Суд: Господарський суд Донецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 23 серпня 2026 р.
Справа: №905/391/26
Суддя: Курило Ганна Євгеніївна
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5
_____________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.08.2026 Справа № 905/391/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ
до відповідача: Фізичної-особи підприємця Доценко Марії Петрівни, м.Краматорськ
про стягнення 79777,54 грн
без виклику представників сторін
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної-особи підприємця Фізичної-особи підприємця Доценко Марії Петрівни, м.Краматорськ про стягнення 79777,54 грн, з яких: 78776,13 грн - заборгованість за поставлену теплову енергію, 1001,41 грн - заборгованість за абонентське обслуговування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №556 від 30.09.2008, внаслідок чого у Фізичної-особи підприємця Доценко Марії Петрівни утворилась заборгованість за поставлену теплову енергією за період з вересня 2020 року по березень 2024 року, а також нараховану абонентську плату - з вересня 2020 року по вересень 2024 року.
Ухвалою суду від 15.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до відповідача, Фізичної-особи підприємця Доценко Марії Петрівни про стягнення 79777,54 грн залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
15.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 15.06.2026 про усунення недоліків з відповідними документами.
Ухвалою суду від 17.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/391/26; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
25.06.2026 від відповідача, Фізичної-особи підприємця Доценко Марії Петрівни, надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову до якого додано клопотання про витребування доказів від позивача. Заперечуючи проти позову відповідач посилається на недоведеність боргу, на переконання відповідача позивач не надав первинних документів, які підтверджують фактичні обсяги спожитої теплової енергії та правильність нарахувань, а лише подав власний розрахунок. Зазначила, що з лютого 2022 року через бойові дії магазин у Краматорську не використовувався, а відповідач виїхала з міста та отримала статус ВПО. Після виїзду відповідач не мала доступу до приміщення, рахунків та документів позивача. Заявлено про застосування трирічної позовної давності до вимог за періоди, щодо яких цей строк сплив. У клопотанні про витребування доказів заявлено до витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» копії документів на підтвердження фактичного постачання теплової енергії, її обсягів, дотримання температурного режиму тощо, що обумовлено неможливістю самостійно надати такі докази адже вони перебувають у розпорядженні позивача.
Ухвалою суду від 26.06.2026 у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів з підстав неподання доказів самостійного вжиття заходів для їх отримання.
Відповідачем через підсистему «Електронний суд» 27.06.2026 направлено клопотання адресоване позивачу з вимогою надати запитувані документи (копії документів на підтвердження фактичного постачання теплової енергії, її обсягів, дотримання температурного режиму тощо).
29.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Позивач зазначив, що факт переміщення відповідача та здійснення нею діяльності у місті Дніпрі, на думку позивача, не звільняє її від зобов`язань за договором. У ЄДР, за твердженням позивача, місце здійснення підприємницької діяльності не змінювалося. Також відповідач не повідомила позивача про зміну своїх даних чи обставини, які вона вважає форс-мажорними. Позивач вважає, що відповідач не довела факт ненадання їй теплової енергії та не надала власного контррозрахунку заборгованості. Заперечує застосування трирічної позовної давності, посилаючись на її продовження: з 02.04.2020 до 30.06.2023 у зв`язку з COVID-карантином; з 17.03.2022 до 03.09.2025 у зв`язку з воєнним станом відповідно до перехідних положень Цивільного кодексу України. На думку позивача, оскільки перебіг позовної давності фактично відновився лише 04.09.2025, вимоги за заявлений період не є такими, щодо яких сплив строк позовної давності.
До суду 02.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначає, що з 24.02.2022 торгова точка фактично не працювала, приміщення було зачинене, а з 01.03.2022 вона виїхала з Краматорська та стала ВПО. На думку відповідача, відсутність зміни даних у ЄДР не означає фактичного продовження діяльності чи споживання теплової енергії. Відповідач пояснює, що не може скласти власний розрахунок, оскільки позивач не надав первинних документів - показників лічильників, актів обліку, даних про параметри теплоносія тощо. Стверджує, що зверталася до позивача з вимогою надати ці документи, але їх не отримала. Також, відповідач не погоджується з позицією позивача про автоматичне продовження строків позовної давності через карантин та воєнний стан. Зазначає, що позивач не довів наявності конкретних обставин, які перешкоджали йому своєчасно звернутися до суду. Тому відповідач вважає, що вимоги частково заявлені з пропуском позовної давності.
03.07.2026 від відповідача, Фізичної-особи підприємця Доценко Марії Петрівни, повторно надійшло клопотання про витребування доказів. Клопотання обумовлено неподанням позивачем на запит відповідача доказів.
Ухвалою суду від 06.07.2026 частково задоволено клопотання Фізичної-особи підприємця Доценко Марії Петрівни про витребування доказів. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» засвідчені належним чином копії первинних документів за Договором № 556 від 30.09.2008 за період з вересня 2020 року по березень 2024 року помісячно, а саме:
- щомісячні комерційні акти зняття показників будинкового (комерційного) вузла обліку теплової енергії за адресою: м. Краматорськ, вул. Паркова, 25 (Магазин "Браво");
- акти пуску-налагодження, готовності до опалювального сезону та акти прийомки-передачі наданої теплової енергії за кожен місяць зазначеного періоду;
- технічні звіти або довідки про фактичну температуру теплоносія та кількість фактично поставлених Гкал на об`єкт Відповідача за кожен розрахунковий місяць;
- детальний помісячний розрахунок тарифу та суми «Перерахунку за Постановами КМУ», які застосовувалися у грудні 2021 року та квітні 2022 року;
- документи, що підтверджують технічну справність та експлуатацію вузла комерційного обліку у спірний період.
Від позивача 13.07.2026 отримано заяву про виконання ухвали суду від 06.07.2026 у яких викладено додаткові пояснення. Позивач надав суду витребувані документи. Позивач зазначив, що у відповідача немає індивідуального теплового лічильника, тому розподіл теплової енергії здійснювався відповідно до Методики №315. Надано наряди на підключення та відключення об`єкта, акти готовності до опалювального періоду та документи щодо температури теплоносія. Кількість поставленої теплової енергії, за твердженням позивача, зазначена в актах-рахунках та розрахунку позову. Позивач надав рішення Краматорської міської ради щодо встановлених тарифів та пояснив застосування коефіцієнтів перерахунку відповідно до постанови КМУ № 1209. Зокрема: за грудень 2021 року застосовувалися коефіцієнти 1,36 та 1,08 залежно від тарифу; за квітень 2022 року - 0,56; за результатами перерахунку відповідачу було зменшено нарахування на 329,17 грн. Також позивач посилається на публікацію інформації про перерахунки на своєму вебсайті. Позивач вважає технічну справність лічильника підтвердженою витягами з власної бази даних, оскільки показники передавалися дистанційно. Тож, до заяви додано показники приладу обліку, акт введення модуля в експлуатацію, наряди на підключення/відключення, рішення щодо тарифів, розрахунок за квітень 2022 року, акти готовності до опалювального сезону та дані про температуру теплоносія. Надані документи, на думку позивача, підтверджують факт постачання теплової енергії, порядок визначення її обсягу, застосовані тарифи та правильність проведених нарахувань, а тому підтримує заявлену суму заборгованості.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 і набула чинності в Україні 11.09.1997.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.
На підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану.
У зв`язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду був тимчасово обмежений, а наразі запроваджено роботу суду в змішаному режимі (в приміщенні суду та дистанційно).
Приймаючи до уваги характер спору, обсяг наданих учасниками справи документів, враховуючи, що суддя Курило Г.Є., у провадженні якої перебуває справа №905/391/26, знаходилась у відпустці в період з 23.07.2026 по 13.08.2026 включно, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
30.09.2008 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (постачальник, теплопостачальна організація), та відповідачем, Фізичною особою-підприємцем Доценко Марією Петрівною (споживач) було укладено договір №556 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії (договір), відповідно до умов якого теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію споживачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку № 1 "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід`ємною частиною цього договору, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія постачається на об`єкти згідно додатку №2 «Перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії», що є невід`ємною частиною цього договору, на такі потреби: опалення - в опалювальний період, гаряче водопостачання - протягом календарного року, за умовами цього договору.
Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та теплопостачальною організацією згідно рішення місцевих органів влади. За наявності окремої рамки вводу або окремо розташованого приміщення на об`єкті (об`єктах) споживача терміни початку та закінчення опалювального періоду за письмовим зверненням споживача можуть встановлюватись інші, про що між сторонами укладається письмова угода (п.2.3. договору).
За пп.пп.3.1.2.-3.1.4. договору споживач має право:
- отримувати інформацію від теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів використання на умовах, визначених цим договором та згідно вимог чинного законодавства;
- вимагати від теплопостачальної організації надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію, методики і нормативи розрахунків, режими теплопостачання;
- перевіряти достовірність розрахунків за теплову енергію.
Пунктом 3.2. договору передбачено обов`язки споживача, зокрема:
- вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору (пп. 3.2.5 договору);
- надавати письмовий звіт теплопостачальній організації про обсяги спожитої теплової енергії згідно показників приладів обліку теплової енергії протягом трьох робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду (пп.3.2.20. договору);
- періодично, не рідше одного разу на три місяці проводити звірку взаємних розрахунків з теплопостачальною організацією (пп.3.2.24. договору);
- протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти-рахунки. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту-рахунку, теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим споживачем на третю добу з моменту його надсилання (пп.3.2.25. договору).
Теплопостачальна організація зобов`язується забезпечити споживачу постачання теплової енергії в обсягах та на умовах цього договору (пп.4.2.1 договору).
Теплопостачальна організація зобов`язується надавати споживачу за його вимогою інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України (пп.4.2.2. договору).
Відповідно до п. 5.1 договору облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень споживача, виконаних за вимогами пункту 3.2.13. цього договору У разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами цього договору або ненадання споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13, 5.3. цього договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі споживача.
Відповідно до п.6.1. договору споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.
Пунктами 6.1.1 та 6.1.2 погоджено розмір тарифів на теплову енергію станом на момент укладення договору.
У випадку встановлення інших тарифів (цін) на теплову енергію уповноваженими на це органами сторони застосовують нові тарифи (ціни) з моменту затвердження уповноваженими на це органами без додаткового узгодження їх сторонами (п.6.2. договору).
За умовами п. 6.4 та 6.5 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач оплачує теплову енергію за тарифами (цінами), діючими у розрахунковий період.
Відповідно до пункту 9.3 договору, по всім спорам, розбіжностям і санкціям, що випливають із цього договору, строк позовної давності, згідно ст. 259 Цивільного кодексу України, встановлюється 5 років.
За умовами п.п.11.1., 11.2. договору він набуває чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору не заявила про його розірвання, договір вважається продовженим сторонами на наступний рік.
До матеріалів справи додано додаток №1 до договору №556 від 30.09.2008 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін».
Згідно з Додатком №2 до договору №556 від 30.09.2008 послуги надаються за адресою: вулиця Паркова, 25, кв.62-63, вид діяльності споживача - пром. магазин.
Додатковою угодою б/н від 22.12.2009 до договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №556 від 30.09.2008 сторонами викладено Додаток №2 до договору в новій редакції.
Згідно з Додатком №2 в редакції додаткової угоди б/н від 22.12.2009 послуги надаються за адресою: вулиця Паркова, 25, вид діяльності споживача - магазин.
Додатковою угодою №2 від 01.07.2010 до договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №556 від 30.09.2008 сторонами викладено п.8.2. договору в новій редакції, в також внесено зміни до адреси та реквізитів теплопостачальної організації.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії вказаного договору, суд дійшов висновку, що зобов`язання сторін за ним були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
За твердженнями позивача на виконання умов зазначеного договору позивачем здійснювалось постачання теплової енергії відповідачу в опалювальні періоди з листопада 2020 року по березень 2024 року, а також позивач нараховував абонплату за період з вересня 2020 року по вересень 2024 року, що підтверджується актами-рахунками виставленими для оплати, які долучено до позовної заяви, а саме:
Акт-рахунок №556 від 30.09.2020 за вересень 2020 року на суму 0 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 250,39 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 0 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 35,77 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 1669,99 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 35,77 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 2595,53 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 35,77 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 2423,32 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 35,77 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 2330,75 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 35,77 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 1865,27 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 35,77 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 784,07 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 35,77 грн (абонплата);
Акти-рахунки №556 за період травень - вересень 2021 року на суми по 0 грн (послуга з постачання теплової енергії); у травні - серпні на суму 35,77 грн (абонплата), у вересні на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 296,69 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 2008,01 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 3732,75 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 6239,82 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 4689,99 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 5306,48 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму 502,73 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акти-рахунки №556 за період травень - жовтень 2022 року на суми по 0 грн та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 3390,58 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 30.12.2022 за грудень 2022 року на суму 5569,41 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 6639,57 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 6649,19 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 4387,53 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74 грн (абонплата);
Акти-рахунки №556 за період квітень - жовтень 2023 року на суми по 0 грн, у квітні перерахунок абонплати на суму (-41,55грн), на суму 33,74 грн (абонплата у травні-вересні), на суму 30,68 грн (абонплата у жовтні);
Акт-рахунок №556 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 4137,64 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 7411,58 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 3097,30 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 6809,26 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68 грн (абонплата);
Акт-рахунок №556 від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 6197,34 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68 грн (абонплата);
Акти-рахунки №556 за період квітень - вересень 2024 року на суму 0 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68 грн (абонплата).
Постачання теплової енергії здійснювалось за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул. Паркова, 25 магазин «Браво».
Акти-рахунки підписані представником теплопостачальної організації, споживачем означені акти не підписані. Акти-рахунки направлені відповідачу на його юридичну адресу 14.04.2026, на підтвердження чого до позовної заяви додані опис вкладення у цінний лист ПВ №8432002101820, фіскальний чек АТ «Укрпошта».
У графі «Вид споживання» зазначено: «Нарахування по приладам, Гкал».
На підтвердження вказаних у актах-рахунках обсягів, позивачем на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2026 надано додаткові пояснення з відповідними доказами.
Так, позивачем зазначено, що 22.11.2016 було введено в експлуатацію вузол комерційного звіту теплової енергії (модем для дистанційної передачі даних) на підтвердження чого надано відповідний акт введення в експлуатацію (номер приладу 68597811).
Надано витяги з бази даних позивача за спірний період щодо щомісячних показників будинкового (комерційного) вузла обліку теплової енергії за адресою: м. Краматорськ, вул.Паркова, 25 (Магазин «Браво»).
Враховуючи те, що відповідач не має індивідуального теплового лічильника, то розподіл споживання теплової енергії здійснювався у відповідності до Методики 315.
Згідно рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 07.10.2020 №940 «Про початок опалювального періоду 2020/2021 років» встановлено почати опалювальний період 2020/2021 років після 16.10.2021 за умови, що середньодобова температура повітря протягом трьох діб не перевищує + 8°С.
Відповідно до наряду від 26.10.2020 проведено підключення об`єкту за адресою: вул.Паркова, 25.
Згідно рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради №409 від 30.03.2021 «Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років» встановлено закінчити опалювальний період 2020/2021 років 10.04.2021 або у разі встановлення середньодобової температури зовнішнього повітря вище ніж + 8°С протягом трьох діб раніше.
Відповідно до наряду від 07.04.2021 проведено відключення об`єкту за адресою: вул.Паркова, 25.
Згідно рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.10.2021 №1264 «Про початок опалювального періоду 2021/2022 років» встановлено почати опалювальний період 2021/2022 років після 16.10.2021 за умови, що середньодобова температура повітря протягом трьох діб не перевищує + 8 °С.
Відповідно до наряду від 25.10.2021 проведено підключення об`єкту за адресою: вул.Паркова, 25.
Розпорядженням міського голови Краматорської міської ради № 18р від 16.03.2022 зобов`язано закінчити опалювальний період 2021/2022 років для окремих об`єктів комунальної власності з 16.03.2022.
Відповідно до наряду від 06.04.2022 проведено відключення об`єкту за адресою: вул.Паркова, 25.
Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації від 17.10.2022 №63 «Про початок опалювального періоду 2022-2023 років» встановлено почати опалювальний період 2022-2023 років з 01.11.2022.
Відповідно до наряду від 01.11.2022 проведено підключення об`єкту за адресою: вул.Паркова, 25.
Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації від 22.03.2023 №203-р «Про закінчення опалювального періоду 2022-2023 років» встановлено закінчити опалювальний період 2022-2023 років з 01.04.2023.
Відповідно до наряду від 30.03.2023 проведено відключення об`єкту за адресою: вул.Паркова, 25.
Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації від 02.10.2023 №726-р «Про початок опалювального періоду 2023-2024 років» встановлено почати опалювальний період 2023-2024 років з 01.11.2023.
Відповідно до наряду від 08.11.2023 проведено підключення об`єкту за адресою: вул.Паркова, 25.
Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації від 26.03.2024 №303-р «Про закінчення опалювального періоду 2023-2024 років» встановлено закінчити опалювальний період 2023-2024 років з 29.03.2024.
Відповідно до наряду від 29.03.2024 проведено відключення об`єкту за адресою: вул.Паркова, 25.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1174 від 25.06.2019 був затверджений Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання (далі - Порядок).
Згідно з п.1.5. Порядку, тарифи формуються для таких категорій споживачів: «населення», «бюджетні установи», «релігійні організації» (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності), «інші споживачі».
Таким чином, відповідач входить до категорії «інші споживачі».
Тарифи на теплову енергію є регульованими та встановлюються уповноваженим державним органом.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2249 від 30.11.2020 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 січня 2020 року № 81», з 01 грудня 2020 року, для потреб інших споживачів встановлено тариф на послугу з постачання теплової енергії: 1302,45грн/Гкал (з ПДВ).
Згідно з Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради №1359 від 20.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на опалювальний період 2021/2022 років», тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів складає - 1818,52 грн/Гкал (без ПДВ).
У відповідності з Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради №1510 від 06.12.2021 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.10.2021 № 1359 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на опалювальний період 2021/2022 років», на опалювальний період 2021/2022 років, починаючи з 6 грудня 2021р., тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів складає - 2370,17 грн/Гкал (без ПДВ).
Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради №1602 від 30.12.2021 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.10.2021 № 1359 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на опалювальний період 2021/2022 років», встановлено, що на опалювальний період 2021/2022 років, починаючи з 1 січня 2022р., тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів складає - 4150,56 грн/Гкал (без ПДВ).
Відповідно до Розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації № 837-р від 31.10.2023 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго», тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів з 31.10.2023 складає 5370,18 грн / Гкал (без ПДВ).
Відповідно до Розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації №1194-р від 29.12.2023 «Про внесення змін до розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації № 837-р від 31.10.2023 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго»», встановлено, тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів складає - 4771,37 грн/Гкал (без ПДВ), починаючи з 01.01.2024.
Позивач зазначає, що відповідач повну оплату за поставлену теплову енергію та плату за абонентське обслуговування не здійснив.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №556 від 30.09.2008 позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Доценко Марії Петрівни про стягнення 79777,54 грн, з яких: 78776,13 грн - заборгованість за поставлену теплову енергію, 1001,41 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» виробництвом теплової енергії є господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; постачанням теплової енергії (теплопостачанням) є господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води тощо, також є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
За приписами ст.12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як вище встановлено судом та не заперечується сторонами, правовідносини між ними у справі щодо постачання теплової енергії за період з вересня 2020 року по березень 2024 року виникли на підставі договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №556 від 30.09.2008.
Згідно з ч.7 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 затверджено «Правила надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила).
Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Пунктами 32, 34, 35, 36 Правил передбачено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Пунктом 31 Правил передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.
За приписами статті 1 Закону України «Про теплопостачання» грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, які визначають згідно з порядками (методиками), затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також порядками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» (далі - Методика 315) визначено вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії у опалювальному приміщенні з приладом обліку та визначення максимальної частки споживання теплової енергії в опалювальному приміщенні без приладу обліку.
Так, ч. 1 розділу VI Методики передбачено, що для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4°С від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Також у ч. 1 розділу VI Методики визначено порядок та формулу, за якою здійснюються відповідні нарахування.
Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №556 від 30.09.2008, за період з вересня 2020 року по березень 2024 року надано акти-рахунки.
Зазначені вище акти-рахунки містять детальну інформацію здійсненого нарахування за теплову енергію у спірний період (кількість фактичного поставленого Гкал до об`єкту відповідача та тарифи).
Нарахування за послугу з постачання теплової енергії здійснювалися згідно встановленого на будинку приладу обліку теплової енергії за тарифами, затвердженими органом місцевого самоврядування відповідно до поданих розрахунків.
Також позивачем надані наряди, що підтверджують підключення/відключення опалення по об`єкту споживача, щомісячні відомості показників будинкового (комерційного) вузла обліку теплової енергії.
Крім того, позивачем надані додаткові роз`яснення відображених у актах-рахунках перерахунків виконаних згідно постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021, якою передбачено зміну розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника).
При цьому, матеріалами справи підтверджується факт надсилання позивачем відповідачу 14.04.2026 на його юридичну адресу актів-рахунків за вказаний період (додано копію опису вкладення у цінний лист №8432002101820, фіскальний чек АТ «Укрпошта»).
Сам лише факт того, що відповідач проживає в іншому місті не свідчить про неможливість отримання нею актів-рахунків за спожиту теплову енергію, у тому числі, шляхом звернення до позивача щодо направлення актів-рахунків за іншою поштовою адресою або в електронному вигляді.
Крім того, неотримання відповідачем вказаних актів-рахунків раніше спростовується наведеним.
За даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» 04.11.2024 позивач звертався до Господарського суду Донецької області із заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Доценко Марії Петрівни заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 78776,13 грн, що виникла за період з квітня 2021 року по березень 2024 року, заборгованості з плати за абонентське обслуговування за період 01.01.2022 - 31.08.2024 в сумі 970,73 грн, а також інфляційних та річних за несвоєчасно проведені розрахунки.
Господарським судом Донецької області 11.11.2024 видано судовий наказ №905/1414/24 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Доценко Марії Петрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №556 від 30.09.2008 заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 78776,13 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування в сумі 970,73 грн, інфляційні втрати в сумі 3934,42грн, 3% річних в сумі 674,70 грн, судовий збір в розмірі 242,24 грн.
Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 156 Господарського процесуального кодексу України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Судовий наказ №905/1414/24 від 11.11.2024 із копією заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами направлено на поштову адресу боржника 22.11.2024.
Також, за даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено наявність у Фізичної особи - підприємця Доценко Марії Петрівни офіційної адреси електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1
Належність вказаної адреси електронної пошти боржнику підтвердила Доценко Марія Петрівна особисто, що підтверджується телефонограмою суду від 18.11.2024.
Внаслідок наведеного 19.11.2024 судовий наказ Господарського суду Донецької області від 11.11.2024 по справі №905/1414/24, копію заяви про видачу судового наказу з додатками направлено на вказану адресу електронної пошти боржника.
22.11.2024 Господарським судом Донецької області отримано заяву Доценко Марії Петрівни про скасування судового наказу, у якій зазначено про отримання нею заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Ухвалою від 25.11.2024 по справі №905/1414/24 заяву ФОП Доценко Марії Петрівни про скасування судового наказу у справі №905/1414/24 від 11.11.2024 задоволено. Скасований судовий наказ №905/1414/24 від 11.11.2024 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Доценко Марії Петрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» за договором №556 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 30.09.2008 заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 78776,13 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування в сумі 970,73 грн, інфляційні втрати в сумі 3934,42 грн, 3% річних в сумі 674,70 грн, судовий збір в розмірі 242,24 грн.
Крім того, 25.05.2026 Господарським судом Донецької області в рамках справи №905/340/26 виданий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця Доценко Марії Петрівни заборгованості за спожиту теплову енергію та абонентське обслуговування за період з вересня 2020 року по вересень 2024 року у сумі основного боргу 78776,13 грн та плати за абонентське обслуговування у сумі 1001,41 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 266,24 грн.
Ухвалою від 08.06.2026 по справі №905/340/26 задоволено заяву Фізичної особи - підприємця Доценко Марії Петрівни б/н від 06.06.2026 про скасування судового наказу Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 №905/340/26, скасований судовий наказ Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 №905/340/26 про видачу судового наказу.
Тобто акти-рахунки за період з квітня 2021 року по серпень 2024 року були отримані відповідачем у листопаді 2024 року (в рамках справи №905/1414/24), а акти-рахунки з вересня 2020 року по вересень 2024 року - у травні 2025 року (в рамках справи №905/340/26).
Отже, факт отримання відповідачем спірних актів-рахунків є доведеним.
Договором №556 від 30.09.2008 передбачено обов`язок відповідача як споживача:
- періодично, не рідше одного разу на три місяці проводити звірку взаємних розрахунків з теплопостачальною організацією (пп.3.2.24. договору);
- протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти-рахунки. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту-рахунку, теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим споживачем на третю добу з моменту його надсилання (пп.3.2.25. договору).
Крім того, згідно пп.пп.3.1.2.-3.1.4. договору споживач має право:
- отримувати інформацію від теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів використання на умовах, визначених цим договором та згідно вимог чинного законодавства;
- вимагати від теплопостачальної організації надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію, методики і нормативи розрахунків, режими теплопостачання;
- перевіряти достовірність розрахунків за теплову енергію.
Доказів звернення відповідача до теплопостачальної організації (позивача) за отриманням інформації про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку до початку розгляду даної справи матеріали справи не містять.
Тож, твердження відповідача про необізнаність із нарахуваннями позивача, неможливості їх перевірити та подати контррозрахунок спростовується наведеними вище обставинами.
Відповідачем не спростовано і факт споживання теплової енергії у спірний період за об`єктом, що знаходиться за адресою Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Паркова, буд. 25.
Твердження відповідача про переміщення і набуття статусу внутрішньо переміщеної особи, здійснення підприємницької діяльності в м. Дніпро, само по собі не унеможливлює продовження здійснення господарської діяльності м.Краматорськ за адресою: вул.Паркова, буд. 25 та споживання теплової енергії.
Доказів звернення до позивача щодо припинення (відключення) теплопостачання до об`єкту споживання чи обґрунтованих доказів неможливості споживання теплової енергії відповідачем надано не було.
Водночас, відповідач не міг не усвідомлювати про продовження здійснення постачання теплової енергії навіть до зачиненого приміщення та наявність у нього невиконаних грошових зобов`язань з оплати таких послуг.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації (п.п.6.1., 6.4. договору).
Отже, враховуючи положення чинного законодавства та умови договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №556 від 30.09.2008, строк оплати за спожиту теплову енергію за спірний період є таким, що настав.
Доказів погашення заборгованості в повному обсязі матеріали справи не містять.
З огляду на приписи статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статтей 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачем доведено, що залишок несплаченої заборгованості відповідача за спірний період складає 78776,13 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в заявленому розмірі 78776,13грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення плати за абонентське обслуговування у сумі 1001,41 грн за період з вересня 2020 року по вересень 2024 року, суд зазначає наступне.
У розумінні ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Отже, плату за абонентське обслуговування споживач сплачує виконавцю комунальної послуги у визначених законом випадках на підставі укладеного сторонами договору.
Надання послуг з абонентського обслуговування в межах цього позову позивач доводить обставинами невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №556 від 30.09.2008.
Поряд з тим, укладений сторонами договір №556 від 30.09.2008 не містить умов щодо обов`язку відповідача здійснювати на користь позивача плату за абонентське обслуговування та її розмір.
Також до матеріалів справи не надано доказів укладення між сторонами окремого договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії.
Вказане зумовлює висновок про відсутність доведених позивачем підстав для виникнення у споживача обов`язку сплачувати плату за абонентське обслуговування на підставі договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №556 від 30.09.2008.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 1001,41 грн плати за абонентське обслуговування задоволенню не підлягають.
Щодо застосування строку позовної давності.
Відповідачем заявлено про сплив строків позовної давності для пред`явлення позовних вимог про стягнення заборгованості.
Дослідив позиції учасників справи з цього питання, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Поряд з цим, ст. 259 Цивільного кодексу України встановлено право учасників правовідносин зміни тривалості позовної давності.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Відповідно до пункту 9.3 договору, по всім спорам, розбіжностям і санкціям, що випливають із цього Договору, строк позовної давності, згідно ст. 259 Цивільним кодексом України, встановлюється 5 років.
Таким чином сторонами вчинено зміну тривалості позовної давності.
Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, який продовжено до 30.06.2023.
Приписами пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Воєнний стан в Україні введений указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту: "у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08.11.2023 № 3450-IX внесено зміни до пункту 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та викладено вказаний пункт в наступній редакції: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 визначено наступне: у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
При цьому, Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 № 4434-IX (набрання чинності 04.09.2025) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.
Враховуючи всі зміни щодо перебігу строків позовної давності з огляду на встановлені карантин та воєнний стан, приймаючи до уваги, що позов надійшов до суду через систему «Електронний суд» 11.06.2026, строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості у даній справі позивачем не пропущено.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ, до відповідача, Фізичної-особи підприємця Доценко Марії Петрівни, м.Краматорськ про стягнення 79777,54 грн, з яких: 78776,13 грн - заборгованість за поставлену теплову енергію, 1001,41 грн - заборгованість за абонентське обслуговування - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної-особи підприємця Доценко Марії Петрівни (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8-Д, код ЄДРПОУ 34657789) заборгованість за теплову енергію у розмірі 78776,13 грн, а також судовий збір в розмірі 2628,98 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 24.08.2026.
Суддя Г.Є. Курило
Оригінал: reyestr.court.gov.ua