Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №639/7393/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 20 серпня 2026 р.

Справа: №639/7393/26

Суддя: Труханович В. В.

Справа №639/7393/26

Провадження №2-а/639/105/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова:

головуючого судді –Труханович В. В.,

за участю секретаря –Бірюк А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу №639/7393/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої просила суд скасувати постанову від 01 серпня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України закрити справу у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення, стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно Протоколу ОСОБА_1 звернувся 27.07.2026 до відповідача та під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що позивач перебуває в розшуку по даним ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушник військового обліку: Не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк не став на військовий облік за новим місцем проживання, чим порушив вимоги статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого підпункту 1 пункту 1, пункту 7, пункту 10, Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. 17.02.2025. Позивач зазначив, що він вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за це саме правопорушення та те, що ще в серпні 2024 року звертався до Відповідача із заявою про постановку на військовий облік, Відповідачем було ухвалено постанову від 01.08.2026 № 12268 відповідно до якої на ньогонакладено штраф в сумі 17 000,00 грн. Однак, позивач не згоден з даною постановою, оскільки Протокол та Постанова містить відомості про час вчинення правопорушення, це дата 17.02.2025. В свою чергу зазначення саме цієї дати є незрозумілим з огляду на фактичні обставини. Так, відповідно до військово-облікового документу ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 22.07.2026. У той же час, 30 липня 2024 року позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Холодногірського району Харківської міської ради від 29.07.2024 р. № 6329- 5003381405/24646. Крім того зазначив, що з дати 17.02.2025 теж пройшли строки накладення адміністративного стягнення, так як частина дев`ята статті 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за

вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Також зазначив, що в ході реалізації постанови КМУ від 16.08.2024 № 932 його було автоматично взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), що підтверджується військово-обліковим документом сформованим в системі Резерв+, станом на 12.02.2026. 29.04.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 ухвалив постанову № R509472 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП на підставі того, що позивач не став на військовий облік за новою адресою ( АДРЕСА_1 ), чим допустив порушення правил військового обліку, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Отже, позивач вважає постанову від 01.08.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП та накладання стягнення у вигляді штрафу 17 000,00 гри незаконною і необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 12 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Призначено судове засідання.

20 серпня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву згідно якого повідомлено, що згідно наявних облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 з 27.07.2026, отже є військовозобов`язаним в розумінні ч. 9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (категорії на які поділяються громадяни України щодо військового обов`язку). Відомостей про виключення Позивача з військового обліку як непридатного до військової служби згідно ВЛК в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») відсутні. Згідно матеріалів справи №1129 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , наявна інформація про порушення ВО з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), зокрема зазначено, що причиною подання (мається на увазі подання звернення до органів національної поліції щодо необхідності доставлення громадянина до ТЦК та СП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення) є те, що Позивач змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП. Крім того, згідно з протоколу у справи Позивач зазначає те що у серпні 2024 року звертався до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про постановку на облік. Але така заява у ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутня. Окрім цього, в матеріалах справи №1129 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , також наявна інформація про місця проживання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»). Однак відомостей, що ОСОБА_1 , продовж семі днів, як передбачено нормами законодавства, встав на військовий облік за новим місцем поживання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») – відсутні.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу справа у відсутності нез?явившихся сторін, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 30 липня 2024 року позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Холодногірського району Харківської міської ради від 29.07.2024 р. № 6329- 5003381405/24646 (а.с. 20).

Згідно військово-облікового документу «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаний, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання АДРЕСА_2 (а.с. 14).

"27 липня 2026" року начальником групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_9 майором ОСОБА_4 складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 12).

Зі змісту протоколу вбачається, що 27 липня 2026 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що зазначений громадянин знаходиться у розшуку поданим ІНФОРМАЦІЯ_10 , порушник військового обліку: Не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк не став на військовий облік за новим місцем проживання, чим порушив вимоги статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого підпункту 1 пункту 1, пункту 7, пункту 10, Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. 17.02.2025 (а.с. 12-13).

В протоколі ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10-00 год. 01.08.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Протокол містить зауваження ОСОБА_1 .

В подальшому, начальником тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено постанову про адміністративне правопорушення 01 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 , в якій вказано, що 27 липня 2026 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що зазначений громадянин знаходиться у розшуку поданим ІНФОРМАЦІЯ_10 , порушник військового обліку: Не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк не став на військовий облік за новим місцем проживання, чим порушив вимоги статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого підпункту 1 пункту 1, пункту 7, пункту 10, Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. 17.02.2025 та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Однак,позивач не згоден з вище зазначеним рішенням суб`єкта владних повноважень, а саме постановою від 01 серпня 2026 року , що стало підставою для звернення позивача з даним позовом задля захисту його прав та інтересів.

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014р. №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №2102-ІХ», яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

Відповідно до Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) Призовники, військовозобов`язані та резервістиповинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов 'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально- первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону України «» Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу військовому резерві, зобов`язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Так, стороною відповідача надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що згідно матеріалів справи №1129 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , наявна інформація про порушення ВО з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), зокрема зазначено, що причиною подання є те, що Позивач змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП. Крім того, згідно з протоколу у справи Позивач зазначає те що у серпні 2024 року звертався до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про постановку на облік. Але така заява у ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутня. Окрім цього, в матеріалах справи №1129 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , також наявна інформація про місця проживання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»). Однак відомостей, що ОСОБА_1 , продовж семі днів, як передбачено нормами законодавства, встав на військовий облік за новим місцем поживання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») – відсутні.

Однак, позивач заперечуючи проти винесення оскаржуваної постанови зазначив, що у серпні 2024 року звертався до Відповідача із заявою про постановку його на військовий облік.

Як вбачається, з матеріалів справ , позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про оформлення довідки прор відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої зокрема було долучено від 29.07.2024 р. № 6329- 5003381405/24646 (а.с. 17).

Дана заява направлена рекомендованим листом з описом вкладення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.18).

Отже, позиваем було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_12 довідкою від 29.07.2024 р. № 6329- 5003381405/24646 про зміну місця проживання позивача.

Крім того, позивач зазначив, що в ході реалізації постанови КМУ від 16.08.2024 № 932 його було автоматично взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), що підтверджується військово-обліковим документом сформованим в системі Резерв+, станом на 12.02.2026. 29.04.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 ухвалив постанову № R509472 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП на підставі того, що позивач не став на військовий облік за новою адресою ( АДРЕСА_1 ), чим допустив порушення правил військового обліку, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

На підтвердження вищевикладеного надав копію постанови № R509472 (а.с. 15).

Разом з цим, статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З зазначених норм законодавства вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови від 01.08.2026 вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться у розшуку поданим ІНФОРМАЦІЯ_10 , порушник військового обліку: Не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк не став на військовий облік за новим місцем проживання, чим порушив вимоги статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого підпункту 1 пункту 1, пункту 7, пункту 10, Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. 17.02.2025.

Однак у даному випадку, не конкретизовано опис обставин, установлених під час розгляду справи, а саме: який саме ТЦК та СП правопорушник не повідомив про зміну свого місця проживання. Дата вчинення правопорушення зазначена як 17.02.2025, тоді як позивач змінив місце проживання у липні 2024 року та направив відповіну довідку від 29.07.2024 р № 6329- 5003381405/24646 ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Вищевикладене, викликає у суду обґрунтовані сумніви у достовірності відомостей, визначених у таких документах, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки унеможливлює врахування судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, наданих відповідачем доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що постанову № б/н по справі про адміністративне правопорушення, винесену 01 серпня 2026 року начальником Новобаварського об? єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_13 підполковника ОСОБА_5 про притягнення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн слід скасувати, а провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн. (а.с. 11)

Отже, враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532,48 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 139, 205, 241-246, 286 КАС України, ст. 8, 19, 61, 67 Конституції України, ст. 10, 14 КУпАП, ст. 1 «Про оборону України», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Скасувати постанову від 01 серпня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 21.08.2026

Суддя В.В. Труханович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua