Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №752/20506/23 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20506/23

Провадження № 1-кп/752/786/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження №12023100010002594 відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Миколаєва, громадянки України, освіта вища, не працевлаштованої, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_7 14.07.2023 року приблизно о 14 годині 25 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у світлий час доби, по сухому чистому дорожньому покритті прибудинкової території проспекту Валерія Лобановського в місті Києві біля будинку №126, порушила вимоги пунктів 2.3 б), 10.9 Правил дорожнього руху України, а саме: проявила неуважність, не слідкувала за дорожньою обстановкою та своєчасно не зреагувала на її зміну, при цьому здійснюючи рух заднім ходом по прибудинковій території, створила небезпеку та перешкоду іншим учасникам руху та для забезпечення безпеки руху не звернулась за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка рухалась по прибудинковій території.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми лівого плеча - уламковий перелом шийки та великого горбка плечової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.

Обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала, однак надавати суду покази відмовилась.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_7 своєї вини у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, її винуватість підтверджується наступними зібраними в ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 14.07.2023 року у вечірній час доби йому зателефонува керуюча будинком та повідомила, що його бабуся - ОСОБА_8 впала. приблизно о 20 годині 00 хвилин цього ж дня він приїхав до неї та бабуся повідомила, що її вдарив білий автомобіль, здійснюючи рух заднім ходом, о 14:20 цього ж дня. Також повідомила, що ОСОБА_7 посадила її в автомобіль та повезла в лікарню, у бабусі була зламана нога. Зазначив, що через місяць він взяв відеозапис ДТП у сусідів з будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 бабуся померла та 23.08.2023 він звернувся до поліції. Одразу не звернувся до поліції, оскільки у нього не було відеозапису. Бабуся не зверталась до поліції, оскільки була травмована. Зазначив, що він є єдиним близьким родичем бабусі.

Експерт ОСОБА_9 підтвердила надані нею висновки, викладені у вичновку експерта №042-1501-2023 від 13.09.2023 року та зазначила, що вказані висновки були викладені на підставі наданої медичної документації. На момент проведення експертизи потерпіла померла.

Крім того, вина ОСОБА_7 у вчиненому стверджується наступними письмовими доказами кримінального провадження.

Заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 25.08.2023 року, згідно якої слідчий слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві прийняв усну заяву від ОСОБА_4 , який повідомив про те, що 14.07.2023 року приблизно о 14:25 на прибудинковій території біля будинку №126 по проспекту Лобановського в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням невстановленого водія, який рухаючись зіднім ходом здійснив наїзд на його бабусю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в результаті отримала тілесні ушкодження (том 1 а.с. 9).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.09.2023 року, схемою до огляду місця події та ілюстративною таблицею до протоколу огляду, згідно яких слідчим за участю понятих було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди на прибудинковій території біля будинку №126 по проспекту Лобановського в місті Києві (том 1 а.с. 10-21).

Довідкою КНП "Консультативно-діагностичний центр" Голосіївського району міста Києва №6344 від 06.09.2023 року та компакт диском з рентгензнімками, згідно якої ОСОБА_8 14.07.2023 року о 15:15 звернулась до травмпункту з приводу отримання вуличної травми 14.07.2023 року о 13:00, після чого проведеним оглядом останній встановлено діагноз: "Перелом шицки лівої плечової кістки" (том 1 а.с. 25-27).

Висновком експерта відділу судово-медичної експертизи живих осіб Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України №042-1501-2023 року від 13.09.2023 року, згідно якого дані медичної документації на ім`я ОСОБА_8 свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 14.07.2023 о 15:15 у неї мало місце тілесне ушкодження: закрита травма лівого плеча - уламковий перелом шийки та великого горбка плечової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу. Характер та морфологія виявленого ушкодження свідчать про те, що воно утворилось внаслідок травматичної дії тупим предметом, що могло бути при транспортній травмі (травма при зіткненні автомобіля, що рухався, з пішоходом), за давністю може відповідати вказаному терміну (том 1 а.с. 32-35).

Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві від 26.08.2023 року, згідно якої диск з відеозаписом ДТП з камери відео спостереження, розташоваї за адресою: місто Київ, проспект Валерія Лобановського, 126, визнано речовим доказом (том 1 а.с. 53).

Протоколом про здійнення перегляду та вивчення інформації від 26.08.2023 року та додатком до нього, який безпосередньо було досліджено в ході судового розгляду, згідно якого слідчий СВ Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві здійснив огляд відеозапису з камери відео спостереження, розташоваї за адресою: місто Київ, проспект Валерія Лобановського, 126. На позначці часу 14:26:04 - 16:06:40: камерою відеоспостереження зафіксовано автомобіль марки «VOLVO» білого кольору, який рухається заднім ходом по прибудинковій території, під час руху заднім ходом, задньою частиною автомобіля здійснено наїзд на ОСОБА_8 , яка знаходилась спиною до автомобіля та рухалась в спокійному темпі кроку. На позначці часу 16:16:43 камерою відеоспостереження зафіксовано, як після наїзду ОСОБА_10 впала на асфальтобетонне покриття прибудинкової території на лівий бік, після чого автомобіль зупинився та з нього вийшов водій автомобіля жіночої статі невисокого росту приблизно 170 см, волосся світлого кольору в яких були окуляри чорного кольору, вдягнута в чорну футболку, темні шорти. Водій автомобіля допомагає встати ОСОБА_11 . На цьому відеозапис завершується (том 1 а.с. 54-58).

Висновком Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/111-23/50000-ІТ від 20.09.2023 року за результатами автотехнічної експертизи, згідно якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_1 , повинен був керуватися вимогами пункту10.9 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_1 , експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 10.9 ПДР України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля "Volvo", державний номерний знак НОМЕР_1 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам пункту 10.9 ПДР України, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній обстановці, питання щодо причинного зв?язку між діями пішохода ОСОБА_12 та виникненням дорожньо-транспортної пригоди може бути вирішене органами досудового розслідування або судом самостійно (том 1 а.с. 65-67).

Висновком експерта відділу судово-медичної експертизи живих осіб Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України №042-1236-2024 року від 03.09.2024 року, згідно якого, враховуючи характер та локалізацію виявленого у ОСОБА_12 тілесного ушкодження у вигляді закритої травми лівого плеча (уламковий перелом шийки та великого горбка плечової кістки зі зміщенням уламків), дані, які зафіксовані на відеозапису події від 14.07.2023 року, можна заключити, що виявлене у неї тілесне ушкодження могло утворитись при умовах та у спосіб зафіксованих на представленому відеозапису (травма при зіткненні автомобіля, який рухався, з пішоходом) (том 2 а.с. 96-99).

Висновком експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз Державної спеціалізованої установи "Київське міське бюро судово-медичної експертизи МОЗ України №031-31-2025 року від 17.12.2025 року, відповідно до якого згідно даних, викладених у «Висновку експерта» №042-1501-2023 від 13.09.2023 року у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мала місце: закрита травма лівого плеча: уламковий перелом шийки та великого горбика плечової кістки зі зміщенням уламків. Дані тілесні ушкодження спричинені травмуючою дією тупого(их) предмета(тів), могли творитись внаслідок транспортної травми (травма при зіткненні автомобіля, що рухався, з ішоходом), тобто 14.07.2023 року. Дана закрита травма лівого плеча не супроводжувалась небезпечними для життя явищами. Між отриманими 14.07.2023 року ОСОБА_8 тілесними ушкодженнями та настанням її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 причинно-наслідковий зв`язок відсутній (том 2 а.с. 123-130).

Викладені вище докази, які були досліджені в ході судового розгляду, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, що дозволяє зробити висновок про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, підтверджена повністю поза розумним сумнівом.

Крім того, на ствердження своєї версії події та на ствердження відсутності у діях ОСОБА_7 складу кримінального равопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, стороною захисту було забезпечено явку свідків, які були допитані в ході судового розгляду.

Свідок ОСОБА_13 показала суду про те, що показала суду про те, що вона проживає у бідинку АДРЕСА_2 та працює консьєржем у вказаному будинку. Зазначила, що 14.07.2023 року не бачила наїзд ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , а про вказане знає тільки зі слів. За 2 тижні до 14.07.2023 року ОСОБА_8 залізла в квітник та впала там, поранивши ногу, вона допомогла їй підвестися та відвела до під`їзду, після чого посадила в ліфт. Також зі слів ОСОБА_8 їй відомо про те, що вона також впала на сходинках. На третій день після 14.07.2023 року до неї проходили ОСОБА_4 з мамою та вона їм віддала довідку про травмування ОСОБА_8 , яку їй віддала ОСОБА_7 14.07.2023 року. Зазначила, що вона не запитувала у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо обставин за яких ОСОБА_8 отримала травми.

Свідок ОСОБА_14 показала суду про те, що вона проживає у бідинку АДРЕСА_2 та працює консьєржем у вказаному будинку. 14.07.2023 року вона перебувала на роботі, підміняючи ОСОБА_13 . Так, її покликала на допомогу ОСОБА_7 , після чого вона пішла за будинок та побачила ОСОБА_8 , яка стояла та трималась за руку. Пропонували їй викликати поліцію, швидку медичну допомогу та онука, однак вона відмовилась. Вона сказала, щоб її відвіз до лікарні той, хто її збив, після чого вона разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поїхали до поліклініки №10. В подальшому, її оглянув лікар, зробили рентген, видали довідку та вони поїхали додому. Зазначила, що про вказану події повідомили голові ОСББ, який повідомив онука, однак він прийшов не одразу. Також їй відомо, що до 14.07.2023 року ОСОБА_8 впала у квітнику та на сходинках. Крім того зазначила, що вона не запитувала у ОСОБА_8 про обставини отримання травми.

Покази вказаних свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 суд приймає до уваги, однак вони не спростовують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, оскільки вказані свідки не були очевидцями події, а також зазначили про те, що вони не запитували у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо обставин за яких ОСОБА_8 отримала травми.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_7 за ст. 286 ч. 1 КК України кваліфіковані правильно як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При обранні покарання обвинуваченій суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, яке віднесено кримінальним законом до категорії нетяжких злочинів;

- особу обвинуваченої, яка одружена, не працевлаштована, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалась.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винної можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання за ст. 286 ч. 1 КК України у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами, зважаючи на те, що ОСОБА_7 допустила грубе порушення правил дорожнього руху і саме такі її дії перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 ч. 1 КК України було вчинено 14.07.2023 року, тобто з моменту його вчинення минуло більше ніж три роки.

Відповідно до ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ст. 74 ч. 5 КК України - особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Враховуючи, що з моменту вчинення вказаного кримінального правопорушення минув встановлений ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України трьохрічний строк притягнення обвинуваченої ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, а також з огляду на відсутність в ході судового розгляду клопотань від учасників судового провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, суд надходить до висновку про те, що ОСОБА_7 згідно вимог ст. 74 ч. 5 КК України підлягає звільненню від призначеного основного та додаткового покарання за ст. 286 ч. 1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_7 підлягають стягненню в дохід держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню - вартість проведеної Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи судово-медичної експертизи №042-1501-2023 від 13.09.2023 року в розмірі 2672 гривні 00 копійок та Київським науково-дослідним експертно-криміналістичим центром Міністерства внутрішніх справ судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/111-23/50000-ІТ від 20.09.2023 року в розмірі 1434 гривні 00 копійок.

Долю речового доказу слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, та призначити їй покарання - 1 (один) рік обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 74 ч. 5 КК України звільнити ОСОБА_7 від основного та додаткового покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, на підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 процесуальні витрати у кримінальному провадженні - вартість проведеної Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи судово-медичної експертизи №042-1501-2023 від 13.09.2023 року в розмірі 2672 гривні 00 копійок та Київським науково-дослідним експертно-криміналістичим центром Міністерства внутрішніх справ судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/111-23/50000-ІТ від 20.09.2023 року в розмірі 1434 гривні 00 копійок - в дохід держави.

Речовий доказ:

- CD-R-диск з відеозаписом з камери відео спостереження, що зберігається при матеріалах даного кримінального провадження, - залишити там же.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 діб з дня його проголошення.

На підставі ст. 376 ч. 3 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Відповідно до ст. 376 ч. 6 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх право отримання в суді копії вироку, вручити його обвинуваченій - негайно.

Суддя ОСОБА_1