Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №910/10078/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р. Справа№ 910/10078/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іванова В.П.

суддів: Чапляна С.Є.

Крижного О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ліщук М.Ю.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.07.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Повного товариства "Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 (повний текст складено та підписано 28.04.2026) у справі № 910/10078/25 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Повного товариства "Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік"

до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові

та до Державної казначейської служби України

про стягнення 5 397 596,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Повне товариство "Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної казначейської служби України (далі - Служба) на користь Товариства 5 397 596,06 грн в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Львові (далі - Управління).

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- позивачу завдано матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій Управління;

- неправомірні дії Управління полягають у порушенні порядку зберігання речових доказів (постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України"), у тому, що він упродовж тривалого часу не зняв арешту та не повернув транспортні засоби на зберігання позивачу, достеменно знаючи, що транспортний засіб зберігається в неналежних умовах, не підлягав пропуску на митну територію України, товаро-супровідні документи на вантаж, самі товари були вилучені, кримінальна справа порушена за фактом злочинних дій працівників митниці, а не протиправних дій фірми-перевізника Товариства чи водія-перевізника Лешека Пачоса;

- за весь час досудового слідства Управлінням не вживалися процесуальні дії щодо позивача для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, з метою з`ясування чи перебування його майна під арештом є обґрунтованим процесуальним примусом (допити водія, уповноважених осіб позивача тощо);

- Управлінням не враховано, що транспортний засіб та причіп не містили слідів кримінального правопорушення, а також останнім проігноровано, що внаслідок тривалого простою транспортний засіб вийде з ладу; Управлінням не вживалися заходи для забезпечення підтримання його в робочому стані;

- Управління відмовилося повернути власнику (законному володільцю) і передати на відповідальне зберігання транспортний засіб, при тому, що з арештованим майном не проводилися жодні слідчі дії, це не заподіяло шкоди для кримінального провадження та забезпечило його підтримання у справному стані без понесення витрат зі сторони держави;

- позивач, будучи позбавлений можливості доступу до транспортного засобу, його обслуговування, зазнав майнової шкоди - транспортний засіб вийшов з ладу, втратив свою ринкову вартість, а Управління не здійснювало його технічного обслуговування (підзарядки акумуляторів, заміни сезонних рідин, просушування, проведення протикорозійних заходів, тощо); крім того, Товариство понесло витрати, що випливають з умов договорів оренди вантажного автомобіля та причіпа, сплачувало обов`язкові платежі, податки за транспортний засіб, штрафи за порушення польського національного законодавства про ненадання транспортних засобів уряду старости;

- внаслідок протиправних дій Управління позивачу заподіяно збитки в сумі 45 851,92 грн (за послуги евакуатора для транспортування транспортних засобів) та 474 382,32 злотих, що еквівалентно 5 351 744,14 грн, а всього 5 397 596,06 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 постановлено відмовити у задоволенні позовних вимог Повного товариства "Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік" до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові та до Державної казначейської служби України про стягнення 5 397 596,06 грн, судові витрати покладено на позивача.

Місцевий господарський суд виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог з огляду на відсутність рішення суду, винесеного в порядку, передбаченому нормами КПК України, щодо визнання протиправними дій ТУ ДБР у м. Львові стосовно утримання вилучених транспортних засобів, що свідчить про відсутність правових підстав для притягнення держави до цивільно-правової відповідальності на підставі статей 1173, 1174, 1176 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Повне товариство "Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік", позивач у справі, не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось з апеляційною скаргою № 18-05-26 від 18.05.2026 (вх. № 3333/26 від 19.05.2026) до Північного апеляційного господарського суду, за змістом якої скаржник просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 у справі № 910/10078/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не вірно здійснено оцінку наданих доказів, а також не з`ясовано які дії вчинив відповідач 1 для належного зберігання транспортних засобів Повного товариства "Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік".

Як на підстави для скасування рішення суду першої інстанції скаржник посилається на нез`ясування обставин, що мають значення для справи (пункт 1 частини 1 статті 277 ГПК України), невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи (пункт 3 частини 1 статті 277 ГПК України), а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини 1 статті 277 ГПК України).

Доводи апеляційної скарги зводяться до такого: (1) суд першої інстанції не застосував стандарт доказування «вірогідність доказів» (стаття 79 ГПК України) та правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 і у справі № 908/1879/17, формально піддавши сумніву докази позивача та не зіставивши їх з доказами відповідачів; (2) суд не з`ясував, які саме дії вчинив відповідач-1 для належного зберігання транспортних засобів позивача; (3) суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме пункти 5 і 32 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (далі - Порядок № 1104), якими встановлено, що умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей і заборонено зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування, а фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету; (4) відповідачем-1 не спростовано факту користування позивачем послугами евакуатора для транспортування транспортних засобів на сервісну станцію Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Сервіс Львів» - офіційного сервіс-партнера MAN в Україні.

Крім того, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги, зазначивши, що повний текст рішення отримано 28.04.2026, та звернув увагу, що відповідно до пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів досудового розслідування, судовий збір не справляється.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 постановлено відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Повного товариства "Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 у справі № 910/10078/25.

03.06.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від ТУ ДБР у м. Львові надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 у справі № 910/10078/25 без змін.

10.06.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від Повного товариства "Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач підтримав вимоги апеляційної скарги.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач 1 у відзиві зазначив, що арешт накладався на майно, визнане речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019000000001865, з легітимною метою збереження доказів, а тому становить контроль за користуванням майном у розумінні абзацу 2 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; після закриття кримінального провадження транспортні засоби повернуті законному володільцю, а відтак дії відповідача-1 не мають ознак протиправності. Крім того, відповідач-1 зазначив, що позивачем не доведено ані факту, ані розміру збитків за жодною з їх складових, зокрема: рахунок-фактура підтверджує лише розрахункову вартість робіт, які до того ж стосуються поточного обслуговування транспортного засобу, тягар утримання якого несе власник (стаття 322 ЦК України); договори оренди не містять розміру орендної плати, а поліс транспортного страхування № 1043763674 свідчить, що власником тягача був сам позивач; оплата праці водія є винагородою за виконану роботу; податки та страхові платежі є плановими обов`язковими витратами; штраф Повітового староства Томашова спричинений бездіяльністю самого позивача; розмір упущеної вигоди обґрунтований лише припущеннями.

Узагальнені доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач 1 не аналізує наслідків власної бездіяльності щодо зберігання транспортного засобу та не надав доказів належного виконання вимог законодавства в частині відповідального зберігання, фактично визнаючи наявність витрат і заперечуючи лише їх кваліфікацію як збитків; що фотознімки не доводять справності транспортного засобу, а лише фіксують його наявність на момент фотографування; що за весь час досудового розслідування щодо позивача не вчинялося процесуальних дій, транспортні засоби не містили слідів кримінального правопорушення, а технічне обслуговування (підзарядка акумуляторів, заміна сезонних рідин, просушування, протикорозійні заходи) не здійснювалося, внаслідок чого транспортний засіб вийшов з ладу та втратив ринкову вартість.

У судове засідання 28.07.2026 з`явились представники позивача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, та відповідача 1, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився. Оскільки явка представника відповідача 2 у судове засідання обов`язковою не визнавалась, усі учасники справи про дату, час та місце судового засідання 28.07.2026 повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про перерву у розгляді справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті у даному судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч.1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів, встановив такі обставини правовідносин сторін.

Так, слідчий першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань Байжанов О.А. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про проведення обшуку у кримінальному провадженні №42019000000001865, в обґрунтування якого вказав, що:

- першим слідчим відділом Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865 за частиною третьою статті 212, частиною другою статті 364 та частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України);

- в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи митного посту "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС впровадили схему вимагання та отримання неправомірної вигоди від представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Варден Торг" (ідентифікаційний код 42167834) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітіка" (ідентифікаційний код 42442134) за безперешкодне проходження митних формальностей та не вжиття заходів контролю щодо імпортованих ними товарів під час перетину державного кордону України;

- службові особи Львівської митниці ДФС вимагають та отримують від представників ТОВ "Варден Торг" та ТОВ "Мітіка" неправомірну вигоду у сумі близько 5 - 8 тис. доларів США за кожну одиницю транспортного засобу, який здійснюватиме перетин кордону на підставі неправдивих відомостей, внесених до вантажно митних декларацій;

- заявлений митному органу товар, який прямує в адресу СГД з країн ЄС в Україну, не відповідає фактичному, а після перетину державного кордону через пункт пропуску "Хребенне" - "Рава-Руська", по дорозі слідування транспортного засобу до митниці призначення для проходження митного оформлення, а саме до відділу митного оформлення "Малехів" митного поста "Північний" Львівської митниці ДФС, високовартісний товар (брендовий одяг, вартість якого становить близько 400 тис. доларів США за партію) змінюється на так званий "товар підміни" (одяг бувший у використанні) та вводиться у вільний обіг без сплати відповідних митних платежів, що наносить збитки державі близько 1 млн. грн з однієї партії товару; крім того, транспортні засоби, які використовуються для незаконного переміщення товарів, перетинають пункт пропуску по "червоному коридору" виключно під час несення служби окремими посадовими особами митного посту;

- в ході досудового розслідування отримано інформацію щодо незаконного втручання посадовими особами митниці в інформаційні системи ДФС України під час здійснення заходів митного контролю відносно вантажного автомобіля марки "МАN" польської реєстрації з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який в`їхав в ЗМК митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці 27.09.2019 о 13:08:14 год;

- встановлено, що автомобіль сідловий тягач марки MAN TGX 18.440 4X2 LLS-U (VIN - НОМЕР_3 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_1 з напівпричіпом Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 , знаходились під керуванням польського громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення у слідства виникла необхідність в проведенні обшуку напівпричіпу Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_2, який використовувався польським громадянином Paczoc Leszek;

- згідно зі свідоцтвом про реєстрацію ТЗ Республіки Польщі Seria НОМЕР_5 напівпричіп Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 належить громадянину Польщі ОСОБА_2 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2019 №757/53092/19-к надано дозвіл слідчому першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 та слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні №42019000000001865, а також прокурору другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42019000000001865 на проведення обшуку напівпричіпу Wielton NS34 (VIN НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_6 , який належить громадянину Польщі ОСОБА_5 , з метою відшукання та вилучення:

- вантажу (товару), який міститься в ньому, зокрема "одягу", який імпортується на митну територію України, а також документів, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування: митні декларації, попередні митні декларації, документи контролю за доставкою товарів (ДКД), й товаросупровідні документи які до них додаються (контракти, інвойси, CMR); рішення про проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, контрольні талони для проходження "по червоному коридору", акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, акт довільної форми у разі відмови власника товарів або уповноваженої ним особи від виконання вимог щодо розділення товарної партії на окремі товари який додається до Акта огляду та є його невід`ємною частиною, картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення; речей, документів стосовно незаконного переміщення на митну територію України, з приховуванням від митного контролю, високоліквідного товару з ЄС, шляхом надання до митного органу документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги, кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів.

08.10.2019 складено протокол обшуку транспортного засобу, який проводився у період з 08.10.2019 по 11.10.2019. У ході проведення обшуку з напівпричіпа вилучено 179 коробок з термобілизною, 1 коробка зі взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки з товарами домашнього вжитку, 898 пропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів переважно з одягом.

10.10.2019 прокурор другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за підтриманням публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 провів невідкладний обшук вантажного автомобіля марки "MAN" TGX 18.440 X2 LLS-U з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 , під час якого вилучив: вантажний автомобіль - сідловий тягач марки "MAN" TGX 18.440 X2 LLS-U з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 ; напівпричіп Wielton NS34 з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 , техпаспорти та ключ від автомобіля.

16.10.2019 прокурор другого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Салайчук Т.І. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно відповідно до протоколу обшуку від 10.10.2019, який проведено за адресою: с. Рата Жовківського району Львівської області, де в ході обшуку виявлено та вилучено автомобіль - сідловий тягач марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U (VIN - НОМЕР_7 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_8 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 , в обґрунтування якого зазначив таке:

- першим слідчим відділом Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865 за частиною третьою статті 212, частиною другою статті 364 та частиною третьою статті 368 КК України;

- з метою збереження майна, запобігання його знищенню, а саме речових доказів, які могли бути відшукані та вилучені у ході проведення слідчої дії, прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 10.10.2019 в період часу з 21:06 год по 22:15 год, в с. Рата Жовківського району Львівської області, проведено обшук знаряддя вчинення злочину автомобіля, сідлового тягача марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U (VIN - НОМЕР_7 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- в ході проведення обшуку вказаного автомобіля виявлено та вилучено автомобіль, сідловий тягач марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U (VIN - НОМЕР_7 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2;

- вилучений автомобіль з напівпричепом 10.10.2019 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2019 №757/54979/19-к, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 12.01.2021, у задоволені клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Салайчука Т.І. про арешт майна у кримінальному провадженні №42019000000001865 відмовлено.

16.10.2019 прокурор другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене у період з 08.10.2019 по 11.10.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2019 (справа №757/53092/19-к) у ході обшуку напівпричіпу Wielton NS34 (VIN НОМЕР_1 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_2 , який належить громадянину Польщі, вантаж (товар), який містився в ньому та імпортувався на митну територію України, а саме 172 коробки з термобілизною, 1 коробка із взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку; 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку, в обґрунтування якого вказав про те, що:

- Департаментом організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865 за частиною третьою статті 212, частиною другою статті 364 та частиною третьою статті 368 КК України, яке здійснюється Другим управлінням організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань;

- у ході досудового розслідування встановлено, що службові особи митного посту "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС впровадили схему вимагання та отримання неправомірної вигоди від представників ТОВ "Варден Торг" і ТОВ "Мітіка" за безперешкодне проходження митних формальностей та не вжиття заходів контролю щодо імпортованих ними товарів під час перетину державного кордону України;

- службові особи Львівської митниці ДФС вимагають та отримують від представників ТОВ "Варден Торг" і ТОВ "Мітіка", неправомірну вигоду у сумі близько 5 - 8 тис. доларів США за кожну одиницю транспортного засобу, який здійснюватиме перетин кордону на підставі неправдивих відомостей, внесених до вантажномитних декларацій;

- заявлений митному органу товар, який прямує в адресу СГД з країн ЄС в Україну, не відповідає фактичному, а після перетину державного кордону через пункт пропуску "Хребенне" - "Рава-Руська", по дорозі слідування транспортного засобу до митниці призначення для проходження митного оформлення, а саме до відділу митного оформлення "Малехів" митного поста "Північний" Львівської митниці ДФС, високовартісний товар (брендовий одяг, вартість якого становить близько 400 тис. доларів США за партію) змінюється на так званий "товар підміни" (одяг, бувший у використанні) та вводиться у вільний обіг без сплати відповідних митних платежів, що наносить збитки державі близько 1 млн. грн з однієї партії товару; крім того, транспортні засоби, які використовуються для незаконного переміщення товарів, перетинають пункт пропуску по "червоному коридору" виключно під час несення служби окремими посадовими особами митного посту;

- таким чином, організатори незаконного переміщення товару через митний кордон України домовились з службовими особами митного органу про не застосування форм митного контролю та не виявлення високоліквідних товарів (брендового одягу) в транспортних засобах під час перетину державного кордону;

- службові особи пункт пропуску "Рава-Руська", будучи обізнаними щодо наявності високоліквідних товарів (брендового одягу) у вантажівці, які не внесені до митної декларації, свідомо не здійснюють та не враховують систему управління ризиками (передбачену статтями 361 - 363 Митного кодексу України), не застосовують передбачені митним кодексом форми митного контролю у вигляді перевірки відомостей (стаття 337 Митного кодексу України), які подаються до органів митниці, не здійснюють належного огляду товарів (стаття 338 Митного кодексу України) та проставляють відповідні відмітки на товаросупровідних документах (штамп ПМП), що дає змогу транспортному засобу покинути межі пункту пропуску. В подальшому, по дорозі слідування транспортного засобу до митниці призначення, у складських приміщеннях, підконтрольних організаторам протиправної схеми, високовартісний товар (брендовий одяг) змінюється на так званий "товар підміни" (одяг бувший у використанні) та вводиться у вільний обіг без сплати відповідних митних платежів;

- зазначені дії підтверджують співучасть працівників митниці у протиправній схемі та зловживання службовим становищем, що наносить тяжкі наслідки державі; при цьому, згідно з положеннями статей 361 - 363 (система управління ризиками) Митного кодексу України, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316, статей 334 - 345 Митного кодексу України, працівники митниці зобовязані враховувати систему ризиків та проводити митний контроль;

- працівниками ГУ БКОЗ СБУ отримано інформацію щодо незаконного втручання посадовими особами митниці в інформаційні системи ДФС України під час здійснення заходів митного контролю відносно вантажного автомобіля марки "МАN" польської реєстрації з номерними знаками НОМЕР_3 , який в`їхав в ЗМК митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці 27.09.2019 о 13:08:14 год;

- співробітниками митного поста "Малехів" Львівської митниці 19.09.2019 було оформлено митну декларацію "ІМ 40 ЕЕ" №209140/2019/182305 щодо очікування ТОВ "Варден торг" (м. Дніпро, вул. Любарского, буд. 163, офіс 3) надходження на свою адресу вантажу "одяг, що використовувався", загальною вагою 15 995 кг, від Optimum PL-Trade Sp.z. o.o (Республіка Польща); зазначена декларація була оформлена на підставі поданих посадовими особами підприємства контракту від 24.06.2019 ОРТ-240619/1, CMR від 19.09.2019 №1118521 та рахунка-фактури (INVOICE) від 19.09.2019 №ОР64/2019/com;

- за наявними даними, 27.09.2019 о 13:08:14 год після в`їзду вантажного автомобіля марки "МАN" польської реєстрації з номерними знаками НОМЕР_4 / НОМЕР_2 на територію пункту пропуску "Рава-Руська-Хребенне" (митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці), в програмно-інформаційний комплекс "Диспетчер зони митного контролю" було внесено інформацію щодо його слідування з вантажем "одяг" на адресу "WARDEN TORG (Дніпро)"; про вказане також свідчить внесення аналогічної інформації до контрольного талону TEC.780887;

- в подальшому, посадовою особою митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці у відповідні бази даних митного органу було внесено скан-копії CMR від 19.09.2019 №1118521 (із зазначенням реєстраційного номеру вказаного автомобіля) та INVOICE від 19.09.2019 №ОР64/2019/com, видані компанією "Optimum PL-Trade Sp.z. o.o (Республіка Польща) щодо переміщення автомобілем з номерними знаками НОМЕР_3 вантажу "одягу, що був у використанні", загальною вагою 15995 кг, на адресу ТОВ "Варден торг" (м.Дніпро);

- проте після прояву зацікавленості до зазначеного автомобіля співробітників Служби безпеки України, невідомими особами було здійснено втручання в автоматизовану систему баз даних митних органів та вилучено інформацію щодо слідування вантажу, що переміщується вказаним транспортним засобом, на адресу ТОВ "Варден торг";

- після цього, митному органу було подано другий пакет документів на зазначений вантаж (новий одяг), згідно з яким він прямує в адресу ТОВ "Діліжан" (м. Житомир) та у зв`язку із відсутністю попередньої митної декларації типу "ІМ 40 ЕЕ" щодо очікування ТОВ "Діліжан" надходження на свою адресу вантажу, державним інспектором митного посту "Рава-Руська" ОСОБА_6 (ОНП-80) було оформлено картку відмови №20906/2019/03594 та здійснено спробу повернення транспортного засобу на суміжну сторону до Республіки Польща;

- в період з 08.10.2019 по 11.10.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2019 (справа №757/53092/19-к) проведено обшук напівпричіпу Wielton NS34 (VIN НОМЕР_1) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_2, який належить громадянину Польщі ОСОБА_5, у ході якого вилучено вантаж (товар), який містився в ньому та імпортувався на митну територію України, а саме 172 коробки з термобілизною, 1 коробка із взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку; 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку з номерними пломбами;

- у ході проведення вказаного обшуку, з урахуванням наявної інформації, яка міститься у кримінальному провадженні №42019000000001865, наявні відомості про те, що вказані речі мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки містить відомості щодо підстав вчинення зазначених дій, законність яких можливо дослідити при більш детальному вивченні та перевірці, шляхом проведення інших слідчих (розшукових) дій;

- 11.10.2019 постановою слідчого зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.10.2019 №757/54975/19-к клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3, про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42019000000001865 задоволено; накладено арешт на майно, яке вилучено в ході обшуку проведеного у період з 08.10.2019 по 11.10.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, напівпричіпу Wielton NS34 (VIN НОМЕР_1) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) НОМЕР_2, який належить громадянину Польщі ОСОБА_5, вантаж (товар), який містився в ньому та імпортувався на митну територію України, а саме 172 коробки з термобілизною, 1 коробка із взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку; 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку з такими пломбами: L91958317, L91958320, L91958319, L91958318, L91958315, L91958314, L91958313, L91958312, L91958311, L91958325, L91958324, L91958323, L91958322, L91958321, L91958326, L91958327, L91958328, L91958329, L91958330, L91961952, L91961953, L91961954, L91961955, L91961956, L91961957, L91961958, L91961959, L91961960, L91961941, L91961942, L91961943, L91961944, L91961945, L91961946, L91961947, L91961948, L91961949, L91961950, L91958346, L91958347, L91958348, L91958349, L91958350, L91958341, L91958342, L91958343, L91958344, L91958345, L91958336, L91958337, L91958338, L91958339, L91958340, L91958331, L91958332, L91958333, L91958334, L91958335, L91961746, L91961747, L91961748, L91961749, L91961750, L91961741, L91961742, L91961743, L91961744, L91961745, L91961756, L91961757, L91961758, L91961759, L91961751, L91961752, L91961753, L91961754, L91961755, L84522951, L84522952, L84522953, L84522954, L84522955, L84522997, L84522998, L84522999, L84523000, L84522991, L84522992, L84522993, L84522994, L84522995, L84522986, L84522987, L84522988, L84522989, L84522990, L91961666, L91961667, L91961668, L91961669, L91961670, L91961661, L91961662, L91961663, L91961664, L91961665, L91961656, L91961657, L91961658, L91961659, L91961660, L91961651, L91961652, L91961653, L91961654, L91961655, L84522086, L84522087, L84522088, L84522089, L84522090, L84522081, L84522082, L84522083, L84522084, L84522085, L84522076, L84522077, L84522078, L84522079, L84522080, L84522066, L84522067, L84522068, L84522069, L84522070, L91958356, L91958357, L91958358, L91958359, L91958360, L91958351, L91958352, L91958353, L91958354, L91958355, L91958306, L91958307, L91958308, L91958309, L91958310, L91958301, L91958302, L91958303, L91958304, L91958305, L91961846, L91961847, L91961848, L91961849, L91961850, L91961841, L91961842, L91961843, L91961844, L91961845, L91961836, L91961837, L91961838, L91961839, L91961840, L91961831, L91961832, L91961833, L91961834, L91961835, L91961936, L91961937, L91961938, L91961939, L91961940, L84522316, L91961925, L91961935, L91961924, L91961930, L91961932, L91961933, L91961923, L91961921, L91961931, L91961922, L91961927, E19902191, E19902163, L84522317, L84522318, L84522319, L84522320, L91961929, L91961928, L84523061, L91961926, E19902116, L84523062, E19902164, L84522310, L84523063, E19902111, L84522311, L84522312, L84522305, L84522304, L84522364, L84523065, L84522303, L84522302, E19902125, L84522301, L84522306, L84522314, L84522308, E19902182, E19902110, E19902162, L84523076, L84523080, L84522316, L84522307, L84523066, L84523075, L84523070, L84523071, L84523078, L84523073, L84522309, L84523061, L84523079, L84522313, L24523072, L84523058, L84523069, L84523077, L84523074, L91961255, L91961910, L91961208, L91961260, E19902119, L91961202, L91961254, L91961207, L91961258, L91961201, L91961205, L91961204, L91961209, L91961251, E19902194, L91961253, L91961206, L91961259, L91961256, E19902114, L91961254, L91961257, L91958726, L91961203, L91958729, L91958721, E19902190, L91958712, L91958730, E19902109, E19902200, E19902199, E19902178, L91958714, L91958727, L91958713, E20525325, E20525332, L91958720, E20525397, E20525321, L91958728, L91958725, L91958724, E20525391, E20525386, L91958711, L84523312, E20525399, L84523317, L84523316, L84523311, E20525334, E20525335, L91958722, E20525396, L84523322, L84523327, E19902186, E20525313, L91958719, E20521323, E20525392, L84523329, L84523319, E20529333, E20525395, E20525398, E20525319, E20525324, E20525059, L84523325, L84523313, E20525056, L84523323, L84523318, L84523320, L91958585, L91958717, L91958723, L84523324, L84523321, E20525064, E20525061, L84523314, E20525084, L91958715, E20525057, E20525066, E20525051, L91958590, L91958595, L91958718, L84523328, E20525087, L84523330, E20525089, L91958584, L91958583, E20525063, L91958582, L91958597, L91958594, E19904567, E19904534, L91958495, L91958500, L91958492, E19904507, L91958716, E19904584, L91958488, L91961760, E19904585, L91958593, E19904533, L91958493, L84523315, E19904581, L91958489, L91958494, L91958483, L91958487, E19904547, E20525065, E20525058, E19904518, L84523326, L91958490, L91958588, L91958485, E20525069, E20525067, L91958496, L91958598, L91958481, E19904530, L91958996, L91958497, L91958484, E19904531, E19904589, L91958486, L91958600, L91960459, E19904596, E19904571, E19904504, E20525060, E20525062, E19905237, L61960456, E19905249, L91960473, L91960475, E19905274, E19905233, E19905299, L91960471, E19905243, E19905268, E20525070, E19905289, E19904513, L91958592, E19905293, E19905273, L91960464, E19905298, E19905266, E19905269, L91958589, L91960461, E19905280, L91960477, E19905281, E19905220, E19903435, L91958482, L91960463, E19903407, E19903437, E19903468, E19903412, L91960458, E19903454, L91960479, E19903462, E19903480, E19905275, E19903472, E19903463, E19903466, E19903438, E19904536, E19903433, E19903444, E19905292, E19903432, E19903405, E20526915, E19903477, E20526961, E19903467, E20526913, L91958498, E20526968, E20526945, L91960457, E20526942, E20526978, E20526919, E20526322, E20526923, E20526960, E20526328, E20526333, E20526944, E20526336, E20526967, E20526338, E20526341, E19905242, E20526327, L91960465, E20526331, E20526326, E20526943, E20526339, E19903484, E20526343 E20526930, E20526337, E20526940, E20526344, L91958591, E20526342, E20526963, E20526364, E20526953, E20526340, L91960480, E20526955, E20526936, E20526938, E20526924, E20526951, E20526947, E20526922, E20526929, E19905287, E20526958, L91958499, E20526926, E20526928, E19905254, E20526954, E19905236, E19905255, E19905264, E19905263, L91960462, E19905235, E19905300, E19905262, E19905295, E19905288, E19905291, L91960474, E19905296, E19905294, E19905297, E19905252, E20526802, E19905290, E19905217, E19905231, E20526801, L91958581, E20526806, E20526825, E20526932, E20526809, E20526933, E20526822, E20526805, E20526814, E20526807, E20526811, E20526808, E20525242, E19904576, E20526816, E19903478, E19903427, E20526819, E19903492, E20526815, E19903487, E20526804, E19903475, E19903491, E20526803, E19903471, E19903455, E19903500, E19903483, E19903482, E19903452, E19903485, E19903482, E19903488, E19903252, E19903241, E19903493, E19903476, E19903235, E19903258, E19905230, E19903401, E19905248, E19903443, E19903211, E19903210, E19903230, E19903479, L91960476, E20526810, E19903474, E19903233, E19903403, E19905265, E19903225, E19903481, E19903246, E19905245, E19903209, E19905238, E19903243, E19903238, E19905224, E19903434, E19905278, E19903257, E19905240, E19905244, E19905267, E19905218, E19905239, E19903486, E19905247, E19905221, E19905270, E20526012, E19905232, E19905241, E20526010, E19905271, E20526036, E19905246, E19905250, E20526040, E20526049, L84522982, E20526037, E20526075, E20526019, E20526041, E19903418, L84522985, E20526087, E20525068, E20526046, E20526029, L84522984, L84522983, L91958599, L91960478, L84522979, L84522978, L91960460, E20526042, E20526044, E20526081, E20526024, E20526015, E19905058, E19905069, E19905029, E19905088, E19905045, E19905077, E19905041, E19905055, E19905033, E19905043, E19905038, E19905037, E19905047, E19905097, E20526074, E19905095, E19905048, E20526085, E19905099, E19905028, E19905042, E19905100, L84522977, E19903457, E19903431, E19903459, E19903458, E19903470, E19903495, L84532981, L84522980, E19903494, E19903441, E19903465, E19903460, E19903464, E19903450, E19903439, E19903453, E19903489, E19903456, E19903446, E19902161, E19903461, E19902185, E19902180, E19902197, E19902166, E19902192, E19903469, E19902177, E19902195, E19902140, E19902179, E19902183, E19902176, E19902189, E19902187, E19902193, E19904943, E19904995, E19902168, E19904942, E19904994, E19904992, E19904989, E19904988, E19904907, E19902196, E19904901, E19904999, E19904948, E19904998, E19904921, E19902184, E19904950, E19904996, E19904603, E19904904, E19904997, E20527853, E19904973, E20527861, E20527869, E20527841, E20527849, E20527845, E19902181, E19902188, E20527854, E20527858, E20527846, E19904944, E20527866, E20527870, E20527857, E20527864, E20527862, E20527867, E20527856, E20527850, E20527847, E20526224, E20527868, E20527865, E20526590, E20526204, E20526211, E20526206, E20526218, E20526267, E20526265, E20526223, E20526255, E19903449, E19903285, E19903490, E19903227, E19903286, E19903248, E19903292, E19903411, E19903429, E19903440, L84522970, L84522968, L84522967, E19903295, L84522966, E19903293, L84522974, E19903498, E19903413, E19903414, E19903406, E19903436, E20526950, E20526925, E20526998, E20526949, E20526914, E19903291, E20526907, E20526911, E20526902, E19903299, E20526910, E20526903, E20526948, E19903421, E20526904, E20526909, E20526908, E20526927, E20526905, E20526235, E20526229, E20526931, E20526231, E20526912, E20526209, E20526212, E20526222, E20526202, E20526245, E20526906, E20526266, E20526316, E20526323, E20526387, E20526324, E20526347, E20526318, E20526345 E20526365, E20526313, E20526398, E20526314, E20526350, E20526346, E20526348, E20526309, E20526393, E20526400, E20526377, E20526358, E19905282, E20526395, E19905010, E19905060, E19905070, E19905002, E19905061, E19905051, E20526020, E19905004, E19905068, E19905007, E19905064, E19905001, E19905008, E19905017, E19905014, E19905067, E19905016, L91958587, L84522973, L84522971, L84522972, L91961550, L91961570, L91961555, L91961545, L91961549, E19905022, L91961569, L91961548, L91961544, E19905011, L91961547, L91961567, L91961542, L91961543, L91961553, L91961554, L91961566, E19905013, L91961541, L91961552, L91961568, E20526946, E20526321, E20526920, E20526918, E20526952, E20526921, L91961546, E19903409, E20526817, E19905009, L91961551, E20526941, E20525394, E20526332, E19902102, E20526957, E20526349, E20526939, E20526812, E20526937, E20526217, E19904583, E20526325, L91961351, L91961358, L91961359, L91961355, L91961310, L91961308, L91961360, L91961309, L91961353, L91961352, L91961354, L91961307, L91961306, L91961305.

Адвокат Нікітін Юрій Іванович, який діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Прокурора Офісу Генерального прокурора Мартяна І.В., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час проведення обшуку 10.10.2019 у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865, а саме: автомобіля марки "MAN", д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом "Wielton" д.н.з. НОМЕР_2 , а також вантажу напівпричепа вагою 22 тони.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.01.2020 №757/54954/19-к у задоволенні скарги адвоката на бездіяльність Прокурора Офісу Генерального прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865 - відмовлено.

06.03.2020 представник Товариства громадянин Республіки Польща ОСОБА_6 - адвокат Білостоцький Степан Миронович звернувся до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність слідчих Державного бюро розслідувань та прокурорів Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №42019000000001865, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуків з 08.10.2019 по 11.10.2019 майна. В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що з 08.10.2019 по 11.10.2019 здійснено обшуки, під час виконання якого вилучено речі, на які до цього часу не накладено арешт.

Розглядаючи вказану скаргу, слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва встановив таке:

- першим слідчим відділом Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865 за частиною третьою статті 212, частиною другою статті 364, частиною третьою статті 368 та частиною першою статті 388 КК України;

- у період з 08.10.2019 по 11.10.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2019 №757/53092/19-к проведено обшук полупричіпу Weilton N534 (VIN - НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 , який належить громадянину Польщі, у ході якого вилучено 172 коробки з термобілизною, 1 коробка із взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку; 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку з номерними пломбами. Крім того, з метою збереження майна, запобігання його знищенню, а саме речових доказів, які могли бути відшукані та вилучені в ході проведення слідчої дії, прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 10.10.2019 (до постановлення ухвали слідчого судді у звязку з невідкладним випадком, повязаним з врятуванням майна) було вилучено сідловий тягач MAN TGX 18.440 4X2 LLS-U реєстраційний номер НОМЕР_1 та полупричіп Wielton NS34 з реєстраційним номером НОМЕР_2 ;

- виходячи з матеріалів скарги, встановлено, що, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2019 №757/54971/19-к, задоволено клопотання прокурора, подане в порядку статті 233 КПК України, та надано дозвіл на проведення обшуку та вилучення автомобіля сідлового тягача марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U (VIN - НОМЕР_7 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_9 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Рата Жовківського району Львівської області; таким чином вилучене майно, а саме сідловий тягач марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_1, та напівпричіп Wielton NS34 з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2019 №757/54971/19-к;

- що стосується вилученого в ході проведення обшуку майна, а саме: 172 коробки з термобілизною, 1 коробка із взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку; 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку, то судовим розглядом встановлено, що 29.10.2019 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва №757/54975/19-к задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Мартяна І.В., та накладено арешт на майно, яке вилучено в ході обшуку проведеного у період з 08.10.2019 по 11.10.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, полупричіпу Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 , який належить громадянину Польщі ОСОБА_2 , вантаж (товар), який містився в ньому та імпортувався на митну територію України, а саме 172 коробки з термобілизною, 1 коробка із взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку; 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку;

- відтак, вилучене майно відповідно до частини сьомої статті 236 КПК України не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 169 КПК України, та процедура за частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

- за вказаних обставин під час дослідження даної скарги за наданими матеріалами встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності Товариства, обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права; також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав Товариства та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.03.2020 №757/10991/20-к скаргу представника Товариства громадянина Республіки Польща ОСОБА_7 - адвоката Білостоцького Степана Мироновича на бездіяльність слідчих Державного бюро розслідувань та прокурорів Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №42019000000001865, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна, залишено без задоволення.

Адвокат Нікітін Ю.І., діючи в інтересах володільця тимчасово вилученого майна - Товариства, звернувся до Личаківського районного суду міста Львова з клопотанням про встановлення місячного строку для завершення проведення досудового розслідування та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених статтею 283, частиною першою статті 284 КПК України (з урахуванням положень статті 278 КПК України) слідчому ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, та прокурору Львівської області у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865, а також про встановлення місячного строку слідчому ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, та прокурору прокуратури Львівської області у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865 на проведення слідчої дії повернення власнику (законному володільцю) ОСОБА_8 вказаних речових доказів, а саме сідлового тягача марки MAN TGX 18.440 4X2 LLS-U реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіпа Wielton NS34 з реєстраційним номером НОМЕР_2 та його вантажу 172 коробки з термобілизною, 1 коробку зі взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 898 поліпропелінових мішків, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку (в порядку частини першої статті 100 КПК України) або щодо передачі власнику (законному володільцю) вказаних речових доказів на відповідальне зберігання (в порядку, передбаченому пунктом 1 частини шостої статті 100 КПК України). Клопотання мотивує тим, що ТУ ДРБ, розташованим у м. Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадження від 27.08.2019 №42019000000001865. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 212 КК України; зокрема, 08.10.2019 на території МП "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2019 проведено обшук напівпричіпа Wielton NS34 з реєстраційним номером НОМЕР_2 та вилучено 172 коробки з термобілизною, 1 коробку зі взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 898 поліпропелінових мішків, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку.

Також, 10.10.2019 на території МП "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС до постановлення ухвали слідчого судді у зв`язку з невідкладним випадком пов`язаним із врятуванням майна прокурором було тимчасово вилучено сідловий тягач марки MAN TGX 18.440 4X2 LLS-U реєстраційний номер НОМЕР_1 напівпричіп Wielton NS34 з реєстраційним номером НОМЕР_2 . Вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а його власником є перевізник - Товариство. З моменту вилучення майна і по даний час відносно громадянина Республіки Польща ОСОБА_9 та відносно водія перевізника ОСОБА_10 (у якого товар вилучений безпосередньо) не проведено жодних слідчих дій. Також, у кримінальному провадженні жодній особі не оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а у органу досудового розслідування не було жодних труднощів, які б перешкоджали прогресу у розслідуванні цього кримінального провадження, у тому числі відомостей, які б свідчили про неможливість його завершення. Відносно самого майна у кримінальному провадженні не проводилось тимчасового вилучення чи арешту. Подальше зберігання транспортного засобу на вулиці без його технічного обслуговування та партії товару заподіює шкоду власнику майна у виді оплати оренди за автомобіль в загальному розмірі 239 896 грн та упущеної вигоди в розмірі 2 130 000 грн. З огляду на зазначене, вважає що вказане розслідування терміном 9 місяців порушує розумні строки, внаслідок чого просить встановити місячний строк для прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні та вирішення питання про повернення майна.

Слідчий суддя Личаківського районного суду міста Львова, дослідивши матеріали клопотання, дійшов таких висновків:

- в судовому засіданні встановлено, що ТУ ДРБ, розташованим у м. Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 212 КК України;

- згідно з поданими матеріалами у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не пред`явлено повідомлення про підозру і за правилом пункту 2 частини другої статті 219 КПК України, у випадку не повідомлення жодній особі про підозру у вказаному кримінальному провадженні строк досудового розслідування завершиться 27.02.2021; первинно, досудове розслідування проводилось Центральним апаратом Державного бюро розслідувань; в подальшому матеріали кримінального провадження скеровані до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, для проведення досудового розслідування; останній отримав такі матеріали 08.07.2020;

- відповідно до матеріалів кримінального провадження у ході досудового розслідування встановлено, що службові особи митного посту "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС впровадили схему вимагання та отримання неправомірної вигоди від представників ТОВ "Варден Торг" і ТОВ "Мітіка" за безперешкодне проходження митних формальностей та не вжиття заходів контролю щодо імпортованих ними товарів під час перетину державного кордону України;

- службові особи Львівської митниці ДФС вимагають та отримують від представників ТОВ "Варден Торг" та ТОВ "Мітіка" неправомірну вигоду у сумі близько 5 - 8 тис. доларів США за кожну одиницю транспортного засобу, який здійснюватиме перетин кордону на підставі неправдивих відомостей, внесених до вантажномитних декларацій;

- заявлений митному органу товар, який прямує в адресу СГД з країн ЄС в Україну, не відповідає фактичному, а після перетину державного кордону через пункт пропуску "Хребенне" - "Рава-Руська", по дорозі слідування транспортного засобу до митниці призначення для проходження митного оформлення, а саме до відділу митного оформлення "Малехів" митного поста "Північний" Львівської митниці ДФС, високовартісний товар (брендовий одяг, вартість якого становить близько 400 тис. доларів США за партію) змінюється на так званий "товар підміни" (одяг, бувший у використанні) та вводиться у вільний обіг без сплати відповідних митних платежів, що наносить збитки державі близько 1 млн. грн. з однієї партії товару; крім того, транспортні засоби, які використовуються для незаконного переміщення товарів, перетинають пункт пропуску по "червоному коридору" виключно під час несення служби окремими посадовими особами митного посту;

- таким чином, організатори незаконного переміщення товару через митний кордон України домовились з службовими особами митного органу про не застосування форм митного контролю та не виявлення високоліквідних товарів (брендового одягу) в транспортних засобах під час перетину державного кордону;

- службові особи пункт пропуску "Рава-Руська", будучи обізнаними щодо наявності високоліквідних товарів (брендового одягу) у вантажівці, які не внесені до митної декларації, свідомо не здійснюють та не враховують систему управління ризиками (передбачену статтями 361 - 363 Митного кодексу України), не застосовують передбачені митним кодексом форми митного контролю у вигляді перевірки відомостей (стаття 337 Митного кодексу України), які подаються до органів митниці, не здійснюють належного огляду товарів (стаття 338 Митного кодексу України) та проставляють відповідні відмітки на товаросупровідних документах (штамп ПМП), що дає змогу транспортному засобу покинути межі пункту пропуску; в подальшому, по дорозі слідування транспортного засобу до митниці призначення, у складських приміщеннях, підконтрольних організаторам протиправної схеми, високовартісний товар (брендовий одяг) змінюється на так званий "товар підміни" (одяг бувший у використанні) та вводиться у вільний обіг без сплати відповідних митних платежів;

- зазначені дії підтверджують співучасть працівників митниці у протиправній схемі та зловживання службовим становищем, що наносить тяжкі наслідки державі; при цьому, відповідно до положень статей 361 - 363 (система управління ризиками) Митного кодексу України, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316, статей 334 - 345 Митного кодексу України, працівники митниці зобов`язані враховувати систему ризиків та проводити митний контроль;

- працівниками ГУ БКОЗ СБУ отримано інформацію щодо незаконного втручання посадовими особами митниці в інформаційні системи ДФС України під час здійснення заходів митного контролю відносно вантажного автомобіля марки "МАN" польської реєстрації з номерними знаками НОМЕР_1 /НОМЕР_2, який в`їхав в ЗМК митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці 27.09.2019 о 13:08:14 год;

- співробітниками митного поста "Малехів" Львівської митниці 19.09.2019 було оформлено митну декларацію "ІМ 40 ЕЕ" №209140/2019/182305 щодо очікування ТОВ "Варден торг" (м. Дніпро, вул. Любарского, буд. 163, офіс.3) надходження на свою адресу вантажу "одяг, що використовувався", загальною вагою 15995 кг, від компанії "Optimum PL-Trade Sp.z. o.o (Республіка Польща); вказана декларація була оформлена на підставі поданих посадовими особами підприємства контракту від 24.06.2019 №ОРТ-240619/1, CMR від 19.09.2019 №1118521 та рахунка-фактури (INVOICE) від 19.09.2019 №ОР64/2019/com;

- за наявними даними, 27.09.2019 о 13:08:14 год після в`їзду вантажного автомобіля марки "МАN" польської реєстрації з номерними знаками НОМЕР_1/НОМЕР_2 на територію пункту пропуску "Рава-Руська-Хребенне" (митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці), в програмно-інформаційний комплекс "Диспетчер зони митного контролю" було внесено інформацію щодо його слідування з вантажем "одяг" на адресу "WARDEN TORG (Дніпро)". Про зазначене також свідчить внесення аналогічної інформації до контрольного талону TEC.780887;

- в подальшому, посадовою особою митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці у відповідні бази даних митного органу було внесено скан-копії CMR від 19.09.2019 №1118521 (із зазначенням реєстраційного номеру вищевказаного автомобіля) та Invoice від 19.09.2019 №ОР64/2019/com, видані Optimum PL-Trade Sp.z. o.o (Республіка Польща) щодо переміщення автомобілем з номерними знаками НОМЕР_1/НОМЕР_2 вантажу "одягу, що був у використанні", загальною вагою 15 995 кг, на адресу ТОВ "Варден торг" (м. Дніпро);

- проте після прояву зацікавленості до зазначеного автомобіля співробітників Служби безпеки України, невідомими особами було здійснено втручання в автоматизовану систему баз даних митних органів та вилучено інформацію щодо слідування вантажу, що переміщується вказаним транспортним засобом, на адресу ТОВ "Варден торг";

- після цього, митному органу було подано другий пакет документів на зазначений вантаж (новий одяг), згідно з яким він прямує в адресу ТОВ "Діліжан" (м. Житомир) та у зв`язку із відсутністю попередньої митної декларації типу "ІМ 40 ЕЕ" щодо очікування ТОВ "Діліжан" надходження на свою адресу вантажу, державним інспектором митного посту "Рава-Руська" Морозом Тарасом Ярославовичем (ОНП-80) було оформлено картку відмови №20906/2019/03594 та здійснено спробу повернення транспортного засобу на суміжну сторону до Республіки Польща;

- на думку слідчого судді, такі обставини в сукупності свідчать про виняткову складність цього кримінального провадження, яке характеризується значною кількістю ймовірних співучасників злочину, кожному з яких відведена відповідна роль у кримінально-правовій схемі;

- крім того очевидно, що органом досудового розслідування проведені, а також плануються проводитися інші слідчі та процесуальні дії, розголошення відомостей про які на даному етапі кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню;

- з огляду на викладене, а також враховуючи виняткову складність даного кримінального провадження, та необхідність проведення значної кількості слідчих дій, направлених на встановлення посадових осіб, причетних до кримінально-правової схеми, встановлення слідчим суддею місячного строку для завершення досудового розслідування суперечитиме вищезазначеним принципам змагальності сторін та диспозитивності кримінального провадження; окрім того, слідчий суддя не вправі виконувати функції інших учасників кримінального провадження, у тому числі і функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також втручатись у закріплену статтями 36, 40 КПК України процесуальну самостійність слідчого та прокурора;

- відтак, підстав для задоволення першої вимоги клопотання слідчий суддя не вбачає;

- при цьому, аргументи заявника про те, що власнику майна на даний час не пред`явлено підозри і відносно нього не проводяться слідчі дії суддя визнав безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального правопорушення, злочинність дій полягає не в протиправних діях перевізника - Товариства та водія перевізника ОСОБА_10 , а безпосередньо в протиправних діях працівників митниці, які шляхом створення кримінальної схеми сприяють ввезенню на митну території України товару з порушенням вимог чинного законодавства та без сплати обов`язкових платежів;

- сам товар, виходячи з обставин кримінального провадження є предметом кримінального правопорушення, а відтак у розумінні статті 98 КПК України є речовим доказам та мають значення для встановлення істини у кримінальному проваджені;

- друга вимога клопотання, яка стосується повернення тимчасово вилученого майна, порушує по суті два взаємопов`язані питання; перше з них, це власне саме повернення тимчасово вилученого майна, а друге встановлення строку для вчинення такої процесуальної дії;

- таким чином, для вирішення питання про встановлення строку для вчинення процесуальної дії щодо повернення або передання на відповідальне зберігання тимчасово вилученого майна належить надати відповідь на питання про правовий статус такого майна та чи підлягає воно поверненню (переданню на відповідальне зберігання) взагалі;

- як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.10.2019 №757/53080/19-к надано дозвіл на проведення обшуку сідлового тягача марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U (VIN - НОМЕР_7 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_1 , який належить громадянину Польщі ОСОБА_2 , з метою відшукання та вилучення: документів і відомостей, які посвідчують підстави придбання товару (одягу), його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування: митні декларації, попередні митні декларації, документи контролю за доставками товарів (ДКД), товаросупровідні документи які до них додаються (контракти, інвойси, CMR); рішення про проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, контрольні талони для проходження "по червоному коридору", акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, акт довільної форми у разі відмови власника товарів або уповноваженої ним особи від виконання вимог щодо розділення товарної партії на окремі товари який додається до акта огляду та є його невід`ємною частиною, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення, речей, документів стосовно незаконного переміщення на митну територію України, з приховуванням від митного контролю, високоліквідного товару з ЄС, шляхом надання до митного органу документів, які містять неправдиві відомості, а саме розписок, доручень, печаток суб`єктів господарювання, документів на відкриття банківських рахунків та банківських карток, самих банківських карток, чекових книжок, грошових чеків, документів та інформації щодо отримання незаконної матеріальної вимоги, матеріальних носіїв, на яких може знаходитись така інформація й відомості: комп`ютерна техніка, магнітні та електронні, цифрові носії інформації, засоби мобільного та Інтернет зв`язку, чорнові записи, записні книги, в яких можуть міститись відомості про фактичних організаторів та виконавців злочинних дій;

- крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2019 №757/54971/19-к задоволено клопотання прокурора, подане в порядку статті 233 КПК України, та надано дозвіл на проведення обшуку та вилучення автомобіля сідлового тягача марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U (VIN - НОМЕР_7 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_1 з напівпричепом Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_8 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Рата Жовківського району Львівської області. Таким чином вилучене майно, а саме сідловий тягач марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_1, та напівпричіп Wielton NS34 з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 , підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2019 №757/54971/19-к;

- вилучене під час обшуку майно постановою прокурора від 10.10.2019 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865;

- ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.10.2019 №757/10991/20-к задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на майно, яке вилучено в ході обшуку, проведеного у період з 08.10.2019 по 11.10.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, полупричіп Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_4 ) з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2, який належить громадянину Польщі ОСОБА_2 , вантаж (товар), який містився в ньому та імпортувався на митну територію України, а саме 172 коробки з термобілизною, 1 коробка із взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку; 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів, переважно з одягом, а також взуттям та товарами домашнього вжитку;

- при цьому, постановою слідчого від 11.10.2019 таке майно визнано речовим доказом;

- накладаючи арешт на такий товар слідчий суддя в ухвалі від 29.10.2019 виходив з того, що вони є речовими доказами та мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні;

- відтак, майно про яке згадується у клопотанні, а саме сідловий тягач марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_1, та напівпричіп Wielton NS34 з реєстраційним номерним знаком Республіки Польща (PL) - НОМЕР_2 відповідно до частини сьомої статті 236 КПК України, не є тимчасово вилученим майном, а тому відносно нього не може застосовуватися порядок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 169 КПК України, та процедура за частиною пятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

- що стосується іншого майна, про яке згадується у клопотанні, можливість його повернення залежить від скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.10.2019;

- доказів про скасування такого арешту заявник не надав, а як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Львова від 25.03.2020 №757/10991/20-к, питання про повернення згаданого майна вже було предметом розгляду слідчого судді і за наслідками розгляду такого клопотання останній відмовив у його задоволенні; також, у поверненні вказаного майна відмовлено іншою ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.04.2020 №757/11005/20-к;

- отже, оскільки транспортні засоби, вилучені під час обшуку, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, а на інше майно, яке також вилучене під час обшуку і яке визнано речовим доказом, накладено арешт, який у встановленому законом порядку не скасований, підстав для їх повернення власнику суд не вбачає.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 17.07.2020 №463/6003/20 у задоволенні клопотання адвоката Нікітіна Юрія Івановича, поданого в інтересах володільця тимчасово вилученого майна - Товариства, про проведення окремих процесуальних дій у більш короткі строки відмовлено.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 25.02.2021 №463/6003/20 задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові про продовження строку досудового розслідування; продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865 на шість місяців, тобто до 27.08.2021.

Постановою Управління від 27.08.2021 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2019 №42019000000001865, закрито у зв`язку з тим, що строк досудового розслідування закінчився та жодній особі не повідомлено про підозру і на час закінчення строку досудового розслідування відсутній склад кримінального правопорушення.

Адвокат Нікітін Ю.І. звернувся до суду з клопотанням, в якому просить повернути Товариству сідловий тягач марки МАN TGX 18.440 4Х2 LLS-U реєстраційний номер НОМЕР_1 та полупричіп Wielton NS34 з реєстраційним номером НОМЕР_2 та вантаж 172 коробки з термобілизною, 1 коробку із взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку та 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів з одягом. Клопотання мотивує тим, що: Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Львові проводилось досудове розслідування кримінального провадження від 27.08.2019 №42019000000001865; в результаті проведеного 10.10.2019 обшуку сідлового тягача МАN TGX 18.440 4Х2 LLS-U реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіпа Wielton NS34 з реєстраційним номером НОМЕР_2 у Товариства було вилучено його транспортний засіб та напівпричіп; вказаний транспортний засіб було визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні; на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у вказаному кримінальному провадженні 11.10.2019 на митному посту "Рава Руська" Львівської митниці ДФС у перевізника - Товариства було також вилучено з напівпричіпа товар - 172 коробки з термобілизною, 1 коробку із взуттям,косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку та 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів з одягом; постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією в м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові від 27.08.2021 кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2019 за №42019000000001865 закрито, тому просить повернути вказане у клопотанні майно законному володільцю - Товариству.

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 15.09.2021 у справі №463/6003/20 клопотання адвоката Нікітіна Ю.І. в інтересах Товариства про повернення майна власнику (законному володільцю) задоволено; повернуто Товариству сідловий тягач марки МАN TGX 18.440 4Х2 LLS-U реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп Wielton NS34 з реєстраційним номером НОМЕР_2 та вантаж 172 коробки з термобілизною, 1 коробку із взуттям, косметикою та іншими товарами домашнього вжитку, 2 коробки із товарами домашнього вжитку та 898 поліпропіленових мішків синього, білого та червоного кольорів з одягом.

Позивач вказує, що транспортний засіб повернули у жовтні 2021 року у несправному стані, а тому Товариство змушене було скористатись послугами евакуатора для транспортування на сервісну станцію Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Львів" - офіційного сервіс-партнера MAN в Україні.

За надані послуги позивач поніс витрати у сумі 45 851,92 грн, з яких: послуги евакуатора - 3 500 грн; послуги ТОВ "Трак Сервіс Львів" - 42 351,92 грн.

Крім того, за доводами Товариства, у зв`язку з незаконним арештом транспортного засобу та позбавленням можливості використовувати в господарській діяльності впродовж періоду з 10.10.2019 по 21.10.2021, позивач поніс збитки в сумі 474 382,32 злотих, з яких:

витрати зі сплати орендної плати за оренду арештованого транспортного засобу - 21 000 злотих;

витрати за оренду арештованого напівпричепа - 7 500 злотих;

оплата праці водія арештованого транспортного засобу - 127 364,40 злотих;

амортизація транспортного засобу марки MAN - 6 206,54 злотих;

амортизація напівпричепа WIELTON - 5 000 злотих;

сплата страхових платежів за транспортний засіб за 2019, 2020, 2021 роки - 11 353,38 злотих;

сплата страхових платежів за напівпричіп за 2019, 2020, 2021 роки - 190 злотих;

сплата штрафу на підставі рішення Повітового староства Томашова - 2 000 злотих;

утрачена вигода (не виконані договірні зобов`язання) - 240 000 злотих;

податок з транспортних засобів до бюджету міста Томашова за 2019, 2020, 2021 роки - 11 668 злотих;

втрата ринкової вартості арештованих транспортних засобів - 42 100 злотих.

Таким чином, на думку позивача, внаслідок протиправних дій Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Товариству завдано збитки у сумах 45 851,92 грн та 474 382,32 злотих.

Судом першої інстанції встановлено, що у позовній заяві Товариством стверджується, що у зв`язку із арештом згаданих транспортного засобу та напівпричепа, який тривав з 10.10.2019 по 21.10.2021, позивачу завдано майнову шкоду.

Проте такі доводи позовної заяви є необґрунтованими, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування фактичних передумов та правових підстав для притягнення держави до цивільно-правової відповідальності на підставі статей 1173, 1174, 1176 ЦК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок незаконного накладення арешту на майно.

При цьому, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного накладення арешту на майно (пункт 11 частини першої статті 2 Закону).

У постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.12.2019 зі справи №554/11821/14-ц зазначено, що "посилання заявника на те, що підставою для задоволення позову є незаконне проведення обшуку, виїмки, накладення арешту на майно та інших процесуальних дій, які обмежують його права, касаційний суд вважає помилковими, так як, згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 2 Закону, така незаконність повинна бути встановлена обвинувальним вироком суду чи іншим рішенням суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду). Саме по собі здійснення відповідних слідчих та процесуальних дій, навіть у разі подальшого закриття кримінального провадження, про їх незаконність не свідчить".

Слід зазначити, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) слідчих, вчинених при проведенні досудового розслідування у конкретній справі, не може перевірятися поза межами передбаченої кримінальним процесуальним законом форми контролю.

Виключно КПК України визначено механізм контролю за законністю прийнятих процесуальних рішень відповідною посадовою особою органу досудового розслідування при здійсненні кримінального провадження, а заінтересована особа має право в порядку, передбаченому КПК України, звернутися зі скаргою на процесуальні рішення, дії або бездіяльність уповноваженої особи органу досудового розслідування (слідчого), вчинені нею під час кримінального провадження, зокрема, до суду.

З позовом Товариством не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження прийняття слідчим суддею рішення про визнання протиправними дій ТУ ДБР у м. Львові щодо утримання вилучених транспортних засобів.

Навпаки, до закриття кримінального провадження питання щодо законності накладеного арешту неодноразово було предметом перевірки слідчих суддів, які відмовляючи у задоволенні відповідних скарг робили такі висновки:

- у справі №757/5989/20-к (провадження 1-кс-10819/20) слідчий суддя відмовив у задоволенні вимоги адвоката про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2019 за клопотанням прокурора відділу Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні від 27.08.2019 №42019000000001865, оскільки адвокат не довів, що арешт накладено незаконно (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 27.05.2020);

- у справі №757/8174/20-к (провадження 1-кс-12542/20) слідчий суддя відмовив у задоволенні вимоги адвоката про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42019000000001865, оскільки адвокат не довів, що арешт накладено незаконно (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 30.04.2020);

- у справі №757/8158/20-к (провадження 1-кс-12529/20) слідчий суддя відмовив у задоволенні вимоги адвоката про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019000000001865, оскільки адвокат не довів, що арешт накладено незаконно (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 30.04.2020);

- у справі №757/5823/20-к (провадження 1-кс-10668/20) слідчий суддя відмовив у задоволенні вимоги адвоката про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019000000001865, оскільки адвокат не довів, що арешт накладено незаконно (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 15.04.2020);

- у справі №757/6870/20-к (провадження 1-кс-11482/20) слідчий суддя відмовив у задоволенні вимоги адвоката про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019000000001865, оскільки адвокат не довів, що арешт накладено незаконно (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 10.04.2020);

- у справі №757/8061/20-к (провадження 1-кс-12455/20) слідчий суддя відмовив у задоволенні вимоги адвоката про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019000000001865, оскільки адвокат не довів, що арешт накладено незаконно (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 10.03.2020);

- у справі №757/3031/20-к (провадження 1-кс-8610/20) слідчий суддя відмовив у задоволенні вимоги адвоката про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019000000001865, оскільки адвокат не довів, що арешт накладено незаконно (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 10.03.2020);

- у справі №757/4837/20-к (провадження 1-кс-10001/20) слідчий суддя відмовив у задоволенні вимоги адвоката про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019000000001865, оскільки адвокат не довів, що арешт накладено незаконно (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2020).

З наведеного вбачається, що слідчими суддями, які відповідно до статті 3 КПК України здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів особи під час кримінального процесу, не встановлено жодного порушення з боку слідчих під час вилучення та утримання майна у кримінальному провадженні №42019000000001865.

Зазначені ухвали слідчих суддів вказують на те, що орган досудового розслідування проводячи слідчі дії та приймаючи процесуальні рішення, діяв у межах та на підставі положень КПК України.

Таким чином, за відсутності доказів незаконності чи безпідставності арешту та вилучення сідлового тягача марки MAN TGX 18.440 X2 LLS-U з напівпричепом Wielton №S34, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись норми статті 1176 ЦК України та Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, передбачені нормами статей 1166, 1173, 1174 ЦК України, згідно з якими: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (статті 1173, 1174 ЦК України).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформованими у постанові від 03.09.2019 зі справи №916/1423/17 застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, АР Крим або орган місцевого самоврядування.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 зі справи №920/715/17 вказано, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.

Натомість, у рамках даного спору позивачем не доведено наявність усіх елементів цивільного правопорушення як протиправність, наявність шкоди і її розмір та причинно-наслідковий зв`язок між діями та ймовірно завданою шкодою, зокрема, враховуючи таке.

За обставинами кримінального провадження від 27.08.2019 №42019000000001865 внаслідок протиправних дій працівників митниці, які шляхом створення кримінальної схеми сприяли ввезенню на митну території України товару з порушенням вимог чинного законодавства та без сплати обов`язкових платежів, безпосередньо через підміну товару можливі збитки державі становили близько 1 млн грн з однієї партії товару. Транспортні засоби, на які накладався арешт були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, адже саме ними відбувалось перевезення товару через митний кордон України без сплати всіх обов`язкових платежів.

Отже, арешт транспортних засобів, які є речовими доказами, як форма контролю за користування майном, є таким, що здійснювався згідно з загальними інтересами, тобто з дотриманням вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Слід зазначити, що транспортний засіб з напівпричепом були доставлені на штрафмайданчик у справному стані, з 10.10.2019 по 21.10.2021 не експлуатувались, були опечатані та після їх вилучення зберігались на території складу Галицької митниці Держмитслужби за адресою: вул. Городоцька, 369, м. Львів, де 14.09.2020 слідчим Управління проведено огляд зазначених транспортних засобів, під час якого не було встановлено жодних ознак використання вилученого майна, а цілісність накладених при вилучені пломб не була порушена; під час повернення транспортних засобів позивачу у останнього не було будь-яких претензій щодо цілісності та справності транспортних засобів.

У свою чергу, після закриття кримінального провадження на підставі відповідного звернення транспортні засоби повернуті його законному володільцю, а тому дії Управління, які полягають в накладенні арешту на майно, не мають ознак протиправності як обов`язкового елемента цивільного правопорушення, що саме по собі виключає можливість задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини шостої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

У частині першій статті 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальною нормою стаття 1166 ЦК України вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди).

Водночас колегія суддів уточнює, що до спірних правовідносин, які виникли внаслідок дій та бездіяльності органу досудового розслідування, підлягають застосуванню спеціальні норми статей 1173, 1174 ЦК України, за якими наявність вини посадових або службових осіб органу державної влади не є обов`язковою умовою відповідальності держави, оскільки шкода відшкодовується незалежно від вини органів або посадової особи, яка її завдала (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17). Відтак предметом доказування у цій справі є три елементи складу цивільного правопорушення: протиправність рішення, дії чи бездіяльності органу, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між ними, обов`язок доведення яких покладається на позивача.

За таких обставин необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Оцінка колегією суддів доводів апеляційної скарги

Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не врахував стандарт доказування «вірогідності доказів», закріплений у статті 79 ГПК України у чинній редакції, формально піддав сумніву докази, надані позивачем, не зіставивши їх з доказами відповідача-1, а також не з`ясував, які саме дії вчинив відповідач-1 для належного зберігання транспортних засобів позивача, і неправильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів відхиляє наведені доводи з огляду на таке.

Щодо доводів про незастосування судом першої інстанції стандарту доказування «вірогідності доказів» (стаття 79 ГПК України), колегія суддів зазначає, що зазначений стандарт покладає на суд обов`язок оцінювати докази обох сторін у їх сукупності та надавати перевагу тим доказам, які є більш вірогідними, однак не звільняє позивача від обов`язку, встановленого частиною 1 статті 74 ГПК України, довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Судом першої інстанції обставини справи досліджено всебічно, повно та об`єктивно, з наданням оцінки як доказам позивача, так і запереченням відповідача 1, зокрема з урахуванням того, що жодним судовим рішенням, ухваленим у порядку, передбаченому КПК України, дії ТУ ДБР у м. Львові щодо вилучення, арешту та утримання транспортних засобів позивача протиправними не визнавалися, а відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди за правилами цього Закону виникає лише за умови встановлення факту незаконного накладення арешту на майно обвинувальним вироком суду чи іншим судовим рішенням.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не з`ясував, які дії вчинив відповідач 1 для належного зберігання транспортних засобів позивача. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, транспортний засіб та напівпричіп з моменту вилучення і до їх повернення позивачу перебували на території спеціального майданчика за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 369, були опечатані, не експлуатувалися, а 14.09.2020 слідчим Управління проведено огляд зазначених транспортних засобів, за результатами якого не встановлено жодних ознак їх використання, а цілісність накладених при вилученні пломб порушена не була. Під час повернення транспортних засобів позивачу, останнім не було заявлено жодних претензій щодо їх цілісності та справності, що спростовує доводи апелянта про бездіяльність відповідача 1 у частині забезпечення збереження майна.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що позов у цій справі ґрунтується на двох самостійних за правовою природою підставах: неправомірності самих вилучення й арешту транспортного засобу з напівпричепом та тривалого неповернення їх позивачу, з одного боку, і неправомірній бездіяльності відповідача 1 у частині забезпечення належних умов зберігання речових доказів - з іншого. Кожна з цих підстав потребує самостійної правової оцінки, оскільки перша стосується законності процесуальних рішень і дій у кримінальному провадженні, а друга - виконання органом досудового розслідування обов`язків, покладених на нього Порядком № 1104.

Щодо посилань апелянта на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та у справі №908/1879/17, колегія суддів зазначає, що стандарт «вірогідності доказів» передбачає зіставлення доказів обох сторін і надання переваги тим із них, які роблять висновок про існування стверджуваної обставини більш вірогідним, ніж протилежний. Застосування цього стандарту, однак, передбачає, що сторона, яка стверджує про наявність обставини, подала докази, придатні для такого зіставлення. У цій справі апелянт обмежився викладенням норм процесуального права та зазначених правових позицій, проте не вказав, які саме подані ним докази, будучи належними, допустимими і достовірними, дають підстави вважати висновок про заподіяння шкоди діями (бездіяльністю) відповідача 1 більш вірогідним, ніж протилежний. Натомість відповідач 1 надав протокол огляду транспортних засобів від 14.09.2020 з фототаблицею, оригінал якого досліджувався судом першої інстанції. За таких умов зіставлення доказів за правилами статті 79 ГПК України не свідчить на користь позиції апелянта.

Заперечення апелянта про те, що фотознімки не доводять справності транспортного засобу, а лише фіксують його наявність, колегія суддів визнає обґрунтованим лише частково: протокол огляду від 14.09.2020 з фототаблицею дійсно не є доказом технічної справності транспортних засобів, однак він спростовує твердження про зберігання майна в умовах, що могли призвести до його знищення чи псування, та про порушення цілісності пломб. Водночас спростування доказу відповідача не звільняє позивача від обов`язку, встановленого частиною 1 статті 74 ГПК України, довести власними доказами факт погіршення технічного стану транспортних засобів саме внаслідок умов їх зберігання.

Додатково щодо доводів про порушення пунктів 5 і 32 Порядку № 1104 колегія суддів зазначає, що пункт 32 цього Порядку врегульовує джерело фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням та пересиланням речових доказів, і адресований органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, а не створює для власника (володільця) речового доказу самостійного права вимоги про відшкодування власних витрат на утримання майна. Порушення ж пункту 5 Порядку № 1104 може бути підставою деліктної відповідальності держави лише за умови доведення того, що умови зберігання призвели до знищення чи псування речового доказу, тобто до втрати ним істотних ознак і властивостей. Такого факту у цій справі не доведено: акта або іншого документа, складеного під час повернення транспортних засобів 21.10.2021 та який фіксував би їх несправність чи пошкодження, матеріали справи не містять, як не містять і висновку експерта або звіту про оцінку майна, складеного за Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/2092 (щодо необхідності підтвердження розміру матеріального збитку таким засобом доказування) (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 753/21177/16-ц).

Щодо доводів про непропорційність втручання у право мирного володіння майном колегія суддів зазначає таке. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а лише тимчасово припиняє його можливість користуватися та розпоряджатися цим майном, охоплюється абзацом 2 статті 1 Першого протоколу до Конвенції як контроль за користуванням майном, а накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в загальних інтересах суспільства (рішення від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, пункти 185, 188; рішення від 22.02.1994 у справі «Раймондо проти Італії»). При цьому у справі «East/West Alliance Limited проти України» констатація порушення була зумовлена встановленою незаконністю самого втручання та неефективністю національних процедур, тоді як у цій справі законність вилучення й арешту неодноразово перевірялася слідчими суддями, які скарг володільця майна не задовольнили, а ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.03.2020 №757/10991/20-к прямо констатовано забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав Товариства і пропорційність застосованих засобів меті, яку прагнули досягти.

Доводи апелянта про те, що відповідач 1 упродовж тривалого часу не зняв арешту та не передав транспортні засоби на відповідальне зберігання позивачу, а також не вчиняв процесуальних дій щодо позивача (допитів водія та уповноважених осіб Товариства), колегія суддів відхиляє з тих мотивів, що ці питання були предметом розгляду у порядку, передбаченому КПК України: ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.01.2020 № 757/54954/19-к, від 25.03.2020 № 757/10991/20-к і від 10.04.2020 №757/11005/20-к та ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 17.07.2020 № 463/6003/20 у задоволенні відповідних скарг і клопотань володільця майна відмовлено, а майно повернуто ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 15.09.2021 у справі № 463/6003/20 після закриття кримінального провадження. Обрання ж органом досудового розслідування переліку та послідовності слідчих дій належить до процесуальної самостійності слідчого і прокурора (статті 36, 40 КПК України) і не може оцінюватися господарським судом як цивільно-правова протиправна бездіяльність поза межами кримінальної процесуальної форми контролю.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема пункту 5 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних із їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, колегія суддів зазначає, що зазначеною нормою на відповідача 1 покладено обов`язок забезпечити збереження істотних ознак та властивостей речових доказів, а не обов`язок здійснювати їх поточне технічне обслуговування (підзарядку акумуляторів, заміну технічних рідин тощо), як про це стверджує позивач. Матеріали справи не містять доказів того, що технічний стан транспортних засобів погіршився внаслідок дій чи бездіяльності відповідача 1, а не з інших причин, зокрема природного зносу за час тривалого зберігання.

Здійснюючи оцінку кожної із заявлених до стягнення складових шкоди окремо, колегія суддів виходить з такого.

Щодо витрат у розмірі 45 851,92 грн, з яких 3 500 грн становлять послуги евакуатора, а 42 351,92 грн - послуги ТОВ «Трак Сервіс Львів». Надані позивачем рахунки-фактури підтверджують лише розрахункову вартість робіт, а не факт їх виконання та оплати; платіжних документів, які підтверджували б фактичне понесення цих витрат, матеріали справи не містять. Крім того, зі змісту рахунку-фактури вбачається, що визначені в ньому роботи (діагностика, заміна комплектуючих, злив та залив технічних рідин) стосуються поточного обслуговування транспортного засобу, необхідного для підтримання його у працездатному стані, а не відновлення пошкодженого майна. Тягар утримання майна за статтею 322 ЦК України несе його власник, а відтак такі витрати не є збитками у розумінні частини 2 статті 22 ЦК України. Сам же по собі факт користування послугами евакуатора, який, як стверджує апелянт, відповідачем 1 не спростовано, не доводить причинного зв`язку між станом транспортних засобів і діями (бездіяльністю) відповідача 1, оскільки необхідність евакуації транспортного засобу, який не експлуатувався понад два роки, може бути зумовлена і звичайними наслідками тривалого простою.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне уточнити, що поліс транспортного страхування № 1043763674 не може розглядатися як доказ, що спростовує факт заподіяння шкоди транспортному засобу. Цей документ підтверджує лише те, що станом на 12.09.2019 власником сідлового тягача MAN TGX 18.440 X2 LLS-U був сам позивач, і має значення виключно для оцінки обґрунтованості вимоги про відшкодування орендної плати.

Щодо витрат зі сплати орендної плати за оренду тягача (21 000 злотих) та напівпричепа (7 500 злотих). Надані позивачем договори оренди від 12.09.2019 не містять умови про розмір орендної плати, як і не містять доказів її фактичної сплати матеріали справи, що унеможливлює перевірку заявленого розміру. Крім того, наявний у справі поліс транспортного страхування № 1043763674 на період з 12.09.2019 по 12.04.2020 засвідчує, що власником тягача був сам позивач, що ставить під сумнів достовірність тверджень про оренду ним цього ж транспортного засобу. Незалежно від наведеного, орендна плата за своєю правовою природою є зустрічним наданням за користування річчю на підставі чинного договору і не належить до складу збитків, визначеного частиною 2 статті 22 ЦК України.

Щодо оплати праці водія у розмірі 127 364,40 злотих. Обов`язок роботодавця оплатити працю працівника нерозривно пов`язаний з його правом вимагати виконання трудових функцій, а заробітна плата є винагородою за виконану роботу, а не втратою у розумінні статті 22 ЦК України. Доказів того, що позивач був позбавлений можливості забезпечити водія іншим транспортним засобом або визначити йому інші трудові обов`язки, матеріали справи не містять.

Щодо амортизації транспортних засобів (6 206,54 злотих та 5 000 злотих) і втрати їх ринкової вартості (42 100 злотих). Амортизація є способом систематичного розподілу вартості необоротного активу протягом строку його корисного використання, тобто обліковою категорією, а не втратою, якої особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі. Крім того, згідно з §5 наданих позивачем договорів оренди автомобіля та причепа від 12.09.2019 обов`язок утримувати предмет оренди у придатному для використання стані та покривати витрати, пов`язані з експлуатацією автомобіля і причепа, покладено на орендодавця. Втрата ж ринкової вартості транспортного засобу зумовлюється насамперед його зносом та появою нових, технічно досконаліших моделей, тобто спливом часу; позивачем не доведено, якою мірою вона спричинена саме перебуванням майна під арештом, а відповідного звіту про оцінку майна чи висновку експерта матеріали справи не містять.

Щодо страхових платежів за 2019, 2020, 2021 роки (11 353,38 злотих та 190 злотих) і податку з транспортних засобів до бюджету міста Томашова (11 668 злотих). Такі платежі є плановими обов`язковими витратами, що випливають із вимог законодавства та умов договорів страхування, є невід`ємною частиною ведення господарської діяльності і не залежать від того, перебувало майно під арештом чи ні. Доказів того, що перебування транспортних засобів на території України спричинило додаткові - понад звичайні - страхові або податкові витрати, позивачем не надано, а тому причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) відповідача 1 і цими платежами відсутній.

Щодо штрафу у розмірі 2 000 злотих, накладеного рішеннями Повітового староства Томашова від 19.11.2021. Зі змісту цих рішень вбачається, що штраф застосовано за невиконання обов`язку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 78 Закону Республіки Польща «Про дорожній рух», - повідомити старосту про набуття (відчуження) транспортного засобу у строк, що не перевищує 30 днів, який сплив 05.04.2020. Виконання цього обов`язку не потребувало фізичної наявності транспортного засобу і могло бути здійснене, зокрема, засобами поштового зв`язку, через платформу e-PUAP, особисто або через представника. Отже, ці витрати спричинені виключно бездіяльністю самого позивача та причинно не пов`язані з арештом транспортних засобів і їх перебуванням на території України.

Щодо упущеної вигоди у розмірі 240 000 злотих. За пунктом 2 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а за частиною 4 статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Пред`явлення такої вимоги покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи не є абстрактними, що він міг і повинен був їх отримати і що саме неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його такої можливості (постанова Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-237цс16, постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц). Позивач обґрунтував заявлену суму розрахунком, побудованим на середньому прибутку 10 000 злотих на місяць, не підтвердивши його ані договорами перевезення, які не були виконані, ані первинними документами про доходи за попередні періоди, ані доказами вжиття заходів для одержання таких доходів, у зв`язку з чим заявлений розмір упущеної вигоди має ймовірнісний характер і є недоведеним.

Окремо колегія суддів звертає увагу, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Республіки Польща Seria НОМЕР_5 напівпричіп Wielton NS34 (VIN - НОМЕР_4 ) належить громадянину Республіки Польща ОСОБА_2 , а доказів набуття позивачем права власності на це майно матеріали справи не містять, що додатково виключає обґрунтованість вимог про відшкодування амортизації напівпричепа та втрати його ринкової вартості.

Таким чином, жодна із заявлених до стягнення складових шкоди не доведена позивачем ані за фактом її заподіяння, ані за розміром, ані за наявністю причинного зв`язку з діями (бездіяльністю) відповідача 1, що за наведеними вище правовими висновками Великої Палати Верховного Суду виключає можливість покладення на державу цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом першої інстанції обставин справи та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а фактично зводяться до незгоди апелянта з наданою судом першої інстанції оцінкою доказів, що саме по собі не є підставою для скасування законного й обґрунтованого судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 та статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За частиною 2 статті 277 ГПК України правильне по суті і законне рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах статті 269 ГПК України, встановила, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності вирішення спору по суті, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Судові витрати

Апеляційна скарга у цій справі подана у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органу досудового розслідування, а тому відповідно до пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за її подання не справляється і не сплачувався апелянтом. За таких обставин питання про розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги не вирішується, а судові витрати, понесені у суді першої інстанції, у зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення перерозподілу не підлягають (стаття 129 ГПК України).

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Повного товариства "Трансмар Маріуш Мацьоха і Вспульнік" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 у справі № 910/10078/25 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 у справі № 910/10078/25 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/10078/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено і підписано 21.08.2026 (після виходу суддів з відпустки та відрядження)

Головуючий суддя В.П. Іванов

Судді С.Є. Чаплян

О.М. Крижний