Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №346/1254/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/1254/26

Провадження № 22-ц/4808/1557/26

Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Пнівчук О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 26 травня 2026 року під головуванням судді Яремин М.П. у м. Коломия,

в с т а н о в и в:

В березні 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.12.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем вказаного товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних та програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1324-5320, який разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за договором) складають єдиний договір. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. На виконання зазначених вимог позичальнику надано одноразовий ідентифікатор С4749, для підписання вказаного кредитного договору та для підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 16 000 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту, знижена % ставка - 1,20 % в день, стандартна % ставка - 1,50 % в день. Позивач вказує, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, передбачених договором. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Однак, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором перед позивачем належним чином не виконав та допустив виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на 13.02.2026 року позивачем визначено як 89 728 грн, з яких: 16 000 грн - заборгованість за кредитом; 71 328 грн - за нарахованими процентами; 2 400 грн - за комісією.

Позивачем прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами в сумі 9 728 грн, за умови погашення ним решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 80 000 грн.

Просив стягнути з відповідача заборгованість, яка складається із 16 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 64 000 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 26 травня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1324-5320 від 31.12.2023 року в загальному розмірі 80 000 грн та судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зазначає, позивачем недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Суд також не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи.

Вказує, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №1324-5320. Відсутні дані про направлення кредитором засобами електронного зв`язку оферти позичальнику і докази отримання відповідачем одноразового ідентифікатора.

У судовому рішенні судом першої інстанції зазначено, що згідно з даними довідки про перерахування суми кредиту відповідачу ОСОБА_1 перераховано 16 000 грн на його платіжну картку, що підтверджується квитанцією від 31.12.2023, призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором.

Проте, надані документи ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на думку апелянта, не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме ОСОБА_1 і не долучено документу, в згідно ст.. 41. 49 Закону України «Про платіжні послуги», ст.. 13 «Про електронну комерцію» які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача і що такий переказ є завершеним.

Тому, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, немає можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять. До того ж, надана позивачем довідка є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволило б суду першої інстанції перевірити викладену в ній інформацію.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про обставини отримання кредитних коштів відповідачем, користування ними, наявності заборгованості та її розміру, тому позов є недоведеним і необґрунтованим.

Апелянт зазначає, що розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо факту укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору № 1324-5320 від 31.12.202, то в особистому кабінеті відповідач отримав гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 цього Закону включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід`ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту.

Тобто, відповідач попередньо ознайомився з договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту, інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1324-5320 (графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.

На виконання та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор С4749, для підписання кредитного договору № 1324-5320 від 31.12.2023, шляхом надсилання його на мобільний номер телефону вказаний у заявці відповідачем.

Таким чином, як зазначено вище, один з дозволених законом підписів було використано при укладенні кредитного договору № 1324-5320 від 31.12.2023 між позивачем та відповідачем.

На підтвердження укладання кредитного договору № 1324-5320 від 31.12.2023 відповідачем з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було надано до суду електронний доказ роздруківку тексту кредитного договору, підписаний одноразовим ідентифікатором «С4749».

Отже матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Відповідачем було передано позивачу персональні дані, що містяться в кредитному договорі (паспортні дані, ідентифікаційний код, місце реєстрації), як належної ідентифікації ОСОБА_1 з метою укладення договору.

З огляду на вищезазначене, відповідач, з метою отримання послуг з онлайн-кредитування, вирішив скористатись ідентифікацією особи через BankID.

Щодо фактичного підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу. То слід зазначити, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою відповідно до зазначеного раніше законодавства. Позивач здійснює господарську діяльності з надання фінансових послуг, зокрема безготівковий переказ коштів без відкриття банківських рахунків.

Тому позивачем до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надавалась квитанція АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту № 1324-5320 від 31.12.2023, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 .

Суду першої інстанції було надано електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору № 1324-5320 від 31.12.2023), підписаний одноразовим ідентифікатором «С4749», який містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 .

Таким чином. квитанція про перерахування коштів від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо видачі кредиту ОСОБА_1 за договором № 1324-5320 від 31.122023 та довідка про перерахування суми кредиту № 1324¬5320 від 31.12.2023 є достовірними і належними доказами перерахування відповідачу коштів у загальній сумі 16 000 грн.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, затвердженого наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 83-П від 16.11.2023, який разом з кредитним договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, зазначено, що стандартна ставка - 1,50% в день; знижена ставка - 1,20% в день.

Також зазначено тип процентної ставки - фіксована, комісія за видачу кредиту -15.00% від суми кредиту. Крім того, у паспорті споживчого кредиту зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування. Вищевказане підписано 31.12.2023 ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Відповідач взяв на себе зобов`язання та не виконав їх належним чином. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, у кредитному договорі № 1324-5320 від 31.12.2023 сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодився з такими умовами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором С4749.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вбачається, що товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Згідно наданого розрахунку заборгованості, товариство здійснює лише нарахування по процентам за користування кредитом в строк договору, що погоджений між сторонами.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

За змістом ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ураховуючи таке.

Встановлено, що 31.12.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1324-5320 за допомогою веб-сайту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С4749.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 2.3. договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання кредиту ануїтетними платежами згідно рекомендованого графіку оплат.

Пунктами 3.2., 3.3. договору передбачено, що для його укладення позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. При поданні інформації відповідно до п.3.2 договору позичальником вперше відбувається реєстрація позичальника на веб-сайті кредитодавця та формується позичальнику його особистий розділ (особистий кабінет), доступ до якого здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового паролю, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, і який має юридичне значення ідентифікації позичальника в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 4.1, 4.2. договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту - 16 000 грн; дата надання/видачі кредиту 31.12.2023. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Згідно з п. 4.3. вказаного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту; тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.

Відповідно до п. 4.4. договору базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Згідно з п. 4.5. кредитного договору сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені графіком платежів за договором за зниженою процентною ставкою дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. Позичальник підписанням цього договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).

Згідно з п 4.7, 4.9, 4.10, 4.11 кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту; строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 25.10.2024 року. Строк договору є рівним строку кредитування. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Реальна річна процента ставка становить 26 717,50 %, орієнтована загальна вартість кредиту - 82 757,12 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 базових періодів строку кредитування згідно графіку платежів за договором за зниженою процентною ставкою, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця, у порядку, визначеному у Правилах.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що до позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за стандартну процентну ставку (за умови виконання позичальником умов, передбачених п.10.2 цього Договору).

Знижена процентна ставка становить 1.20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору (п. 10.2 договору).

Пунктом 11.1 договору визначено, що цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтвердила, що попередньо уважно ознайомилась з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Згідно з паспортом споживчого кредиту від 31.12.2023 року, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A4749, сторони погодили тип кредиту - кредитна лінія; сума кредиту 16 000 грн; строк кредитування - 300 календарних днів; базовий період сплати відсотків - 14 календарних днів; мета отримання кредиту - задоволення особистих потреб; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом на банківський рахунок позичальника; відсоткова стандартна ставка 547,50% річних (1,50% в день), знижена ставка 438% (1,20% в день), тип відсоткової ставки - фіксована.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної процентної ставки за договором № 1324-5320 від 31.12.2023 (Графіків платежів за договором), підписаної відповідачем аналогічним способом, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період з 31.12.2023 року по 25.10.2024 року строком на 300 днів за зниженою процентною ставкою 1,20% на день складає 69 779,26 грн., проценти за користування кредитом - 51 379,26 грн.; за стандартною процентною ставкою 1,50% на день - 82 757,12 грн. та 64 357,12 грн. відповідно.

Крім того, відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів ).

Згідно з даними довідки про перерахування суми кредиту №1324-5320 від 31.12.2023 року відповідачу ОСОБА_1 перераховано 16 000 грн на його платіжну картку № НОМЕР_1 . Вказане також підтверджується квитанцією №2410136396 від 31.12.2023 року, призначення платіжної операції: " видача кредитних коштів за договором 1324-5320".

Як встановлено з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак, останній як позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 13.02.2026 року позивачем визначена як 89 728 грн., з яких: 16 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 71 328 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 2 400 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими комісією, про що вказано у відповідному розрахунку заборгованості (а.с. 18-36)). При цьому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 80 000 грн., яка складається із 16 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 64 000 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Нарахування відсотків позивач здійснював по 25.10.2024 року, тобто в межах строку кредитування (а.с. 18-36).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Отже, укладення кредитних договорів он-лайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

Задовольняючи позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», суд першої інстанції вказав на те, що відповідач, уклавши з позивачем електронний договір, згідно якого ним отримано послуги з надання коштів у кредит та взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в сумі 16 000 грн підлягають задоволенню.

Водночас, згідно з розрахунком заборгованості, відсотки нараховувались в розмірі 1,20% від суми кредиту за період з 31.12.2023 по 13.01.2024 та в розмірі 1,50% від суми кредиту за період з 14.01.2024 по 25.10.2024, тобто в межах строку дії договору.

Однак, суд першої інстанції при перевірці правильності здійснених позивачем розрахунків врахував, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Тому з врахуванням цього, суд дійшов висновку, що відсотки за користування кредитними коштами за вказаним договором повинні розраховуватися з врахуванням вищевказаних змін.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апелянта про те, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір є необґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено, 31.12.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1324-5320 за допомогою веб-сайту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С4749.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор С4749, для підписання кредитного договору № 1324-5320 від 31.12.2023, шляхом надсилання його на мобільний номер телефону вказаний у заявці відповідачем.

Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, заявник підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма умовами та правилами договору про відкриття кредитної лінії.

Матеріали справи підтверджується те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано до суду першої інстанції електронний примірник договору який, підписаний одноразовим ідентифікатором «С4749».

Доводи апелянта проте, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не надано належних документів, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме ОСОБА_1 є недоведеними.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надав квитанцію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту № 1324-5320 від 31.12.2023, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 . Кредитні кошти у розмірі 16 000 грн позивач видав відповідачу на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на карту відповідача чим виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі.

Квитанція про перерахування коштів від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо видачі кредиту ОСОБА_1 за договором № 1324-5320 від 31.122023 та довідка про перерахування суми кредиту № 1324-5320 від 31.12.2023 є достовірними і належними доказами перерахування відповідачу коштів.

Необґрунтованими є доводи апелянта, що розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочення є несправедливими.

Умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою. Відповідач взяв на себе зобов`язання, однак не виконав їх належним чином. Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними. Таким чином, враховуючи вищезазначене, у кредитному договорі сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування відповідач погодився з такими умовами, шляхом його підписання.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсотки за користування кредитними коштами за вказаним договором повинні розраховуватися з урахуванням законодавчих змін, тому перерахував їх, привівши у відповідність до норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року та інших нормативно-правових актів.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 26 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 24 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: В.А. Девляшевський О.В. Пнівчук