б свідчили про те, що відповідач відповідально відноситься до виконання своїх зобов`язань і намагається врегулювати складну ситуацію.

Окрім того, слід зазначити, що сплата 520 000 грн. 00 коп. заборгованості по договору, відбулася після порушення провадження у справі № 918/551/26, тобто, відповідач до відкриття провадження у справі не вчиняв активних дій для здійснення оплати заборгованості.

Отже, у сукупності встановленого, суд встановлює, що така поведінка відповідача суперечить добросовісності та чесній діловій практиці.

Суд зазначає, що аргументи відповідача говорять виключно про інтереси і негативні наслідки для останнього, які виникли цілеспрямованими діями останнього, вважаючи, що невиконання зобов`язання є нормальною поведінкою, за яку не потрібно нести жодну відповідальність і жодним чином не враховує інтереси позивача. Інших аргументів які б дали суду можливість оцінити негативні наслідки стягнення з відповідача неустойки, останнім не надано.

Враховуючи розмір неустойки і недобросовісність поведінки відповідача, яка свідчить про цілеспрямоване ухилення від виконання договірних зобов`язань, у сукупності свідчить про справедливе нарахування та стягнення неустойки з відповідача. При задоволенні судом позовних вимог позивача щодо розміру і стягнення неустойки у повному розмірі на користь позивача, буде свідчити про дотримання балансу інтересів сторін та суті відповідальності, яку сторони передбачали при укладанні договору.

Отже, вище викладені доводи відповідача, суд відхиляє.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на 12 місяців, суд зазначає таке.

За змістом п. 2 частини 6 статті 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (частини третя - п`ята статті 331 ГПК України).

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, п. 74).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 920/199/16.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.

Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України.

Відповідно до вказаної статті, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема:

- законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012);

- невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012);

- відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, п. 40);

- за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V). Для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

З огляду на вищевикладене, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому, винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочення або відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Тому, особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Водночас, питання щодо розстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду та є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та дослідження доказів.

Оцінюючи надані відповідачем обґрунтування про розстрочення виконання рішення суду разом із доказами, суд дійшов висновку, що наведені у клопотанні аргументи відповідача не підтверджують наявності виняткових обставин у розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення, та які б могли бути підставою для розстрочення його виконання.

Складне фінансове становище заявника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання рішення суду; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Відповідачем не надані належні та допустимі докази тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно з ст. 331 ГПК України, а саме:

- відсутність коштів на рахунках;

- відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення;

- наявність реальної загрози банкрутства.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (відповідачем) всупереч приписів ч. 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду та про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Підсумовуючи усе вищеописане суд констатує, що невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати за отриманий товар відповідно до договору поставки порушило інтереси позивача, які полягають у своєчасному отриманні коштів за нпоставлений товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення з відповідача суми основної заборгованості, відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та пені.

Розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 26 997 грн. 82 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до суду заяву про закриття провадження в частині позовних вимог, яка прийнята судом.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, закриття провадження.

Отже, сума судового збору в сумі 6 240 грн. 50 коп. підлягає поверненню позивачу.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив позивачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 20 757 грн. 82 коп. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" (35601, Рівненська обл., Дубенський р-н., с. Злинець, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 31126518) на користь Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (31222, Хмельницька обл., Волочиський р-н., с. Попівці, вул. Шкільна, 34а, код ЄДРПОУ 33007579) 1 729 817 грн. 51 коп. (один мільйон сімсот двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 51 коп., з яких: 1 443 025 (один мільйон чотириста сорок три тисячі двадцять п`ять) грн. 52 коп. основного боргу, 19 056 (дев`ятнадцять тисяч п`ятдесят шість) грн. 89 коп. 3% річних, 192 350 (сто дев`яносто дві тисячі триста п`ятдесят) грн. 51 коп. пені, 75 384 (сімдесят п`ять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 59 коп. інфляційних втрат та 20 757 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 82 коп. судового збору.

3. Провадження в частині стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" на користь Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" 520 000 грн. 00 коп. основної заборгованості - закрити.

4. Повернути Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (31222, Хмельницька обл., Волочиський р-н., с. Попівці, вул. Шкільна, 34а, код ЄДРПОУ 33007579) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 6 240 (шість тисяч двісті сорок) грн. 50 коп., сплачений згідно платіжної інструкції від 23 квітня 2026 року № 9879.

5. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Позивач (Стягувач): Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" (31222, Хмельницька обл., Волочиський р-н., с. Попівці, вул. Шкільна, 34а, код ЄДРПОУ 33007579).

Відповідач (Боржник): Товариство обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" (35601, Рівненська обл., Дубенський р-н., с. Злинець, вул. Першотравнева, 2, код ЄДРПОУ 31126518).

Повний текст рішення складено та підписано 24 серпня 2026 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Вадим Торчинюк