Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №347/2708/24 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2708/24

Провадження № 2/347/20/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Кіцули Ю. С.,

за участю:

секретаря с/з Сумарука І. П.,

представника позивача Круць В. М. (в режимі відеоконференції)

представника відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки і піклування виконавчого комітету Космацької сільської ради про визначення місця проживання дитини з матір?ю

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник ОСОБА_4 , що діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом. Вимоги позову обґрунтовані тим, що 21 травня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у Космацькій сільській раді Косівського району Івано-Франківської області було зареєстровано шлюб, актовий запис №13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.05.2015.

Від шлюбу у позивача та відповідача народилася дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08 вересня 2016 року. Станом на сьогодні сторони перебувають на етапі розірвання шлюбу ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області відкрито провадження у справі №347/2003/24 про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 .

Тривалий час дитина проживає з батьками чоловіка, позивачу не дають можливості спілкуватися з дочкою, брати участь у її вихованні, батьки відповідача практично усунули матір від участі в житті дочки та налаштовують дитину проти позивача. Позивач любить свою дочку, бажає її виховувати та проживати разом зі своєю дитиною.

Відповідач у свою чергу тривалий час не проживає в Україні, перебуває за кордоном, разом з дитиною не проживає. Позивач неодноразово намагалася вирішити питання проживання дитини у добровільному порядку, однак сторони не дійшли згоди щодо даного питання.

3 цього приводу позивач звернулася до органу опіки та піклування з метою усунення перешкод у вихованні малолітньої дитини. Протоколом комісії затверджене рішенням виконавчого комітету Космацької сільської ради від 11.10.2024 №203-7/2024 встановлено, що законними представниками дитини є мати - ОСОБА_2 та батько - ОСОБА_3 . Оскільки батько проживає за кордоном, мати не позбавлена батьківських прав, не визнана судом недієздатною, тому має всі законні права проживати з дитиною та виконувати свої батьківські обов`язки. Позивачу було рекомендовано звернутися до суду.

3 огляду на наведене, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, юридичного оформлення місця проживання дитини, представник позивача вважав за необхідне визначити місце проживання дитини з матір`ю ОСОБА_2 .

У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 , що діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 вимоги позову категорично заперечила, та зазначила, що із позовної заяви про визначення місця проживання дитини із матір`ю, позивачка стверджує, що зі сторони відповідача здійснюється, на її думку, «штучне» створення перешкод у спілкуванні малолітньої доньки ОСОБА_5 із матір`ю, однак жодних конкретних фактів перешкоджання позивачкою у змісті позовної заяви не зазначено.

До моменту подання позовної заяви позивачем ОСОБА_2 було вчинено низку конфліктних ситуацій, що негативно вплинули на емоційний та психологічний стан спільної, малолітньої доньки, позивачка за весь період відсутності в житті доньки жодної фінансової допомоги для забезпечення її гармонійного розвитку та життя не надавала.

За твердженнями позивача, їх донька тривалий час проживає з батьками позивача і останні шляхом вчинення певних дій унеможливлюють спілкування позивачки із донькою, негативно налаштовують її проти матері. Однак, вказане не в повній мірі відповідає дійсності.

Станом на сьогодні ОСОБА_5 проживає разом із дідусем ОСОБА_6 та бабусею ОСОБА_7 , які займаються її вихованням, лікуванням та утриманням, оскільки батько знаходиться за межами України у зв`язку із роботою. Відповідач, тобто батько надає матеріальну допомогу на утримання дитини, систематично та регулярно спілкується із донькою за допомогою соціальних мереж та мобільних застосунків, повністю обізнаний про фізичний та моральний стан своєї доньки.

Згідно із акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №53/022-31 від 15.01.2025 року « ОСОБА_7 1974 року народження проживає АДРЕСА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 . З 20 червня 2024 року з ними також проживає їхня онучка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . До того вона проживала закордоном разом зі своїм батьком».

У доньки налагоджені стійкі, усталені зв`язки з оточенням, у неї комфортне та безпечне середовище, є друзі та рідні. Тут дитина регулярно відвідує школу, показує хорошу успішність у навчанні і в розвитку.

Додатково відвідує Космацьку школу мистецтв, навчається грі на фортепіано, що підтверджується довідкою №1 від 17.01.2025 року.

На навчання супроводжує та оплачує дідусь - ОСОБА_6 , що підтверджується фіскальним чеком платіж №1440802796 від 16.01.2025.

Жодних перешкод у спілкуванні із позивачкою ані дідусь ані бабуся дівчинки не здійснюють. Водночас постійні конфлікти, які спричинялися позивачем, негативно відбивались на емоційному зв`язку «дитини із матір`ю», у зв`язку із чим дитина не виявляє активного бажання проживати чи відвідувати свою матір, а будь-який надмірний тиск може привести до виникнення почуття провини чи до іншого ментального розладу.

Зрештою основною причиною розпаду сім`ї, на думку відповідача, стало те, що позивачка перебуває у нестабільному психоемоційному стані, ігнорує необхідність лікування, що призводить до виникнення конфліктних ситуації через неможливість контролювати свої думки та дії. Погіршення психоемоційного стану позивача почало проявлятись із 2019 року.

В цей період було звернення до відповідних спеціалістів із метою з`ясування реального психологічного стану, як наслідок позивачці, а саме ОСОБА_2 було призначено лікування.

Через певний проміжок часу відповідач помітив, що ОСОБА_2 зупинила прийом ліків, оскільки відновився попередній нестабільний стан, що проявлявся у незрозумілих діях позивачки, наприклад, відсутність бажання турбуватись про дитину, вигадування про вживання дитиною медичних препаратів, в той час коли позивачка просто не пам`ятала, що перемістила їх в інше місце, і потім вибачалася перед дитиною.

21 липня 2021 року у зв`язку із погіршення психо-емоційного стану, відповідач, а саме ОСОБА_3 відвіз ОСОБА_2 до медичного закладу ТОВ «Медлюкс +» (м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8) із скаргами на тривогу, поганий настрій, дратівливість. Лікування тривало три дні. Психічний стан на момент виписки (24.07.2021 року) «сомато-неврологічний стан без видимих порушень. Виписана з покращенням, у супроводі чоловіка та надано рекомендації щодо лікування». У 2022 році відповідач, разом із позивачкою та донькою переїхали в Канаду.

В перші дні прильоту в Канаду в готелі позивачка знову влаштовувати конфліктні ситуації ( на передодні увечері взявши валізу позивачка самостійно поїхала в аеропорт, на дзвінки не відповідала, наступного ранку відповідач забрав позивачку із аеропорту приїхавши разом із донькою).

Через нестабільний психо-емоційний стан, внаслідок спричиненні сильного конфлікту, 26 квітня 2023 року позивачку було скеровано поліцією Канади до « Поліклініки - сімейна медицина» (2 центр Шемпей Драйв (Центр Шемпейн), Торонто, Онтаріо). Причина скерування: « 31-річна пацієнтка з психіатричними проблемами/безсоння. Розпочала прийом Дулоксетину 60 мг та вальпроєвої кислоти 8 місяців тому в Україні. Препарати перестали діяти, проведіть оцінювання, будь ласка» (копія англійською мовою та український переклад додається).

10 листопада 2023 року із метою психологічного огляду ОСОБА_2 було складено заяву про проведення психіатричної експертизи Форма №42 (копія англійською та переклад українською додається).

Відповідачем декілька разів викликалась швидка допомога через незрозумілі дії колишньої дружини ( викидання із 26-го поверху спільних та дитячих речей у сміттєвий провід на очах у дитини, викидання їжі тощо).

Також була ситуація коли відповідач перебуваючи на роботі, був змушений терміново приїхати, оскільки хвилювався за безпеку дитини, яка сильно плакала.

Увесь цей час спільна донька спостерігала нестабільний психоемоційний стан матері, через, що у дитини з`явився страх, що її заберуть. Такі події сформували негативне ставлення доньки ОСОБА_5 до матері ОСОБА_2 та не бажання спільного проживання.

3 метою проведення всебічного та неупередженого дослідження особистої прихильності малолітньої ОСОБА_5 до кожного з батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та інших членів родини, було проведено дослідження психоемоційного стану дитини ОСОБА_5 .

Згідно із психологічною характеристикою психоемоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконана 09.01.2025 психологом-діагностом ТзОВ «Серденько», Центру психологічної допомоги дітям «Серденько» Христиною Беньковською «за результатами діагностичного дослідження станом на 09.01.2025 р. серед іншого встановлено, що наявні негативні переживання, пов`язані із матір`ю.

Також представник відповідача, просила звернути увагу, що 06.09.2024 року від гр. ОСОБА_2 надійшло звернення до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області за фактом проведення перевірки та прийняття законного рішення щодо місця проживання її дочки ОСОБА_5 .

У процесі перевірки були опитані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які повідомили що в 2022 році її син ОСОБА_3 , невістка ОСОБА_2 та їхня малолітня донька ОСОБА_5 виїхали закордон. У 2023 році через конфліктні ситуації ОСОБА_5 повернулась на Україну. В червні 2024 року ОСОБА_7 привезла онуку додому та остання проживала із ними за адресою: с. Космач, присілок Центр, Космацької ТГ, Космацького району. В липні 2024 року напротязі двох тижнів невістка ОСОБА_2 проживала спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , проте через непорозуміння із матір`ю невістки, остання повернулась проживати в с. Космач, присілок Клифа, Космацької ТГ, Космацького району.

Опитана ОСОБА_5 розповіла працівникам поліції, у своїх поясненнях від 11.09.2024 року у присутності психолога КУ «Центр надання соціальних послуг» ОСОБА_8 про інцидент, що мав місце в серпні 2024 року, а саме про те, що матір у денний період доби зачинила двері, та була в кімнаті з дочкою та бабусею, проте не дозволяла дочці виходити на вулицю. Зателефонувавши до дідуся попросила щоб дідусь забрав до себе. Дитина злякалось, із того часу відмовляється йти до матері проживати спільно з нею. Бачитись, спілкуватись дитина хоче, проте, хоче проживати із бабусею та дідусем.

18.12.2024 року до Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшло звернення гр. ОСОБА_6 проте, що прийшла колишня невістка ОСОБА_9 та вчиняє конфлікт, хворіє шизофренією, хоче забрати дитину 8 років, яка проживає у заявника. Дане звернення було зареєстроване в ІТС ППНП (журналі ЄО) Косівського РВП ГУНП Івано-Франківській за № 6290 від 18.12.2024. Із ОСОБА_2 було проведено профілактичну бесіду.

Враховуючи наведену інформацію із підтвердження обставин дійсності, представник позивача просила звернути увагу суду, що жодних перешкод у спілкуванні чи в участі позивачки у житті дитини, зі сторони відповідача ОСОБА_3 не здійснюється. Вчинені ним дії були спрямовані на збереження сім`ї, виходячи із найкращих інтересів для дитини, щодо проживання разом із обома батьками, однак із сторони позивачки іде свідоме ігнорування відповідних дій.

Малолітня ОСОБА_5 виявляє схильність до обох батьків, однак хоче проживати разом із дідусем та бабусею, які турбується про неї та створюють належні умови для проживання, навчання і розвитку.

Також представник відповідача зазначила, що позивачем у позовній заяві не зазначено про можливість забезпечити дитині належні та комфортні умови для проживання, відсутній акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї та соціалізації, не зазначено чи є вона офіційно працевлаштованою, що як наслідок не надає можливість сформувати реальний стан її фінансових можливостей утримувати свою дитину та забезпечувати їй достатній та відповідний розвиток, що прямо суперечить позиції забезпечення найкращих інтересів дитини. Підсумовуючи, представник відповідача ОСОБА_1 підкреслила, що позивачка самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, у позовній заяві не навела жодних аргументованих обставин, які б унеможливлювали їй реалізовувати свої батьківські права, брати участь у житті доньки, у зв`язку із чим вважала, що позивачем належним чином не доведено наявність реальних перешкод у контактуванні із дитиною.

З цих підстав в задоволенні позову представник відповідача просила відмовити.

Позиція учасників в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 висловив доводи аналогічні позовній заяві. Зазначив, що мати позивач ОСОБА_2 має право і бажання піклуватись про свою дитину, і хоче проживати з нею, піклуватися про неї, і займатися її утриманням. Внаслідок дій бабусі та дідуся, мати позивач позбавлена такої можливості. На час звернення до суду з позовом позивач ОСОБА_2 проживає в с. Космач, за адресою проживання її батьків. Раніше, коли сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, вся сім`я проживала в с. Космач, за місцем проживання батьків відповідача. Внаслідок тривалих конфліктів, позивач залишила місце проживання, та перейшла проживати після розірвання шлюбу, за іншою адресою. Малолітня дочка ОСОБА_5 залишилась проживати з дідусем та бабусею. З регулярністю, позивач періодично покидала територію Україну, та виїжджала за кордон. Чи працевлаштована позивач на час розгляду справи, чи перебуває на території України, представнику позивача невідомо. Спілкування з дитиною позивач підтримує шляхом відвідування дитини в школі. За місцем проживання, зустрічі матері та дитини неможливі, оскільки між сторонами виникають конфлікти.

Представник позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову категорично заперечила, та висловила доводи аналогічні відзиву на позовну заяву. Додатково зазначила, що відповідач дійсно перебуває за кордоном, має там постійне місце проживання та офіційно працевлаштований, повністю матеріально утримує дитину. Малолітня дочка сторін проживає разом із бабусею та дідусем (батьками відповідач) в с. Космач. За місцем проживання дитина відвідує школу, навчальні гуртки. Для неї створені всі умови проживання навчання, та виховання. За результатами психологічних обстежень, встановлено, що дитина виявляє схильність до батька, бабусі та дідуся. Щодо матері, то дитина виявляє страх, тривожність, та боїться мами. Коли мама намагалась відвідувати дитину в школі, то створювала неприємні ситуації, і дитина просила маму не відвідувати школу. Дитина однозначно не хоче жити з мамою, однак не виключає бажання спілкуватись з мамою. Враховуючи той факт, що мати позивач має певні психологічні проблеми, які негативно впливають на дитину, на переконання представника позивача, в казаний позов на даний час не відповідатиме найкращим інтересам дитини. З цих підстав в задоволенні позову представник ОСОБА_1 просила відмовити.

Опитана в судовому засіданні в присутності психолога ОСОБА_8 та законного представника ОСОБА_7 (матері відповідача) малолітня ОСОБА_5 (10 років) зазначила, що проживає разом із дідусем та бабусею в с. Космач, та навчається в четвертому класі ліцею. Батько працює за кордоном. Пам`ятає, що маму звати ОСОБА_5 , і останній раз бачила її біля школи. Мама сиділа в машині з ОСОБА_12 (подруга мами). На запитання суду, ОСОБА_5 відповіла, що не хоче спілкуватись з мамою. З татом спілкується кожного дня. ОСОБА_5 знає, що її мама проживає з бабусею, однак в гості до них ОСОБА_5 не хотіла б піти. Дитина ствердила, що до неї там погано ставились. Мати та бабуся закрили її в будинку, та не випускали з будинку. На запитання суду, з ким би дитина хотіла жити, неповнолітня ОСОБА_5 зазначила, що хотіла б проживати з бабусею, і дідусем, і татом. ОСОБА_5 зазначила, що мама вчиняла погані дії щодо неї, не пускала її ходити в школу, викидала її іграшки, одяг. Від батька ОСОБА_5 знає, що поведінка мами зумовлена тим, що мама хвора.

Заслухавши учасників судового провадження, заслухавши думку неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в с. Космач, Косівського району, Івано-Франківської області (а. с. 3).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 4).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 21.05.2015 року у Космацькій сільській раді Косівського району, Івано-Франківської області (а. с. 5).

Згідно з копією рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області по справі №347/2003/24 від 08.11.2024 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - розірвано (а. с. 36-39).

Рішенням виконавчого комітету Космацької сільської ради від 11.10.2024 року №203-7/2024 затверджено протокол комісії з питань захисту прав дитини, де встановлено що законними представниками дитини (ОСОБА_5 ) є мати - ОСОБА_2 та батько - ОСОБА_3 . Оскільки батько проживає за кордоном, мати не позбавлена батьківських прав, не визнана судом недієздатною, тому має всі законні права проживати з дитиною та виконувати свої батьківські обов`язки. Позивачу рекомендовано звернутися до суду (а. с. 7-8).

Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №53/022-31 від 15.01.2025 року « ОСОБА_7 , 1974 року народження, проживає в АДРЕСА_1 , разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 . З 20 червня 2024 року з ними також проживає їхня онучка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До того вона проживала за кордоном разом зі своїм батьком» (а. с. 40-41).

ОСОБА_5 відвідує Космацьку школу мистецтв, навчається грі на фортепіано, що підтверджується довідкою №1 від 17.01.2025 року (а. с. 42). Навчання оплачує дідусь - ОСОБА_6 , що підтверджується фіскальним чеком - платіж №1440802796 від 16.01.2025 (а. с. 43).

Із 2019 року родичі помітили погіршення психоемоційного стану ОСОБА_2 , що проявлялося у незрозумілих діях позивача, наприклад, відсутності бажання турбуватись про дитину. Відповідно до копії виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 перебувала на лікуванні в медичному закладі ТОВ «Медлюкс+» три дні. Психічний стан пацієнтки на момент виписки (24.07.2021 року) «сомато-неврологічний стан без видимих порушень. Виписана з покрашенням, у супроводі чоловіка та надано рекомендації щодо спостереження у психіатра» (а. с. 44).

Як вбачається з копії форми скерування ОСОБА_2 до «Поліклініки - сімейна медицина» (м. Торонто), причина скерування позивача до медичного закладу - «31-річна пацієнтка з психіатричними проблемами/безсоння. Розпочала прийом Дулоксетину 60 мг та вальпроєвої кислоти 8 місяців тому в Україні. Препарати перестали діяти, проведіть оцінювання, будь ласка. Пацієнтка ніколи не мала суїцидальних нахилів» (а. с. 46-48).

10 листопада 2023 року із метою психологічного огляду ОСОБА_2 було складено заяву про проведення психіатричної експертизи Форма №42. Як вбачається з копії заяви, ОСОБА_2 за оцінкою лікаря поводилася агресивно стосовно іншої особи або змусила іншу особу побоюватися тілесних ушкоджень з її боку; продемонструвала недостатню спроможність до самообслуговування; страждала на психічний розлад такого характеру або якості, який, ймовірно, призведе до заподіяння серйозних тілесних ушкоджень іншій особі або серйозних фізичних порушень її стану (а. с. 49-52).

Згідно із психологічною характеристикою психоемоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведеної 09.01.2025 року психологом-діагностом ТзОВ «Серденько», Центру психологічної допомоги дітям «Серденько» Христиною Беньковською «за результатами діагностичного дослідження станом на 09.01.2025 р. встановлено, що психоемоційний стан дитини є помірно стійкий, настрій піднесений, сприйняття світу як безпечного, наявне позитивне сприйняття майбутнього. Наявні негативні переживання, пов`язані із матір`ю. Соціальна адаптація дитини на високому рівні.

ОСОБА_5 демонструє високий рівень адаптації в шкільному середовищі, позитивне ставлення до життя та майбутнього, проте її психоемоційний стан ускладнюється високим рівнем тривожності, страхів і напруженими стосунками з матір`ю. Основними джерелами підтримки для дитини є дідусь, бабуся та батько, які забезпечують їй емоціональну стабільність. Подальша робота мас бути спрямована на зниження страхів, підвищення самооцінки та гармонізацію сімейних стосунків» (а. с. 53-58).

На відеозаписі, наданому ТзОВ «Серденько», зафіксовано спілкування ОСОБА_5 із працівником Центру психологічної допомоги дітям «Серденько». Під час розмови ОСОБА_5 повідомила, що часто спілкується з батьком, який проживає за кордоном. Раніше вона жила разом із татом, вони грались та спільно проводили час. З мамою ОСОБА_5 теж часто спілкується і бачиться. На запитання чи мама, ОСОБА_2 , свариться на неї, дівчинка відповіла, що одного разу коли тато був на роботі, мама викидала її речі - іграшки та одяг - у вікно, після чого ОСОБА_5 налякалась і плакала. Також дитина згадала випадок, коли мама з бабою (маминою мамою) закрили її в хаті. На той час в будинку були інші люди, проте сам інцидент сильно налякав дівчинку. На запитання, чи хоче ОСОБА_5 бачитись з мамою, відповіла: «ну, я хочу з нею тільки по телефону говорити». В ході розмови психолог спитала чи ОСОБА_5 боїться, коли мама до неї приходить, на що дитина відповіла: «так».

Надалі психолог запропонувала ОСОБА_5 намалювати свою сім`ю, після чого дитина намалювала дідуся, себе і бабусю. Також ОСОБА_5 повідомила, що найбільше часу проводить з дідом (а. с. 69).

Відповідно до копій довідок про результати звернення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 11.09.2026 року та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 07.01.2025 року до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, з`ясовано, що між ними часто виникали конфлікти, оскільки ОСОБА_2 хотіла забрати доньку ОСОБА_5 до себе, а батьки її колишнього чоловіка перешкоджали цьому (а. с. 61-65).

Відповідно до копії відповіді сімейного лікаря на адвокатський запит, з червня 2024 року по 10 лютого 2025 року (дата відповіді) за медичною допомогою ОСОБА_5 зверталась 5 разів в супроводі дідуся і бабусі. Також батько і мати цікавились станом здоров`я дитини в телефонному режимі (а. с. 98).

Згідно з копією протоколу індивідуальної психологічної консультації ОСОБА_5 , учениці 3-А класу, психолог помітила прояви суперечливого ставлення до матері - наявність любові поряд із відчуттям тривоги через непередбачувані дії матері. Спілкування з батьком дитини та його батьками викликає у ОСОБА_5 позитивні емоції і відчуття безпеки (а. с. 100).

Як вбачається з копії характеристики, наданої керівником Космацького ліцею ім. О. Ковча, «на момент зарахування учениці до ліцею, в ОСОБА_2 був середній рівень навчання. Зараз учениця демонструє достатній рівень навчальних досягнень, має позитивне ставлення до навчання.В освітньо-виховному процесі дитини беруть участь дідусь і бабуся з боку батька, мати, а також батько в телефонному режимі. Батьківські збори відвідували дідусь і мати. Інколи під час перерв мати навідує доньку.До школи та зі школи дитину супроводжує дідусь по батьковій лінії» (а. с. 101).

Відповідно до висновку про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Космацької сільської ради від 28.02.2025 №46-2/2025 року, під час розмови з дитиною з`ясовано, «дитина не хоче проживати з матір`ю, а хоче - з батьками тата. 15.01.2025 р. службою у справах дітей Космацької сільської ради проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_2 . В ході обстеження встановлено задовільні умови проживання. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації ОСОБА_12 з чотирма неповнолітніми дітьми - це сестра ОСОБА_2 . Оскільки батько проживає за кордоном, мати не позбавлена батьківських прав, не визнана судом недієздатною, тому має всі законні права проживати з дитиною та виконувати свої батьківські обов`язки» (а. с. 125-126).

Відповідно до повідомлення КПН «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 26.02.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , двічі (01.06.2021 р. та 01.07.2021 р.) зверталась на амбулаторний прийом. З 28.11.2021 року за амбулаторною допомогою не зверталась (а. с. 127).

Відповідно до повідомлення КПН «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 13.06.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , двічі зверталась за амбулаторною допомогою та один раз перебувала на стаціонарному лікуванні з 21.05.2025 р. по 22.05.2025 р. за направленням БШМД, що також підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №3759/25 (а. с. 170-171).

Відповідно до листа КПН «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 19.09.2025 року, надати інформацію щодо перебування на обліку у психіатричному кабінеті ОСОБА_2 не є можливим (а. с. 204).

Як вбачається з відповіді на адвокатський запит з Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, 21.05.2025 року зареєстровано повідомлення з приводу доставлення ОСОБА_2 до КПН «ПОКЦПЗ ІФ ОР» (а. с. 179).

Згідно з листом УПП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 року, «21.05.2025 о 00:38 год, за телефонним номером екстреної служби 102 надійшло повідомлення. За результатами опрацювання повідомлення нарядом управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції подано електронний рапорт: "Прибувши за адресою АДРЕСА_3 виявили особу жіночої статі, яка приховувала своє обличчя, відмовлялась йти на контакт, не розмовляла, мала явні ознаки психічних розладів. Було прийнято рішення викликати 13 КШМД, де в подальшому останню було доставлено в Центр психічного здоров`я, за адресою АДРЕСА_4 . Як пізніше було встановлено, даною особою виявилась ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Івано-Франківська область, Косівський район, с. Космач)"» (а. с. 209-210).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наміром позивача ОСОБА_2 визначити місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 з нею (матір`ю), та неможливість врегулювання спору в позасудовому порядку.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною четвертою, п`ятою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Водночас у частині шостій вказаної статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Визначаючи місце проживання дитини, суди, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, при вирішенні спору мають надавати першочергове значення саме найкращими інтересами дитини.

У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина п`ята статті 81 ЦПК України).

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано в судовому порядку. За час перебування сторін у шлюбі, у них народилася дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час неповнолітня дитина проживає разом і дідусем та бабусею по лінії батька в с. Космач. За місцем проживання, для дитини створені всі належні умови для проживання, виховання, навчання. Дитина відвідує гуртки.

В матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування, згідно з яким доцільно визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 з матір`ю При цьому у висновку зазначено, що службою у справах дітей Космацької сільської ради було проведено бесіду з дитиною, яка зазначила, що не хоче проживати з матір`ю. Водночас орган опіки і піклування на підставі інформації про те, що мати дитини не позбавлена батьківських прав, не визнана судом недієздатною, а тому має всі законні права проживати з дитиною.

Однак суд оцінює такий висновок критично, та зазначає, що він не обґрунтований належним чином. Фактично органом опіки обстежено лише умови проживання дитини з дідусем та бабусею, при цьому зазначаючи про доцільність визначити місце поживання дитини з матір`ю, органом опіки належним чином не вмотивовано чому саме доцільно визначити місце проживання з позивачем-матір`ю ОСОБА_2 , не зазначено про місце роботи, дохід матері, чи має матір можливість утримувати дитину чи облаштовані за місцем проживання матері, з врахуванням інших чотирьох зареєстрованих осіб умови проживання саме для дочки ОСОБА_5 , чи може мати за станом здоров`я, з врахуванням всіх фактичних обставин справи здійснювати догляд за свою дочкою. Органом опіки належним чином не з`ясовано, чому неповнолітня дитина ОСОБА_5 відмовляється проживати разом із матір`ю, та жодним чином не відображено це у наданому висновку.

В судовому засіданні була заслухана думка неповнолітньої дитини ОСОБА_5 (10 років), яка в судовому засіданні ствердила, що проживає разом із дідусем та бабусею, батько працює за кордоном. З мамою ОСОБА_5 проживати не хоче, оскільки вона до неї погано ставиться. Дитина вказала випадки коли мати закривала її вдома, викидала її одяг, та іграшки, не пускала ходити в школу. ОСОБА_5 висловила категоричну позицію, що разом із матір`ю проживати не хоче, оскільки вона погано ставилася до неї. Неповнолітня ОСОБА_5 хоче проживати разом із дідусем, бабусею, і татом.

Суд зауважує, що неповнолітня ОСОБА_5 , в судовому засіданні дуже прихильно та ніжно ставилася до дідуся та бабусі. Було очевидним, що між дідусем та бабусею і внучкою дуже люблячі та теплі відносини.

Оцінюючи думку малолітньої дитини ОСОБА_5 (10 років) суд зауважує, що вік і рівень розвитку дитини цілком дозволяє їй правдиво відповідати на запитання про маму. При цьому суд стверджує, що думка дитини не є вирішальною, однак вона враховується в сукупності з іншими обставинами та доказами у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 495/2106/17 (провадження № 61-592св19) зазначено, що із системного тлумачення статей 3, 9 та 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. […] Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. У випадку однакового ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків та однакової прихильності дитини до обох із батьків, місце проживання дитини має бути визначено з тим із батьків, ким створено більш сприятливі умови для проживання дитини.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі №164/812/21 (провадження №61-4527св22) вказано, що вирішуючи спір щодо визначення місця проживання дитини, суди мають виходити з того, що поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, оскільки дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Проте, враховуючи фактичні обставини справи, та письмові докази, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували, що позивач працевлаштована, отримує дохід, має місце проживання, в якому облаштовані умови для проживання та виховання дитини. Крім того, суд враховує той факт, що в матеріалах справи містяться письмові докази які в певній мірі вказують на незадовільний стан здоров`я матері ОСОБА_2 і можуть бути загрозою для життя дитини, та/або перешкоджати матері належним чином виконувати свої материнські обов`язки.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить переконання, що обставини, на які посилається позивач ОСОБА_2 у своєму позові, наразі не можуть бути підставою для визначення місця проживання дитини з нею, а тому беручи до уваги необхідність створення для дітей такого рівня життя, який був би достатнім для їхнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також зважаючи на приписи статті 13 ЦПК України, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

За відсутності підстав для задоволення позову, понесені судові витрати не підлягають до відшкодування.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки і піклування виконавчого комітету Космацької сільської ради про визначення місця проживання дитини з матір?ю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 серпня 2026 року.

Суддя Ю.С. Кіцула