Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №916/5046/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/5046/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" б/н від 15.07.2026 (вх.№2941/26 від 15.07.2026) про ухвалення додаткового рішення до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026

у справі №916/5046/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України"

про стягнення 234 597,44 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 234597,44 грн.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 29.12.2025 відкрито провадження у справі №916/5046/25.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.04.2026 у справі №916/5046/25 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" попередню оплату у розмірі 234597,44 грн, судовий збір у розмірі 2815,17 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15386 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2026 у справі №916/5046/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 06.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2026 у справі №916/5046/25 – без змін; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Контейнери України".

15.07.2026 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" б/н від 15.07.2026 (вх.№2941/26 від 15.07.2026) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь останнього з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4396 грн.

Дана заява мотивована доведеністю понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, у сумі 4396 грн.

Враховуючи відсутність у апеляційного господарського суду станом на час подання вищезазначеної заяви матеріалів справи №916/5046/25, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 на підставі пункту 17.9 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України відкладено вирішення питання щодо можливості розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" б/н від 15.07.2026 (вх.№2941/26 від 15.07.2026) про ухвалення додаткового рішення до надходження матеріалів справи №916/5046/25 з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу суду апеляційної інстанції матеріали даної справи.

13.08.2026 до апеляційного господарського суду з Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/5046/25.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 вирішено здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" б/н від 15.07.2026 (вх.№2941/26 від 15.07.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5046/25 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а також встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" строк для подання відзиву на вказану заяву до 21.08.2026.

Вищенаведена ухвала отримана відповідачем 18.08.2026 в його електронний кабінет, що підтверджується відповідною довідкою про доставку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" своїм правом не скористалося, відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" б/н від 15.07.2026 (вх.№2941/26 від 15.07.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5046/25 не надало, що в силу вимог процесуального закону не перешкоджає розгляду останньої.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" б/н від 15.07.2026 (вх.№2941/26 від 15.07.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5046/25, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

08.12.2025 між адвокатом Єрьоменком Володимиром Володимировичем ("Адвокат") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" ("Клієнт") укладено договір про надання правничої допомоги №043/2/СПЮ (далі – договір №043/2/СПЮ від 08.12.2025), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Адвокат зобов`язується здійснити представництво Клієнта та надати йому інші види правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Обсяг правничої допомоги, який зобов`язаний надати Адвокат, визначається у письмовому дорученні Клієнта, прийнятому Адвокатом.

Згідно з пунктом 2.2 договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025 правнича допомога полягає у виконанні Адвокатом всіх або деяких із таких робіт: наданні правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; правовому супроводі діяльності Клієнта; збиранні відомостей про факти, що можуть бути використані як докази; запитуванні, отриманні і вилученні речей, документів, їх копій, ознайомленні з ними, опитуванні осіб; складенні заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (а також проектів таких документів) та їх поданні; представництві інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництві інтересів Клієнта як потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництві інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, а також арбітражі і третейських судах.

Відповідно до пункту 2.3 договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025 як правило, Адвокат починає виконання робіт після прийняття доручення Клієнта, що оформляється письмово (додаток "В" до договору). У виняткових випадках (з метою забезпечення своєчасності правничої допомоги) Адвокат має право виконати окремі роботи до прийняття письмового доручення.

В силу пункту 2.4 договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025 Адвокат вчиняє дії, які вважає розумно необхідними для досягнення цілей договору (виходячи з обставин, що мають юридичне значення, а також змісту прав, свобод, законних інтересів і обов`язків Клієнта). Наведене означає, серед іншого, право Адвоката не виконувати окремі роботи, передбачені дорученням.

Для цілей розподілу витрат на правничу допомогу сторони оформляють акт надання правничої допомоги (додаток "Г" до договору). Адвокат складає і зі своєї сторони підписує проект акту у двох примірниках, які невідкладно передає Клієнту. Останній зобов`язаний перевірити акт протягом 5 (п`яти) робочих днів та (за відсутності зауважень чи заперечень) підписати і повернути Адвокату один примірник акту. Сторони можуть визначити у письмовому розрахунку (додаток "Д") спеціальні умови щодо оформлення акту надання правничої допомоги (пункт 2.7 договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025).

Пунктом 5.1 договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025 передбачено, що за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар у порядку та у строки, визначені у письмовому розрахунку (додаток "Д" до договору).

У пункті 6.1 договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025 визначено, що цей договір набирає чинності з 08.12.2025 і діє до 31.12.2026. За необхідності виконання Адвокатом невідкладних робіт після закінчення вказаного строку договір продовжує діяти протягом часу, необхідного для виконання, але не більше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту закінчення вказаного строку.

10.12.2025 між адвокатом Єрьоменком Володимиром Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" підписано доручення №25-12 до договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025 (далі – доручення №25-12 від 10.12.2025), за умовами пункту 1 якого Клієнт доручає Адвокату надати правничу допомогу у відносинах щодо стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" за договором купівлі-продажу товару №КУ1210/2025 від 21.10.2025.

За змістом пункту 2 доручення №25-12 від 10.12.2025 правнича допомога включає виконання Адвокатом таких робіт: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази; запитування, отримання і вилучення речей, документів, їх копій, ознайомлення з ними, опитування осіб; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (а також проектів таких документів) та їх подання; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з пунктом 3 доручення №25-12 від 10.12.2025 Адвокат приймає доручення на умовах сплати гонорару у порядку погодинної оплати (із застосуванням граничного розміру гонорару) у порядку, передбаченому письмовим розрахунком (додаток Д).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розрахунку гонорару та витрат б/н від 10.12.2025 до договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025 (далі – розрахунок гонорару та витрат б/н від 10.12.2025) Клієнт оплачує правничу допомогу як безпосередньо, так і через контактних осіб або інших осіб. Кошти, сплачені Адвокату в інтересах Клієнта, вважаються сплаченими Клієнтом незалежно від того, хто фактично здійснив платіж. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі (шляхом переказу коштів на поточний рахунок сторони, яка є отримувачем коштів) або у готівковій формі.

Положеннями пунктів 2.1, 2.2 розрахунку гонорару та витрат б/н від 10.12.2025 визначено, що вартість робіт, передбачених дорученням №25-12 від 10.12.2025, розраховується за ставкою у 2198 грн за 1 (одну) годину роботи адвоката (з урахуванням граничного розміру, визначеного у пункті 2.2 цього розрахунку). Граничний розмір гонорару за надання правничої допомоги у господарському суді першої інстанції (включаючи підготовку позовної заяви) становить 45000 грн.

Клієнт сплачує Адвокату гонорар протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення від Адвоката. У разі відкликання доручення Клієнт зобов`язаний оплатити Адвокату гонорар за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання (пункти 3.1, 3.2 розрахунку гонорару та витрат б/н від 10.12.2025).

В силу пунктів 4.1, 4.2 розрахунку гонорару та витрат б/н від 10.12.2025 сума гонорару може бути збільшена або зменшена за домовленістю сторін шляхом викладення цього розрахунку у новій редакції. Адвокат має право заокруглювати в бік зменшення вартість виконаних ним робіт в акті надання правничої допомоги. Для такого зменшення не вимагається внесення змін до цього розрахунку.

29.05.2026 між адвокатом Єрьоменком Володимиром Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" було підписано без зауважень та скріплено печатками акт надання правничої допомоги б/н до договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025, згідно з яким у період з 01.05.2026 по 29.05.2026 Адвокат надав, а Клієнт отримав правничу допомогу – підготовка відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" до Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/5046/25 (дата/період – 26.05.2026-27.05.2026; обсяг – 2 год).

З матеріалів справи вбачається, що відзив на апеляційну скаргу у справі №916/5046/25 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" підписаний адвокатом Єрьоменком Володимиром Володимировичем, який діяв на підставі ордеру серії СА №1145233 від 15.12.2025, виданого на представництво даним адвокатом інтересів позивача у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

-попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

-визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з 1) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та 2) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

-розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у суді апеляційної інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правничої допомоги №043/2/СПЮ від 08.12.2025, укладеного між позивачем та адвокатом Єрьоменком Володимиром Володимировичем, разом з дорученням №25-12 від 10.12.2025 і розрахунком гонорару та витрат б/н від 10.12.2025 до нього; складеного на їх виконання акту надання правничої допомоги б/н від 29.05.2026, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №386 від 22.11.2010 та ордеру серії СА №1145233 від 15.12.2025 на представництво вказаним адвокатом інтересів позивача у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до акту надання правничої допомоги б/н від 29.05.2026 до договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025 гонорар адвоката за надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" правової допомоги у даній справі у суді апеляційної інстанції складає 4396 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції виходить із того, що доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу не може здійснюватися шляхом ізольованої оцінки кожного документа, поданого на їх підтвердження, а має ґрунтуватися на оцінці їх сукупності та взаємного зв`язку. У цій справі договір про надання правничої допомоги визначає правову підставу виникнення відповідних правовідносин між адвокатом і клієнтом, доручення конкретизує предмет та обсяг правничої допомоги саме у цій справі, розрахунок гонорару встановлює погодинний порядок його обчислення та вартість однієї години роботи адвоката, а акт надання правничої допомоги підтверджує фактичне виконання адвокатом конкретної роботи, її обсяг та вартість. Зазначені документи є взаємопов`язаними за змістом, датою та предметом правовідносин, а відомості, наведені в акті надання правничої допомоги, узгоджуються з матеріалами цієї справи.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав вважати недоведеними обсяг наданої професійної правничої допомоги або її вартість, оскільки подані заявником докази у своїй сукупності дають змогу встановити як правову підставу надання допомоги, так і конкретний вид виконаної роботи, час її виконання та погоджену сторонами вартість.

Узгоджена між позивачем та адвокатом вартість однієї години роботи адвоката становить 2198 грн, а в акті надання правничої допомоги зазначено виконання протягом двох годин роботи з підготовки відзиву на апеляційну скаргу у цій справі. Таким чином, визначена до відшкодування сума 4396 грн є арифметичним результатом застосування погодженого сторонами порядку обчислення гонорару (2198 грн х 2 години) та не містить інших складових або додаткових платежів.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Колегія суддів наголошує на тому, що в межах встановленого апеляційним господарським судом строку клопотань стосовно зменшення заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" до суду не надходило.

Проаналізувавши опис робіт, які наведені в акті надання правничої допомоги б/н від 29.05.2026 до договору №043/2/СПЮ від 08.12.2025, колегія суддів зазначає про те, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг повністю відповідає матеріалам справи (зокрема, відзив на апеляційну скаргу, який поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" до Південно-західного апеляційного господарського суду в межах розгляду справи №916/5046/25, підписаний адвокатом Єрьоменком Володимиром Володимировичем), при цьому жодного доказу на підтвердження того, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, до суду не подано.

Окремо колегія суддів враховує причинно-наслідковий зв`язок між заявленими витратами та розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Зазначена в акті робота полягала у підготовці відзиву на апеляційну скаргу, тобто процесуального документа, подання якого безпосередньо пов`язане із реалізацією позивачем права на захист своїх інтересів на відповідній стадії судового провадження та необхідністю заперечення доводів апеляційної скарги відповідача. Відтак такі витрати не є загальними чи абстрактними витратами на юридичне обслуговування позивача, а мають безпосередній функціональний зв`язок із розглядом саме цієї справи та саме у суді апеляційної інстанції.

Отже, обставини щодо понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4396 грн у зв`язку з апеляційним розглядом даної справи доведені останнім згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи, внаслідок чого відповідна сума підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш".

Такий розмір витрат не є очевидно надмірним щодо виконаної роботи, ціни позову у справі та необхідності забезпечення належного професійного представництва позивача на стадії апеляційного перегляду. При цьому матеріалами справи не підтверджується вчинення адвокатом дій, які не були необхідними для захисту інтересів позивача, дублювали одна одну, не мали зв`язку з предметом спору або були спрямовані на ускладнення чи затягування розгляду справи. Відтак колегія суддів не встановила обставин, які б давали підстави для висновку про невідповідність заявленої суми критеріям розумності та співмірності.

З огляду на вищевикладене, враховуючи документальне підтвердження позивачем понесених ним у зв`язку з переглядом даної справи апеляційним господарським судом судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4396 грн, беручи до уваги, що зазначена сума є розумною та не має надмірного характеру, а відповідачем, у свою чергу, не подано клопотань про зменшення розміру вказаних витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" б/н від 15.07.2026 (вх.№2941/26 від 15.07.2026).

Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" б/н від 15.07.2026 (вх.№2941/26 від 15.07.2026) задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентрал Фіш" 4396 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.08.2026.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук