Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №904/1150/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2026 м.Дніпро Справа №904/1150/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач)

суддів: Андрейчука Л.В., Віннікова С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 (суддя Іванова Т.В., повний текст рішення складено 01.06.2026) у справі №904/1150/26

за позовом Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-сервіс"

про стягнення суми збитків в загальному розмірі 55666,67 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи та оскаржуваного судового рішення.

До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-сервіс" про стягнення суми збитків в загальному розмірі 55666,67 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, внаслідок чого позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 55666,67 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/1150/26 відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи можливість формування позивачем податкового кредиту на суму позовних вимог за спірними податковими накладними не втрачена, отже збитки в цій частині, як одна із складових цивільного/господарського правопорушення, відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/1150/26 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків в загальному розмірі 55666,67 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права, а висновки, викладені в ньому, є такими, що не відповідають обставинам справи.

Так, за твердженням апелянта, відповідач склав відповідні податкові накладні та направив їх контролюючому органу, втім їх реєстрація була зупинена, товариству потрібно було надати пояснення та документи згідно порядку, встановленому Постановою КМ України від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Натомість відповідач визначених Порядком дій не вчинив, пояснень не подав, реєстрація податкових накладних не завершена, а тому скаржник зазначає про помилковість висновку суду щодо виконання ТОВ «Енергомаш-сервіс» обов`язків, передбачених статтею 201 ПК України.

Зазначені обставини в сукупності мали наслідком позбавлення позивача права на отримання податкового кредиту на підставі накладних, складених на реалізацію Договору №01/10/235 від 08 жовтня 2024 року.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

У межах встановлених судом процесуальних строків позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Андрейчука Л.В., Віннікова С.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/1150/26; розгляд даної апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу, інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження було надіслано всім учасникам справи в електронні кабінети через систему «Електронний суд» 16.06.2026 о 16:51, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа.

У ході апеляційного розгляду даної справи Центральним апеляційним господарським судом, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України.

Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду не надходило.

Не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 08.10.2024 між Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-сервіс", як виконавцем, укладено договір надання послуг від №01/10/235 (далі – договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що виконавець зобов`язується надати послуги згідно з договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги.

Найменування: Послуга з поточного ремонту електричного двигуна СДН-2-17-44- 1600кВт 750об.хв. 6000В основного насосного агрегату №2 інв.№754 насосної станції №2, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул.Дніпровська, 28 (пункт 1.2 договору).

Код за ДК 021:2015 - 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна цього договору становить 384 000,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.1 договору визначено, що замовник сплачує передоплату у розмірі 40% вартості наданих послуг, протягом 10 (десяти днів) з моменту підписання цього договору; інші 60% вартості цього договору сплачуються замовником протягом 30 (тридцяти) днів з моменту підписання відповідного акту прийому - передачі виконаних робіт.

Датою надання послуг вважається дата підписання акту наданих послуг (пункт 4.3 договору).

Місце надання послуг - м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 170 (пункт 4.4 договору).

Здача і приймання фактично наданих послуг за цим договором проводиться згідно з актом про здачу-приймання наданих послуг (пункт 4.6 договору).

Підпунктами 5.1.1, 5.1.2 договору визначено, що замовник зобов`язаний прийняти надані належним чином послуги за актом про здачу-приймання наданих послуг та інші документи; здійснити розрахунок за надані належним чином послуги своєчасно і в повному обсязі.

Підпунктом 5.3.1 договору визначено, що виконавець зобов`язаний надавати послуги якісно та в обумовлені договором строки.

Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 9.1 договору).

Позивач зазначає, що послуга відповідачем була надана, про що сторонами складено акт приймання виконаних робіт за 27.11.2024 №1.

На виконання умов Договору позивачем у період з 22.10.2024 по 26.11.2024 включно було здійснено оплату послуги (попередня оплата) на загальну суму 334000,00 грн, з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містять в матеріалах справи, а саме:

- від 22.10.2024 №3564 на суму 153600,00 грн, в тому числі ПДВ 25600,00 грн;

- від 26.11.2024 №3819 на суму 180400, 00 грн, в тому числі ПДВ 30066,67 грн.

Відповідачем по факту отримання коштів від позивача було складено та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних дві податкові накладні за договором, а саме:

- від 22.10.2024 № 3 на загальну суму 153600,00 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 25600,00 грн;

- від 26.11.2024 № 2 на загальну суму 180400,00 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 30066,67 грн.

При цьому, як зазначають сторони та вбачається з матеріалів справи, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена.

Доказів на підтвердження реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо здійсненої позивачем попередньої оплати матеріали справи не містять, відповідачем не надано.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на 55666,67 грн, що призвело до спричинення товариству збитків у вказаному розмірі.

Вищезазначене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржуване рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виснував, що на час розгляду справи можливість формування позивачем податкового кредиту на суму позовних вимог за спірними податковими накладними втрачена не була, отже збитки в цій частині, як одна із складових цивільного/господарського правопорушення, відсутні.

Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1-4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та/або відзиві на неї. При цьому апеляційний суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 269 Господарського процесуального кодексу України, зокрема якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність встановлення місцевим господарським судом фактичних обставин справи, повноту їх правової оцінки та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З положень з ч.ч. 1-3 ст. 11 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено такий правовий наслідок порушення зобов`язання як відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

В абз. 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (абзац 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України.

За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (редакція абзацу на час здійснення попередньої оплати).

Апеляційний суд зауважує, що відповідно до пункту 89 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Отже, за результатом оформлення документа, що засвідчує факт оплати - платіжної інструкції податкова накладна мала бути зареєстрована відповідачем, зокрема:

- на суму сплаченої позивачем попередньої оплати у розмірі 153600,00 грн (платіжна інструкція від 22.10.2024 №3564) (ПДВ 25600,00 грн) до 18.11.2024 включно;

- на суму сплаченої позивачем попередньої оплати у розмірі 180400,00 грн (платіжна інструкція від 26.11.2024 №3819) (ПДВ 30066,67 грн) до 18.12.2024 включно.

Як встановлено судом першої інстанції, спірні податкові накладні було подано відповідачем на реєстрацію, а саме:

- податкова накладна від 22.10.2024 №3 була складена відповідачем 22.10.2024 та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних;

- податкова накладна від 26.11.2024 №2 була складена відповідачем 26.11.2024 та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Судова колегія зауважує, що зазначеним спростовуються доводи апелянта про те, що відповідач порушив зобов`язання, визначене статтею 201 Податкового кодексу України.

Щодо зупинення реєстрації спірних податкових накладних та впливу цього факту на спірні правовідносини, колегія суддів виходить з такого.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було складено податкові накладні та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, проте реєстрацію контролюючим органом було зупинено, що підтверджується наданими позивачем квитанціями про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, копії яких містять в матеріалах справи, а саме:

- від 18.11.2024 в ЄРПН зареєстровано за № 9349268283, порядковий № 3 з якої вбачається, що "Документ доставлено до ДПС України ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА" та зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 22.10.2024 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 33.14, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено, що: показник "D"=4.1738%, "Рпоточ"=0 та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 17.12.2024 в ЄРПН зареєстровано за №9383793146, порядковий № 2 з якої вбачається, що "Документ доставлено до ДПС України ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА" та зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 26.11.2024 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 33.14, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено, що: показник "D"=4.6372%, "Рпоточ"=9000 та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Отже, як вбачається, в обох випадках було зупинено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом та запропоновано відповідачу надати пояснення та копії підтверджуючих документів для розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних.

Доказів подання вказаних пояснень та документів відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

За змістом приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2- Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Пунктом 10 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Так, порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Порядок №520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 10 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомленні; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушення законодавства.

З наведеного слідує, що невикористання (ігнорування) ТОВ "Енергомаш-сервіс" свого права на подання таких пояснень та копій документів протягом визначеного законодавством строку передбачає відповідні правові наслідки у вигляді можливості відмови у реєстрації податкових накладних.

Між тим, матеріали справи не містять відповідних доказів відмови контролюючого органу в реєстрації цих податкових накладних.

У висновках, викладених в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

На підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах цієї справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було безпомилково встановлено наступне: 1) відповідач виконав свій обов`язок з подання на реєстрацію спірних податкових накладних; 2) реєстрація цих податкових накладних була зупинена; 3) матеріали справи не містять доказів відмови податкового органу в реєстрації цих податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем протиправності дій/бездіяльності відповідача.

Щодо тверджень апелянта про позбавлення його права включити сплачені ним суми податку на додану вартість до податкового кредиту, судова колегія зазначає про таке.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом абзаців першого, третього – п`ятого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

З огляду на викладене формування податкового кредиту за господарськими операціями з відповідачем, зазначеними у спірних податкових накладних, зберігається за позивачем протягом 365 календарних днів з дати складення цих спірних податкових накладних, але виключно за умови їх реєстрації в ЄРПН.

При цьому згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, щодо спірних податкових накладних із зазначеними в них господарськими операціями на загальну суму 334000,00 грн, у тому числі ПДВ - 55666,67 грн, то з моменту зупинення їх реєстрації перебіг 365 календарних днів для їх реєстрації перервався, а саме: щодо податкової накладної від 22.10.2024 № 3 - з 18.11.2024; щодо податкової накладної від 26.11.2024 № 2 - з 17.12.2024.

Отже на момент ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції ще не сплив встановлений п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України строк, протягом якого за позивачем зберігалося право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі спірних податкових накладних, оскільки цей строк був перерваний у зв`язку із зупиненням реєстрації цих податкових накладних. Зворотного з матеріалів справи не вбачається.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час розгляду справи можливість формування позивачем податкового кредиту на суму 55666,67 грн за спірними податковими накладними не втрачена. Отже збитки в цій частині, як одна із складових цивільного/господарського правопорушення, відсутні.

Підсумовуючи, судова колегія констатує, що місцевий господарський суд, повно і всебічно дослідив обставини цієї справи та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків у розмірі 55666,67 грн у зв`язку з їх необґрунтованістю з огляду на відсутність повного складу цивільного правопорушення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (заява №4241/03) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах.

У силу приписів ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час перегляду оскаржуваного рішення зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних заперечень, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні статей 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі рішення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/1150/26 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/1150/26 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2026 у справі №904/1150/26 залишити без змін.

Справу №904/1150/26 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 21.08.2026.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя Л.В. Андрейчук

Суддя С.В. Вінніков