Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №953/2946/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/2946/24 Головуючий суддя І інстанції Лисиченко С. М.

Провадження № 22-ц/818/4011/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про позбавлення батьківських прав

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду Харківської області від 25 березня 2026 року, у цивільній справі № 953/2946/24, за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та призначення піклувальника,

в с т а н о в и в :

12 квітня 2024 року ОСОБА_4 та неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, відповідно до якої просили: позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити піклування над неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , призначити їх піклувальником ОСОБА_4 ; судові витрати покласти на відповідача.

На обґрунтування позову покликалися на те, що відповідач ніколи з народження дітей ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не займався та не займається вихованням своїх дітей, не утримує матеріально, не забезпечує їх, а також не цікавиться їх життям, здоров`ям, моральним та духовним розвитком, та іншими потребами. Після смерті матері дітей у 09.09.2022 негативне відношення батька до них стало ще агресивнішим.

Також покликаються на те, що після цього згідно рішень Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 13.07.2023 діти відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були влаштовані до родини їх бабусі по лінії матері - ОСОБА_4 , яка має всі підтвердженні органом опіки та піклування можливості та відповідає відповідним вимога бути призначеною піклувальницею дітей - позивачів у даній справі.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року позов задоволено.

Позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлено піклування над неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити її піклувальником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановлено піклування над неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити його піклувальником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Задовольняючи позов та застосовуючи такий крайній захід як позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції виходив з того, що: відповідач фактично не виконував свої батьківські обов`язки з моменту народження дітей; самоусунувся від виховання та утримання дітей; не налагодив з ними відносини; двічі не з`явився для експертного дослідження за викликом експерта, поважних підтверджуючих причин та доказів цьому не надав.

Відповідач ОСОБА_1 з таким рішення суду не погодився та в апеляційній скарзі просить його скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволення позову.

Покликається на те, що суд не надав належної оцінки наявним у справі доказам, які підтверджують виконання ним батьківських обов`язків.

При цьому вказав, що з 1999 по 28 жовтня 2024 він перебував на військовій службі, а з 24 лютого 2022 року - майже цілодобово, а тому відповідно з незалежних від нього об`єктивних причин не міг багато часу приділяти вихованню своїх дітей.

Суд проігнорував наявні у справі докази про те, що він з міркування безпеки своєї родини після початку російського вторгнення в районі міста Харкова перевіз своїх дітей та дружину у домоволодіння його матері ОСОБА_5 до міста Полтави, та протягом березня-вересня 2022 року, до смерті його дружини він переводив грошові кошти на її картковий рахунок, а також сплачував аліменти на дітей, які були присуджені за рішеннямКиївського районного суду м. Харків від 02.10.2012 року по справі № 2018/1787/2012, та після цього продовжував утримувати дітей.

Зауважує, що суд помилково не врахував та не надав жодної оцінки, що після загибелі його дружини 09.09.2022, виключно для забезпечення інтересів дітей: створення достатньо-можливих умов для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, подолання наслідків втрати матері, він зі своїми дітьми, отримавши попередню згоду рідної сестри його дружини, ОСОБА_6 , з вересня 2022 року по лютий 2023 переїхав проживати до м.Зміїв Харківської області. Всі витрати щодо утримання дітей (кошти на придбання їжі, оплати комунальних послуг, оплати оренди житла, придбання речей для дітей, оплату дозвілля дітей) він взяв на себе та переводив кошти на картковий рахунок ОСОБА_6 . Так як діти проживали з ним та знаходилися на його утриманні 26.09.2022 він подав заяву до відділу виконавчої служби про закриття провадження про стягнення з нього аліментів на дітей.

З метою виховання дітей, піклування про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для їх розвитку природних здібностей, поваги до гідності, підготовки їх до самостійного життя та праці, виховання в дусі поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовки дітей до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпеченості рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами, зменшення рівня та подолання стресу після втрати матері, переживання горя, пов`язаного з цими обставинами, забезпечення отримання ними середньої освіти та фізичного розвитку ним вживались заходи, а саме: забезпечив доньку автоматизованим робочим місцем типу планшет моделі: Lenovo Yoga Tab 11 для онлайн освіти; вжив заходів для відновлення працездатності та функціонування мобільного телефону його загиблої жінки (донька виявила бажання користуватися мобільним телефоном матері); оплачував відвідування нею тренажерного залу; забезпечував шкільним приладдям; працює з благодійним фондом «Діти Героїв», в частині надання матеріальної допомоги, психологічної допомоги від психолога, залучення на додаткові онлайн заняття, неодноразово пропонував організацію відпочинку, організував та оплачував відвідування стоматолога (для встановлення брекет системи), організував та оплачував відвідування футбольної секції його сином, придбав футбольну форму, спортивний інвентар, забезпечував шкільним приладдям. Контролював стан відвідування онлайн занять та виконання домашнього завдання. В період з 26.09.2022 по 03.10.2022 здійснював догляд за своєю донькою ОСОБА_2 з приводу гострого бронхіта.

Зауважує, що погіршення відносин в його сім`ї почалися з жовтня 2022 року, це проявлялося у тому, що в його стосунки з дітьми почали втручатися його теща ОСОБА_4 та її донька - сестра його дружини ОСОБА_7 , які постійно його провокували на конфлікти. В свою чергу він безрезультатно намагався підтримувати з ними теплі родинні стосунки, дарив подарунки на день народження ОСОБА_4 , на новий рік дітям ОСОБА_7 , приймав участь на святкуванні новорічних свят. З метою реабілітації та покращення морального стану дітей, він їм запропонував подорож до Європи. З початку діти надали свою згоду, але 02.01.2023 його донька, після спілкування зі своєю бабусею та тіткою, змінили свою думку та відмовилась від подорожі.

Зазначає, що у період з 02.01.2023 по 14.01.2023, він зі своїм сином відвідали Румунію, Болгарію, Грецію. Весь цей час донька перебувала в м.Зміїв. Син, під час подорожі до Європи, отримав безліч позитивних емоцій. Познайомився з новими друзями, відвідав велику кількість історичних пам`яток, побував на гірському курорті в м.Банско (Республіка Болгарія), відвідав узбережжя Егейського моря.

Вказує, що причиною переїзду з м. Зміїв до м. Харкова став негативний випадок, коли його син залишився один в будинку, після чого відповідач був змушений зі своїм сином переїхали за адресою: АДРЕСА_1 , а його донька залишилась мешкати у ОСОБА_7 в м. Зміїв.

Звертає увагу, що з грудня 2022 року він оформив банківські картки на ім`я дітей, та здійснював на них перерахування грошових коштів на їх утримання, а також - призначену їм державну грошову допомогу, яку він отримує, як їх батько.

Зауважує, що він організував та оплачував відвідування футбольної секції сином, оплачував послуги таксі для відвідування тренування та у зворотній бік до спортивної школи «ВОСТОК». З метою оздоровлення сина та зменшення у нього рівня стресу, направив його до літнього табору в період з 11.06.2023 по 22.06.2023. 27.06.2023, а також передавав кошти грошові кошти на дітей ОСОБА_4 , після узгодження з нею відповідних сум.

Переїзд сина до родини ОСОБА_4 пов`язує з нею та її оточення.

Також вказав, що суд першої інстанції не врахував, що він оформив дітям картки та вжив всіх заходів по оформленню пенсії дітям по втраті годувальника. У присутності ССД по Індустріальному району він передав картку Ощадбанка та 06.02.2024, та ОСОБА_4 було складено відповідну письмову розписку про її отримання від ОСОБА_1 06.02.2024 цієї картки НОМЕР_1 , яка відкрита на ім`я його сина ОСОБА_3 , для його утримання. На цю картку надходять кошти від пенсійного управління, та кошти від ХОДА на його дитину ОСОБА_3 .

Зазначив, що допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 також підтверджується, що у родині були добрі відносини. Батько піклувався про дітей.

Зауважує, що не є безперечним посилання суду на протокол про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП від 13.02.2022, після отримання інформації за місцем проживання дітей вийшла робоча група з протидії насиллю Київського району, до складу якої входять представники районних структур, причетних до роботи з дітьми. Робоча група 17.02.2023 провела оцінку рівня безпеки дітей та зазначила у висновку, що перебувати дітям вдома безпечно. Наявність його вини не було встановлено, справу закрито за закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказав, що судом не була надана оцінка характеристикам на ім`я ОСОБА_1 які є позитивними.

Вважає, що суд помилково розцінив негативною його неяку до експерта для проведення судової психологічної експертизи про проведення якої він сам клопотав, та сплатив за її проведення більш ніж 60000,00 грн. При тому він не міг передбачити, що за станом здоров`я буде змушений їхати на лікування за кордон.

Зауважує, що ніколи не ухилявся від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, забезпечення безпечних умов життя дітей, забезпечення дітям повної загальної середньої освіти та ніколи жорстоко не поводився з дітьми. Не відмовляється та ніколи не відмовлявся від виконання своїх батьківських обов`язків, бажає спілкуватися і бачитися зі своїми дітьми, не втратив інтересу до дітей, до участі у їх вихованні, має намір і вчиняє дії для відновлення відносин, але родичі з боку загиблої дружини (бабуся, дідусь, тітка) всіляко перешкоджають йому у цьому.

У письмовому відзиві представник позивача- адвокат Федосенко Н.А. просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вказала, що судом першої інстанції на підставі всебічного аналізу доказів правильно встановлено факт систематичного ухилення відповідача від виховання та утримання дітей. З травня 2025 року апелянт перебуває за межами України, самоусунувся від будь-якого спілкування з донькою та сином. Більше того, саме відповідач у червні 2025 року клопотав про призначення судової психологічної експертизи, проте двічі не з`явився для її проведення. Посилання скаржника на «лікування за кордоном» є неспроможними, оскільки на підтвердження цього надано лише документ про одноразове відвідування лікаря 06.06.2025 року. Жодних належних доказів безперервного проходження лікування у період з липня 2025 року по січень 2026 року суду надано не було.

Апелянт маніпулює фактами, надаючи квитанції про щомісячні грошові перекази. Суд першої інстанції об`єктивно оцінив ці кошти й зазначив, що відповідач не спростував доводи позивачів про те, що ці гроші не є його особистим заробітком чи добровільним утриманням. Вони походять із державних соціальних виплат (пенсія у зв`язку з втратою годувальника та щомісячна адресна грошова допомога у розмірі 8000 грн на кожну дитину), призначених дітям у зв`язку з трагічною загибеллю їхньої матері військовослужбовця ОСОБА_11 , яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_5 при виконанні службових обов`язків. Відповідач лише отримував ці кошти як формальний законний представник, проте реальної особистої фінансової підтримки дітям не надавав.

Твердження відповідача про «доброзичливі відносини» спростовуються матеріалами справи. 13.02.2022 року щодо відповідача було складено адміністративний протокол за ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства (фізичного, психологічного та економічного характеру) щодо покійної дружини у присутності дітей. З письмових пояснень самих дітей ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), наданих поліції та службі у справах дітей ще у 2022 році, вбачається, що батько систематично застосовував до них фізичну силу (удари по голові, підзатильники), принижував їхню гідність та карав методами, що завдавали важких психологічних травм. Закриття справи про адмінправопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення (постанова від 27.07.2022 р.) не нівелює самого факту протиправної поведінки відповідача.

Зауважує, що у даній справі неповнолітні ОСОБА_2 (на момент ухвалення рішення 17 років, на момент звернення з позовом 16 років) та ОСОБА_3 (15 років, на момент звернення з позовом 14 років) спільно з бабусею ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, що є їхньою особистою, зрілою та юридично значущою дією. Категорична та незмінна позиція дітей щодо небажання підтримувати сімейні відносини з батьком та відчуття глибокої образи й ненависті до нього повністю корелюється з письмовими доказами у справі. Відповідно до консультативних висновків клінічного психолога КНП «Міська дитяча лікарня №5» від 03.06.2025 року, за результатами проективних методик («Малюнок родини») встановлено, що діти взагалі не сприймають відповідача як члена своєї сім`ї та емоційно повністю відмежовані від нього (на малюнках обох дітей фігура батька взагалі відсутня). Психологом констатовано, що спілкування з батьком має для дітей виключно психотравмуючий характер. Центральною, авторитетною та емоційно близькою фігурою для дітей є бабуся ОСОБА_4 , яка виконала незамінну компенсаторну роль у подоланні наслідків втрати ними матері та забезпечила їм безпечне, спокійне й стабільне середовище. Вказані висновки клінічного психолога повністю підтверджуються й висновком судової психологічної експертизи №10525 від 29.01.2026 року (ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»), яким офіційно встановлено повну відсутність будь- якої залежності оцінки сімейної ситуації дітьми від впливу з боку бабусі ОСОБА_4 . Позиція дітей є не просто «думкою», а самостійною процесуальною дією осіб із неповною цивільною дієздатністю (ст. 32 ЦК України). Верховний Суд у своїх постановах (наприклад, у справі № 753/2025/19, яку сам же апелянт цитує) зазначає, що врахування думки дітей є обов`язковим елементом забезпечення їхніх найкращих інтересів.

Суд першої інстанції обґрунтовано керувався нормами ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини та практикою ЄСПЛ, де зазначено, що у випадку, коли інтереси батьків суперечать найкращим інтересам дитини, останні мають безумовний пріоритет. Позбавлення батьківських прав у цьому випадку є крайнім, але абсолютно виправданим заходом захисту дітей від психологічного пресингу та байдужості. Крім того, як правильно зазначив суд, цей захід не є безповоротним і у разі реальної (а не декларативної) зміни поведінки відповідача, він не позбавлений права звернутися до суду в порядку ст. 169 СК України.

Відхиляє аргументи відповідача про його «цілодобову військову службу» з 24.02.2022 по 28.10.2024.Вказує, що військова служба є почесним обов`язком, але вона не звільняє особи від базових батьківських обов`язків та не виправдовує жорстоке поводження. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 (який раніше проходив службу в тій самій військовій частині, що й відповідач) чітко засвідчив: у період проходження служби ОСОБА_1 мав реальну можливість приділяти дітям значно більше уваги. До того ж, з 28 жовтня 2024 року відповідача було звільнено з військової служби в запас за сімейними обставинами (наказ № 8-12 ОС, який є в матеріалах справи). Проте, навіть ставши цивільною особою та маючи весь вільний час, відповідач не змінив ставлення до дітей, не налагодив з ними зв`язку, а в травні 2025 року взагалі виїхав за кордон. Вважає, що служба була для відповідача лише зручним виправданням для тривалого усунення від виховання дітей.

Зауважує, що ОСОБА_1 під час спільного проживання з дітьми після смерті дружини у м. Зміїв (вересень 2022 - січень 2023) вчиняв щодо дітей моральне та психологічне насильство: регулярно повертався додому пізно вночі, вживав на кухні міцний алкоголь, дітьми не займався. Свідок ОСОБА_7 зазначила, що діти його боялися: син ОСОБА_3 , чекаючи, поки нетверезий батько вляжеться спати. Спілкування з дітьми фактично зводилося до примусу та погроз. Саме в січні 2023 року в цьому будинку стався черговий гострий конфлікт, під час якого відповідач кричав на дітей та намагався вдарити доньку ОСОБА_2 , через що родичі ( ОСОБА_14 та ОСОБА_7 ) були змушені виставити відповідача зі свого помешкання задля безпеки неповнолітніх племінників.

У відзиві визнані зазначені відповідачем факти про придбання ним доньці планшету Lenovo Yoga Tab 11 для онлайн-навчання, відновлення телефону її покійної матері, оплачування їй тренажерного залу та послуг стоматолога (встановлення брекет- системи), а сину - футбольної секції у школі «Схід», форми та інвентаря, та також контролювання виконання ними уроків. Разом з тим вказано, що поодинокі матеріальні жести не замінюють стабільного батьківського виховання, емоційного зв`язку та турботи. Купівля гаджету чи оплата гуртка не спростовує фактів жорстокого поводження вдома.

Покликається на наявну у довідці КНП «Міська дитяча поліклініка № 23» інформацію, яку відповідач не спростував, що протягом усього 2023-2024 років фактичним забезпеченням належного догляду, вихованням та супроводом дітей на всі медичні амбулаторні прийоми займалася виключно бабуся ОСОБА_4 .

Вважає, що відповідач у своїй апеляційній скарзі намагається виправдати власну агресивну поведінку, деспотичне ставлення та психологічний тиск на дітей маніпулятивним терміном «виховна робота в системі заборон», акцентуючи увагу суду виключно на наявності у дітей обов`язків щодо навчання та поваги до нього як до батька.

Зазначає, що посилання скаржника на закордонну подорож не спростовують висновків суду про систематичне ухилення від виховання та жорстоке поводження з дітьми.

Також заперечує проти покликання відповідача на позитивні покази свідків, які на її переконання мають лише загальний характер, та не можуть спростувати задокументованих фактів систематичного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків та вчинення психологічного насильства стосовно власних дітей, яке має хронічний характер і триває забагато років до дня смерті матері дітей.

Стверджує, що у матеріалах справи містяться беззаперечні докази того, що матір дітей ОСОБА_11 ще за життя системно збирала документи для позбавлення відповідача батьківських прав, неодноразово викликала органи поліції через домашнє насильство та навіть офіційно зверталася до керівництва ІНФОРМАЦІЯ_6 (до начальника полковника ОСОБА_15 ) з проханням вплинути на її чоловіка через його постійні погрози фізичною розправою та залякування дітей. Це на її думку повністю нівелює твердження апелянта про те, що конфлікт у родині виник штучно лише після вересня 2022 року через нібито "негативний вплив" бабусі ОСОБА_4 .

Вказує, що детальний аналіз матеріалів справи та встановлених судом першої інстанції обставин свідчить про повну невідповідність застосованої відповідачем системи виховання нормам діючого законодавства України.

Покликається на ч. 2 ст. 150 СК України, згідно до якої забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

Колегія суддів не погоджується з вищевказаними мотивами суду, з яких були задоволенні позовні вимоги, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані наступними нормами права.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

У статті 151 СК України визначено наступні права батьків:

1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання у ст. 152 СК України передбачає систему державного контролю, що встановлена законом. При цьому дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Згідно до ст. 155 СК України:

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою

статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду

від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20 (провадження № 61-6807св21),

від 3 серпня 2022 року у справі № 306/7/20 (провадження № 61-3498св22),

від 7 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20 (провадження № 61-8203св22),

від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17 (провадження № 61-1858св22),

від 6 вересня 2023 року у справі № 545/560/21 (провадження № 61-9281св23).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»

(заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року

у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

Судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є донькою від спільного шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_11 . Зазначений факт підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10.12.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову №3 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №5529.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , що підтверджується виданим свідоцтвом 09.04.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1599.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що складено відповідний актовий запис № 420 Височанською селищною радою Харківського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 12.09.2022 Височанською селищною радою Харківського району Харківської області.

Вона є донькою ОСОБА_16 та ОСОБА_4 , які перебувають шлюбі та станом на 22.02.2024 зареєстровані у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_5 .

Відповідно до довідки №3185 від 06.09.2023 про доходи пенсіонера, ОСОБА_4 , перебуває на обліку Головного управління ПФУ в Харківській області і отримує пенсію в разі втрати годувальника. Сума пенсії за період з 01.09.2023 по 30.09.2023 складає 10777,96 гривень.

ОСОБА_16 , отримує військову пенсію, призначену за вислугу 29 років з 25.06.1997. Щомісячна сума пенсії у вересні 2023 року складала 15627,00 гривень.

Як вбачається з договору дарування житлового будинку від 12.12.2022, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Колядою Ю.С., зареєстровано в реєстрі за №2923, ОСОБА_4 безоплатно передала ОСОБА_7 у власність житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 12.12.2022 зареєстровано за ОСОБА_7 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №317444324 від 12.12.2022.

Згідно договору безоплатної позички від 15.12.2022, що укладений між ОСОБА_7 (Позикодавець) та ОСОБА_4 (Користувач), сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець зобов`язується передати Користувачу й членам його родини у строкове безоплатне користування, а Користувач зобов`язується прийняти у строкове безоплатне користування житловий будинок з надвірними будівлями, що визначене у цьому Договорі. Адреса житлового будинку, що орендується: АДРЕСА_1 . Строк дії договору 15 років, з автоматичною пролонгацію на строк 5 років.

Згідно витягу з наказу від 13.07.2023 № 89 начальника Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Івахнової А.М., відповідно до п.31 постанови Кабінету Міністрів України № 866 «Питання діяльності органів опіки і піклування пов`язаної із захистом прав дітей», на підставі особистої заяви ОСОБА_4 щодо тимчасового влаштування дитини, влаштовано неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім`ю ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на час вирішення питання щодо подальшої долі дитини.

Витягом з наказу від 13.07.2023 №90 начальника Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Івахнової А.М., відповідно до п.31 постанови Кабінету Міністрів України № 866 «Питання діяльності органів опіки і піклування пов`язаної із захистом прав дітей», підтверджується, що на підставі особистої заяви ОСОБА_4 щодо тимчасового влаштування дитини, влаштовано малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на час вирішення питання щодо подальшої долі дитини.

Згідно наказу від 13.07.2023 №91 начальника Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Івахнової А.М., згідно п.2 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2020 р. № 585, взято на облік неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває у складних життєвих обставинах. Підстава: заява ОСОБА_4 від 13.07.2023.

Відповідно витягу з наказу від 13.07.2023 №92 начальника Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Івахнової А.М., згідно п.2 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2020№585, взято на облік малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває у складних життєвих обставинах. Підстава: заява ОСОБА_4 від 13.07.2023.

13.07.2023 начальником Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Івахновою А.М. затверджено акт обстеження умов проживання, який складено зав. сект. ССД по Індустріальному району ДССД ХМР Ткалич О.М., гол.спец.юр-кон. ССД по Індустріальному району ДССД ХМР Томенко Я.В., на підставі заяви ОСОБА_4 з метою обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що житло розміщене на 1 поверсі 1 поверхового будинку, складається з трьох кімнат, кухні, сумісної ванної кімнати та туалету. Приватне домоволодіння з усіма зручностями, централізованим водопостачанням та водовідведенням, газопостачання, електропостачання. В будинку ремонт. Оселя облаштована меблями та побутовою технікою. Для дітей виділені окремі кімнати, де є ліжка, стіл для навчання, речі та іграшки за віком. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: дідусь ОСОБА_16 , 1958 року народження, бабуся ОСОБА_4 , 1957 року народження, онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі слів бабусі, її онуки з червня 2023 року фактично мешкають разом із нею. Мати дітей, її донька, загинула ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батько з червня 2023 року не приділяє уваги дітям, життям не цікавиться, має родину. Бабусею утворені належні умови для виховання та розвитку дітей (а.с.26 т.1).

Отримувачем щомісячної адресної грошової допомоги у розмірі 8000 грн. на дитину на дітей загиблої ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 , 2010 р.н. та ОСОБА_2 , 2008 р. н.) на підставі списку, наданого Управлінням соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, є батько дітей ОСОБА_1 . 2024 році ОСОБА_1 було перераховано: у 11.01.2024-16 000 грн.; 06.02.2024-16 000 грн.; 15.03.2024-16 000 грн. Дата виплати щомісячної адресної грошової допомоги за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади залежить від фактичного надходження фінансування на рахунок Управління. Перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки неповнолітніх дітей вищезазначеним Положенням не передбачено (а.с.27-29 т.1).

Відповідно до даних, які містяться у заяві ОСОБА_1 , що адресована до начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_17 , остання зверталася із письмовою заявою з проханням застосувати заходи впливу на її чоловіка, ОСОБА_1 , через його систематичні погрози фізичною розправою, образами, залякуваннями дітей.

Відповідно до даних, які містяться у листі за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_15 , від 06.08.2011 №32/5339, ОСОБА_2 повідомлено про те, що її заява була розглянута. По суті порушених питань інформує, що 25.07.11 ним особисто та тво заступника начальника прикордонного загону по роботі 3 особовим складом підполковником ОСОБА_18 було проведено бесіду з начальником вузла зв`язку капітаном ОСОБА_1 щодо сімейних відносин та морального клімату в сім`ї, в ході якої останнього також було попереджено щодо відповідальності у разі порушення чинного законодавства (а.с.32 т.1).

Згідно з даними, які містяться у листі за підписом начальника ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Плотнікова Д. від 06.09.2023 №156/119/61-2023аз, на адвокатський запит Федосенко Н. повідомлено про те, що згідно до обліків Інформаційного порталу національної поліції 13.02.2022 надійшов рапорт інспектора СПДН ВП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Солонінкіної О. про те що, під час добового чергування 13.02.2022 у складі групи реагування на факти вчинення домашнього насильства «Казань-77» отримали виклик про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_2 . Прибувши за вказаною адресою було виявлено заявницю гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка повідомила, що її чоловік гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру, а саме: погрожував фізичною розправою, ображав, штовхав, виганяв з квартири. Під час насильства були присутні діти гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від заявниці було прийнято заяву та пояснення, з її згоди та у присутності було письмово опитано дітей. Чоловік гр. ОСОБА_1 поводив себе грубо, неадекватно, надав письмове пояснення та клопотання. Також надала письмове пояснення сусідка-свідок гр. ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . На місці проведено оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, рівень небезпеки якої низький. Відносно гр. ОСОБА_1 було винесено ТЗП АА 133808 строком на 7 діб та складено адмін. протоколи ВАВ 379895, BAB 379896 та ВАВ 379897 за ч.ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Дана заява зареєстрована до ЖЄО Харківського РУП № 1 за № 3921 від 13.02.2022, доручена для розгляду та прийняття рішення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» відділу превенції та списано до справи управління за № 978-22 (а.с.34 т.1).

Згідно з даними, які містяться у листі за підписом заступника директора Департаменту служб у справах дітей ХМР начальника Служби у справах дітей по Київському району Матвіїв В.В. від 06.09 №03-22/893/2023, на адвокатський запит Федосенко Н.А. повідомлено про таке. До ССД по Київському району 16.02.2023 надходило повідомлення від СПДН відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, в якому зазначалось, що 13.02.2022 громадянка ОСОБА_11 повідомила працівникам поліції, які прибули на місце проживання сім`ї за адресою: АДРЕСА_2 , що її чоловік, ОСОБА_1 , вчинив проти неї домашнє насильство фізичного, економічного та психологічного характеру, а саме ображав, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, бив, виганяв з квартири. Все це відбувалось на очах малолітніх дітей. Під час розгляду матеріалу відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП. Після отримання інформації за місцем проживання дітей вийшла робоча група з протидії насиллю Київського району (далі Робоча група), до складу якої входять представники районних структур, причетних до роботи з дітьми. Робоча група 17.02.2023 провела оцінку рівня безпеки дітей та зазначила у висновку, що на даний момент перебувати дітям вдома безпечно. Складено акт. Мати дітей ОСОБА_2 спеціалістам ССД по Київському району пояснила, що заступилася за дітей, яких ображав їх батько, у зв`язку з чим ОСОБА_1 свій гнів спрямував на неї (з письмового пояснення). До ССД по Київському району також був запрошений батько дітей ОСОБА_1 . З батьком дітей проведена бесіда, в ході якої він був попереджений про відповідальність за жорстоке поводження з дітьми. Але він наполягав на тому, що поліція безпідставно притягла його до відповідальності (а.с.35 т.1).

Згідно з даними, які містяться у листі за підписом заступника директора Департаменту служб у справах дітей ХМР начальника Служби у справах дітей по Київському району Матвіїв В.В. від 22.12.2022 №03-22/853/22, на заяву ОСОБА_4 від 28.11.2022 щодо надання інформації про звернення до ССД по Київському району її дочки ОСОБА_2 про захист прав її малолітніх дітей повідомлено про таке. До ССД по Київському району 14.02.2022 надійшло від Відділу превенції Харківського районного управління поліції № 1 повідомлення за фактом фізичного, економічного та психологічного насильства відносно ОСОБА_11 , з боку чоловіка ОСОБА_1 у присутності її малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Батько дітей ображав, висловлювався нецензурною лайкою, бив мати, виганяв з квартири. З метою з`ясування обставин справи, зазначених в повідомленні, робочою комісією з питань попередження насильства в сім`ї відносно дітей, було здійснено вихід за місцем проживання родини. До ССД по Київському району були запрошені мати та батько дітей. З пояснення ОСОБА_2 вбачається, що «вона 13.02.2022 отримала дзвінок від доньки та прибігла додому з роботи захищати сина від агресії батька, але він не заспокоївся і став бити та душити її. Налякані ситуацією діти, викликали поліцію.» 3 аналогічним зверненням щодо агресії батька відносно дітей ОСОБА_2 зверталась до Служби у справах дітей Київського району також у 14.12.2011 року. Батько неодноразово попереджався про відповідальність за здійснення насильства відносно дітей, а також у їх присутності відносно інших осіб (а.с.36 т.1).

Після смерті матері дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , діти деякий час проживали з батьком. До ССД по Київському району неодноразово зверталась бабуся дітей ОСОБА_4 (25.10.2022. 28.11.2022, 29.06.2023.) просила позбавити батька батьківських прав у зв`язку з психологічним тиском ОСОБА_1 на дітей, а також визначити місце проживання дітей з нею та її молодшою дочкою. В відповідях на заяви громадянці ОСОБА_4 були роз`яснені підстави та порядок позбавлення батьківських прав, встановлений законодавством України та наслідки позбавлення дітей батьківського піклування. Батько також запрошувався до ССД по Київському району та надавав пояснення по кожному факту, викладеному в заявах ОСОБА_4 , а також в заяві неповнолітнього ОСОБА_3 від 29.06.2023. В ході бесіди батько дітей ОСОБА_1 був попереджений щодо недопущення фактів психологічного, або фізичного насильства відносно дітей. Роз`яснено, що «здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом ». (ст. 155 Сімейного кодексу України)

ССД по Київському району були зроблені відповідні запити до районних структур, причетних до роботи з дітьми. У відповідях не зазначено, що батько неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки. Так, за інформацією КЗ «Харківський ліцей № 166 «Вертикаль» Харківської міської ради» від 10.07.2023 діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 характеризуються позитивно, зазначається, що діти спокійні, врівноважені, ввічливі. З однокласниками підтримують дружні стосунки, до дорослих ставляться з повагою. «Батько, ОСОБА_1 під час навчального процесу підтримував зв`язок з класними керівниками дітей, проявляв зацікавленість щодо їх навчання, звертався до соціального педагога щодо особливостей дистанційного навчання.» В повідомленні Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 23 Харківської міської ради» від 14.07.2023 зауважень до виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків також не зазначено. З метою забезпечення виключно прав та інтересів неповнолітніх та враховуючи психоемоційний стан дітей, які нещодавно втратили матір, СОД по Київському району зверталось до батька дітей та бабусі з проханням не створювати додаткову напругу, посилювати тривогу дітей, та вжити всіх заходів для того, щоб порозумітися і добровільно вирішити питання їх виховання та місця проживання.

Згідно з даними листа за підписом директора КНП «Міська дитяча поліклініка №23» Харківської міської ради від 20.02.2024 143/0/567-24, адміністрація комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 23» Харківської міської ради повідомляє, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають під спостереженням фахівців поліклініки з народження. За інформацією лікаря-педіатра мати дітей померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Протягом 2023 року по теперішній час вихованням дітей та забезпеченням їм належного догляду займається бабуся ОСОБА_4 . Амбулаторні прийоми лікаря неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також відвідують в супроводі бабусі (а.с.44 т.1).

ОСОБА_1 займає посаду у ІНФОРМАЦІЯ_14 у званні підполковник, що підтверджується службовим посвідченням НОМЕР_6 .

З службової характеристики на військовослужбовця НОМЕР_7 прикордонного загону старшого офіцера відділу зв`язку та інформаційних систем штабу підполковника ОСОБА_1 , 1982 року народження, призваного ІНФОРМАЦІЯ_15 в 1999 році, від 20.01.2024 №08/49 за підписом командира військової частини НОМЕР_8 , вбачається, що зa час проходження військової служби на посаді зарекомендував себе з позитивної сторони. Вірний народу України. Завжди виявляє політичну пильність, суворо дотримується законності. Функціональні обов`язки за займаною посадою виконує у повному обсязі. До служби відноситься добросовісно з високим почуттям відповідальності. Керівні документи, розпорядження та накази, що регламентують організацію та діяльність служби знає на високому рівні. Має стійкі моральні принципи, дисциплінований, акуратний, порядний, завжди проявляє розумну ініціативу при виконанні службових обов`язків. Добре розуміє проблемні питання, вміє виділити головний аспект в роботі. Досвід служби, рівень професійної підготовки, особисте бажання не зупинятись на досягнутому, дозволяє успішно виконувати завдання згідно займаної посади. Тактовний при спілкуванні у взаємовідносинах зі старшими за посадою та військовим званням. Накази та розпорядження командирів виконує в повному обсязі, при цьому проявляє старанність, почуття відповідальності, виконавча дисципліна на високому рівні. В своїй роботі дотримується законності. Вміє коротко і точно висловлювати свою думку. На зауваження командирів та начальників реагує правильно і робить з цього належні висновки. Наявне захворювання не дозволяє виконувати службові обов`язки в повному обсязі.

Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявні судимості» ВР-001991283, підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території України станом на 04.01.2024 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Згідно з даними, які містяться у службовій характеристиці від 10.01.2024 за підписом начальника відділу зв`язку та інформаційних систем - начальника зв`язку НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_24 на старшого офіцера відділу зв`язку та інформаційних систем штабу НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України підполковника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, вдівця, освіта вища, в ДПСУ з 2003 року, на посаді з жовтня 2022 року, за час проходження служби в НОМЕР_7 прикордонному загоні зарекомендував себе, як відданий народу України, вірний Конституційному обов`язку, справі охорони державного кордону. Поважає та дотримується традицій Державної прикордонної служби України. Має зразкову особисту поведінку, добрі організаторські здібності, ефективно організовує виконання задач. Дисциплінований, принциповий у вирішенні службових питань, вміє правильно будувати свої стосунки з колегами по службі. Завжди чітко висловлює думку. Вміє проявляти ініціативу, коли цього вимагає обстановка. На критику реагує конструктивно та робить правильні висновки. Перед труднощами не губиться. Має добру професійну підготовку, достатню для виконання поставлених завдань. Програму професійної підготовки засвоїв на «добре». Твердо знає та вміло застосовує на практиці знання військових статутів, керівних документів, наказів, та законодавства України. Систематично працює над підвищенням свого професійного рівня. Сумлінно виконує свій службовий обов`язок. Завжди виконує вказівки у відповідності з наказом. Почуття відповідальності за доручену справу розвинуто добре. Вимогливий до себе та до підлеглих, завжди здійснює контроль. Швидко реагує на зміни обставин. За будь-яких обставин проявляє порядність та чесність. Має достатню загальну культуру. Стан здоров`я задовільний. Фізично розвинутий добре. Зовнішній вигляд охайний, з повагою носить військову форму одягу. У стройовому відношенні підтягнутий, знає та суворо дотримується вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно рапорту старшого офіцера відділу зв`язку та інформаційних систем підполковника ОСОБА_25 до начальника відділу зв`язку та інформаційних систем штабу - начальника зв`язку підполковника ОСОБА_24 , у зв`язку з сімейними обставинами, а саме: гибеллю його дружини старшого сержанта ОСОБА_11 , під час виконання службових обов`язків пов`язаних з захистом Батьківщини, враховуючи той факт, що в місті Харкові навчальний процес можливо організувати лише в онлайн режимі, відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України (для забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти, з метою виховання в дусі поваги до своєї Батьківщини), просить клопотання перед вищим командуванням про зарахування для навчання його малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 до Військового ліцею Державної прикордонної служби України.

Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 06.12.2022, підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 06.12.2022 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно довідки №13 від 06.01.2024 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, загальна сума грошового забезпечення нарахована в розмірі 730714,63 гривень.

Як вбачається з довідки № 08/903 за підписом начальника відділу кадрів військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_26 , ОСОБА_1 з 26.07.2003 і на теперішній час дійсно проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_8 АДРЕСА_1 Державної прикордонної служби України.

Витягом з наказу начальника НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України м.Харків, від 28.10.2024 «Про особовий склад» припинено (розірвано) контракт, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 ( НОМЕР_9 ), старшого офіцера відділу зв`язку та інформаційних систем штабу, звільненого з військової служби в запас за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається пунктом 3 частини дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 28 жовтня 2024 року.

Листом КЗ «Харківський ліцей № 166 «ВЕРТИКАЛЬ» ХМР від 02.01.2024 №01-51/08, на запит від 29.12.2023 №111 адміністрація комунального закладу «Харківський ліцей № 166 «Вертикаль» Харківської міської ради» надано інформацію щодо неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учнів комунального закладу «Харківський ліцей №166 «Вертикаль» Харківської міської ради». ОСОБА_2 у закладі освіти навчається з першого класу (наказ про зарахування від 15.06.2015 №45-у). ОСОБА_2 має навчальні досягнення високого рівня, голова шкільного самоврядування. Бере активну участь в житті школи, з відповідальністю ставиться до виконання громадських доручень. Має зацікавленість до навчання, на уроках уважна та активна. За характером ОСОБА_2 спокійна, товариська, стримана, прохань вчителя не ігнорує, порушень дисципліни не має. Користується повагою серед товаришів. До дорослих ставиться з повагою. ОСОБА_3 у закладі освіти навчається з першого класу (наказ про зарахування від 16.06.2016 №29-у). ОСОБА_3 має навчальні досягнення середнього рівня. До навчання ставиться відповідально, але на уроках не завжди активний. За характером ОСОБА_3 спокійний, врівноважений, ввічливий. 3 однокласниками підтримує дружні стосунки. До дорослих ставиться із повагою, прохань вчителя не ігнорує, порушень дисципліни не має. Під час дистанційного навчання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заняття відвідують регулярно, пропусків без поважних причин не мають. Особливих освітніх проблем діти не мають. Батько, ОСОБА_1 , під час навчального процесу підтримує зв`язок з класними керівниками дітей, проявляє зацікавленість щодо їх навчання, звертається до соціального педагога та адміністрації ліцею щодо особливостей дистанційного навчання, приділяє достатньо уваги вихованню та навчанню дітей.

Згідно листа Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей від 25.08.2023 №02-22/1171/23, Службою у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі за текстом ССД по Індустріальному району) у межах компетенції та наданих повноважень розглянуто звернення ОСОБА_1 від 27.07.2023, яке надійшло засобами поштового зв`язку 31.07.2023 щодо проживання/перебування дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у бабусі ОСОБА_4 . За результатами розгляду повідомлено, що наказами ССД по Індустріальному району від 13.07.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовані до родини родичів/знайомих, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі його звернення співробітники ССД по Індустріальному району запросили ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для надання, пояснень та проведення бесіди з вищезазначеного питання. ОСОБА_4 та діти на запрошення відгукнулись та під час прийому у ССД по Індустріальному району надали письмові пояснення, з яких вбачається, що інформація викладена ним у заяві не відповідає дійсності. Діти самостійно вирішили мешкати з бабусею, через застосування ним психологічного тиску та фізичної сили, про що ОСОБА_4 надала відповідні документи. Виходячи із суті звернення ОСОБА_1 , роз`яснено норми чинного законодавства України. Повідомлено, що до повноважень служб у справах дітей не входить проведення психологічних досліджень, забезпечення проживання дітей з батьками, недопущення вивезення дітей за межі України, це є право ОСОБА_1 , як законного представника, забезпечити дотримання прав та інтересів дітей відповідно до норм чинного законодавства України.

06 лютого 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 складено письмову розписку про те, що ОСОБА_1 передав 06.02.2024 картку НОМЕР_1 , відкрита на ім`я ОСОБА_3 , для утримання його сина, громадянці ОСОБА_4 , а остання отримала картку № НОМЕР_10 від ОСОБА_1 на яку надходять кошти від пенсійного управління, та кошти від ХОДА на дитину ОСОБА_3 .

З листа Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей від 19.01.2024 №02-22/118/24, Службою у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі за текстом ССД по Індустріальному району) у межах компетенції та наданих повноважень розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо надання інформації про перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку служби та копій запитуваних у зверненні документів.

За результатами розгляду повідомлено, що робота ССД по Індустріальному району ґрунтувалась на персональному зверненні ОСОБА_4 спільно з онуками, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з питання небажання/не можливості мешкання дітей разом з батьком та урегулювання питання проживання дітей у родині бабусі. У результаті подальшої проведеної роботи ССД по Індустріальному району та структур причетних до роботи з дітьми, керуючись Порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.07.2023 було поставлено на облік ССД по Індустріальному району, як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах. Складні життєві обставини, в яких перебуває дитина - це умови, що негативно впливають на життя дитини, стан і здоров`я та розвиток установлені за результатами оцінювання потреб дитини та її сім`ї у соціальних послугах.

Разом з цим, за фактом мешкання його дітей у родині бабусі, відповідно до п. 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 (далі-Порядок №866) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були тимчасово влаштовані до родини родичів/знайомих, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з метою здійснення роботи з родиною відповідно до норм Порядку та подальшого урегулювання внутрішньо-сімейного конфлікту.

З цією ж метою, 10.01.2024 було організовано та проведено його зустріч з дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх бабусею ОСОБА_4 , яка відбулась за участі представників ССД по Індустріальному району та структур причетних до роботи з дітьми. Під час спілкування ОСОБА_1 персонально почув думку дітей стосовно їх намірів щодо подальшого спільного проживання разом з батьком. Також членам родини було наголошено на можливості та необхідності залагодження наявної конфліктної ситуації шляхом залучення вузькопрофільних спеціалістів. Враховуючи результати проведеної роботи з усіма членами родини, закликано пам`ятати, що взаємовідносини у родині складаються з відповідальності батьків та інших членів родини за свою поведінку відносно дітей. Тому, рекомендовано, насамперед, враховуючи інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , знайти взаєморозуміння з ОСОБА_4 , тим самим, попереджаючи можливі наслідки психологічної травми у дітей. Таку ж рекомендацію постійно надають ОСОБА_4 та дітям.

Згідно листа Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей від 16.02.2024 №02-22/270 /24, службою у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі за текстом ССД по Індустріальному району) у межах компетенції та наданих повноважень розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо здійснення контролю та звітування про витрачання коштів, які були передані ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами розгляду повідомлено, що передані ОСОБА_1 кошти не є аліментами, а тому здійснення контролю за їх витрачанням не відноситься до компетенції служби у справах дітей. Разом з цим, співробітники ССД по Індустріальному району запросили ОСОБА_4 на прийом та провели з нею спілкування з порушеного питання та почули її думку з цього приводу. Враховуючи результати проведеної роботи, рекомендовано знайти взаєморозуміння з ОСОБА_4 , тим самим, попереджаючи можливі наслідки психологічної травми у дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Таку ж рекомендацію ми постійно надають ОСОБА_4 та дітям.

Випискою із амбулаторної картки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка надана КНП «Зміївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Амбулаторія загальної практики сімейної медицини м.Зміїв, підтверджується, що 26.09.2022 батько звернувся до дільничного педіатра ОСОБА_29 з дитиною, яка захворіла 25.09.2022 на гострий бронхіт. Призначено лікування.

Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради, як представником органу опіки та піклування, надано висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановлення над ними піклування.

З Висновку вбачається, що на обліку Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - ССД по Індустріальному району) з 13.07.2023 перебувають неповнолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як діти, які потрапили у складні життєві обставини у зв`язку з неналежним виконання батьківських обов`язків їх батьком. Мати дітей, ОСОБА_11 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батько дітей, ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , самоусунувся від участі у їх вихованні, до наданих йому рекомендацій щодо здійснення заходів для залагодження конфліктної ситуації, налагодження контактів та позитивних взаємовідносин з дітьми не дослухався, тому жодних дій не здійснив. Діти самостійно, усвідомлено залишили місце мешкання разом з батьком, звернувшись за допомогою до своєї бабусі, ОСОБА_4 . На виконання вимог п. 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 13.07.2023 тимчасово влаштовані до родини ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та вона фактично займається вихованням і утриманням онуків. Таким чином, батько ОСОБА_1 усвідомлюючи наслідки свого ставлення до виконання батьківських обов`язків, самоусунувся від їх виконання, таким чином нехтує розвитком та вихованням дітей, не піклується про них, позбавляє відчуття дитинства, тобто порушує їх права та законні інтереси, тому доцільно позбавити його батьківських прав відносно дітей.

Стосовно встановлення піклування над неповнолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх бабусею ОСОБА_4 : ОСОБА_4 перебуває на обліку потенційних кандидатів в опікуни/піклувальники в ССД по Індустріальному району № 148 від 06.06.2024. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_11 , виданий 17.04.1998 Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області. Одружена, має чоловіка ОСОБА_16 . ОСОБА_4 має у власності та мешкає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Житло має всі зручності: електро, водопостачання, водовідведення, опалення. У будинку є необхідні меблі та побутова техніка. Для онуків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 створені належні умови для проживання, виховання та розвитку. Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України громадянка ОСОБА_30 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території України станом на 04.09.2023 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України громадянин ОСОБА_16 . ІНФОРМАЦІЯ_16 , на території України станом на 21.05.2024 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Згідно з довідками про нарко- та психо- обстеження ОСОБА_4 не перебуває на відповідних обліках, та протипоказань для призначення її піклувальником не має. Згідно з довідками про нарко- та психо- обстеження ОСОБА_16 не перебуває на відповідних обліках. ОСОБА_4 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області і отримує пенсію у розмірі 10777 грн. ОСОБА_16 надав нотаріально завірену згоду на взяття під піклування онуків його дружиною ОСОБА_4 . ОСОБА_4 усвідомлює повну міру відповідальності, яку вона покладає на себе за дітей, розуміє необхідність піклуватися про їх здоров`я, психічний стан, фізичний і духовний розвиток, готувати їх до самостійного життя, забезпечувати догляд і лікування, створювати належні побутові умови та умови для здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічних згідно із законодавством України.

Враховуючи вищезазначене вважають, що ОСОБА_4 може бути піклувальником неповнолітніх онуків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відносно неповнолітніх дітей, та встановлення над ними піклування, було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. ОСОБА_1 був завчасно повідомлений про дату та час засідання, але заперечень з цього приводу не надав.

Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 у відношенні неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вважає доцільним призначення ОСОБА_4 піклувальником неповнолітніх онуків.

За клопотанням позивачів судом було витребувано для огляду у судовому засіданні матеріали справи №953/4157/22 про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.1 ст.173-2 КпАП України.

Так, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 379896 від 13.02.2022 вбачається, що 13.02.2022 близько 14.00 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру відносно дружини ОСОБА_11 , а саме: погрожував фізичною розправою, виганяв з квартири, ображав, штовхав у присутності дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно з даними, які містяться у заяві ОСОБА_11 від 13.02.2022 до начальника ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, ОСОБА_11 прохала органи поліції вжити заходи до її чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 13.02.2022 близько 14.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру у присутності дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також виганяв з квартири.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 13.02.2022 вбачається, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дітьми, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Чоловік ОСОБА_1 систематично вчиняє домашнє насильство відносно неї, ОСОБА_11 , у присутності дітей. Також намагається виховувати сина ОСОБА_3 із застосуванням фізичної сили. Так, 13.02.2022 близько 14.00 год. чоловік ОСОБА_1 почав «виховувати» сина ОСОБА_3 , кричав на нього, син плакав. Вона зробила зауваження чоловікові, на що він їй відповів погрозами фізичною розправою, виганяв з квартири, ображав, штовхав. Діти дуже злякались. Вона викликала поліцію.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 13.02.2022 вбачається, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з батьком ОСОБА_1 , матір`ю, ОСОБА_11 , та братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батько ОСОБА_1 покликав робити домашнє завдання, під час якого ображав брата, ОСОБА_3 , вдарив його, брат заплакав. Після чого батько почав ображати її, виганяти з квартири матір, її та брата. Вийшовши з кімнати на кухню почав штовхати матір, тягнути її у коридор, щоб вигнати з квартири, вони з братом дуже злякалися. Батько систематично вчиняє домашнє насильство відносно її, брата та матері. Мама вибігла у коридор, сусідка з квартири АДРЕСА_3 стала свідком події. У цей час вона почала телефонувати на спец.лінію 102.

З письмових пояснень ОСОБА_3 від 13.02.2022 вбачається, що він перебував вдома з батьком ОСОБА_1 , матір`ю, ОСОБА_11 , та сестрою ОСОБА_2 . Батько покликав його бо хотів перевірити його домашнє завдання з математики, в процесі чого батько його вдарив рукою по голові, принижував його. Підійшла сестра, а потім і матір, яка почала за нього заступатися, але батько почав кричати на матір, в них виник конфлікт, хватав її за руки, погрожував, виганяв з квартири. Потім мама викликала поліцію.

Постановою Київського районного суду м.Харкова від 27.07.2022 провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

У судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_7 надала суду пояснення про те, що вона є рідною тіткою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Їхня мати, ОСОБА_2 , була її рідною сестрою. Дітей вона знає з народження, перебувала разом із сестрою у пологовому залі під час їх народження. Зі своєю сестрою та її сім`єю підтримувала тісні, добрі стосунки. За її словами, це була гарна сім`я. Приблизно раз на тиждень вона відвідувала родину ОСОБА_1 , вони разом святкували свята. Водночас у певний період обстановка в їхній родині була напруженою, діти не спілкувалися з батьком.

Зазначила, що особисто бачила, як ОСОБА_3 ховався під диваном і чекав, поки ОСОБА_1 ляже спати, оскільки той перебував у стані алкогольного сп`яніння, і дитина боялася, щоб батько не почав його чіпати. Також були випадки, коли ОСОБА_2 телефонувала їй особисто та повідомляла, що ОСОБА_1 її НОМЕР_12 . У зв`язку з цим свідок разом із чоловіком приїздили до їхнього помешкання, де бачили вибиті двері, а у ОСОБА_2 були поранені руки. Сестра неодноразово намагалася розірвати шлюб, однак ОСОБА_1 ставав на коліна, просив вибачення та запевняв, що це більше не повториться.

Пояснила, що смерть сестри стала для неї надзвичайно тяжкою подією. Після загибелі ОСОБА_2 вона разом із чоловіком запросили ОСОБА_1 з дітьми проживати у їхньому будинку. Це було зроблено з метою налагодження спілкування між батьком і дітьми, щоб вони змогли знайти спільну мову, оскільки до цього їхні стосунки були вкрай напруженими.

Разом із тим, з першого дня спільного проживання ОСОБА_1 вчиняв щодо дітей моральне насильство. Це проявлялося, зокрема, у тому, що він повертався додому дуже пізно, близько 23:00 години, коли всі вже спали, приносив із собою пляшку коньяку та самостійно вживав алкоголь на кухні. У кімнаті, яку вона виділила для ОСОБА_1 , проживав також ОСОБА_3 . Батько не займався дітьми, вони його не зустрічали та категорично відмовлялися з ним розмовляти. Фактично сімейні стосунки між батьком і дітьми були відсутні.

Також зазначила, що у її присутності ОСОБА_1 застосовував фізичне насильство до сина ОСОБА_3 : штовхав його та бив по голові. До правоохоронних органів із цього приводу вона не зверталася. Крім того, ОСОБА_1 застосовував психологічне насильство щодо доньки. Догляд за дітьми та забезпечення їхніх повсякденних потреб здійснювала переважно вона сама.

Зазначила, що не погоджується з твердженням ОСОБА_1 про те, що на дітей щодо звернення до суду із даним позовом, а також те, що вони вибрали місце проживання разом із бабусею, здійснювався сторонній вплив, і вважає, що така позиція є їхнім власним рішенням. Діти категорично не бажають спілкуватися з батьком.

Вказує, що з самого дитинства дітей ОСОБА_1 застосовував до них фізичне насильство, а також бив дружину. Вона неодноразово приїздила до їхнього дому та намагалася примирити подружжя. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово намагалися розлучитися, однак намагалися зберегти сім`ю заради дітей, оскільки ОСОБА_2 прагнула, щоб у дітей був батько. Також у їхні сімейні відносини втручалася мати ОСОБА_1 .

Окремо зазначила, що дорогих подарунків, які, за твердженнями ОСОБА_1 та його батьків, нібито дарувалися дітям, фактично не було.

Крім того, пояснила, що до початку повномасштабного російського вторгнення на територію України ОСОБА_2 мала намір подати заяву про розірвання шлюбу після випадку, коли ОСОБА_1 жорстоко побив її та ОСОБА_3. ОСОБА_1 ніколи не приділяв дітям належної уваги, оскільки його постійно не було вдома. З дитинства дітей він часто від`їжджав, що спричиняло конфлікти в сім`ї, зокрема через те, що його мати, яка проживає в м.Полтава, кликала його до себе для допомоги.

Свідок також описала випадок, який стався під час їх спільного проживання з відповідачем та дітьми: ОСОБА_1 звинуватив її в тому, що вона залишила ОСОБА_3 під наглядом сусідки в день, коли тому потрібно було їхати на тренування. При цьому, раніше ОСОБА_1 взагалі не цікавився тим, де і з ким перебувають діти протягом дня. Контроль за навчальним процесом здійснювала саме вона. У той день вона разом з ОСОБА_2 поїхали до м. Харкова на тренування, тоді як ОСОБА_3 залишився під наглядом сусідки. Вона організувала для нього поїздку на таксі до місця тренування та подальшу зустріч після його завершення. Після цього конфлікту вона попросила ОСОБА_1 залишити її будинок.

Крім того, свідок навела ще один випадок, що стався під час святкування дня народження ОСОБА_2 . Після святкування ОСОБА_1 покликав доньку та вимагав показати йому, хто їй телефонував. ОСОБА_2 заплакала та відмовилася це робити. У відповідь ОСОБА_1 наказав їй стати в куток, підняти руки і стояти в такому положенні. Зазначила, що це був не поодинокий випадок подібної поведінки з боку відповідача, який відбувався на її очах. Також вона зазначила, що ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, намагався виконувати домашні завдання разом із ОСОБА_3 . Свідок вважає, що ОСОБА_1 не зможе зберегти сімейний зв`язок із дітьми.

Свідок ОСОБА_32 надала суду пояснення про те, що сім`ю ОСОБА_1 вона знає тривалий час, оскільки ОСОБА_2 була її однокласницею. Крім того, вона є хрещеною матір`ю ОСОБА_2 .

Зазначила, що на даний час підтримує спілкування з ОСОБА_2 , яка розповідає їй про своє життя, однак теми, пов`язані з батьком, категорично уникає, оскільки не бажає про нього говорити та навіть при запитаннях відмовляється обговорювати будь-яку інформацію щодо нього. Також вона спілкується з ОСОБА_3 , відвідує батьків ОСОБА_2 . При цьому з ОСОБА_1 на даний час вона не підтримує жодних контактів.

За словами свідка, стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були нестабільними, оскільки вони неодноразово розходилися та знову сходилися. Після конфліктів ОСОБА_2 разом із дітьми проживала у своїх батьків. Фінансове забезпечення сім`ї було недостатнім, у зв`язку з чим ОСОБА_2 змушена була здавати речі до ломбарду, щоб забезпечити дітей необхідним. Основний догляд за дітьми здійснювала саме мати, яка організовувала дитячі свята, займалася їх вихованням. Батько дітей не завжди був присутній на святкових заходах.

Вказала, що діти переважно перебували з матір`ю, тоді як батько проводив вихідні та відпустки у місті Полтава разом зі своїми батьками. Вона дуже рідко бачила сім`ю ОСОБА_1 у повному складі разом із батьком. Водночас у її присутності ОСОБА_1 не застосовував до дітей фізичного насильства та не ображав їх. Про випадок побиття ОСОБА_1 сина ОСОБА_3 їй відомо виключно зі слів ОСОБА_2 .

Також звернула увагу на випадок, який стався під час поминального заходу після смерті ОСОБА_2 , коли ОСОБА_2 у присутності інших осіб висловила категоричну позицію щодо батька, заявивши, що не бажає його знати, відчуває до нього ненависть, ніколи його не пробачить, а також не хоче носити його прізвище та по батькові.

Повідомила, що після того, як ОСОБА_3 певний час проживав разом із батьком, він висловлював жаль з приводу того, що повірив йому. ОСОБА_3 залишив місце проживання батька самостійно.

Також свідок навела випадок їхньої зустрічі з дітьми на могилі ОСОБА_2 , під час якої ОСОБА_2 знову висловила негативне ставлення до батька, зазначивши, що ненавидить його та не пробачить.

Свідок ОСОБА_14 надав суду пояснення про те, що він є чоловіком ОСОБА_7 , яка є молодшою донькою позивачки ОСОБА_34 , тобто він є зятем позивачки. Зазначив, що знає дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_1 . Сім`ю ОСОБА_1 він знає з 01.12.2009, бував у них у гостях приблизно 3 рази на рік. За його словами, в цілому вихованням дітей займалася мати.

До трагічної події, яка сталася 09.09.2022 року, він спілкувався з дітьми 3-4 рази на місяць під час візитів разом із дружиною до ОСОБА_2 , а також у періоди, коли ОСОБА_2 разом із дітьми тимчасово проживали у ОСОБА_36 . Після загибелі ОСОБА_2 він бачить дітей щоденно. Протягом перших шести місяців після цієї події діти проживали разом із ним, згодом певний час перебували у ОСОБА_36 . Надалі ОСОБА_3 виїхав, тоді як ОСОБА_2 залишалася спочатку проживати у нього вдома. На даний час діти приїздять до нього в гості, а спілкування з ними відбувається переважно у вихідні дні, коли він перебуває вдома.

Повідомив, що з ОСОБА_1 підтримував зв`язок у телефонному режимі, оскільки раніше вони разом проходили службу в одній військовій частині. Під час особистих зустрічей вони також спілкуються. На даний час контакт між ними зберігається, хоча і має епізодичний характер.

Зазначив, що, на його думку, ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, приділяє дітям недостатньо часу та уваги. За його словами, дітям байдуже, чи проживає батько разом із ними, оскільки фактичного емоційного зв`язку між ними немає. Протягом періоду, коли ОСОБА_1 проживали у них дома близько шести місяців, батько взагалі не приділяв дітям належної уваги. Підкреслив, що ще до смерті ОСОБА_2 повноцінного спілкування між батьком і дітьми фактично не було, а після того, як діти залишилися наодинці з батьком, вони його не сприймають. Зокрема, ОСОБА_2 має категорично негативне ставлення до батька.

Пояснив, що намагався переконати дітей у необхідності підтримання спілкування з батьком, однак вони такого бажання не виявляють. У свою чергу, ОСОБА_1 також робив спроби налагодити контакт із дітьми, проте не зміг знайти належного підходу до них, у зв`язку з чим ці спроби не дали позитивного результату.

Крім того, повідомив, що неодноразово був очевидцем застосування ОСОБА_1 фізичного впливу щодо доньки, ОСОБА_2 . Зокрема, у січні 2023 року стався випадок, коли ОСОБА_1 влаштував конфліктну ситуацію: кричав на дітей, намагався вдарити доньку, а також висловлював претензії до ОСОБА_7 з приводу того, що ОСОБА_3 нібито залишився без нагляду, хоча фактично це не відповідало дійсності. Зазначений інцидент мав місце у період, коли сім`я ОСОБА_1 проживала у його будинку. Після цього випадку ОСОБА_1 попросили залишити їхнє помешкання.

Також вказав, що йому відомі факти складання щодо ОСОБА_1 протоколів про вчинення домашнього насильства відносно дружини та дітей. Ця інформація стала йому відома, зокрема, зі спілкування з працівниками поліції, які прибували на місце відповідних подій.

Стосовно матеріального забезпечення дітей зазначив, що ОСОБА_1 здійснював окремі грошові перекази на адресу ОСОБА_7 для покриття витрат на харчування, тренування дітей та транспортні послуги (таксі). Зокрема, 31.12.2022 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 подарункову картку магазину « Брокард » на суму 1000 гривень, а ОСОБА_3 - грошові кошти у розмірі 1000 гривень.

Щодо участі батька у вихованні дітей пояснив, що ОСОБА_1 інколи намагався виконувати домашні завдання разом із сином ОСОБА_3 , однак така допомога фактично зводилася до примусу та супроводжувалася погрозами.

Крім того зазначив, що в період проходження служби ОСОБА_1 мав можливість приділяти дітям більше уваги. Водночас, на думку свідка, на даний час дітям буде краще проживати разом із бабусею, ніж із батьком.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 надав суду пояснення про те, що з ОСОБА_1 він знайомий з лютого 2019 року, вони познайомилися під час проходження служби. Повідомив, що бував у ОСОБА_1 вдома, спілкувався з його дружиною, перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_1 , а також підтримував дружні стосунки з ОСОБА_2 . За його словами, разом із ОСОБА_2 вони несли службу на блокпостах.

Зазначив, що також знає дітей ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Щодо участі батька у вихованні дітей йому відомо, що після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 пропонував дітям поїхати на відпочинок до Західної України. Він особисто допомагав у пошуку готелю для цієї поїздки. Крім того, за його словами, до цього ОСОБА_1 зібрав для дітей комп`ютер, який свідок бачив особисто у квартирі ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 пропонував дітям поїхати за кордон на відпочинок, зокрема до Болгарії, однак діти від цієї пропозиції відмовилися.

Пояснив, що особисто бачив ОСОБА_1 разом із дітьми, при цьому їхнє спілкування, за його спостереженнями, було звичайним, таким, як між батьком і дітьми, без проявів агресії чи образ. Він підкреслив, що не був свідком випадків, коли ОСОБА_1 ображав дітей. За життя ОСОБА_2 , під час спільного несення служби та спілкування, вона, за словами свідка, не повідомляла йому про будь-які факти неналежного ставлення ОСОБА_1 до сім`ї.

Також зазначив, що до початку повномасштабної війни був присутній на святкуванні дня народження ОСОБА_1 , яке відбувалося у батьків останнього в місті Полтава. На святкуванні були присутні також його дружина та діти. Спілкування відбувалося в доброзичливій атмосфері, ознак напружених відносин чи агресії він не спостерігав.

Вказав, що після смерті ОСОБА_2 він спілкувався з ОСОБА_1 під час поминальних заходів, де виникла конфліктна ситуація: сестра померлої почала звинувачувати ОСОБА_1 , висловлювати претензії щодо недостатньої уваги та любові до сім`ї, а також хапала його за одяг. Він припускає, що ці зауваження стосувалися, зокрема, його ставлення до дітей. У результаті ситуація загострилася настільки, що довелося викликати транспорт, після чого ОСОБА_1 залишив місце події, тоді як діти та свідок залишилися.

Крім того зазначив, що ОСОБА_1 робив дітям подарунки. Також ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 здійснював поїздку до Болгарії.

Зазначив, що він особисто ніколи не був свідком конфліктів чи проявів агресії з боку ОСОБА_1 . Дітей він востаннє бачив під час поминальних заходів після смерті ОСОБА_2 . Після цього він спілкувався з ОСОБА_3 у телефонному режимі, зокрема після того, як той відмовився їхати на відпочинок до Західної України, однак причин такої відмови ОСОБА_3 не повідомив.

Свідок охарактеризував ОСОБА_1 як вимогливу, всебічно розвинену особу, яка виважено приймає рішення, не є агресивною та, за його спостереженнями, не зловживає алкогольними напоями.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 надав суду пояснення про те, що він є хрещеним батьком ОСОБА_3 . ОСОБА_1 знає тривалий час, оскільки вони разом навчалися в університеті. З іншими учасниками справи знайомий у зв`язку з родинними відносинами. Також знає ОСОБА_2 .

Повідомив, що неодноразово був присутній на сімейних заходах родини ОСОБА_1 , зокрема на днях народження, а також надавав допомогу сім`ї матері ОСОБА_11 . За його словами, раніше вони зустрічалися приблизно раз на місяць або раз на два місяці, однак на даний час такі зустрічі відбуваються значно рідше. За його загальним враженням родина ОСОБА_1 є непростою, однак негативно охарактеризувати її він не може.

Зазначив, що до смерті ОСОБА_2 у ОСОБА_1 з дітьми були добрі відносини. Він не бачив випадків, щоб батько ображав дітей, і в той період, коли їхнє спілкування було більш частим, діти, за його спостереженнями, добре ставилися до батька. На початку війни ОСОБА_2 наполягала на зустрічах усієї родини з ОСОБА_1 , однак сам він нечасто відвідував їх. Водночас ОСОБА_1 разом із дітьми приїздили до нього в гості, і під час таких зустрічей він не спостерігав конфліктів чи напружених відносин між дітьми та батьком.

Пояснив, що ОСОБА_2 не повідомляла йому про випадки неналежного поводження ОСОБА_1 з членами родини, зокрема про застосування фізичного насильства. Разом із тим вона зазначала, що ОСОБА_1 є вимогливим до дітей, зокрема щодо їх навчання у школі та участі у позашкільних заходах.

Крім того зазначив, що йому відомо зі слів інших осіб про випадок, коли до родини ОСОБА_1 викликалася поліція, однак жодних подробиць цієї події він не знає.

Пояснив, що ОСОБА_1 , з урахуванням свого напруженого графіка, приділяв дітям увагу в межах своїх можливостей, зокрема, записував ОСОБА_3 на футбольну секцію, їздив з ним на відпочинок, а також матеріально забезпечував сім`ю.

Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_3 певний час проживав разом із батьком, тоді як ОСОБА_2 проживала з тіткою. Влітку 2023 року ОСОБА_3 залишив місце проживання батька самостійно. У період, коли діти проживали з бабусею, ОСОБА_1 , за його словами, повідомляв, що здійснює грошові перекази на їх утримання.

Зазначив, що востаннє бачив ОСОБА_3 наприкінці 2023 року. Особисто йому ОСОБА_3 не скаржився на батька. Водночас після смерті ОСОБА_2 , коли діти проживали з бабусею, він чув, як ОСОБА_3 висловлював небажання спілкуватися з батьком. При цьому він не може стверджувати, що саме дії ОСОБА_1 стали причиною такого ставлення.

Свідок охарактеризував ОСОБА_1 як неагресивну особу, яка не зловживає алкогольними напоями, є вимогливою людиною та такою, на яку можна покластися. Про факти застосування ОСОБА_1 жорстоких методів виховання щодо дітей, йому невідомо.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 надав суду пояснення про те, що сім`ю ОСОБА_1 він знає з 2019 року. За його словами, його дружина познайомилася з ОСОБА_11 на роботі, після чого між ними склалися дружні стосунки. Згодом спілкування продовжилося на рівні сімей: ОСОБА_2 разом із дітьми неодноразово приїздила до них у гості. Сам свідок разом із дружиною також відвідував родину ОСОБА_1 , однак, за його словами, це було лише один раз.

Повідомив, що одного разу вони разом їздили до м. Бердянськ. Він перебував там із дружиною, а ОСОБА_2 - разом із дітьми, оскільки її чоловік на той час був на роботі. Діти обох сімей підтримували дружні стосунки, спілкувалися та листувалися. Водночас після загибелі матерів, спочатку діти продовжували спілкування, однак згодом ОСОБА_2 припинила контакти з його дітьми, замкнулася, заблокувала їх у соціальних мережах. Причини такої поведінки йому не відомі.

Щодо взаємин ОСОБА_1 з дітьми зазначив, що певну інформацію отримував зі слів своєї тещі, яка, за його словами, ставила ОСОБА_2 у приклад, зазначаючи, що вона не спілкується з батьком через негативне ставлення до нього, а також висловлювала думку, що ОСОБА_3 , на її переконання, неправильно вчиняє, підтримуючи спілкування з батьком.

Пояснив, що продовжував спілкуватися з ОСОБА_42 , зокрема, був присутній на святкуванні його дня народження у торговельно-розважальному комплексі « Французький бульвар », де вони разом відвідували кінотеатр. На цьому заході ОСОБА_3 перебував разом із батьком, тоді як ОСОБА_2 з ними не була. За його спостереженнями, спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було нормальним, відповідало звичайним відносинам між батьком і сином. ОСОБА_1 не виявляв агресії, не кричав і не застосовував фізичного впливу. ОСОБА_3, у свою чергу, не уникав батька, а їхні стосунки виглядали теплими.

Зазначив, що, на його думку, ОСОБА_1 як батько турбувався про дітей і не висловлювався про них негативно. Йому не відомо про будь-які випадки прояву ОСОБА_1 агресії чи насильства щодо дітей або дружини.

Також підкреслив, що за життя ОСОБА_2 не скаржилася йому на свого чоловіка, зокрема на його поведінку чи ставлення до дітей. Загалом у нього склалося позитивне, або принаймні нейтральне, враження про сім`ю ОСОБА_1 .

Згідно даних консультативного висновку спеціаліста КНП « Міська дитяча лікарня №5» від 03.06.2025 - клінічного психолога Камишан Л.В. вбачається, що ОСОБА_2 на момент психологічного дослідження контактує охоче, настрій рівний, емоційний фон стабільний. У спогадах про маму проявляється глибока емоційна прихильність і тепло. Мати постає у сприйнятті дівчини, як фігура захисту та підтримки, на відміну від емоційної нестабільності батька. Дослідження емоційної сфери проводилася наступними методиками:

-SCARED-C:15,-верхня межа норми;

- HADS: шкала тривоги 6б. (субклінічний рівень тривоги), шкала депресії 1б.(депресивні прояви відсутні);

-МКВ Люшер: потреби у психологічній підтримці (зі слів дівчинки, її емоційно виснажують судові засідання, які викликають відчуття тривоги, напруги та нестабільності). Потреба у позитивних змінах, покою та емоційному комфорті;

- малюнок родини: першою малює бабусю ОСОБА_44 , брата ОСОБА_3 , себе, тітку ОСОБА_45 , дядька ОСОБА_46 , дідуся ОСОБА_47 , сестру ОСОБА_48 та ОСОБА_49 . Просторове розміщення фігур відображає структуру емоційно значущих осіб, де бабуся займає центральне місце та найближчі родичі, які, ймовірно, забезпечують відчуття підтримки. Батько на малюнку відсутній, що може вказувати на емоційну дистанцію, відчуження або захист від психотравмуючого досвіду.

За результатами психологічного дослідження клінічний психолог дійшов висновку, що у ОСОБА_2 виявляється збережений рівень психоемоційної стабільності при наявності помірної тривожності, пов`язаної з пережитою втратою матері та напруженими стосунками з батьком. Малюнок родини відображає орієнтацію на членів родини, з якими дівчинка почувається у безпеці.

Згідно даних консультативного висновку спеціаліста КНП «Міська дитяча лікарня №5» від 03.06.2025-клінічного психолога ОСОБА_43 вбачається, що ОСОБА_3 на момент психологічного дослідження фон настрою дещо знижений, спостерігається напруженість, поведінка впорядкована. У відповідях локанічний. Дослідження емоційної сфери проводилася наступними методиками:

-SCARED-C:5б- клінічно значущої тривожності не виявлено;

- HADS: шкала тривоги 0б, шкала депресії 2б (у межах норми);

-МКВ Люшер: потреба у стабільності, безпеці, підтримці, внутрішнє напруження;

- малюнок родини: першою малює бабусю ОСОБА_44 , дідуся ОСОБА_47 , себе та сестру ОСОБА_44 . Центральне місце на малюнку займає бабуся, що вказує на емоційну значущість і прихильність до неї. Відсутність образу батька та матері свідчить про емоційну відстороненість від цих фігур (у випадку з батьком, можливо, як захист від травматичного досвіду; у випадку з матір`ю - як реакція на втрату). Малюнок демонструє бажання бути частиною родинної системи, де домінує турботливе, безпечне середовище.

За результатами психологічного дослідження клінічний психолог дійшов висновку, що у ОСОБА_3 не виявлено клінічно значущих тривожних чи депресивних симптомів. Згідно з даним бесіди та проективної методики (малюнок родини) бабуся виконує функцію емоційно значущої фігури.

Згідно висновку експерта №10525 за результатами проведення судової психологічної експертизи від 29.01.2026 вбачається, що на момент проведення психодіагностичного обстеження, провідними індивідуально-психологічними особливостями особистості ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: нормативний рівень розвитку когнітивних процесів пізнавальної сфери (сприйняття, увага, пам`ять, уява, мислення, мовлення), емоційна зрілість та стійкість, чутливість, емпатичність, схильність до розрахунку власних сил з тенденцією доводити справу до завершення, розвинене почуття обов`язку та відповідальності, цілеспрямованість, стійкість установок та поглядів, потреба в любові та повазі, ціннісні орієнтації спрямовані на збереження фізичного здоров`я та самостійності, благополуччя рідних, щасливого сімейного життя, життєвої мудрості та продуктивної життєдіяльності, а також підтримання психологічної рівноваги й відчуття безпеки, уникнення конфліктів і стресових впливів, забезпечення стабільності умов життя та прогнозованості подій, збереження почуття власної гідності, підтримання значущих міжособистісних стосунків та збереження автономії, товариськість, розважливість, дипломатичність, делікатність, відповідальність, схильність до кооперації, тенденція до активного відстоювання своїх інтересів, стійкість почуттів та інтересів, соціально адекватна поведінка (відповідність поведінки соціальним нормам).

На момент проведення психодіагностичного обстеження, провідними індивідуально-психологічними особливостями особистості неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на стадії формування, є: нормативне функціонування пізнавальної сфери (сприйняття, пам`яті, уваги, мислення, уяви, мовлення), що дозволяє їй орієнтуватися у питаннях повсякденного життя, правильно сприймати, запам`ятовувати та в подальшому адекватно відтворювати події, що з нею відбулися, емоційно-вольова стійкість, сенситивність (чутливість до критичного або негативного відношення з боку оточуючих), емпатичність, стійкість почуттів, цілеспрямованість, стійкість установок та поглядів, потреба в любові, увазі та підтримці зі сторони значущих оточуючих, а також в самовираженні, тенденція до визнання її особистості оточенням, ціннісні орієнтації спрямовані на теплі та безпечні родинні взаємини, особистісний розвиток, творчість та почуття захищеності і гармонії у повсякденному житті, благополуччя рідних, самостійність та продуктивну життєдіяльність, а також підтримання психологічної рівноваги й відчуття безпеки, уникнення конфліктів і стресових впливів, підтримання значущих міжособистісних стосунків, товариськість, доброзичливість, розважливість, дипломатичність, делікатність, тенденція до лідерства, відповідальність, схильність до кооперації, тенденція до активного відстоювання своїх інтересів, стійкість почуттів та інтересів, соціально адекватна поведінка (відповідність поведінки соціальним нормам).

На момент проведення психодіагностичного обстеження, провідними індивідуально-психологічними особливостями особистості неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на стадії формування, на момент проведення психодіагностичного обстеження, є: нормативне функціонування пізнавальної сфери (сприйняття, пам`яті, уваги, мислення, уяви, мовлення), що дозволяє йому орієнтуватися у питаннях повсякденного життя, правильно сприймати, запам`ятовувати та в подальшому адекватно відтворювати події, що з ним відбулися, емоційно-вольова незрілість, чутливість, вразливість, сенситивність (чутливість до критичного або негативного відношення з боку оточуючих), емпатичність, потреба в любові, увазі та підтримці зі сторони значущих оточуючих, а також в самовираженні та структуризації внутрішнього світу, тенденція до визнання його особистості оточенням, ціннісні орієнтації спрямовані на теплі та безпечні родинні взаємини, соціальні контакти, особистісний розвиток, творчість та почуття захищеності і гармонії у повсякденному житті, благополуччя рідних, самостійність та продуктивну життєдіяльність, а також підтримання психологічної рівноваги й відчуття безпеки, уникнення конфліктів і стресових впливів, підтримання значущих міжособистісних стосунків, помірна товариськість, вибірковість у встановленні контактів на тлі спільних інтересів, доброзичливість, схильність до компромісів та тенденція до віртуальної соціальної взаємодії як механізм емоційної підтримки, відповідальність, стійкість почуттів соціально адекватна поведінка (відповідність поведінки соціальним нормам).

Сімейна ситуація, пов`язана зі смертю матері неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є психотравмувальним чинником, що потенційно впливав на їхній емоційний стан і психічний розвиток.

Водночас компенсаторну роль у подоланні наслідків втрати відіграла бабуся дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням її індивідуально-психологічних особливостей та стилю виховання. ОСОБА_4 у взаємодії з онуками переважно застосовує авторитетний стиль виховання, який проявляється у позитивному ставленні до дітей, прийнятті їхньої індивідуальності, послідовному та гнучкому підході, доброзичливому керуванні й ефективному двосторонньому спілкуванні. Такий стиль сприяє формуванню вольових якостей, самоповаги, самоконтролю, самостійності, розвитку адаптаційних можливостей, навичок саморегуляції та успішній адаптації до освітнього середовища за умови балансу між контролем і підтримкою. ОСОБА_4 бере на себе відповідальність за онуків, задоволена характером взаємовідносин із ними та є для ОСОБА_2 і ОСОБА_3 найбільш особистісно значущою, авторитетною й емоційно близькою особою, яка допомогла їм пережити гостру стадію прийняття горя після смерті матері. У цілому її виховна позиція позитивно вплинула на психоемоційний стан дітей та їхній культурний, фізичний і інтелектуальний розвиток.

Виховна позиція ОСОБА_4 , у майбутньому, ймовірно, позитивно впливатиме на всебічний розвиток особистості її неповнолітніх онуків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , сприятиме формуванню у них самоповаги, самоконтролю, самостійності та емоційної прив`язаності.

На момент проведення психодіагностичного обстеження залежності оцінки сімейної ситуації неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від впливу з боку бабусі ОСОБА_4 , не виявлено.

У межах наданих на дослідження матеріалів дослідити наявність залежності оцінки сімейної ситуації неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від впливу з боку батька ОСОБА_1 не є можливим, у зв`язку з дворазовою неявкою ОСОБА_1 окремо та разом із своїми неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для проходження психодіагностичного обстеження, призначеного експертом-психологом ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», що передбачено Методикою експертного дослідження особливостей сприйняття дитиною сімейної ситуації (реєстраційний код 14.1.73).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позбавлення батьківських прав відповідача відповідає найкращим інтересам дітей, що є пріоритетним завданням при вирішенні таких спорів.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами відповідно до норми ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, ст. 78 ЦПК України.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, ст. 79 ЦПК України.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України:

-обставини, встановлені рішенням суду у … адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

-постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції не надав належної оцінки наведеним з цього приводу відповідачем запереченням про те, що складений 13.02.2022 року щодо відповідача адміністративний протокол за ст. 173-2 КУпАП за звинуваченням відповідача у вчиненні домашнього насильства (фізичного, психологічного та економічного характеру) щодо покійної дружини у присутності дітей судом у порядку адміністративного судочинства по суті не було розглянуто, та відповідної постанови у порядку адміністративного судочинства, яке може мати преюдиціальне значення, - судом не ухвалено.

З цих підстав та відповідно до вказаних норм цивільного процесуального права у суду не було підстав вважати достатніми в межах предмету доказування у даній цивільній справі доказами письмові пояснення самих дітей ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), наданих поліції та службі у справах дітей при складанні вищевказаного адміністративного протоколу ще у 2022 році, або показання свідка ОСОБА_7 з цього приводу, яка не була свідком цих подій.

Тому відповідно до змісту норми ст. 89 ЦПК України не можна вважати обґрунтованими висновки суду про те, що відповідач систематично застосовував до них фізичну силу (бив рукою по потилиці), принижував їхню гідність та карав методами, що завдавали важких психологічних травм. Оскільки щодо вказаного звинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення провадження було закрито у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення (постанова від 27.07.2022 р.) - вказані письмові пояснення, які були отримані при його складанні не є належним та достатнім доказом протиправної поведінки відповідача. Зазначені у вказаних поясненнях пояснення щодо застосування відповідачем домашнього насильства належними і допустимими доказами у даній цивільній справі не підтвердженні, складений з цього протокол про застосування домашнього насильства не був розглянутий судом, а тому сам по собі також не є належним і допустимим доказом у справі.

Суд першої інстанції не звернув належної уваги, що по епізоду звинувачення відповідача у скоєнні домашнього насильства 13.02.2022 групою реагування було проведено оцінку негативних ризиків вчинення домашнього насильства, рівень небезпеки якої був визначений як низький.

При цьому суд також не надав належної оцінки тому, що у справі відсутня обов`язкова після надходження звернення (повідомлення) баби дітей - ОСОБА_4 про те, що діти (її онуки) перебувають у складних життєвих обставинах саме внаслідок жорстокого поводження з ними - оцінка рівня безпеки кожної дитини, яку має проводити служба у справах дітей разом з підрозділом органу Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг, за наявності такої можливості, в яких має бути встановлені причини виникнення складних життєвих обставин та зазначені конкретні факти жорстокого поводження з дітьми (див. з цього приводу п. 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого Постановою КМ України від 1 червня 2020 р. № 585).

Крім того, згідно вищевказаного інформації, яку суд першої інстанції отримав від ССД по Київському району у липні 2023 року - відсутні дані, що після вказаних подій відповідач - батько неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно дітей. Батько дітей - відповідач ОСОБА_1 під час навчального процесу підтримував зв`язок з класними керівниками дітей, проявляв зацікавленість щодо їх навчання, звертався до соціального педагога щодо особливостей дистанційного навчання. В повідомленні Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 23 Харківської міської ради» від 14.07.2023 не зазначено зауважень до виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків.

Суд першої інстанції також не надав належної оцінки інформації про те, що ССД по Київському району зверталось до батька дітей та бабусі з проханням не створювати додаткову напругу, посилювати тривогу дітей, та вжити всіх заходів для того, щоб порозумітися і добровільно вирішити питання їх виховання та місця проживання, що свідчить про наявність конфлікту між дітьми та відповідачем з приводу їх місця проживання, який згідно встановлених судом обставин був вирішений в інтересах дітей за рахунок того, що вони стали мешкати у родині своїх баби та діда зі сторони матері, а відповідач перераховував грошові кошти на їх утримання.

Колегія суддів з урахуванням вищевказаного вважає, що встановлені судом першої інстанції два епізоди вірогідного домашнього насильства за участі відповідача та його дітей, у 2011 та 2022 році, які не дістали свого належного підтвердження у матеріалах справи, не можуть розцінюватися як систематичне, та не можуть бути достатньою підставою для позбавлення його батьківських прав.

Суд також не звернув достатньої уваги тому факту, що після звернення матері до командування з приводу поведінки відповідача у сім`ї командування надало відповідача позитивні характеристики, а тому таке звернення не є достатнім доказом звинувачень у систематичному, тривалому насильстві по відношенню до дітей. Наявні у справі докази, на яких суд покликався у своєму рішенні, не свідчать у їх сукупності, що батько дітей умисно не виконував своїх батьківських обов`язків, систематично та тривалий час здійснював насильство по відношенню до своїх дітей, або що він не взмозі змінити на краще свій невиправданого жорстокого виховання дітей.

Суд не надав належної оцінки наявним у справі документам щодо перерахування грошових коштів відповідачем на рахунки дітей, які свідчать про те, що відповідач регулярно перераховує на їх утримання не лише соціальну допомогу, яка була призначена у зв`язку із загибеллю матері дітей, а також його особисті кошти.

Суд помилково не врахував, що після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, відповідач вчинив дії по збереженню життя та здоров`я своєї родини перевіз сім`ю у більш безпечне місце у м. Полтаву, а після загибелі дружини - до м. Змієва Харківської області, вживав зазначені ним у письмових поясненнях та підтверджені наявними у справі доказами заходи: протягом березня - вересня 2022 року для утримання родини він переводив кошти на картковий рахунок ОСОБА_11 . Поряд з цим, відповідно рішення Київського районного суду м. Харків від 02.10.2012 по справі № 2018/1987/2012 до вересня 2022 року ним сплачувались аліменти ОСОБА_11 на утримання дітей. Для використання у дистанційному навчанні купив доньці планшет модел: Lenovo Yoga Tab 11; вжив заходів для відновлення працездатності та функціонування мобільного телефону його загиблої жінки (донька виявила бажання користуватися мобільним телефоном матері); оплачував відвідування нею тренажерного залу; забезпечував шкільним приладдям; працює з благодійним фондом «Діти Героїв», в частині надання матеріальної допомоги, психологічної допомоги від психолога, залучення на додаткові онлайн заняття, неодноразово пропонував організацію відпочинку, організував та оплачував відвідування стоматолога (для встановлення брекет системи), організував та оплачував відвідування футбольної секції його сином, придбав футбольну форму, спортивний інвентар, забезпечував шкільним приладдям. В період з 26.09.2022 по 03.10.2022 здійснював догляд за своєю донькою ОСОБА_2 з приводу гострого бронхіта.

Позивачі не оспорювали того, що відповідач організував та оплачував відвідування сином футбольної секції. З метою оздоровлення сина та зменшення у нього рівня стресу, направив його до літнього табору в період з 11.06.2023 по 22.06.2023. 27.06.2023, а також передавав кошти грошові кошти на своїх дітей ОСОБА_4 , після узгодження з нею відповідних сум.

Суд також помилково не взяв до уваги показання допитаних у судовому засіданні свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які в міру своєї особистої обізнаності повідомили про те, що у родині відповідача були добрі відносини, а батько піклувався про дітей. Ці показання свідків нічим об`єктивно не спростовані.

Щодо висновку експерта №10525 за результатами проведення судової психологічної експертизи від 29.01.2026.

Експерт після тестування дітей, бесіди з ними та вивчення матеріалів справи виснував, що сімейна ситуація, пов`язана зі смертю матері неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є психотравмувальним чинником, що потенційно впливав на їхній емоційний стан і психічний розвиток.

Водночас компенсаторну роль у подоланні наслідків втрати відіграла бабуся дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням її індивідуально-психологічних особливостей та стилю виховання.

У межах наданих на дослідження матеріалів дослідити наявність залежності оцінки сімейної ситуації неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від впливу з боку батька ОСОБА_1 не є можливим, у зв`язку з дворазовою неявкою ОСОБА_1 окремо та разом із своїми неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для проходження психодіагностичного обстеження, призначеного експертом-психологом ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», що передбачено Методикою експертного дослідження особливостей сприйняття дитиною сімейної ситуації (реєстраційний код 14.1.73).

Вказані висновки, з урахуванням вищевказаної інформації щодо подій 2022 -2023 років свідчать про те, що у родині ОСОБА_1 внаслідок смерті матері дітей та жорстоких методів виховання з боку батька - між батьком та дітьми виникла конфліктна ситуація, яка потребувала зусиль зі сторони обох його сторін та участі психолога у наданні відповідних рекомендацій стосовно її подолання. Разом з тим, у справі відсутні відомості, що така допомога надавалась та була безрезультатною.

Тому колегія суддів вважає, що суд помилково, без належного обґрунтування, розцінив неяку відповідача до експерта для проведення судової психологічної експертизи про проведення якої він сам клопотав, та сплатив за її проведення більш ніж 60000,00 грн, як таку, що свідчить про його небажання чи неспроможність змінити накраще ставлення до виховання дітей.

Крім того, суд у достатній мірі не врахував, що у тяжку життєву ситуацію, спричинену смертю матері, потрапили як діти, так і сам батько, який втратив дружину та її психологічну підтримку, яку вона надавала йому у вихованні дітей, а також ті істотні обмеження щодо вільного пересування, які об`єктивно не дозволили відповідачу приділити дітям достатньо часу для виконання батьківських обов`язків, обумовлені проходженням відповідачем військової служби в умовах воєнного стану, який передбачає підвищену бойову готовність та виконання пов`язаних з нею додаткові службові обов`язки.

Колегія суддів у цьому контексті згадує висновки судової психологічної експертизи про те, що діти тяжко перенесли втрату матері, яка відігравала важливу роль в їх житті та вихованні, що батько дійсно не зміг налагодити психологічний контакт зі дітьми. Так, донька прямо звинуватила батька у смерті матері, що об`єктивно потребувало залучення психологів для допомоги цій родині подолати біль непоправної втрати близької людини, та для коригування жорсткого стилю виховання батька до дітей.

У світлі вказаних обставин, та за відсутності у справі належних та допустимих доказів щодо підстав для прийняття вищевказаних наказів №№ 89-92 від 13.07.2023 начальника Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, - ці документи не є достатнім доказом у даній справі для висновків що їх батько - відповідач у даній справі є єдиною причиною потрапляння дітей у складні життєві обставини, або що від батька існує загроза дітям, та що він не виконував своїх батьківських обов`язків.

Суд першої інстанції також не надав належно оцінки нічим не спростованої інформації від адміністрації комунального закладу «Харківський ліцей № 166 «Вертикаль» Харківської міської ради» у листі від 02.01.2024 №01-51/08 про те, що відповідач ОСОБА_1 , під час навчального процесу підтримує зв`язок з класними керівниками дітей, проявляє зацікавленість щодо їх навчання, звертається до соціального педагога та адміністрації ліцею щодо особливостей дистанційного навчання, приділяє достатньо уваги вихованню та навчанню дітей. Така інформація спростовує висновки суду про те, що відповідач усунувся від виховання дітей.

З огляду на вищевказані обставини колегія суддів відхиляє висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, як представником органу опіки та піклування, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановлення над ними піклування. Наведені в цьому висновку підстави про те. що Батько дітей, ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , самоусунувся від участі у їх вихованні, до наданих йому рекомендацій щодо здійснення заходів для залагодження конфліктної ситуації, налагодження контактів та позитивних взаємовідносин з дітьми не дослухався, тому жодних дій не здійснив, нехтує розвитком та вихованням дітей, не піклується про них, позбавляє відчуття дитинства, тобто порушує їх права та законні інтереси, - належним чином не обґрунтовані, та не відповідають матеріалам справи.

Суд першої інстанції також не надав належної оцінки, що відповідач звільнився з військової служби вже після виникнення цього спору та відкриття провадження у справі, що діти з липня 2023 року продовжують перебувати під контролем та впливом їх баби - позивачки ОСОБА_4 , а тому у позивача відсутні реальні можливості вплинути на поведінку своїх дітей.

Колегія суддів з огляду на нереальність їх виконання критично відноситься до інформації про погрози відповідача віддати свою доньку ОСОБА_2 до монастиря в Полтаві, про які вона заявила в суді, оскільки з 02 грудня 2022 року, з досягненням віку 14 років, вона згідно гідно з частиною 2 статті 29 Цивільного кодексу України та частиною 3 статті 160 Сімейного кодексу України, взмозі самостійно вільно обирати, з ким із батьків чи інших родичів проживати, що вона продемонструвала у липні 2023 року, коли переїхала жити до своєї родини своєї баби по лінії матері - позивачки ОСОБА_4 .

Виходячи з наведеного, вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 , а також їх представників по суті доводів скарги та наведених на її спростування аргументів відзиву, колегія суддів вважає, що встановлені судом одинокі випадки фізичного покарання відповідачем своїх дітей, а також застосування ним інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини є неприпустимими.

Разом з тим, колегія суддів бере до уваги дійсні мотиви такої поведінки відповідача, які обумовлені лише його бажанням належного виховання дітей, а тому з урахуванням відсутності негативних мотивів жорстокого відношення батька до дітей, вважає, що вони мають характер помилок, які можуть бути ним виправлені, та з урахуванням їх віку, достатнього рівня соціалізації та поведінки, як це вбачається з вищевказаних їх характеристик з учбового закладу, - не становлять реальної загрози психічному та фізичному здоров`ю дітей.

Тому, за відсутності системного їх характеру, а також бажання і можливості зміни поведінки відповідача на краще, про що свідчать досліджені судом його позитивні характеристики, враховуючи той факт, що після звільнення з військової служби у нього наразі є більше можливості та часу, який він може присвятити своїм дітям, - колегія суддів не вбачає достатніх законних підстав для позбавлення його батьківських прав та задоволення позовних вимог. У справі не доведено, що відповідач є негідним чи неспроможний виконувати батьківські обов`язки належним чином. При цьому колегія суддів вважає можливим забезпечити найкращі інтереси дітей в такі ситуації шляхом надання батьку та дітям реального шансу подолати існуючий конфлікт, та жити в сімейній атмосфері взаємної поваги та любові, на що заслуговує кожен з них.

Наведені з цього приводу доводи скарги знайшли своє підтвердження у матеріалах справи та аргументами, які наведені у відзиві на скаргу не спростовані.

Таким чином, оскільки суд: неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; ухвалив свої рішення при недоведеності обставин щодо необхідності позбавлення відповідача батьківських прав, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, - суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржене рішення суду повністю та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів звертає увагу на постанову КЦС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 204/2097/22, в якій зроблено висновок, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька й матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Вирішуючи спори такої категорії, суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і тільки за наявності вини в діях батьків.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає за доцільне у світлі обставин цієї справи для надання цій родині, яка внаслідок війни втратила матір дітей, заради найкращих інтересів дітей надати батьку шанс подолати цю кризу сімейних відносин, яка має тимчасовий характер та попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. При цьому слід мати на увазі, якщо після попередження поведінка батька не змінюється на краще, можливе повторне звернення до суду про позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.

Рішення Київського районного суду Харківської області від 25 березня 2026 року-скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та призначення піклувальника - відмовити.

Попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, участі у вихованні доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з покладенням на орган опіки та піклування - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради обов`язку з контролю за виконанням ним батьківських обов`язків.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 03 серпня 2026 року.

Головуючий В.Б.Яцина

Судді колегія Ю.М.Мальований

О.В.Маміна.