Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №924/449/24 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Справа № 924/449/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Кулай О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Яковенко П.А.

від відповідача: Доценко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24 (повний текст складено 28 жовтня 2025 року, суддя Заярнюк І.В.) (розгляд заяви про розстрочення виконання рішення)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

про стягнення 12 312 002,30 грн. основного боргу, 1 380 116,38 грн. пені, 1 232 188,03 грн. штрафу, 235 545,71 грн. інфляційних втрат, 132 307,67грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24 задоволено заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року по справі №924/449/24, змінене постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року.

Розстрочено виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року по справі №924/449/24, змінене постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року на одинадцять місяців та затверджено наступний графік виконання:

- до 30 листопада 2025 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 грудня 2025 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 січня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 28 лютого 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 березня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 30 квітня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 травня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 30 червня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 липня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 серпня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 30 вересня 2026 року - 1 329 685,15 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що наявні підстави для розстрочення виконання судового рішення, врахувавши запровадження на території України воєнного стану та його вплив на можливість своєчасного проведення розрахунків і безперешкодного здійснення господарської діяльності, необхідність дотримання балансу інтересів боржника та стягувача, а також те, що запропонований строк розстрочення не перевищує встановленого частиною 5 статті 331 ГПК України однорічного строку. У зв`язку із цим суд задовольнив заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" та розстрочив виконання рішення на одинадцять місяців відповідно до запропонованого заявником графіка.

Не погоджуючись з постановлено ухвалою, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24 та відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду у цій справі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначає, що суд першої інстанції не встановив наявності об`єктивних, непереборних та виняткових обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють своєчасне виконання судового рішення. На переконання скаржника, наведені боржником обставини стосуються звичайних ризиків його господарської діяльності, тоді як складне фінансове становище та запровадження воєнного стану, що однаковою мірою впливають на обидві сторони, самі по собі не можуть бути безумовною підставою для розстрочення виконання рішення.

Апелянт також вказує, що боржник не надав доказів відсутності коштів на банківських рахунках, майна, на яке може бути звернено стягнення, чи інших доказів неплатоспроможності, а також не підтвердив можливості виконання рішення відповідно до запропонованого графіка. При цьому місцевий господарський суд не врахував ступінь вини відповідача у виникненні спору, інтереси стягувача, який протягом строку розстрочення позбавлений можливості користуватися присудженими коштами та несе втрати від їх інфляційного знецінення, унаслідок чого, на думку скаржника, не було дотримано справедливого балансу інтересів сторін.

Крім того, скаржник посилається на порушення частини 5 статті 331 ГПК України, оскільки рішення у справі ухвалено 24 квітня 2025 року, тоді як його виконання розстрочено до 30 вересня 2026 року, тобто на строк, що перевищує один рік із дня ухвалення рішення.

Листом №924/449/24/5896/25 від 10 листопада 2025 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

17 листопада 2025 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/449/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2025 року у справі №924/449/24 залишено без руху апеляційну скаргу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24. Зобов`язано апелянта протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази надсилання копії апеляційної скарги АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз".

25 листопада 2025 року від ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 грудня 2025 року у справі №924/449/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05 січня 2026 р. об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.

02 грудня 2025 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" Конопліцького Ігоря Васильовича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №924/449/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 грудня 2025 року у справі №924/449/24 вказану заяву задоволено.

16 грудня 2025 року до апеляційного суду надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про витребування справи №924/449/24 для розгляду касаційної скарги на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2025 року у справі №924/449/24 було зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24, а матеріали справи №924/449/24 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2026 року у справі №924/449/24 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року у справі №924/449/24 - без змін.

Супровідним листом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 квітня 2026 року №30-11/924/449/24/329/26 матеріали справи №924/449/24 повернуто до Господарського суду Хмельницької області.

Листом №924/449/24/3730/26 від 20 липня 2026 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

24 липня 2026 року матеріали справи №924/449/24 надійшли до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 липня 2026 року у справі №924/449/24 поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на "19" серпня 2026 р. об 11:10 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.

12 серпня 2026 року від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24 - без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про розстрочення виконання судового рішення дослідив надані товариством докази його фінансового стану, зокрема фінансову звітність, податкові накладні, виписки по рахунках, договір оренди рухомого та нерухомого майна, договір експлуатації складових газорозподільної системи, акти зарахування зустрічних однорідних вимог та акти надання послуг, і на їх підставі встановив скрутний фінансовий стан товариства. Вказує, що з 01 березня 2024 року АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" позбавлене права на провадження ліцензованої діяльності з розподілу природного газу, у зв`язку з чим не отримує доходу від такої діяльності та плати від споживачів за послуги з розподілу природного газу.

Відповідач наголошує, що єдиним джерелом його надходжень є оренда майна, середній розмір яких становить близько 5,15 млн грн на місяць, тоді як щомісячні витрати на експлуатацію газорозподільних мереж становлять у середньому 3,7 млн грн, на сплату податків та обов`язкових платежів - близько 1,2 млн грн, а середньомісячний фонд оплати праці - близько 800 000 грн. Інших видів господарської діяльності товариство не здійснює. На думку відповідача, негайне виконання судового рішення може негативно вплинути на стабільність функціонування підприємства, зокрема спричинити арешт рахунків, ускладнити своєчасну виплату заробітної плати, призвести до звільнення працівників та створити загрозу банкрутства.

Окремо щодо строку розстрочення відповідач зазначає, що рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/449/24 ухвалено 24 квітня 2025 року, однак постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року це рішення було змінено в частині розміру грошових зобов`язань та резолютивну частину викладено у новій редакції. З огляду на це відповідач вважає, що саме постанова суду апеляційної інстанції від 18 вересня 2025 року визначила остаточний обсяг грошового зобов`язання, який підлягає виконанню. У зв`язку з наведеним АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" вважає, що передбачений частиною 5 статті 331 ГПК України граничний строк розстрочення має обчислюватися саме з 18 вересня 2025 року та може бути встановлений до 18 вересня 2026 року, а надана судом першої інстанції розстрочка виконання рішення на 11 місяців не виходить за межі такого строку.

04 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - адвоката Яковенка Павла Антоновича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №924/449/24, призначеному на 19 серпня 2026 року об 11:10 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" Доценко Олександри Олександрівни надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №924/449/24, призначеному на 19 серпня 2026 року об 11:10 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 серпня 2026 року у справі №924/449/24 вказані заяви задоволено.

В судовому засіданні 19 серпня 2026 року представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - частковій зміні.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається колегією суддів з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року у справі №924/449/24 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 12 312 002,30 грн. основного боргу, 1 380 116,38 грн. пені, 1 232 188,03 грн. штрафу, 235 545,71 грн. інфляційних втрат, 132 307,67грн. 3% річних.

Присуджено до стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" 12 256 972,35 грн. основного боргу, 1 380 116,38 грн. пені, 1 232 188,03 штрафу, 235 545,71 грн. інфляційних втрат, 132 307,67 грн. 3% річних, 183 505,92 грн. витрат по оплаті судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 55 029,95 грн. основного боргу закрито.

26 травня 2025 року Господарським судом Хмельницької області видано відповідний наказ.

11 липня 2025 року на виконання запиту Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 липня 2025 року матеріали справи №924/449/24 надіслано до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року у справі №924/449/24 частково задоволено апеляційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року у справі №924/449/24. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року у справі №924/449/24 змінено, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41, код ЄДРПОУ 05395598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452): - 12 256 972,35 грн. основного боргу, - 690 058,19 грн. пені, - 1 232 188,03 штрафу, - 235 545,71 грн. інфляційних втрат, - 132 307,67 грн. 3% річних, - 183 505,92 грн. витрат по оплаті судового збору.

В частині стягнення 690 058,19 грн. пені відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 55 029,95 грн. основного боргу закрити."

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41, код ЄДРПОУ 05395598) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 12 421,04 грн.

25 вересня 2025 року до Господарського суду Хмельницької області від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року по справі №924/449/24, змінене постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року на 12 місяців шляхом встановлення сплати 1/12 частини від загальної суми стягнення останнього робочого числа кожного місяця.

В обґрунтування заяви АТ "Хмельницькгаз" зазначило, що одноразове виконання судового рішення є для нього вкрай утрудненим з огляду на сукупність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та, на думку заявника, свідчать про наявність передбачених статтею 331 ГПК України підстав для надання розстрочки. Заявник посилався на те, що його поточний фінансовий стан є критичним, товариство фактично позбавлене основного джерела доходів, має значний обсяг кредиторської заборгованості, непокритий збиток, недостатній обсяг грошових коштів на рахунках, а також обмежене у здійсненні платежів у зв`язку з накладенням арешту на кошти у межах виконавчого провадження.

Заявник вказував, що постановою НКРЕКП від 29 вересня 2023 року №1775 АТ "Хмельницькгаз" зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу іншому суб`єкту господарювання. На виконання цієї постанови товариство передало ТОВ "Газорозподільні мережі України" грошові кошти та майно, необхідні для забезпечення виконання невиконаних зобов`язань, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю, а також газорозподільні мережі, рухоме та нерухоме майно, які використовувалися для здійснення діяльності з розподілу природного газу. У зв`язку з цим з 01 жовтня 2023 року АТ "Хмельницькгаз" не здійснює ліцензовану діяльність з розподілу природного газу та не отримує доходів, передбачених структурою тарифу за надання відповідних послуг.

АТ "Хмельницькгаз" наголошувало, що на час звернення із заявою фактично втратило майно, за допомогою якого могло здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток. За твердженням заявника, єдиними надходженнями товариства є кошти від оренди майна, середній розмір яких становить близько 5,15 млн грн на місяць, тоді як за експлуатацію газорозподільних мереж товариство щомісячно сплачує близько 3,7 млн грн. Інших видів господарської діяльності, які могли б забезпечувати стабільний дохід, товариство не здійснює.

Крім того, заявник зазначав, що чисті доходи товариства спрямовуються переважно на сплату податків та інших обов`язкових платежів у сумі близько 1,2 млн грн щомісячно, а також на виплату заробітної плати працівникам, середньомісячний фонд якої становить близько 800 000 грн. За таких обставин сукупний обсяг обов`язкових платежів перевищує доходи товариства, а накладення арешту на кошти в межах виконавчого провадження додатково ускладнює проведення розрахунків і, за твердженням заявника, створює загрозу банкрутства.

На підтвердження складного фінансового стану АТ "Хмельницькгаз" посилалося на те, що станом на 30 червня 2025 року кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги становила 816 177 тис. грн, а непокритий збиток - 19 617 тис. грн. Серед найбільших кредиторів товариство називало АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Оператор ГТС України", посилаючись на наявність судових рішень про стягнення значних сум заборгованості. Також заявник зазначав про наявність заборгованості перед фізичними особами за надані послуги з розподілу природного газу у період здійснення ліцензованої діяльності та про проведення претензійно-позовної роботи щодо її стягнення.

Окремо заявник наголошував, що його фінансовий стан не є наслідком неналежного ведення власної господарської діяльності, а зумовлений рішеннями державних органів та державним регулюванням ринку природного газу. На обґрунтування цієї позиції АТ "Хмельницькгаз" посилалося на те, що тарифи на розподіл природного газу протягом тривалого періоду встановлювалися на економічно необґрунтованому рівні та не дозволяли покривати обґрунтовані витрати операторів газорозподільних систем, що призвело до збитковості відповідної діяльності та накопичення значної кредиторської заборгованості. Також заявник зазначав, що прийняті державними органами рішення щодо реформування ринку природного газу, припинення його ліцензованої діяльності та передача майна іншому оператору фактично позбавили товариство можливості отримувати прибуток від основного виду діяльності.

На підтвердження системного характеру такої заборгованості заявник посилався на зміст пояснювальної записки до проєкту Закону України №3508-д від 04 червня 2021 року, у якій, за його твердженням, було визнано істотний вплив державного регулювання на утворення та накопичення заборгованості за договорами на ринку природного газу. Також АТ "Хмельницькгаз" вказувало, що відповідні обставини мають враховуватися при оцінці ступеня його вини у виникненні заборгованості та при визначенні можливості надання розстрочки виконання судового рішення.

Заявник також посилався на наслідки збройної агресії російської федерації проти України та дію воєнного стану, які негативно впливають на господарську діяльність усіх суб`єктів господарювання, обмежують платоспроможність споживачів, ускладнюють проведення розрахунків і стягнення дебіторської заборгованості. При цьому АТ "Хмельницькгаз" зазначало, що складна економічна ситуація в державі має загальний характер, однак у сукупності з припиненням ліцензованої діяльності, втратою основного джерела доходів та значним обсягом кредиторської заборгованості істотно ускладнює виконання судового рішення.

Крім того, заявник звертав увагу на соціальні наслідки негайного та одноразового виконання рішення, зазначаючи, що товариством було звільнено понад 1500 працівників, а частину працівників переведено на неповний робочий день. На думку заявника, стягнення всієї присудженої суми одноразово позбавить його можливості виконувати поточні зобов`язання, виплачувати заробітну плату, сплачувати податки та обов`язкові платежі, а також може призвести до повного припинення господарської діяльності.

АТ "Хмельницькгаз" підкреслювало, що просить не звільнити його від виконання судового рішення та не відстрочити виконання на невизначений строк, а лише встановити поетапний порядок сплати присудженої суми протягом дванадцяти місяців. На його думку, такий спосіб виконання забезпечить баланс інтересів сторін, дозволить стягувачу отримати присуджені кошти в повному обсязі, а боржнику - зберегти платоспроможність та можливість продовжувати господарську діяльність. Заявник також зазначав, що розстрочка виконання рішення не є способом ухилення від його виконання, а навпаки сприятиме реальному та повному погашенню заборгованості відповідно до встановленого судом графіка.

На підтвердження наведених у заяві обставин АТ "Хмельницькгаз" надало постанову НКРЕКП від 29 вересня 2023 року №1775, фінансову звітність товариства станом на 30 червня 2025 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 55 станом на 01 вересня 2025 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 станом на 01 вересня 2025 року, копії податкових накладних №420909, №4209 та №4210 від 31 жовтня 2023 року, постанову державного виконавця у виконавчому провадженні №78394504 про арешт коштів боржника, банківські виписки за період з 01 вересня 2025 року по 23 вересня 2025 року, акт звірки взаєморозрахунків №172 за договором №178-РД/23 від 23 жовтня 2023 року, копію договору оренди рухомого та нерухомого майна №99-РД/23 від 28 серпня 2023 року, копію договору експлуатації складових газорозподільної системи №178-РД/23 від 23 жовтня 2023 року, копії актів зарахування зустрічних однорідних вимог від 12 червня 2025 року та 29 липня 2025 року, копію акта надання послуг від 31 грудня 2024 року за період з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2024 року, копію акта надання послуг від 31 березня 2025 року за період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року та копію акта надання послуг від 30 червня 2025 року за період з 01 квітня 2025 року по 30 червня 2025 року.

14 жовтня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в яких позивач просив відмовити у її задоволенні.

Заперечення мотивовані тим, що розстрочення виконання судового рішення є винятковим процесуальним заходом, який застосовується лише за наявності належно підтверджених обставин, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. На думку позивача, відповідач не надав належних та допустимих доказів існування таких обставин, не підтвердив свою неплатоспроможність, не довів відсутність майна чи коштів для виконання рішення, а наведені ним доводи про складний фінансовий стан пов`язані зі звичайними ризиками здійснення господарської діяльності. Крім того, позивач зазначив, що надання розстрочки порушить баланс інтересів сторін, призведе до тривалого невиконання судового рішення, позбавить стягувача можливості користуватися належними йому коштами без будь-якої компенсації, а також суперечитиме принципу обов`язковості виконання судових рішень. Також позивач звернув увагу, що боржник мав можливість врегулювати питання заборгованості шляхом укладення договору про її реструктуризацію відповідно до Закону України №1639-IX, однак цього не зробив.

15 жовтня 2025 року від АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшла заява про уточнення прохальної частини заяви про розстрочення виконання рішення суду.

У заяві відповідач зазначив, що раніше просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 квітня 2025 року у справі №924/449/24, зміненого постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року, на дванадцять місяців шляхом сплати 1/12 частини загальної суми стягнення до останнього робочого дня кожного місяця.

Посилаючись на те, що розстрочення не може перевищувати одного року з дня ухвалення відповідного судового рішення, а рішення суду першої інстанції було змінено постановою апеляційного суду, заявник з метою уникнення непорозумінь щодо початку та закінчення строку розстрочення уточнив прохальну частину заяви та просив розстрочити виконання саме постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року на дванадцять місяців зі сплатою 1/12 частини загальної суми стягнення до останнього робочого дня кожного місяця.

22 жовтня 2025 року до Господарського суду Хмельницької області від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшла заява про уточнення прохальної частини заяви про розстрочення виконання рішення суду по справі №924/449/24 строком на одинадцять місяців за наступним графіком:

- до 30 листопада 2025 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 грудня 2025 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 січня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 28 лютого 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 березня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 30 квітня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 травня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 30 червня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 липня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 31 серпня 2026 року - 1 329 685,11 грн.

- до 30 вересня 2026 року - 1 329 685,15 грн.

Врахувавши наведені сторонами доводи, оцінивши подані докази у їх сукупності та виходячи з необхідності забезпечення балансу інтересів стягувача і боржника, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" та розстрочення виконання судового рішення строком на одинадцять місяців.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку. Аналогічні положення закріплено у пункті 7 частини 3 статті 2, статті 18 та частині 1 статті 326 ГПК України, а також у статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Водночас обов`язковість судового рішення не виключає можливості застосування передбачених процесуальним законом механізмів, спрямованих на забезпечення його реального та повного виконання з урахуванням конкретних обставин, які виникли у боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення. Рішення про розстрочення виконується в частині та у строки, встановлені таким рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця у випадках, встановлених законом, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За змістом частини 3 статті 331 ГПК України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд відповідно до частини 4 статті 331 ГПК України також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, а стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 статті 331 ГПК України встановлено імперативне обмеження, згідно з яким розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, надання розстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду. Таке право реалізується за умови встановлення на підставі належних доказів обставин, які мають винятковий характер та істотно ускладнюють виконання рішення у загальному порядку. При цьому закон не встановлює вичерпного переліку відповідних обставин, тому їх наявність, характер і достатність визначаються судом у кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів, загрози неплатоспроможності чи банкрутства, відсутність або недостатність ліквідних активів, інші надзвичайні та об`єктивні чинники.

Відповідно до частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статей 76–79 ГПК України докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Відповідно до частин 1– 3 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд повинен оцінити належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також мотивувати врахування або відхилення кожного доказу чи групи однотипних доказів.

У рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що розстрочення виконання судового рішення означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Розстрочення спрямоване на забезпечення повного виконання судового рішення та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на об`єктивні перешкоди, які унеможливлюють або істотно ускладнюють його виконання у загальному порядку. При цьому розстрочення має ґрунтуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача та боржника і не може змінювати суті ухваленого у справі рішення.

Подібний висновок наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18, відповідно до якого розстрочення є виконанням судового рішення частинами з визначеним судом інтервалом у часі та впливає лише на порядок його примусового виконання. Розстрочення не є правоперетворювальним судовим актом, не змінює природи і змісту відповідного господарського зобов`язання та не припиняє відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання.

У постанові від 17 вересня 2025 року у справі №905/1197/24 Верховний Суд наголосив, що необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення є встановлення справедливого балансу інтересів сторін, у зв`язку із чим суд повинен дослідити й оцінити доводи та заперечення як боржника, так і стягувача. Наявність виняткових обставин установлюється не абстрактно, а з урахуванням їх конкретного впливу на господарську діяльність заявника, його фінансові показники та можливість виконати рішення одноразово. Верховний Суд погодився з висновками про розстрочення, оскільки підтверджені доказами негативні наслідки воєнних дій і пов`язані з ними об`єктивні перешкоди істотно вплинули на господарську діяльність боржника, а запропонований графік забезпечував стабільне надходження коштів стягувачу та не був способом уникнення виконання рішення.

У постанові від 29 квітня 2025 року у справі №917/1131/24 Верховний Суд також виходив із того, що сам собою факт складного фінансового становища або запровадження воєнного стану не є автоматичною підставою для розстрочення. Вирішальне значення має встановлення індивідуального впливу відповідних обставин на конкретного боржника. У цій справі Верховний Суд урахував утрату суб`єктом господарювання виробничих потужностей на окупованій території, припинення основної діяльності, загрозу банкрутства та те, що одноразове стягнення могло взагалі унеможливити подальше виконання рішення. Надання розстрочення було визнано таким, що забезпечує стабільний порядок погашення боргу і підвищує ймовірність фактичного отримання кредитором присуджених коштів.

Таким чином, запровадження воєнного стану є загальною обставиною для учасників господарських правовідносин і саме собою не звільняє боржника від необхідності виконання судового рішення. Водночас воєнний стан може бути врахований у сукупності з іншими індивідуалізованими та підтвердженими доказами обставинами, які безпосередньо вплинули на господарську діяльність і платоспроможність конкретного боржника.

Оцінюючи наявність таких обставин у цій справі, колегія суддів враховує, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" обґрунтовувало заяву не лише загальними посиланнями на воєнний стан або скрутний фінансовий стан, а сукупністю конкретних обставин, які виникли внаслідок припинення здійснення основного виду його господарської діяльності.

Постановою НКРЕКП від 29 вересня 2023 року №1775 зупинено дію ліцензії АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. На виконання відповідного рішення товариство передало ТОВ "Газорозподільні мережі України" газорозподільні мережі, рухоме та нерухоме майно, за допомогою яких здійснювало ліцензовану діяльність. Унаслідок цього з 01 жовтня 2023 року заявник не здійснює діяльності з розподілу природного газу та не отримує доходів, передбачених структурою тарифу за надання відповідних послуг.

Отже, погіршення фінансового стану заявника пов`язане не виключно зі звичайними комерційними ризиками або неналежним плануванням господарської діяльності, а також із прийнятими уповноваженим державним органом регуляторними рішеннями, які призвели до припинення основного виду господарської діяльності, передачі відповідного майнового комплексу іншому оператору та втрати основного джерела доходів.

Матеріалами справи підтверджено, що основними регулярними надходженнями товариства є кошти від оренди майна в середньому у розмірі близько 5,15 млн грн щомісячно, тоді як щомісячні витрати на експлуатацію складових газорозподільної системи становлять близько 3,7 млн грн, на сплату податків та інших обов`язкових платежів - близько 1,2 млн грн, а на виплату заробітної плати - близько 800 000 грн. Таким чином, установлені поточні обов`язкові витрати товариства є співмірними з його регулярними надходженнями та перевищують їх, що свідчить про дефіцит вільних обігових коштів і суттєво ускладнює одноразову сплату всієї присудженої суми.

Станом на 30 червня 2025 року кредиторська заборгованість АТ "Хмельницькгаз" за товари, роботи та послуги становила 816 177 тис. грн, а непокритий збиток - 19 617 тис. грн. До найбільших кредиторів товариства належать АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Оператор ГТС України". Крім того, на кошти товариства накладено арешт у межах виконавчого провадження, що додатково обмежує можливість вільного розпорядження ними та проведення поточних розрахунків.

Заявник також посилався на скорочення понад 1500 працівників, переведення частини працівників на неповний робочий день та необхідність забезпечення виплати заробітної плати, сплати податків й інших обов`язкових платежів. Наведені обставини характеризують не лише обсяг поточної заборгованості товариства, а й наслідки припинення його основної діяльності та об`єктивне скорочення фінансових і майнових ресурсів, за рахунок яких могло бути здійснено одноразове виконання рішення.

На підтвердження зазначених обставин заявник надав постанову НКРЕКП від 29 вересня 2023 року №1775, фінансову звітність станом на 30 червня 2025 року, оборотно-сальдові відомості, банківські виписки, постанову державного виконавця про арешт коштів, договори оренди майна та експлуатації складових газорозподільної системи, акти надання послуг, акти зарахування зустрічних однорідних вимог, а також інші документи, які характеризують структуру його надходжень, витрат, дебіторської та кредиторської заборгованості.

Колегія суддів ураховує, що сама лише наявність кредиторської заборгованості, збитків або недостатності грошових коштів не може безумовно свідчити про наявність підстав для розстрочення, оскільки господарська діяльність здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик. Проте у цій справі наведені фінансові показники оцінюються не ізольовано, а у взаємозв`язку з припиненням ліцензованої діяльності, передачею майна іншому оператору, втратою основного джерела доходів, арештом коштів та необхідністю здійснення постійних обов`язкових платежів.

Сукупність наведених обставин свідчить не про повну та остаточну неплатоспроможність заявника, а про істотний дефіцит його поточної ліквідності, який ускладнює саме одноразове виконання судового рішення. Водночас наявність регулярних надходжень від оренди майна та дебіторської заборгованості свідчить про потенційну можливість поступового виконання рішення відповідно до визначеного графіка.

Зміст частини 3 статті 331 ГПК України не вимагає від заявника обов`язково доводити повну відсутність будь-яких коштів чи майна або абсолютну неможливість виконання рішення. Підставою для розстрочення є також обставини, які істотно ускладнюють його виконання. Тому доводи апелянта про ненадання доказів повної неплатоспроможності чи відсутності в боржника будь-якого майна самі собою не спростовують наявності встановлених судом обставин, які ускладнюють одноразове виконання рішення.

Колегія суддів також ураховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, оскільки заборгованість утворилася внаслідок неналежного виконання ним договірних зобов`язань. Разом із тим зазначена обставина відповідно до частини 4 статті 331 ГПК України є одним із критеріїв, що підлягає оцінці у сукупності з іншими обставинами, та не встановлена законом як безумовна підстава для відмови в розстроченні.

При цьому АТ "Хмельницькгаз" не заперечує обов`язку виконати судове рішення, не просить зменшити суму присудженої заборгованості або звільнити його від відповідальності, а запропонувало визначений графік погашення всієї суми боргу рівними щомісячними платежами. Така поведінка свідчить про спрямованість заяви на створення реальних умов для виконання рішення, а не на ухилення від нього.

Надання розстрочення передбачає щомісячне надходження стягувачу значних грошових сум, а не відкладення виконання рішення до закінчення встановленого строку. Такий порядок дозволяє, з одного боку, забезпечити поступове і повне погашення заборгованості, а з іншого - запобігти вилученню з господарського обороту боржника всієї присудженої суми одночасно, що за встановлених обставин може призвести до припинення господарської діяльності, невиконання поточних обов`язкових платежів та подальшого погіршення платоспроможності.

Наслідком такого погіршення могло б стати не прискорення, а фактичне ускладнення або унеможливлення отримання стягувачем присуджених коштів. Відтак установлення реального графіка платежів відповідає не лише інтересам боржника, а й майновому інтересу стягувача в повному виконанні судового рішення.

Доводи апелянта про втрати внаслідок інфляційного знецінення коштів також ураховуються колегією суддів. Водночас розстрочення не змінює природи грошового зобов`язання, не припиняє його та не позбавляє кредитора передбачених цивільним законодавством засобів захисту від наслідків прострочення. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18.

При цьому строк розстрочення є визначеним, не є надмірним та в межах, установлених процесуальним законом, не спотворює суті права стягувача на виконання остаточного судового рішення. Встановлений графік не змінює загального розміру присуджених до стягнення коштів і передбачає їх регулярну щомісячну сплату.

Заперечення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" не містять доказів, які б спростовували подану заявником фінансову звітність, факт припинення ліцензованої діяльності, передачі майна іншому оператору, наявність кредиторської заборгованості та арешту коштів. Фактично доводи стягувача зводяться до іншої оцінки зазначених обставин і твердження про недостатність їх для розстрочення виконання рішення.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, сформульовані у справах №910/8153/17, №910/2376/18, №796/43/2018 та №910/15484/17, не свідчать про необхідність автоматичної відмови у розстроченні, оскільки питання достатності підстав і доказів вирішується з урахуванням фактичних обставин кожної конкретної справи. Відмінність результатів розгляду відповідних заяв зумовлена не різним тлумаченням статті 331 ГПК України, а різним змістом установлених судами обставин і доказової бази, наданої заявниками. Такий підхід підтверджено Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2025 року у справі №917/1131/24 та від 17 вересня 2025 року у справі №905/1197/24.

Отже, оцінивши подані докази відповідно до статті 86 ГПК України у їх сукупності та взаємному зв`язку, врахувавши характер установлених обставин, фінансовий стан боржника, причини припинення основного виду його діяльності, наявність регулярних надходжень, запропонований порядок поступового погашення всієї присудженої суми, майнові інтереси стягувача і боржника та необхідність забезпечення реального виконання судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність передбачених частиною 3 статті 331 ГПК України підстав для розстрочення виконання судового рішення.

Разом із тим, у судовому засіданні 19 серпня 2026 року з пояснень представників сторін колегією суддів встановлено, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" визначений оскаржуваною ухвалою графік розстрочення виконання судового рішення не виконував.

Однак зазначена обставина виникла після постановлення оскаржуваної ухвали та не існувала на момент вирішення судом першої інстанції заяви про розстрочення виконання судового рішення. Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24, суд апеляційної інстанції виходить з обставин, які існували на час її постановлення та могли бути враховані місцевим господарським судом при вирішенні відповідної заяви.

Тому подальше невиконання боржником установленого судом графіка розстрочення саме по собі не свідчить про відсутність передбачених статтею 331 ГПК України підстав для надання розстрочення станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали та не може бути самостійною підставою для її скасування.

Водночас колегія суддів не погоджується з місцевим господарським судом у частині визначення кінцевої дати розстрочення.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 жовтня 2025 року заявник уточнив прохальну частину заяви та просив розстрочити виконання саме постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2025 року.

З огляду на імперативні приписи частини 5 статті 331 ГПК України максимальний строк розстрочення виконання зазначеної постанови закінчується 18 вересня 2026 року.

Натомість оскаржуваною ухвалою сплату останнього платежу в розмірі 1 329 685,15 грн встановлено до 30 вересня 2026 року, тобто після закінчення визначеного законом граничного однорічного строку.

Імперативність річного строку підтверджується також висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеними у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №905/2912/15, відповідно до яких розстрочення за статтею 331 ГПК України застосовується до судового рішення, що набрало законної сили, та не може виходити за межі строку, прямо встановленого частиною 5 цієї статті.

Зміна дати останнього платежу з 30 вересня 2026 року на 18 вересня 2026 року не змінює суті ухваленого судом рішення, загального розміру заборгованості чи кількості платежів, а лише приводить встановлений графік виконання у відповідність до імперативних вимог процесуального закону.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин апеляційна скарга ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24 - зміні в частині визначення кінцевої дати сплати останнього платежу шляхом установлення строку його сплати до 18 вересня 2026 року; в іншій частині оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24 змінити в частині визначення кінцевої дати сплати останнього платежу за встановленим графіком розстрочення виконання судового рішення.

Встановити строк сплати останнього платежу в розмірі 1 329 685,15 грн до 18 вересня 2026 року.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року у справі №924/449/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №924/449/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "24" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.