Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №910/8891/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"04" серпня 2026 р. Справа№ 910/8891/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 04.08.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 (повний текст складено 27.05.2026)

у справі №910/8891/25 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК М`ясний»

про стягнення коштів у розмірі 84 865, 89 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК М`ясний»

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»

про розірвання договору від 29.11.2022 № ВП-26409-Дн на надання послуг з вивезення побутових відходів,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК М`ясний» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 70 480,67 грн основного боргу, 10 531,92 грн інфляційних втрат, 2 750,71 грн 3% річних, 1 102,59 грн пені та 2 422,40 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору №ВП-26409-Дн від 29.11.2022 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (далі за текстом - Договір від 29.11.2022) в частині оплати за надані послуги за період з 01.01.2023 по 30.06.2025. За порушення умов Договору позивач нарахував відповідачу 1 102,59 грн пені за період з 21.01.2025 по 10.07.2025 на підставі пункту 5.2 Договору, 10 531,92 грн інфляційних втрат, 2 750,71 грн 3% річних за період з 21.01.2023 по 10.07.2025 на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

У процесі розгляду справи судом першої інстанції, відповідач подав зустрічний позов в порядку статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) про розірвання Договору від 29.11.2022.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.08.2025 прийняв зустрічну позовну заяву про розірвання Договору до розгляду з первісним позовом у справі №910/8891/25; вимоги за зустрічним позовом об`єднав в одне провадження з первісним позовом.

Господарський суд міста Києва рішенням від 29.04.2026 у справі №910/8891/25 у позові відмовив повністю; зустрічний позов про розірвання Договору від 29.11.2022 задовольнив повністю; розірвав Договір від 29.11.2022 та стягнув з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) на користь позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) не доведено належними та допустимими доказами надання послуг відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) за спірним Договором, тоді як послуги з вивезення відходів з об`єкта відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) фактично надавались за іншим Договором №ВП-2190-Дн від 03.08.2020 (далі за текстом - Договір від 03.08.2020), що підтверджується наявними у даній справі доказами.

Разом з цим, враховуючи наявність між сторонами двох Договорів, не доведення надання позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) послуг за Договором, суд першої інстанції з посиланням на положення статті 651 ЦК України дійшов висновку про задоволення зустрічного позову та розірвання Договору від 29.11.2022.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, 15.06.2026 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/8891/25 та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) посилається на помилковість висновків суду першої інстанції стосовно дублювання предмета договорів та подвійне нарахування плати. Як зазначає апелянт, Договір від 29.11.2022 не визнавався недійсним у судовому порядку, а тому у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) наявний обов`язок з оплати за обсяг комунальних послуг. Необхідність укладення Договору від 29.11.2022, із зазначенням іншої кількості ТПВ, викликана збільшенням утворення відходів на комерційному об`єкті відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у зв`язку із відкриттям нового торговельного відділу.

Апелянт зазначає, що поведінка відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) стосовно вимоги про розірвання Договору від 29.11.2022 є недобросовісною, і Договір від 29.11.2022 не може бути розірвано з підстави його помилкового підписання.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що ним доведено належними та допустимими доказами надання відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) послуг з вивезення побутових відходів за Договором від 29.11.2022, а саме: актами наданих послуг за спірний період, які надсилались відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) через систему електронного документообігу M.E.Doc, що погоджено сторонами у пункті 2.5.1 Договору від 29.11.2022, та податковими накладними, зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, тоді як відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в порушення пункту 2.5 Договору від 29.11.2022 не підписував такі акти своїм КЕП та не надсилав вмотивовану відмову від їх підписання. Єдиним належним доказом ненадання послуг з вивозу побутових відходів є Акт-претензія відповідно до статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Також в апеляційній скарзі позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо повного та всебічного розгляду справи, оскільки не було надано оцінки його доводам стосовно того, що сервери GPS - моніторингу, первинні подорожні листа та бортові журнали, залученого перевізника ТОВ «Селтік» за спірний період (2023-2025), вилучені правоохоронними органами, що унеможливлює їх подання до суду.

Щодо вимог по зустрічному позову, то апелянт вважає, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не навів та не довів суду наявності істотного порушення, оскільки сам має прострочення виконання свого грошового зобов`язання.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/8891/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. - головуючий суддя, Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.06.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/8891/25; розгляд апеляційної скарги призначив на 04.08.2025 о 12 год. 00 хв.; витребував матеріали справи №910/8891/25 з Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи №910/8891/25 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 02.07.2026.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення, посилаючись на правильність висновків суду першої інстанції про дублювання предмета договорів і подвійне нарахування плати за послуги з вивозу побутових відходів; не надання позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) доказів надання послуги з вивезення побутових відходів по кожному договору окремо.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що він не підписував акти надання послуг за Договором від 29.11.2022, повертав їх позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) непідписаними, та виражав свою незгоду з фактом надання послуг за Договором від 29.11.2022, оскільки послуги з вивозу побутових відходів надавались йому позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) за Договором від 03.08.2020 та відповідно сплачувались.

При цьому Договір від 29.11.2022 позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) не виконувався, матеріали даної справи не містять двосторонніх актів надання послуг, що свідчить про його істотне порушення та є підставою для його розірвання у судовому порядку.

08.07.2026 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) подав до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 04.08.2026 підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/8891/25 та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

04.08.2026 у судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/8891/25 залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

29.11.2022 між відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) (далі - Замовник) та позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом (далі - Виконавець) укладено Договір, за умовами якого Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізація, захоронення) твердих побутових відходів, що утворюються на об`єкті Замовника (продмаг), що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Соборності, 4, а Замовник зобов`язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги (а.с. 11 т.1).

Кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню, по факту утворення ТПВ становить 8,0 куб.м. в місяць (пункт 1.2 Договору від 29.11.2022).

Відповідно до пункту 2.1 Договору від 29.11.2022 тариф на послуги, які передбачені пунктом 1.1 цього Договору та надаються КП «Київкомунсервіс», встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у редакції розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації від 31.08.2022 №638 «Про внесення змін до тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надає підприємство «Київкомунсервіс» як виконавець цих послуг». Тариф за послуги за цим Договором становить 284,20 грн з ПДВ за 1 куб.м., в місяць - 2 273,57 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2.3 Договору від 29.11.2022 оплата послуг за цим Договором у розмірі, що вказаний у пункті 2.1 Договору, здійснюється Замовником щомісячно, до 20-го числа місяця наступного за місцем надання послуг.

Відповідно до пункту 2.5 Договору від 29.11.2022 за результатами наданих послуг Виконавець направляє Замовнику для підписання акти наданих послуг у двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів з дати підписання повернути акт Виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

Згідно з пунктом 2.5.1 Договору від 29.11.2022 сторони можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій за Договором шляхом ведення первинних документів в електронному вигляді, у зв`язку із чим Сторони визнають всі первинні документи за Договором в електронному вигляді, які були виконані, опрацьовані, відправлені, передані, отримані для зберігання, використання, знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності з підтвердженням факту отримання таких документів в процесі здійснення господарської діяльності Сторін через систему електронного документообігу M.E.Doc, поданих в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису (надалі іменується ЕЦП), як оригінал. Передача Сторонами документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку та/або на електронних носіях здійснюється з дотриманням та у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну комерцію», «Вимогам у сфері електронних довірчих послуг», затверджених постановою КМУ №992 від 07.11.2018, «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Пунктами 3.1, 3.2 Договору від 29.11.2022 на Виконавця покладені наступні зобов`язання: забезпечення вивозу побутових відходів Замовника в кількості (обсягах), зазначених в пункті 1.2 Договору; направлення документів (зокрема, акти наданих послуг) Замовнику в установлені договором строки.

За прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (пункт 5.2 Договору від 29.11.2022).

Відповідно до пункту 8.1 Договору від 29.11.2022 цей Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2022.

В разі, якщо жодна із Сторін протягом 15 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного Договору та припинення дії Договору не буде оформлене сторонами належним чином, то строк дії цього Договору вважається автоматично продовженими на кожний наступний календарний рік (пункт 8.2 Договору від 29.11.2022).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 №450 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізація, захоронення) виконавцю послуг - Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» встановлено тариф для інших споживачів за 1 куб.м. з ПДВ у розмірі 234,22 грн.

Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 31.08.2022 №638 «Про внесення змін до тарифів на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізація, захоронення) виконавцю послуг - Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» встановлено тариф для інших споживачів за 1 куб.м. з ПДВ у розмірі 284,20 грн.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) подав до суду разом із позовною заявою акти наданих послуг та рахунки на оплату за спірний період, складені в електронній формі та направлені через систему електронного документообігу M.E.Doc, та податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 15-112, т.1, а.с. 100-129, т.2).

05.09.2023, 02.02.2024, 02.04.2024, 20.05.2024, 23.07.2024, 10.09.2024, 29.11.2024, 20.10.2023, 04.03.2025, 18.04.2025, 05.06.2025 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надсилав відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) претензії щодо наявної заборгованості за Договором від 29.11.2022 (а.с. 113-168, т.1).

У відповідь на які, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) заперечував наявність заборгованості за надані послуги за Договором від 29.11.2022 та просив позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) скасувати дію Договору від 29.11.2022 (а.с. 29-30, т.2).

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) стверджує, що послуги з вивезення побутових відходів за адресою: пр-т Соборності, 4, м. Київ позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) надавались та сплачувались на підставі Договору від 03.08.2020.

Водночас надати первинні документи, які підтверджують надання послуг за Договором від 03.08.2020, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не може через знищення кадрової документації, первинної документації бухгалтерського та податкового обліку внаслідок ракетного обстрілу по території Товариства за юридичною адресою: м. Харків, вул. Хотомлянська, буд. 26-А, що зафіксовано слідчими відділу УСБУ в Харківській області та комісією ХРУ ГУ ДСНС у Харківській області (а.с. 218-223 т.1).

29.07.2025 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) направив позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) претензію (а.с. 239-242), в якій просив останнього надати копію Договору від 03.08.2020, розірвати Договір від 29.11.2022 та відмовитись від позовних вимог у даній справі.

У відповідь на претензію від 29.07.2025 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) листом від 07.08.2025 №05/244-7-5515 відмовив у її задоволенні, зазначивши, що Договір від 29.11.2022 та Договір від 03.08.2020 укладені на різні приміщення за адресою: 02105, м. Київ, пр-т Соборності, 4, в яких веде діяльність ТОВ «МК М`ясний» (а.с. 72-73 т.2).

Спір виник через порушення відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) умов Договору від 29.11.2022 в частині оплати за послуги з вивезення побутових відходів, у свою чергу, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) вважає, що наявні підставі для розірвання Договору від 29.11.2022, оскільки послуги за ним не надавались, послуги з вивезення побутових відходів позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надавав за Договором від 03.08.2020.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

За договором про надання послуг відповідно до статті 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідності до статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про управління відходами», у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, утворювач відходів - фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб`єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів; управління відходами - комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об`єктами видалення відходів.

Згідно статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що виконавцем комунальних послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.12.2017 №1589 позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів в місті Києві.

Згідно частин 2, 3 статті 31 Закону України «Про управління відходами» утворювачі побутових відходів зобов`язані:

1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами;

2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників;

3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об`єкта оброблення відходів.

Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно статті 33 Закону України «Про управління відходами» послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту.

До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні).

Виконавцем послуги з управління побутовими відходами є суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, або адміністратор послуги з управління побутовими відходами.

Виконавець послуги з управління побутовими відходами укладає договори із споживачами послуги.

Відповідно частини 1 до статті 34 Закону «Про управління відходами» плата за послугу з управління побутовими відходами визначається на основі тарифу на послугу з управління побутовими відходами та норм надання послуги.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, тобто судам під час розгляду справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реально наданої послуги (обставини здійснення надання послуги, зазначеної у акті надання послуг, обставини використання такої послуги у господарській діяльності Замовника тощо).

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (надання послуг). Правові наслідки створює саме господарська операція (надання послуг), а не первинні документи. Подібна правова позиція викладена також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №916/1195/21, від 08.06.2022 у справі №912/1414/21, від 26.05.2022 у справі №910/14900/19, від 21.09.2021 у справі №918/1026/20, від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 04.11.2019 у справі №905/49/15.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не навів та не довів суду надання послуги з вивезення побутових відходів за Договором від 29.11.2022.

З наданих позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) на запит Господарського суду міста Києва (ухвала від 18.02.2026 у даній справі) доказів вбачається, що для виконання покладених обов`язків з надання послуги вивезення побутових відходів позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Селтік» Договір №41-5 від 27.07.2010, який у подальшому продовжував свою дію відповідними додатковими угодами. У наведених правовідносинах позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) виступає організатором (Виконавцем) послуг з вивезення побутових відходів, а Товариств з обмеженою відповідальністю «Селтік» є перевізником (Оператором), що безпосередньо виконує виїзд за адресами, визначеними у дислокації.

Згідно пункту 3.5 Договору від 03.08.2020 Замовник зобов`язується самостійно завантажувати побутові відходи до контейнерів, встановлених за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 6.

При цьому надані позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) щомісячні обсяги вивезення відходів за спірний період не можуть слугувати беззаперечним доказом, що з майданчика за адресою: пр-т Соборності, 6, м. Київ, вивозились побутові відходи відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у кількості, встановленій у Договорі від 29.11.2022.

Судом апеляційної інстанції враховано, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) позбавлений можливості надати GPS дані та подорожні листи, оскільки сервери та документація ТОВ «Селтік» вилучені під час обшуку правоохоронними органами.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на положення пункту 2.8 Договору від 29.11.2022, за яким у разі несплати послуг у встановлений термін, або неповної сплати послуг Виконавець має право, попередньо повідомивши про це Замовника, призупинити виконання обов`язків по вивезенню ТПВ до повного розрахунку Замовника з Виконавцем. Аналогічна за змістом умова міститься у пункті 2.7 Договору від 03.08.2020. Матеріали даної справи не містять доказів призупинення виконання обов`язків по вивезенню ТПВ.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не навів та довів суду належними та допустимими доказами надання відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) послуги з вивезення побутових відходів за спірний період саме за Договором від 29.11.2022, у кількості 8 куб.м у місяць, як і не надано доказів збільшення кількості побутових відходів відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у 2022 році. Тоді як встановлено судом першої інстанції, між учасниками даної справи наявний Договір від 03.08.2020 щодо вивозу побутових відходів з контейнерів, встановлених за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 6, який сторонами виконується, зокрема, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) сплачує відповідні послуги щомісячно, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких наявні у матеріалах даної справи (а.с. 31-40 т. 2, а.с. 229-238 т.1), із призначенням платежу: «оплата за вивезення ТПВ …… Договір №ВП-21490-Дн від 03.08.2020», проти чого сторони не заперечують.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 03.08.2020 (а.с. 75 т. 2) Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізація, захоронення) твердих побутових відходів (далі за текстом - ТПВ), що утворюються на об`єкті Замовника (Продмагазин), що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Соборності, 4, а Замовник зобов`язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги.

Кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню, по факту утворення ТПВ становить 3,0 куб.м. в місяць.

Згідно пункту 2.1 Договору від 03.08.2020 тариф на послуги, встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 №450 «Про внесення змін до тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення» виконавцю послуг КП «Київкомунсервіс». Тариф на послуги становить 234,00 грн з ПДВ; вартість послуг по Договору становить: в місяць - 702,65 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2.3 Договору від 03.08.2020 оплата послуг за цим Договором, у розмірі, що вказаний у пункті 2.1 Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів на розрахунковий рахунок Виконавця, на підставі виписаного Виконавцем рахунку з моменту отримання направленого Виконавцем Замовнику рахунку-фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).

Відповідно до пункту 2.5 Договору від 03.08.2020 за результатами наданих послуг Виконавець направляє Замовнику для підписання акти наданих послуг у двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів з дати підписання повернути акт наданих послуг Виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, Акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

Згідно з пунктом 2.9 Договору від 03.08.2020 сторони можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій за Договором шляхом ведення первинних документів в електронному вигляді, у зв`язку із чим Сторони визнають всі первинні документи за Договором в електронному вигляді, які були виконані, опрацьовані, відправлені, передані, отримані для зберігання, використання, знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності з підтвердженням факту отримання таких документів в процесі здійснення господарської діяльності Сторін через систему електронного документообігу M.E.Doc, поданих в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису (далі КЕП), як оригінал. Передача Сторонами документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку та/або на електронних носіях здійснюється з дотриманням та у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронний цифровий підпис», «Вимогам у сфері електронних довірчих послуг» затверджених постановою КМУ №992 від 07.11.2018, «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Пунктами 3.1, 3.2 Договору від 03.08.2020 на Виконавця покладені наступні зобов`язання: забезпечення вивозу побутових відходів Замовника в кількості (обсягах), зазначених в пункті 1.2 Договору; направлення документів Замовнику в установлені даним Договором строки.

Згідно з пунктом 3.8 Договору від 03.08.2020 Замовник зобов`язується надавати Виконавцю інформацію про фактичне накопичення побутових відходів. В разі збільшення їх кількості, або не відповідності обсягам, визначеним у пункті 1.2 цього Договору, вносити зміни в Договір шляхом оформлення Додаткової угоди.

За прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (пункт 4.2 Договору від 03.08.2020).

Відповідно до пункту 7.1 Договору від 03.08.2020 цей Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2020.

В разі, якщо жодна із Сторін протягом 15 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного Договору та припинення дії Договору не буде оформлене сторонами належним чином, то строк дії цього Договору вважається автоматично продовженими на кожний наступний календарний рік (пункт 7.2 Договору від 03.08.2020).

Обсяг побутових відходів, що підлягає вивезенню за Договором, розраховується відповідно затверджених Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) норм надання послуг з вивезення побутових відходів для міста Києва. Норми утворення побутових відходів затверджені розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 29.12.2012 №2416 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів у місті Києві на 2013-2017 роки» та продовжено розпорядженням Київської міської ради від 07.02.2019 №222 «Про продовження дії норм надання послуг з вивезення побутових відходів у місті Києві про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів у місті Києві на 2023-2027 роки».

Згідно пункту 11.2 таблиці Норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів за об`єктом утворення таких відходів на об`єкті відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): продовольчі крамниці із розрахункової одиниці на 1 кв.м. торгівельної площі середня на рік передбачено 0,57 куб.м. або 96,90 кг з щільністю 170 кг/м.

Згідно примітки 2: коефіцієнти перерахунку (Кп) маси відходів (в т) в їх об`єм (в мЗ) визначаються діленням 1000 на показник щільності:

- для відходів житлового сектору Кп = 5;

- для всіх інших організацій та установ Кп = 6;

- для роздільно зібраних відходів Кп = 10.

Отже, об`єкт утворення твердих побутових відходів на об`єкті відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) за адресою: м. Київ пр-т. Соборності, буд. 4 має площу 80,7 кв.м. продовольчої крамниці.

Згідно Норм на 1 кв.м. торгівельної площі затверджено норму утворення ТПВ у розмірі 96,9 кг на рік.

80,7 кв.м. х 96,90 кг = 7819,83 кг ТПВ середня за рік

7 819,83 кг = 7,81983 т. ТПВ середня за рік

7,81983 т. х 6 (Кп - коефіцієнт перерахунку маси відходів тонни в їх об`єм в куб.м.) = 46,91898 куб.м. середня на рік.

46,91898 куб.м.: 12 = 3,909915 куб.м. середня в місяць.

Таким чином, твердження позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про відповідність сумарного обсягу послуг у розмірі 11 куб.м. за двома Договорами від 03.08.2020 (3 куб.м.) та від 29.11.2022 (8 куб.м.), суперечить розпорядженню Виконавчого органу Київської міської ради від 29.12.2012 №2416 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів у місті Києві на 2013-2017 роки» та продовжено розпорядженням Київської міської ради від 07.02.2019 №222 «Про продовження дії норм надання послуг з вивезення побутових відходів у місті Києві про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів у місті Києві на 2023-2027 роки».

Доказів припинення/розірвання Договору від 03.08.2020 матеріали даної справи не містять, як і не містять доказів укладення Додаткової угоди у зв`язку із збільшенням кількості побутових відходів на 8 куб.м., або їх не відповідності обсягам, визначеним у пункті 1.2 Договору від 03.08.2020 - 3 куб.м. Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) не доведено суду належними та допустимими доказами збільшення кількості твердих побутових відходів відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у 2022 році на 8 куб.м. Так само позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) не надано суду доказів набуття відповідачем у 2022 році додаткового приміщення для продажу сиру, ковбаси та інших продуктів, окрім наявного у нього магазину з продажу м`яса, який розташований за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, будинок 4 площею 80,7 кв.м., внаслідок чого збільшився обсяг твердих побутових відходів на 8 куб.м.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) листом від 10.01.2024 №244-8-192 (а.с. 77 т. 2) у відповідь на лист відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), за яким останній не визнає факту надання послуг за Договором від 29.11.2022 та просив його розірвати, зазначив, що послуги з вивезення твердих побутових відходів за Договорами від 03.08.2020 та від 29.11.2022 надаються на різні приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 4, в яких веде свою діяльність відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом).

Листом від 22.02.2024 №244-8-1337 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) на лист відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) від 16.02.2024 №1602-24/01 (а.с. 29 т.2) підтвердив наявність Договору від 03.08.2020 та зазначив про наявність Договору від 29.11.2022 (а.с. 76 т. 2), тоді як відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у наведеному листі вказав на те, що за двома договорами надається одна і та ж послуга, за однією і тією ж адресою, і Договір від 29.11.2022 є таким, що не виконується.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом про стягнення 70 480,67 грн основного боргу за Договором від 29.11.2022 є необґрунтованими, задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) на користь позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) 10 531,92 грн інфляційних втрат, 2 750,71 грн 3% річних, 1 102,59 грн пені, задоволенню також не підлягають, оскільки є похідними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основної вимоги (частина 1 статті 173 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні первісного позову.

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За положеннями частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Водночас, якщо сторона спору не скористалася процедурою позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині 2 статті 651 ЦК України. Такої ж думки дотримується касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.09.2021 у справі №910/17079/19.

Загальні критерії істотності порушення умов договору в розумінні частини 2 статті 651 ЦК України як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони договору напрацьовані усталеною судовою практикою Верховного Суду, та викладені зокрема у постановах від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 10.12.2019 у справі № 926/1557/18, від 21.01.2020 у справі № 920/221/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/185 та інших.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені цією нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

У даній справі судом встановлено, що позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) не наведено та не доведено суду належними та допустимими доказами надання відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) послуг з вивозу побутових відходів за Договором від 29.11.2022.

Отже, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) доведено суду істотне порушення позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) умов Договору від 29.11.2022 щодо надання послуг з вивезення побутових відходів, що позбавило відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) отримати відповідну послугу.

В разі, якщо жодна із Сторін протягом 15 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного Договору та припинення дії Договору не буде оформлене сторонами належним чином, то строк дії цього Договору вважається автоматично продовженими на кожний наступний календарний рік (пункт 8.2 Договору від 29.11.2022).

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) скористався своїм правом щодо наміру припинення дії Договору від 29.11.2022 шляхом надсилання на адресу позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) рекомендованого листа.

Згідно пункту 9.4 Договору від 29.11.2022 цей Договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання Договору допускається у випадках та в порядку, встановленому чинним законодавством України.

За таких обставин, зустрічний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про відмову у задоволенні первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Судом апеляційної інстанції також взято до уваги зауваження відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про те, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у своїй апеляційній скарзі послався на постанови Верховного Суду, яких взагалі не існує або містять інші дати у справах, які не є побідними із даною справи.

Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 26.02.2026 у справі №905/391/24 за позовом Антимонопольного комітету України до Заводу про стягнення 10 943 000,00 грн пені касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів» залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 у справі № 905/391/24 залишив без змін.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 14.05.2026 у справі №910/5891/25 за позовом ПрАТ «Івано-Франківськцемент» до АТ «Українська залізниця» в особі філії про визнання права та зобов`язання вчинити дії касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/5891/25 - без змін.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20.06.2024 відмовив Громадській організації «Одеське товариство пенсіонерів» у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2023 у справі №916/3288/23; відмовив у відкритті касаційного провадження у справі №916/3288/23 за касаційною скаргою Громадської організації «Одеське товариство пенсіонерів» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2023 у справі №916/3288/23 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації «Одеське товариство пенсіонерів» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/8891/25 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на апелянта (позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/8891/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 у справі №910/8891/25 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс».

4. Матеріали справи №910/8891/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана суддями 24.08.2026 після виходу судді Ходаківської І.П. з відпустки.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська