Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №718/1563/21 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Чернівці справа № 718/1563/21

провадження №22-ц/822/401/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Кулянди М.І., Литвинюк І.М.

секретар Черновська А.К.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 у червні 2021 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 червня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути позивачеві ОСОБА_2 перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою, площею 0.1827 га., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7322588500:05:001:0021, шляхом відновлення межових знаків між земельними ділянками по АДРЕСА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 06.11.2009 № ЯД 120459, та демонтувати бетонну основу і паркан. У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовлено.

Додатковим рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2025 року в задоволенні клопотання від 11.11.2025 представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Буряк К.Я. про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів - відмовлено.

Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Хованця А.І. про зменшення витрат на оплату правничої допомоги - залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката на суму 43 625 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати додаткове рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2025 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт ОСОБА_1 вважає, що стягнення судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 43 625 грн. є незаконним та необґрунтованим через їхню очевидну неспівмірність із предметом спору.

Вказує на те, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що дана справа про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є категорією справ незначної складності, має типовий характер та не потребує аналізу складних чи суперечливих норм законодавства, а отже, заявлений обсяг робіт адвоката є штучно завищеним та не відповідає критерію «розумної необхідності». Більш того, судом порушено вимоги ч. З ст. 141 ЦПК України, яка зобов`язує суд під час розподілу судових витрат враховувати, чи не є їх розмір надмірним порівняно з предметом спору. Присуджена сума майже в 4,5 рази перевищує попередній (орієнтовний) розрахунок позивача у 10 000 грн., що суперечить принципу передбачуваності судового процесу та вимогам ч. 2 ст. 134 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 червня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути позивачеві ОСОБА_2 перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою, площею 0.1827 га., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7322588500:05:001:0021, шляхом відновлення межових знаків між земельними ділянками по АДРЕСА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 06.11.2009 № ЯД 120459, та демонтувати бетонну основу і паркан. У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовлено.

08.04.2021 року між адвокатом Бурак (Маковійчук) К.Я. та ОСОБА_2 укладеного договір про надання правової допомоги № 21/04-1ф.

17.09.2021 до цього договору укладено додаткову угоду, якою п.2 Договору № 21/04-1ф викладено в наступній редакції «Оплату за послуги в рамках даної угоди Клієнт здійснює на почасовій основі з розрахунку 1 000 грн. за годину роботи адвоката, про виконану роботу Адвокатом складається детальний опис виконаних робіт». Внесено зміни до п.7 договору в частині строку дії договору та продовжено його дію до 31.12.2022 року.

31.12.2022 року укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги № 21/04-1ф, якою внесено зміни до п.1 та до п.14 основного договору. Продовжено строк дії договору до 31.12.2023.

Крім того, 08.01.2024 року між Бурак К.Я. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги № 24/01-2ф.

З акту приймання-передачі наданих послуг встановлено, що з 08.04.2021 року по 12.06.2025 року замовнику ОСОБА_2 адвокатом Буряк К.Я. надано послуги на загальну суму 43 625 грн. До цієї суми ввійшла плата за зустріч з клієнтом, вивчення документів, опрацювання законодавчої бази, підготовка позовної заяви, подання письмових пояснень до суду, опрацювання висновків експертів, вивчення заяв по суту відповідачів у справі, оскарження ухвали суду від 31.03.2025, участь в судових засідання в суді першої інстанції - 13 годин, апеляційному суді - 1 год.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, зазначає наступне.

Апелянт просить повністю скасувати додаткове рішення від 16 грудня 2025 року, однак апеляційна скарга містить доводи лише щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу адвоката на суму 43625 грн.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам, визначеним в ст.263 ЦПК України.

Здійснюючи перегляд вказаного додаткового рішення, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст.133 ЦПК України).

Згідно до ч.1 та 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 08.04.2021 між адвокатом Бурак (Маковійчук) К.Я. та ОСОБА_2 укладеного договір про надання правової допомоги № 21/04-1ф. 17.09.2021 до цього договору укладено додаткову угоду, якою п.2 Договору № 21/04-1ф викладено в наступній редакції «Оплату за послуги в рамках даної угоди Клієнт здійснює на почасовій основі з розрахунку 1 000 грн за годину роботи адвоката, про виконану роботу Адвокатом складається детальний опис виконаних робіт». Внесено зміни до п.7 договору в частині строку дії договору та продовжено його дію до 31.12.2022 року.

31.12.2022 укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги № 21/04-1ф, якою внесено зміни до п.1 та до п.14 основного договору. Продовжено строк дії договору до 31.12.2023.

08.01.2024 між Бурак К.Я. та ОСОБА_2 укладеного договір про надання правової допомоги № 24/01-2ф.

Водночас, зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі №910/615/14 (№910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі №369/849/18 та від 17.12.2025 року у справі №944/1035/24.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг встановлено, що з 08.04.2021 року по 12.06.2025 року замовнику ОСОБА_2 адвокатом Буряк К.Я. надано послуги на загальну суму 43 625 грн. До цієї суми ввійшла плата за зустріч з клієнтом, вивчення документів, опрацювання законодавчої бази, підготовка позовної заяви, подання письмових пояснень до суду, опрацювання висновків експертів, вивчення заяв по суту відповідачів у справі, оскарження ухвали суду від 31.03.2025, участь в судових засідання в суді першої інстанції - 13 годин, апеляційному суді - 1 год.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Враховуючи, що зазначена категорія справ є справою незначної складності та по них є стала судова практика, що в свою чергу не потребувало додаткових зусиль та знань, враховуючи характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, співмірність витрат зі складністю справи, колегія суддів погоджується із тим, що дійсність та необхідність витрат на правничу допомогу є об`єктивно обґрунтованими, проте вважає, що їх розмір є очевидно завищеним, тому наявні підстави для його зменшення та визначення до стягнення 20 000грн. Такий розмір на відшкодування витрат на правничу допомогу позивача відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для його зміни.

Керуючись ст.ст.374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2025 року в частині розміру стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу - змінити, визначивши до стягнення 20 000 грн.

В іншій частині додаткове рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді І.Б. Перепелюк М.І. Кулянда

І.М. Литвинюк