Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №646/2554/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 646/2554/26 Головуючий суддя І інстанції Демченко І. М.

Провадження № 33/818/1467/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: Порушення права на інформацію та права на звернення

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря - Вакули Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 425, 00 (чотириста двадцять п`ять) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» (СУПЕРМАРКЕТ КЛАСС-13), з 30.01.2026 по 23.02.2026 за адресою: місто Харків, провулок Донецький, 18, отримавши адвокатський запит за вих № 1 від 26.01.2026 адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 4846 від 26.07.2017, видане Радою адвокатів Донецької області, який представляє інтереси клієнта ОСОБА_2 ) не надала жодної інформації, чим порушила вимоги п.1 ч.1 ст. 20, ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Не погодившись з судовим рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона просила постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилалась на те, що судом першої інстанції не було враховано, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї було складено не належною особою, а форма та зміст самого протоколу, на думку, ОСОБА_1 не відповідають вимогам чинного законодавства.

До суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги не з`явилися, про місце, день та час апеляційного розгляду були повідомлені належним чином. Разом з тим, апелянт - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до початку апеляційного розгляду через канцелярію суду подала заяву про розгляд апеляційної скарги за її відсутності. Згідно відомостей телефонограми потерпілий ОСОБА_3 також просив провадити апеляційний розгляд за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 5- 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Водночас вимогами ст. 286 КУпАП передбачено, що Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обстави суд апеляційної інстанції, вважає за можливе провадити апеляційний розгляд за відсутності належно повідомлених учасників справи. Апеляційний розгляд належить провадити в межах поданої апеляційної скарги, враховуючи відомості матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги ОСОБА_4 без задоволення, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в своїй скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_5 за ч.5 ст. 212-3 КУпАП.

Натомість вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 стю 212-3 КУпАП підтверджується наявними у справі відомостями, а саме: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії №6 від 05.03.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» (СУПЕРМАРКЕТ КЛАСС-13), з 30.01.2026 по 23.02.2026 за адресою: місто Харків, провулок Донецький, 18, отримавши адвокатський запит за вих № 1 від 26.01.2026 адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 4846 від 26.07.2017, видане Радою адвокатів Донецької області, який представляє інтереси клієнта ОСОБА_2 ) не надала жодної інформації, чим порушила вимоги п.1 ч.1 ст. 20, ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відомостями копії заяви адвоката ОСОБА_3. до Голови Ради адвокатів Донецької області щодо порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також копією адвокатського запиту до ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» та додатків до нього встановлено підстави для звернення адвоката до уповноваженої особи з процесуальною ініціативою, передбаченою п. 9-1 ст. 255 КУпАП.

Відомостями витягу з протоколу №12 засідання ради адвокатів Донецької області від 30.11.2022 та Довіреності №2 від 02.01.2026 встановлено, що Радою адвокатів Донецької області уповноважено зокрема Голубєву О.В. , яка є членом ради адвокатів Донецької області на складання протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5, ч. 9 ст. 212-3 КУпАП в частині, що стосується порушення права ні інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При цьому, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте, ОСОБА_1 не скористалася процесуальною можливістю та не зверталася із скаргами на дії уповноваженої особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення до ради адвокатів з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи, якою були складені відповідні процесуальні документи у цій справі (ст. 267 КУпАП). Разом з тим, стороною захисту не надано відомостей про звернення до суду в порядку, передбаченому ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду. Разом з тим, матеріали цієї справи не містять також і відомостей виконання ОСОБА_1 , яка є директором ТОВ «Альфа-Продукт» вимог ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо надання відповіді на адвокатський запит, який було отримано ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» 30.01.2026, про що свідчить копії трекінгу вручення поштової кореспонденції (а.с.21).

Отже, суд встановив, що сторона захисту не скористалась своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження версії щодо незаконності дій уповноваженої радою адвокатів особи на складання протоколів про адміністративні првопорушення, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, що обумовлюють невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом апеляційних доводів в цій частині.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежності особи, яка склала оспорюваний протокол про адміністративне правопорушення є безпідставними та суб`єктивними з огляду на наступне.

Приписами статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати: пункт 9-1) голова ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член ради адвокатів регіонів (стаття 212-3 - у частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до закону).

У відповідності до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

При цьому належить врахувати, що розгляд скарг (звернень) адвокатів щодо порушення вимог статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення та Порядком оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженим рішенням Ради адвокатів України № 238 від 19 листопада 2013 року, зі змінами (далі - Порядок). Голова Ради адвокатів регіону та/або уповноважена радою адвокатів особа, наділена дискреційними повноваженнями в силу закону, які отримуючи скаргу (звернення) в порядку розділу ІІІ Порядку приймають рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення після проведення перевірки, за умови відповідності адвокатського запиту, заяви (звернення) та доданих до неї матеріалів Закону. Отже, лише діючим законодавством та актами Ради адвокатів України встановлюється вичерпний перелік осіб, уповноважених на прийняття рішення щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачені статтею 212-3КУпАПта може бути змінений виключно шляхом внесення відповідних змін на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» радою адвокатів. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З відомостей витягу з протоколу № 12 засідання ради адвокатів Донецької області від 30.11.2022, а також довіреності №2 від 02.01.2026 у їх нерозривному взаємозв`язку вбачається, що Голубєва О.В. є уповноваженою особою з числа членів ради адвокатів Донецької області на складання протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 5, 9 ст. 212-3 КУпАП в частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо невідповідності складеного стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності протоколу формі та змісту, встановленого законом суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Разом з тим, належить враховувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.01.2025 року у справі № 335/6977/22 згідно яких протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкту владних повноважень. На уповноважену особу під час складення протоколу про адміністративне правопорушення покладено відмінну функцію ніж та, яку має виконати суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. До повноважень такої особи не належить встановлення та остаточна оцінка всіх обставини, які зафіксовані у протоколі. Фактично на уповноважену особу покладена обмежена функція, а саме збирання та фіксація доказів стосовно обставин події, що відбулася.

Оцінку доказів у справі уповноважена особа повинна здійснити такою мірою, як це потрібно для визначення ймовірної особи, дії якої містять ознаки складу адміністративного правопорушення, а також в межах тих обставин, яких вимагає обстановка, що склалася. Висновки цієї особи є вірогідними та не мають для суду заздалегідь визначеного значення. Дії особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ймовірно місять ознаки адміністративного правопорушення, але остаточні висновки, зокрема й про дійсно винну у правопорушенні особу, має зробити виключно суд.

Разом з тим, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

З відомостей справи вбачається, що уповноваженою особою радою адвокатів Донецької області Голубєвою О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , яка є керівником ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ2 (Супермаркет КЛАСС-13). Тобто, уповноваженою особою встановлена особа, яка вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. При цьому, загальновідомими відомостями інтернет-ресурсу opendatabot також підтверджується, що ОСОБА_1 є директром ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ». Крім того, у зв`язку з перевіркою обставин справи судом першої інстанції було отримано віломості з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 55), яким встановлено усі відомості стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Будь-яких відомостей, щодо притягнення до адміністративної особу неналежної особи матеріали цієї справи не містять.

У зв`язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги в цій частині суто суб`єктивними, безпідставними та розцінює їх, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .

Таким чином, сукупністю вказаних вище доказів та інших доказів, які містяться у матеріалах справи та яким надана судом повна і всебічна оцінка в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст.212-3 КУпАП.

Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, а тому доводи апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі захисника не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков