Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №921/8/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/8/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желік М.Б.

Орищин Г.В.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури від 02.06.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/1774/26 від 03.06.2026)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.04.2026 (повний текст рішення складено і підписано 14.05.2026, суддя Боровець Я.Я.)

у справі № 921/8/26

за позовом Виконуючого обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області

до відповідача Нараївської сільської ради, Тернопільська область

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 206 331,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Виконуючого обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до Нараївської сільської ради про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 206 331,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме - фактом незаконної рубки дерев на земельних ділянках лісового фонду в лісовому урочищі «Рогачка», яке розташоване на землях запасу, які не надані у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с. Лапшин, внаслідок чого завдано шкоду інтересам держави у сумі 206 331,96 гривень.

Як стверджує прокурор, незаконні порубки дерев виявлені на земельній ділянці з кадастровим номером 6120483000:01:002:0011 - землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення та належить на праві комунальної власності Нараївській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області.

За результатами досудового розслідування 18.06.2025 кримінальне провадження за №420252120010000001 від 16.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З огляду на наведене, прокурор вважає, що з урахуванням приписів норми ч. 2 ст.107 ЛК України, за відсутності встановлених винних осіб на Нараївську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області покладається обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної вирубки дерев, яка, на даний час, не відшкодована.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.04.2026 у даній справі відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду мотивовано тим, що земельна ділянка кадастровий номер 6120483000:01:002:0011 не відноситься до лісового фонду, а спірні правовідносини сторін у справі не є лісовими, а тому застосування положень Лісового кодексу України є безпідставними.

Позовні вимоги ґрунтуються на Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №15 від 26.07.2024, проте останній не містить відомостей щодо земельної ділянки, на якій виявлено незаконну порубку дерев, її розмір, кадастровий номер, цільове призначення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Заступником керівника Тернопільської обласної прокуратури подано апеляційну скаргу від 02.06.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/1774/26 від 03.06.2026), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.04.2026 у справі №921/8/26 та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Зокрема скаржник зазначає, що судом застосовано норму права, яка не підлягала до застосування (норми ЗК України, а саме ст. 57-1, 3, 2), а також здійснено невірне тлумачення закону (ст. ст.1, 2, 4 ЛК України, ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»), що призвело до незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини 1 статті 13 Конституції України, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 2 ст. 107,ст. 105, п.3-1 ст. 33 ЛК України, ст. ст. 6, 40, 25 ЗУ «Про рослинний світ», ст.ст. 4, 15, 35, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч. 4 ст. 318 ЦК України).

Звертає увагу суду, що законодавець визначив, що ліси можуть зростати на землях будь-якої категорії, у тому числі й на землях сільськогосподарського призначення за виключенням переліку, встановленого ч. 2 ст. 4 ЛК України. Спірна земельна ділянка не відноситься до виключень, встановлених ч. 2 ст. 4 ЛК України.

Відтак, за наявності рівномірного та повного розміщення багаторічної деревної рослинності на земельній ділянці за межами населеного пункту, враховуючи склад порід (граб, осика, вільха, дуб та одне древо породи черешня)) незаконну рубку яких виявлено, а також за відсутності виключень, передбачених ч. 2 ст. 4 ЛК України за нормативним визначенням такі деревні багаторічні насадження підпадають під нормативне визначення лісу та належать до лісового фонду.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області подано письмові пояснення, в яких, підтримуючи доводи апеляційної скарги, просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.04.2026 у справі №921/8/26 та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги

Нараївська сільська рада не скористалась наданим їй правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 апеляційну скаргу Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури від 02.06.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/1774/26 від 03.06.2026) залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури від 02.06.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/1774/26 від 03.06.2026) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.04.2026 у справі №921/8/26, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

26.07.2024 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено перевірку, якою встановлено порушення на землях лісового фонду в лісовому урочищі "Рогачка", яке розташоване на землях запасу, які не надані у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с.Лапшин Тернопільського району, у вигляді незаконної порубки 43 дерев, з яких: 33 породи граб, 6 породи осика, 2 породи вільха, 1 породи черешня та 1 породи дуб, про що складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №15.

Згідно польової перелікової відомості від 18.07.2024 пнів незаконно зрізаних дерев, виявлених оглядом в лісовому урочищі "Рогачка", яка не передана у власність чи користування, на території Нараївської сільської ради за межами с. Лапшин Тернопільського району, зафіксовано незаконну порубку 43 дерев: 33 породи граб діаметрами 12 см. - 1 шт., 14 см. - 4 шт., 16 см. - 3 шт., 18 см - 4 шт., 20 см - 7 шт., 22 см - 1 шт., 24 см - 2 шт., 26 см - 2 шт., 28 см - 2 шт., 30 см - 3 шт., 32 см - 2 шт., 34 см - 1 шт., 36 см - 1 шт., 6 породи осика діаметрами: 16 см - 1 шт., 24 см - 1 шт., 26 см - 2 шт., 32 см - 1 шт., 36 см - 1 шт., 2 породи вільха діаметрами: 18 см - 1 шт., 24 см - 1 шт., 1 породи черешня діаметром 34 см та 1 породи дуб діаметром 44 см.

Відділенням поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області за даним фактом 16.01.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42025212010000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України.

Згідно Протоколу огляду місця події від 15.05.2025, що проведено за участі державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вітряка О.В. встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6120483000:01:002:0011, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Лапшин в межах території Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, наявні самонасіяні зелені насадження, а також виявлено самовільну незаконну порубку 43 дерев порід граб, осика, вільха, черешня, дуб у спосіб зрізання шляхом повного відокремлення стовбура від кореня.

Вказаний факт також зазначений у протоколах допиту свідків від 20.03.2025, від 15.05.2025.

Постановою прокурора Бережанської окружної прокуратури від 07.07.2025 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в кримінальному провадженні №42025212010000001 від 16.01.2025 за фактом незаконної порубки дерева, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 Кримінального кодексу України.

Постановою Відділенням поліції №1 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області від 30.06.2025 закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025212010000001 від 16.01.2025, у зв"язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 Кримінального кодексу України.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6120483000:01:002:0011 належить на праві комунальної власності Нараївській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області та є землею сільськогосподарського призначення, яка не надана у власність або користування громадянам чи юридичним особам.

Як стверджує прокурор, оскільки особу, яка здійснила незаконну порубку дерев не встановлено, збитки мають бути відшкодовані органом місцевого самоврядування, на території якого знаходиться ліс, тобто Нараївською сільською радою, а тому саме на відповідача покладається обов`язок з відшкодування завданої шкоди у розмірі 206 331,96 грн.

Бережанська окружна прокуратура зверталась до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про надання інформації щодо стану відшкодування шкоди відповідачем на суму 206 331,96 грн та які заходи вживалися щодо стягнення зазначеної шкоди, про що свідчать відповідні листи.

Однак, шкода у розмірі 206 331,96 грн відповідачем не відшкодована.

Такі обставини є підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Бережанською окружною прокуратурою Тернопільської області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено факт незаконної рубки дерев на земельних ділянках лісового фонду в лісовому урочищі «Рогачка», яке розташоване на землях запасу, які не надані у власність чи користування постійному лісокористувачу, за межами населеного пункту с. Лапшин, внаслідок чого завдано шкоду інтересам держави у сумі 206 331,96 гривень.

В обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурор послався на те, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, до повноважень якої належить контроль за використанням та охороною природних ресурсів, не вживає достатніх заходів з примусового зобов`язання відповідача відшкодувати заподіяну державі шкоду внаслідок незаконної рубки дерев.

Так, Бережанською окружною прокуратурою Тернопільської області направлено на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області лист від №52-395ВИХ-25 від 21.01.2025 та №52-2878ВИХ-25 від 30.07.2025 щодо наявних порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказаний лист Державна екологічна інспекція у Тернопільській області листами №8-05-446 від 06.02.2025 та №8-05-2314 від 31.07.2025 повідомила, що заходи на захист інтересів держави не вживались і що Інспекція просить Бережанську окружну прокуратуру звернутися до суду з позовом.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина перша статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Отже, суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства (лісові відносини) регулюються, зокрема, Лісовим кодексом України (далі по тексту - ЛК України).

Відповідно до статті 63 ЛК України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб (частина перша статті 86 ЛК України).

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області у липні 2024 року за наслідками проведення планового заходу контролю зафіксовано факт незаконної порубки дерев в урочищі «Рогачка» в межах земель запасу, не наданих у власність чи користування за межами населеного пункту с. Лапшин Тернопільського району загалом 43 дерев (з яких 33 шт. породи граб, 6 шт. породи осика, 2 шт. породи вільха, 1 шт. породи дуб, 1 шт. породи черешня) діаметрами пнів розмірами від 12см до 44 см в межах Нараївської сільської ради.

Наведене підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 15 від 26.07.2024, польовою переліковою відомістю від 18.07.2024, які підписані без жодних зауважень та застережень Нараївським сільським головою.

При цьому, відповідачем факт незаконності порубки, кількість, розміри та якість незаконно зрубаних дерев та їх порода, а також розмір шкоди не заперечувались.

Аналогічні дані містяться в протоколі огляду місця події від 15.05.2025, проведеним за участю державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області та нотаріально завірених заявах свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Згідно даних ДЗК земельна ділянка з кадастровим номером 6120483000:01:002:0011 сформована як об`єкт цивільних прав 31.10.2019, має площу 3,001 га та відноситься до цільового призначення: 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність чи користування), категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. (витяг № НВ-6111617892019).

Також, до листа Нараївської сільської ради від 19.03.2025 № 06-07/315 долучено викопіювання з планово-картографічних матеріалів (кадастрової карти), з якої видно, що ділянка з кадастровим номером 6120483000:01:002:0011 площею понад 3 га у повній мірі вкрита деревами.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 6120483000:01:002:0011 належить на праві комунальної власності Нараївській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області, не надана у власність або користування громадянам чи юридичним особам.

Враховуючи наведене, факт вчинення правопорушення у сфері лісових відносин у вигляді незаконної вирубки дерев на лісових ділянках на землях запасу, розташованих в адміністративних межах Нараївській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області, є встановленим.

За змістом пункту «ї» частини першої статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.

Отже, Лісовий кодекс України, зокрема частина друга статті 107 ЛК України в редакції, чинній з 10 липня 2022 року, передбачає обов`язок органу місцевого самоврядування відшкодувати заподіяну лісу шкоду. Аналіз частини другої статті 107 ЛК України свідчить про те, що такий обов`язок виникає в органу місцевого самоврядування за наявності таких умов у їх сукупності:

- якщо особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені

та

- якщо ліс, якому була заподіяна шкода, знаходиться у межах території органу місцевого самоврядування.

Досліджуючи наявність зазначених умов та підстав для застосування положень частини другої статті 107 ЛК України до спірних правовідносин, колегія суддів встановила, що після встановлення факту незаконної вирубки дерев, Відділенням поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області за даним фактом 16.01.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42025212010000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України.

Постановою Відділенням поліції №1 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області від 30.06.2025 закрито кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025212010000001 від 16.01.2025, у зв"язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 Кримінального кодексу України.

Відак, у спірних правовідносинах конкретні особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені, що є умовою для покладення відповідальності за заподіяну лісу шкоду на орган місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.

Досліджуючи питання наявності другої умови для покладення на відповідача, як на орган місцевого самоврядування, відповідальності за заподіяну лісу шкоду, а саме: знаходження лісу, якому була заподіяна шкода, у межах території відповідача, колегія судів встановила, що незаконні порубки дерев виявлені на земельній ділянці з кадастровим номером 6120483000:01:002:0011 - землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення та належить на праві комунальної власності Нараївській сільській раді Тернопільського району Тернопільської області.

Щодо віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини першої статті 1 ЛК України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Самозалісена ділянка - земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Інші лісовкриті землі - земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, заростями багаторічних дерев`янистих кущових рослин, у тому числі самозалісені, та не надані для ведення лісового господарства.

Згідно зі статтею 4 ЛК України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Отже, згідно з положеннями Лісового кодексу України віднесення лісів до лісового фонду України не залежить від категорії (основного цільового призначення) земельної ділянки, на якій вони зростають. Крім того, норма, закріплена у частині другій статті 107 ЛК України, на підставі якої позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, також не ставить настання відповідальності органу місцевого самоврядування за порушенння лісового законодавства у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної лісу, у залежність від категорії (цільового призначення) земельної ділянки, на якій розташований ліс, якому була спричинена шкода.

Відтак, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, а відповідачем не заперечується факт незаконної порубки дерев на земельній ділянці, що належить до земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ділянка кадастровий номер 6120483000:01:002:0011 не відноситься до лісового фонду, а спірні правовідносини сторін у справі не є лісовими, а тому застосування положень Лісового кодексу України є безпідставними, а також про відсутність належних доказів спричинення шкоди

Враховуючи інформацію. зазначену у польовій переліковій відомості від 18.07.2024 та розрахунків обчислення розміру шкоди, які проведі у відповідності до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України 23.07.2008 №є 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами» розмір шкоди, заподіяної порубкою дерев за межами населеного пункту становить 206331,96 гривень та підлягає відшкодуванню відповідачем.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, що встановлено під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених ст.277 ГПК України, для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.04.2026 у справі №921/8/26.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури від 02.06.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/1774/26 від 03.06.2026) підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.04.2026 у справі №921/8/26 скасуванню.

Судовий збір

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратура за звернення до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою здійснила оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями №2924 від 24.12.2025 та №83 від 21.01.2026.

За звернення до Західного апеляційного господарського суду прокуратурою сплачено судовий збір в розмірі 3999,60 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями №1194 від 28.05.2026 та №1278 від 11.06.2026.

З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача підлягає до стягнення 6656 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури від 02.06.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/1774/26 від 03.06.2026) задоволити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.04.2026 у справі №921/8/26 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Виконуючого обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області задоволити.

4. Стягнути з Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (47513, Тернопільська область, Тернопільський район, село Нараїв, вул Центральна, будинок 6, код ЄДРПОУ 04395047) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області матеріальну шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної порубки дерев на землях сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту в сумі 206 331,96 грн., яку зарахувати на спеціальний рахунок бюджету «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» (ГУК у Тернопільській області/тг с.Нараїв, ЄДРПО 37977599, номер рахунку UA408999980333119331000019753, код класифікації доходів бюджету 24062100).

5. Стягнути з Нараївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (47513, Тернопільська область, Тернопільський район, село Нараїв, вул Центральна, будинок 6, код ЄДРПОУ 04395047) на користь Тернопільської обласної прокуратури (46001, Україна, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Листопадова, 4, код ЄДРПОУ 02910098, р/р НОМЕР_1 ) 6656 грн. сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

6. Господарському суду Тернопільської області на виконання даної постанови видати накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

8. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.