Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №902/1745/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Справа № 902/1745/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14 травня 2026 року в справі №902/1745/25 (суддя Яремчуком Ю.О.)

час та місце ухвалення рішення: 14 травня 2026 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; повний текст рішення виготовлено 25 травня 2026 року.

за позовом Фізичної особи - підприємця Гулеватої Наталії Іванівни

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

про визнання рішення недійсним

за участю представників сторін:

від Позивача - не з`явився;

від Відповідача - Годун К.О..

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Гулевата Наталія Іванівна (надалі - Позивач) звернулася з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (надалі - Відповідач) про:

· визнання неправомірним та недійсним акта про порушення №07198 від 11 лютого 2025 року;

· визнання протиправним та скасування рішення комісії Відповідача, викладене у Протоколі №975 від 17 липня 2025 року, яке ухвалене на підставі неправомірного акту про порушення №07198 від 11 лютого 2025 року, в частині донарахування Позивачу вартості необлікованої електричної енергії за період з 11 серпня 2024 року по 11 лютого 2025 року на суму 26287 грн 30 коп..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що незважаючи на висновок експертизи, 17 липня 2025 року відбулося засідання комісії CO Вінницькі східні ЕМ", що було оформлено Протоколом № 975, яким донараховано вартість спожитої електроенергії на суму 26 287 грн 30 коп.. Позивач зазначає, що під час розгляду акту комісією не було враховано факт виконання Позивачем вимог припису, а саме - винесення точки обліку та встановлення нового лічильника, що з його позиції робить донарахування за шість місяців необґрунтованим. Позивач вважає, що протокол засідання комісії № 836 по розгляді Акту порушення № 07198 від 11 лютого 2025 року підлягає скасуванню, з огляду на те, що підставою для нарахування необлікованої електричної енергії споживачу згідно оскаржуваного протоколу є пункти 6, 8 підпункту 5.5.5 ПРРЕЕ, згідно якого споживач електричної енергії зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, оскільки пошкодження приладів обліку електричної енергії не було виявлено, а тому висунуті у акті звинувачення є неправдивими та безпідставними, а сам акт складено із грубим порушенням, зокрема у відсутності власника та споживача.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14 травня 2026 року в справі № 902/1745/25 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Відповідача з розгляду Акта про порушення №07198 від 11 лютого 2025 року, що оформлене протоколом №975 від 17 липня 2025 року.

При ухвалені вказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до Протоколу № 975 засідання комісії Відповідача з розгляду актів про порушення ПРЕЕ від 17 липня 2025 року - враховуючи висновки експертизи лічильника по АК порушення № 07198 від 11 лютого 2025 року (Позивачу) проведено донарахування обсягу спожитої електроенергії відповідно до пунктів 8.6.18-8.6.22 ККОЕЕ за шість місяців. Суд констатував, що у справі що розглядається, в експертному висновку в результаті аналізу ознак втручання в прилад обліку не встановлено.

При цьому, суд першої інстанції виснував, що відповідно до вимог пункту 8.4.4 ПРРЕЕ факт втручання споживача в роботу засобу вимірювання техніки має бути підтверджений лише експертизою, разом з тим, експертним дослідженням не встановлено однозначно такого втручання.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що за відсутності однозначного висновку та доказів, які б свідчили про явне втручання споживача в роботу розрахункового приладу, не є достатньою підставою вважати доведеною вину Позивача у вчинення правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважав, що надані до справи експертний висновок, на підставі якого суд може встановити, наявність чи відсутність порушення, яке зазначено в Акті про порушення відсутні, оскільки факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки фактично не підтверджений в експертизі. Таким чином, суд першої інстанції виснував, що без підтвердження належними доказами факту втручання споживача в роботу приладу обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій.

Як встановлено судом першої інстанції, Відповідач не довів допустимими доказами наявність не забезпечення збереження і цілісність установлених на території або об`єкті (у його приміщенні) Позивача розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що, Відповідач неправомірно на підставі акту про порушення здійснив нарахування Позивачу вартості необлікованої енергії за період з 11 серпня 2024 року по 11 лютого 2025 року. Суд першої інстанції при цьому виснував, що оскаржуване рішення комісії Відповідача оформлене протоколом № 975 від 17 липня 2025 року з розгляду Акта про порушення № 07198 від 11 лютого 2025 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Вінницької області від 14 травня 2026 року в справі № 902/1745/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права. На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне, що оскаржуване рішення винесено без урахування вимог діючого законодавства, зокрема 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме, без врахування того, що: у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку (у частині вимірювання обсягу електричної енергії та/або параметрів) не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку .

Скаржником в апеляційній скарзі зазначено, що обсяг електричної енергії в рішенні комісії від 17 липня 2025 року за №975 нараховано у відповідності до пункту 2.3.16 ПРРЕЕ та пунктів 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20 та 8.6.21 Кодексу комерційного обліку, якими передбачено, що у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача, застосовується окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку, якщо вина споживача відсутня.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року та запропоновано Позивачу надати відзив на апеляційну скаргу, подану Відповідачем.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 9 липня 2025 року, проведення підготовчих дій закінчено; розгляд апеляційної скарги відкладено на 19 серпня 2026 року об 14 год 40 хв..

Ухвалою апеляційного господарського суду від 7 серпня 2026 року задоволено заяву Відповідача про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судове засідання від 19 серпня 2026 року представник Позивача не з`явився.

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення, яке направлено на поштову адресу, Позивача, зазначену саме ним в позовній заяві та інших процесуальних документах по справі, повернулося із відмоткою «адресат відсутній».

При цьому про зміну місця проживання Позивача, Позивач а ні місцевому господарському суду, а ні суд апеляційної інстанції не повідомляв. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, в матеріалах справи також відсутні.

За таких обставин суд апеляційної інстанції констатує, що довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

Водночас, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 Господарсько процесуального кодексу України, що вказує на те, що ухвалою суду від 9 липня 2026 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно частин 1-4 статті 120 Господарсько процесуального кодексу України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.

При цьому суд констатує, що згідно з частинами 1 та 2, пунктами 1, 2, 6, 8-11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує факт закінчення шестидесятиденного строку розгляду апеляційної скарги та факт повторної неявки даної сторони, що вказує на неможливість відкладення розгляду без порушення строку розгляду апеляційної скарги.

Водночас апеляційний господарський суд враховує і те, що Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року в справі № 361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Враховуючи вищевказане суд апеляційної інстанції констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на все вищевказане, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності Позивача.

В судовому засіданні, від 19 серпня 2026 року представник Відповідача просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник вказав, що зокрема підпункт 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачає, що у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку у частині вимірювання обсягу електричної енергії та/або параметрів не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку. Представник вказав, що обсяг електричної енергії в рішенні комісії від 17 липня 2025 року за №975 нараховано у відповідності до пункту 2.3.16 ПРРЕЕ та пунктів 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20 та 8.6.21 Кодексу, якими передбачено, що у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача, застосовується окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку, якщо вина споживача відсутня. Представник Відповідача також вказав, що Позивач зазначив у позовній заяві дві вимоги, і що суд першої інстанції розглянув тільки одну позовну вимогу, відносно іншої нічого не зазначив як в описовій, та мотивувальній частинах рішення, так і в резолютивній частині вказаного рішення.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги, стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Вінницької області від 14 травня 2026 року в справі №902/1745/25 слід задоволити, при цьому скасовути рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та як убачається з матеріалів справи, Позивач є споживачем електричної енергії за адресою: с. Очитків, вул. Незалежності, 41А, ЕІС-код 62X0276997891389.

11 лютого 2025 року працівниками Відповідач (провідним інженером Ліхоткіним І.М., пос. №189; інженером з ТА Солодовим О.М., посв. №31 та інженером з ТА Щербатюком О.М. посв. №92), було здійснено перевірку споживача електроенергії, а саме магазин (торгівельний комплекс), який знаходиться за адресою: с. Очитків, вул. Незалежності, 41 А в присутності продавця Павлінчук Н.М..

При цьому, за результатами проведеної перевірки (лічильника №008673045386625 тип Енергомера СЕ 301) складено Акт про порушення № 07198 від 11 лютого 2025 року в якому зафіксовано виявлене порушення пунктів 8, 6 підпункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), яке полягало у не забезпеченні збереження, цілісність установлених на його території та/або об`єктів (у й приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електроенергії та пломб (відбитки) їх та відповідно до акту про пломбування, а саме: при проведенні технічної перевірки засобу обліку виявлено, що при подачі навантаження похибка складає -72,296%, на ЖК екрані лічильника індика помилки Егг37, а також, що є ознаки порушення голографічної наліпки Енергомера Україна №319871 (а.с. 14-15).

Згідно пункту 2 (місце, кількість та тавро установлених пломб індикаторів, згідно з актом про пломбування та/або актом про збереження пломб, їх стан: оператор системи) Акту слідує - клемник лічильника не порушено, с 80767698 доступ до ВАВ не порушено, 53473545 - кнопка доступу потребує дослідження; крім того визначено, що лічильник Енергомера Україна 319871 потребує експертизи; 11/ІІ, ОТК потребують дослідження.

Пунктом 9 зобов`язано Позивача привести облік у відповідність до норм НТД, замінити лічильник ОСР.

У пункті 11 Акту зазначено, що засідання комісії оператора системи з розгляду складеного Акту про порушення ПРРЕЕ призначено на 17 лютого 2025 року о 13:00 год за адресою: вул. Європейська, 33, м. Іллінці. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа.

В даному Акті міститься примітка, що Павлінчук Н.М. відмовилась від підпису.

Зі змісту Акту слідує, що лічильник був поміщений у сейф-пакет, та те що проводилась фото, відео зйомка.

27 лютого 2025 року було здійснено розгляд Акту про порушення № 07198 від 11 лютого 2025 року, що оформлене Протоколом № 07198, у складі голови комісії та членів комісії директор Віталій Шмигельський, керівник групи формування корисного відпуску Людмила Щерба - інженер групи формування корисного відпуску Юрій Близнюк; юрисконсульт Костянтин Годун, без участі представника споживача.

Зі змісту протоколу слідує, що голова комісії Шмигельський В. повідомив, що у споживача Позивача за адресою: с. Очитків, вул. Незалежності 41А (ЕІС-код 62Z0276997891389) вияви порушення п.п. 8, п.п. 6 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), котре полягає у не забезпеченні збереження, цілісність установлених на його території та/або об`єктів (у й приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електроенергії та пломб (відбитки їх те відповідно до акту про пломбування, а саме: при проведенні технічної перевірки засобу об/ виявлено, що при подачі навантаження похибка складає -72,296%, на ЖК екрані лічильника індикт помилки Егг37; є ознаки порушення голографічної наліпки Енергомера Україна №319871.

За наслідками розгляду Акту № 07198 від 11 лютого 2025 року комісія вирішила, направити лічильник № 008673045386625 тип Энергомера СЕ 301, що знаходиться у сейф-пакеті №10084130 до ЦРПО AT "Вінницяобленерго" за адресою: м. Вінниця, вул. Енергетична 5 для проведення технічного обстеження. Перенести засідання Комісії CO "Вінницькі східні ЕМ" по розгляду Акту про порушення №07198 від 11 лютого 2025 до отримання висновків експертизи. Визначено, що після отримання експертизи запросити споживача на повторне засідання Комісії та ознайомити споживача із протоколом засідання комісії.

Разом з тим, 19 березня 2025 року СО "Вінницькі східні ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" було постановлено Акт - вимогу № 5 щодо приведення вузла обліку електроенергії до технічного стану згідно вимог нормативно технічних документів, а саме Точка приєднана електроустановок споживача до мереж ОСР не відповідає договору про надання послуг з розподіл) №ОР-719100 від 10 березня 2020 року (п.6.2. п.п. 1, п.п.4, дод.6, дод,7 Договору). Схему підключення необхідно привести до умов договору. Ввідний кабель не повинен мати пайок, пошкодження ізоляції, в т. ч. відновленої за допомогою ізолюючої стрічки. Ізоляція ввідного кабелю по всій довжині від точки з`єднання з відгалуженням до ввідного автоматичного вимикача повинна бути без зрізів або проколів, (п. 1.5.32; п.2.1.58 ПУЕ). Необхідна заміна ввідного кабелю на провід СІП; При установці приладу обліку електричної енергії повинна передбачатися шафа (ЗКО), двері якої закриваються на замок, із заскленим віконцем на рівні паспортної таблички не вище 1,7 м від рівня поверхні підлоги. Шафа повинна мати стаціонарні пристосування для пломбування, а відстань від лічильника до стінок і дверцят шафи обліку повинна бути не менше 0,05м (п. 1.5.30 ПУЕ). Лічильник та АВ встановити в пластиковому коробі типу КДЕ; встановити трифазний лічильник прямого увімкнення з держповіркою не більше року. Рекомендуємий тип NIK 2300 AP6.MC.il (5.5.1 1. ПРРЕЕ).

Згідно Акту 188/16/25 від 28 березня 2025 року при проведенні експертизи лічильника електроенергії від 28 березня 2025 року в присутності споживача, представником експертної організації ПП "Науково-Виробничий Центр Оцінки відповідності ЮГ", встановлено та зазначено у акті експертом, що проведено експертизу лічильника зав. №009675045386629 типу Енергомера СЕ 301 покази ТІ 19064.29, Т2 47249.99, Е 66687.05, який був знятий при складані акту про порушення від 11 лютого 2025 року за №07198 та за результатами зовнішнього огляду встановлено: упаковка лічильника, пломба №10084130- не пошкоджена; пломба лічильника №1417617699, ПАТ ВОЕ 53478645, 319871, Є/ОТК, G11BXU/ - не пошкоджено.

Згідно висновку експерта лічильник зав. №009675045386629 типу Енергомера СЕ 301 покази ТІ 19064.29, Т2 47249.99, Е 66687.05, дата повірки, 11/11, визнано не придатним для подальшої експлуатації та вказано, що заниження показників лічильника здійснювалася таким чином: на час проведення експертизи лічильник не відповідає ГОСТР 52320-2005. По метрологічним характеристикам відносна похибка перевищує допустимі значення при Uhom та Іном покази змінилися на 0,22 кВт при необхідному значенні 1,1 кВт, що могло привести до недообліку. На РК дисплеї відображувався напис Егг37, що свідчить про програмний збій в роботі лічильника. В умовах цеху проведено виїмку архівних даних, додаток. Ознак втручання в роботу приладу не виявлено.

Згідно Протоколу № 975 засідання комісії СО "Вінницькі східні ЕМ" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ віл 17 липня 2025 року по Акту про порушення № 07198 від 11 лютого 2025 року комісією розглянуто Акт проведення експертизи лічильника електроенергії № 188/16/25 від 28 березня 2025 року з висновками про відсутність ознак втручання в роботу приладу обліку та вирішено врахувати висновки експертизи лічильника по Акту про порушення № 07298 від 11 лютого 2025 року провести донарахування обсягу споживання електроенергії відповідно до вимог п.п. 8.6.18-8.6.22 ККОЕЕ за шість місяців.

СО "Вінницькі східні ЕМ" було здійснено розрахунок обсягу споживання активної електроенергії по ФОП Гулевата Н.І. відповідно до вимог п.п. 8.6.18-8.6.22 ККОЕЕ за шість місяців за період з 11 серпня 2024 року по 11 лютого 2025 року, яким донараховано вартість спожитої електроенергії на суму 26 287 грн 30 коп., з чим не погоджується Позивач, що і стало підставою подачі даного позову.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Закон України "Про ринок електричної енергії" регулює правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Пункт 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Права та обов`язки споживача визначає стаття 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", зокрема, споживач має право, зокрема, купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії визначає стаття 77 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях: акт про порушення - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії (в редакції, чинній на час складання відповідних актів); засіб вимірювальної техніки - це технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/aбо якості електричної енергії в точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики; засоби комерційного обліку електричної енергії - це узагальнена назва засобів, які використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (засоби вимірювальної техніки, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до процедур, визначених Кодексом комерційного обліку.

За пунктом 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 312 від 14 березня 2018 року, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Також підпунктом 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Постановою НКРЕКП № 310 від 14 березня 2018 року затверджено Кодекс систем розподілу.

Цей Кодекс визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу, оператора системи передачі, користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.

У відповідності до пунктів 11.9.1, 11.9.2 Кодексу систем розподілу безобліковий відбір електричної енергії з системи розподілу, а також від технологічних мереж основного споживача не допускається. Користувач повинен оперативно повідомляти ОСР про виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії від мереж системи розподілу, у тому числі від технологічних електричних мереж основного споживача.

Пунктом 5.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що оператор системи має право, зокрема, проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.

Положеннями підпункту 9 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний: невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.

Згідно з пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

За змістом пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

При цьому колегією суддів враховується позиція Верховного Суду, наведена у постанові від 27 квітня 2020 року в справі № 908/2359/18, що: "сам по собі дефект акта не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності з іншими доказами. Ані ПРРЕЕ, ані інші норми чинного законодавства України не визначають вказаний скаржником дефект змісту акта як такий, що має наслідком його недійсність/нікчемність". Водночас, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 4 червня 2020 року в справі № 911/1206/19 зазначив, що: "у вирішенні питання чи відповідає акт про порушення нормативно-правовим актам, необхідно застосовувати той правовий акт, який регулював відповідні відносини щодо складення відповідного акта. Однак, як вбачається, сам розгляд питання відповідності акта про порушення № 012580 нормативно-правовим актам, мав триваючий характер, оскільки був розглянутий комісією з розгляду вказаного акта про порушення лише 02.10.2018 (майже 4 місяці) під час дії ПРРЕЕ та, відповідно, після втрати чинності ПКЕЕ. Отже, враховуючи обставини даної справи, процес вирішення питання відповідності акта про порушення нормативно-правовим актам повинен регулюватись ПРРЕЕ".

Відповідно до пункту 2.3.16 ПРРЕЕ у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку (у частині вимірювання обсягу електричної енергії та/або параметрів) не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 8.6.11 ККОЕЕ встановлено, що середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів). У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи). Для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи). Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

За пунктом 8.6.18 ККОЕЕ у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг спожитої електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається на підставі показів верифікаційних лічильників, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем. У разі виявлення систематичної похибки вимірювання та/або отриманих із ЗКО даних обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань (але не більше шести місяців), визначається за показами цього ЗКО скоригованими на величину систематичної похибки, встановленої експертизою. Розрахований обсяг спожитої електричної енергії в період порушення обліку електричної енергії надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу.

Колегія суддів враховуючи обставини справи та перевіряючи доводи сторін на предмет підставності позовних вимог та заперечення Відповідача щодо нарахування необлікованої спожитої енергії на підставі пунктів 8.6.20-8.6.21 ККОЕЕ зауважує наступне.

В силу дії пункту 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку (у частині вимірювання обсягу електричної енергії та/або параметрів) не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Згідно з умовами пункту 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів).

У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).

Для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).

Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.

У відповідності до пункту 8.6.18 Кодексу комерційного обліку електричної енергії у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг спожитої електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається на підставі показів верифікаційних лічильників, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем.

У разі виявлення систематичної похибки вимірювання та/або отриманих із ЗКО даних обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань (але не більше шести місяців), визначається за показами цього ЗКО скоригованими на величину систематичної похибки, встановленої експертизою.

Розрахований обсяг спожитої електричної енергії в період порушення обліку електричної енергії надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу.

Відповідно до пункту 8.6.19 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, розрахований оператором системи/ППКО обсяг електричної енергії включається до корисного відпуску електричної енергії споживачу та враховується сторонами шляхом перерахунку відповідного фізичного балансу електричної енергії за період порушення роботи вузла обліку.

Згідно з пунктом 8.6.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, датою початку періоду порушення роботи вузла обліку, за відсутності звернення споживача, вважається дата попереднього контрольного огляду або зняття показів, але не більше шести місяців, або час та день, зафіксовані ЗКО чи АСКОЕ (зокрема за результатами проведеної експертизи ЗКО).

У випадку звернення споживача датою початку періоду порушення роботи вузла обліку вважається перший день поточного розрахункового місяця, у якому звернувся споживач (у разі відсутності даних, зафіксованих ЗКО чи АСКОЕ).

Відповідно до умов пункту 8.6.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії за день відновлення роботи вузла обліку приймається день підписання оператором системи, ППКО та споживачем акта технічної перевірки та пломбування вузла обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт, підключення ЗКО та їх налаштування (за необхідності).

З аналізу вказаних нормативно-правових актів убачається, що споживач має оплачувати спожиту електричну енергію, а також в них закріплений порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку, якщо вина споживача відсутня.

Колегією суду також враховується, що Верховний Суд у підпункті 8.44.1 постанови від 9 вересня 2025 року в справі № 904/6706/23 виснував, що: "ухвалюючи оскаржуване рішення, суд попередньої інстанції виходив з того, що обсяг електричної енергії в рішенні комісії від 09.05.2023 нараховано у відповідності до пункту 2.3.16 ПРРЕЕ та п.п. 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20 та 8.6.21 Кодексу - тимчасове порушення роботи вузла обліку не з вини споживача, тобто застосовано окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку, якщо вина споживача відсутня… Колегія суддів апеляційного суду вважає, що донарахування необлікованої електричної енергії здійснено у відповідності до вимог ПРРЕЕ та Кодексу, а отже підстави для визнання недійсним рішення комісії від 09.05.2023 відсутні. Суд також зазначив, що нарахування вартості недоврахованої електричної енергії за результатами рішення комісії оператора системи розподілу не вимагає доведення вини споживача як обов`язкової умови. Доводи касаційної скарги з означених скаржником підстав касаційного оскарження зазначених висновків судів не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, зокрема, ПРРЕЕ та ККОЕЕ".

Згідно з рішенням комісії щодо розгляду Акта про порушення №07182 від 13 березня 2025 року, оформленого протоколом № 9756 від 17 липня 2025 року, комісія визначила обсяги недоврахованої електричної енергії відповідно пунктів 8.6.18 - 8.6.22 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

При цьому донарахування фактично спожитої електричної енергії виконано за період з 16 вересні 2024 року по 13 березня 2025 року, що узгоджується з вимогами пункту 8.6.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Для визначення обсягу середньодобового споживання взятий період після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника, що відповідає вимогам пункту 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що донарахування необлікованої електричної енергії здійснено у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а отже підстави для визнання недійсним рішення комісії від 9 травня 2023 року відсутні.

В той же час суд апеляційної інстанції оцінюючи доводи Позивача, що порушень зазначених Відповідачем норм пункту 2.3.4 підпункту 9 пунктів 5.5.5, 8.2.4 ПРРЕЕ - Позивач не здійснював, і що ніби то підстави для покладення на Позивача будь-якої відповідальності у Відповідача відсутні, вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

В силу дії частин 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17.

Апеляційний господарський суд враховує, що обсяг електричної енергії в рішенні комісії від 17 липня 2025 року нараховано у відповідності до пунктів 8.6.18, 8.6.20 та 8.6.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії - тимчасове порушення роботи вузла обліку не з вини споживача, тобто застосовано окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку, якщо вина споживача відсутня.

Отже, нарахування вартості недоврахованої електричної енергії за результатами рішення комісії оператора системи розподілу не вимагає доведення вини споживача як обов`язкової умови.

Аналогічна правова позиція наведена і в постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 9 вересня 2025 року по справі №904/6706/23, від 10 березня 2026 року по справі 3904/6335/23.

Все вищевказане вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.

Поміж тим, апеляційний господарський суд також звертає вагу на те, що Позивач звертаючись до місцевого господарського суду визначив дві позовні вимоги, а саме: визнання неправомірним та недійсним акта про порушення №07198 від 11 лютого 2025 року; визнання протиправним та скасування рішення комісії Відповідача, викладене у Протоколі №975 від 17 липня 2025 року, яке ухвалене на підставі неправомірного акту про порушення №07198 від 11 лютого 2025 року, в частині донарахування позивачу вартості необлікованої електричної енергії за період з 11 серпня 2024 року по 11 лютого 2025 року на суму 26287 грн 30 коп..

Водночас, в оскаржуваному рішенні вирішено питання лише щодо однієї з позовних вимог, а саме визнання протиправним та скасування рішення комісії Відповідача, без будь-якого обгрунтування чи розгляду в оскаржуваному рішенні суду позовної вимоги щодо визнання неправомірним та недійсним акта про порушення №07198 від 11 лютого 2025 року.

Водночас, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року в справі №910/17955/17 зазначено, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 ГК України, норми статтей 235 - 237 ГК України щодо оперативно-господарських санкцій до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, вказані нарахування є платою за поставлену електричну енергію, розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно із ПКЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами.

Відтак, позовна вимога про визнання неправомірним та недійсним акта про порушення №07198 від 11 лютого 2025 року не є належним способом захисту в даних правовідносинах, а відтак суд апеляційної інстанції відмовляє в її задоволенні з огляду на те, що задоволення такої вимоги не призведе до очікуваного результату, якого прагне досягти Позивач звертаючись до суду в даних правовідносинах.

Відтак підсумовуючи усе описане вище діючи з призми визначення порушення, зазначеного в акті про порушення та відповідальності за нього, яка виключає доведення вини Позивача, Північно-західний апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Позивача про визнання неправомірним та недійсним акта про порушення №07198 від 11 лютого 2025 року, та про визнання протиправним та скасування рішення комісії Відповідача, викладене у Протоколі №975 від 17 липня 2025 року, яке ухвалене на підставі неправомірного акту про порушення №07198 від 11 лютого 2025 року, в частині донарахування позивачу вартості необлікованої електричної енергії за період з 11 серпня 2024 року по 11 лютого 2025 року на суму 26287 грн 30 коп..

Відповідно, приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду по справі, яким задоволено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Відповідача, викладене у Протоколі №975 від 17 липня 2025 року, яке ухвалене на підставі неправомірного акту про порушення №07198 від 11 лютого 2025 року.

З огляду на все вищевстановлене в даній судовій постанові, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга Відповідача на рішення Господарського суду Вінницької області від 14 травня 2026 року в справі №902/1745/25 є підставною та обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Відтак, задовільняючи апеляційну скаргу Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення Господарського суду Вінницької області від 14 травня 2026 року в справі №902/1745/25 та приймає нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, виснує про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Позивача, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14 травня 2026 року в справі №902/1745/25 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 14 травня 2026 року в справі №902/1745/25 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гулеватої Наталії Іванівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, буд. 2, м. Вінниця, Вінницька область, 21050; код ЄДРПОУ 00130694) 3633 грн 60 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Вінницької області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Справу №902/1745/25 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повна постанова виготовлена 24 сепрня 2026 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.