Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №344/10128/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10128/26

Провадження № 2/344/5741/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої – судді: Домбровської Г.В.

при секретарі c/з: Петришин Р.Р.,

за участі Позивача ОСОБА_1 , представника Відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину – (надалі «Відповідач»), в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 17 638,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач в добровільному порядку не бере участі у вищевказаних додаткових витратах на дитину, а тому вказані витрати несе Позивач самостійно, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом про стягнення половини таких додаткових витрат.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представником Відповідача подано до суду відзив на позов, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Позивачем заявлено до стягнення витрати, які не вважаються додатковими витратами на дітей. Посилався на те, що Відповідач справно та вчасно оплачує присуджені йому рішенням суду аліменти на утримання дитини, в нього наявна переплата по аліментах. Вважає, що заявлені до стягнення суми витрат повинні перекриватися за рахунок здійснюваних ним щомісячних аліментних платежів.

В судовому засіданні представник Відповідача підтримав викладені у відзиві на позов доводи та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення Позивача та представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.06.2021 року, який розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.09.2022 року у справі №344/10348/22.

Від шлюбу у сторін є дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 26.08.2021 року), яка проживає разом із матір`ю.

Згідно з судовим наказом Івано-Франківського міського суду від 24.08.2022 року у справі №344/9172/22 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, починаючи з 28.07.2022 року.

Станом на даний час заборгованість зі сплати аліментів відсутня, існує відповідна сума переплати.

Посилаючись на те, що розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_3 , є недостатніми для покриття половини витрат, які потребує дитина на лікування, вакцинацію, відвідування логопеда та придбання засобів для покращення зору, Позивач звернулася до суду з даним цивільним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_3 додаткові витрати на дитину в сумі 17 638,28 грн., що становить половину понесених матір`ю витрат.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Так, одним із різновидів аліментних зобов`язань між батьками і дітьми є зобов`язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663св21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Таким чином, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини; вони необхідні для того щоб за певних обставин можна було забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину та обґрунтовуватись відповідними документами, а відтак і підтверджувати наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати і свідчать про їх необхідність.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Оскільки тягар доказування покладено на позивача, то заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати та надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами.

Якщо стягнення аліментних зобов`язань викликане необхідністю дитини у вихованні, освіті, харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя і враховуються при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, то додаткові витрати заявляються саме у зв`язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров`ям дитини, або у разі обставин, які пов`язані з розвитком здібностей дитини.

Тобто якщо ці витрати пов`язані з розвитком здібностей дитини, наприклад музика, то необхідно надати рекомендації щодо навчання дитини у музичній школі з вказівкою тривалості повного курсу навчання, підтвердити витрати пов`язані з придбанням усіх необхідних знарядь та музичних інструментів, періодичність їх придбання, довівши суду при цьому, що заявлена сума, це лише половина тих витрат, яку необхідно на розвиток здібностей дитини. Аналогічно у випадку наявності особливих здібностей дитини у фізичній підготовці, що підтверджується участі у змаганнях або навпаки потреба у заняттях у зв`язку з порушенням розвитку здібностей дитини, необхідно надати відповідні рекомендації, а також розрахунок вартості відповідного курсу навчання з урахуванням його тривалості.

Якщо ці витрати пов`язані з особливим станом здоров`я дитини, то необхідно надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, тривалості та періодичність лікування та з урахуванням цього розрахунок його вартості, а також про вартість ліків, які необхідно придбавати дитині або вартість процедур, які необхідно зробити.

Відповідні правові висновки щодо застосування ст. 185 СК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 638/13860/16-ц; від 16.10.2019 у справі № 219/1766/18,; від 26.08.2020 у справі № 336/1488/19; від 25.02.2020 у справі № 521/4397/17; від 01.04.2020 у справі № 521/16268/18.

В поданому до суду позові Позивачем пред`явлено вимоги про стягнення з Відповідача фактично понесених додаткових витрат на дитину, які пов`язані з:

- обстеженням та лікуванням дитини в офтальмологічній клініці;

- обстеженням та лікування дитини в лора;

- вакцинацією дитини;

- відвідуванням дитиною логопеда.

Так, згідно з Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.17) дитингі ОСОБА_4 поставлено діагноз:

Алергічний риніт. Атопічний дерматит, ремісія. Синсибілізація до епідермальних харчових алергенів.

Дифузний зоб, пов`язаний з дефіцитом йоду. Дифіцит маси тіла.

Гіпертрофія піднебінних мигдаликів ІІ ст.

Складний гіпертрофічний астигматизм обох очей.

Солевий діатез.

Латентний дефіцит заліза.

Вікова затримка мовленевого розвитку.

Дитині рекомендовано спостереження алерголога, отоларинголога, офтальмолога, ендокринолога, уролога, логопеда (пункт 6 виписки).

На підтвердження існування та оплати вищезазначених витрат Позивачем надано Суду відповідні документи, а саме:

довідку Vise Clinic №05/1 від 05.05.2026 рок (а.с.18),

довідку Vise Clinic №05/1 від 05.05.2026 рок (а.с.19),

довідку Vise Clinic №05/1 від 05.05.2026 рок (а.с.20),

довідку логопеда (а.с.21),

довідку Центру сучасної офтальмології від 28.04.2026 року,

звіт з продажі пацієнту Центру сучасної офтальмології на суму 5550,00 грн. (а.с.23),

консультативні висновки офтальмолога від 15.05.2025 року з рецептами (а.с.24 -27),

нефіскальний чек №19232 від 15.05.2026 року, рецепти на придбання окулярів (а.с.28-30),

картку щеплень,

довідку Медичного центру ОСОБА_5 про оплату за процедуру (введення вакцини в/м, п/ш) в сумі 200,00 грн. (а.с.44),

фіскальні чеки про купівлю вакцин Превенар, Бексеро, Німенрикс, Бексеро на суми 2656,76 грн., 3373,30 грн., 1750,50 грн., 3372,00 грн. (а.с.43, 45),

фіскальний чек про оплату вакцинації на суму 1000,00 грн. (а.с.46),

рахунок-замовлення №463437 від 29.03.2025 року на здачу аналізів алергопанель та антитіла до алергенів на суму 2084,00 грн. (а.с.47),

чеки на оплату консультацій лор-лікаря 12.12.2025 року та 08.04.2026 року на дві суми по 700,00 грн. (а.с.48,49).

Зі змісту наданих документів вбачається факт оплати Позивачкою ОСОБА_1 відповідних витрат.

Так, Суд зауважує, що кожен із батьків, незалежно від того, чи проживають вони разом, зобов`язаний діяти в якнайкращих інтересах своєї дитини, забезпечувати для неї всебічний розвиток та зростання.

Позивач ОСОБА_1 , як старанна та дбайлива матір, повною мірою виконуючи свої батьківські обов`язки щодо дитини, забезпечує своїй дитині комфортні умови її розвитку та функціонування, враховуючи відповідні діагнози, які поставлено дитині лікарями.

Обов`язок того із батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у додаткових витратах на дитину (окрім сплати аліментів на утримання дитини), є таким, що випливає з наявністю саме особливих обставин — хвороби дитини (не сезонних хвороб, як, наприклад, респіраторних захворювань тощо), наявність у неї підтверджених особливих здібностей, які потрібно розвивати або інших особливих обставин, які не охоплюються сплатою аліментів.

Таким чином на Відповідача може бути покладено обов`язок по оплаті половини додаткових витрат на дитину за умови доведення того, що вони є додатковими витратами на дитину.

З урахуванням обставин даної цивільної справи, враховуючи надані стороною Позивача докази, Суд приходить до висновку, що заявлені до стягнення у розмірі половини витрати на обстеження та лікування дитини в офтальмологічній клініці, обстеження та лікування дитини в лора, вакцинацію дитини, відвідування дитиною логопеда – вважаються додатковими витратами на дитину в розумінні сімейного законодавства.

Обстеження дитини в таких спеціалістів, як офтальмолог та лор (що тягне собою здачу аналізів та лікування) в спірних правовідносинах викликані не потребою конкретної дитини у щорічному/періодичному огляді відповідно до віку дитини, а наявністю у дитини відповідно поставлених діагнозів:

Алергічний риніт. Атопічний дерматит, ремісія. Синсибілізація до епідермальних харчових алергенів.

Дифузний зоб, пов`язаний з дефіцитом йоду. Дифіцит маси тіла.

Гіпертрофія піднебінних мигдаликів ІІ ст.

Складний гіпертрофічний астигматизм обох очей.

Солевий діатез.

Латентний дефіцит заліза.

(Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.17).

Наявність проблем із здоров`ям, зокрема, лор-органами, викликає і необхідність додаткової вакцинації, яка не передбачена як обов`язкова відповідно до затвердженого календаря щеплень, та не здійснюється безкоштовно у медичних закладах комунальної чи державної форми власності.

Необхідність відвідування дитиною логопеда викликана наявністю у дитини вікової затримки мовленевого розвитку, що підтверджено Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.17).

Лікарем рекомендовано дитині спостереження алерголога, отоларинголога, офтальмолога, ендокринолога, уролога, логопеда (пункт 6 виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.17).

Вищевказані ознаки стану здоров`я дитини не вважаються сезонним захворюваннями, а характеризується більш серйозними та стійкими ознаками, є певною мірою хронічними.

Дані витрати Позивачки ОСОБА_1 стосуються особливих обставин, а саме необхідності лікування доньки, і такі витрати є додатковими, оскільки зумовлені негативними фактами.

Надані стороною Позивача докази в цій частині не спростовані стороною Відповідача.

Доводи сторони Відповідача про те, що понесені витрати не були погоджені з батьком, не можуть бути прийняті в якості підстав для відмови у задоволенні позову в цій частині, оскільки така норма не має імперативного характеру, вказані обставини не впливають на висновки суду щодо обов`язку батька брати участь у додаткових витратах на дитину в частині лікування, яке було необхідним для дитини.

Разом з тим, Відповідач не спростував належними та допустимими доказами відсутність необхідності у проведеному лікуванні та доцільності здійснення Позивачкою відповідних заходів, спрямованих на лікування дитини.

З огляду на положення ст. 180, 185 СК України, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків (ст. 141 СК). Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 7 СК України, кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

В ході розгляду справи представником Відповідача не доведено існування обставин, що мають істотне значення, які би могли враховуватися при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Суд зауважує, що несення додаткових витрат на дітей є обов`язком обох батьків, та повинні ділитися між ними порівну.

Щодо зауважень представника Відповідача стосовно оформлення документів про оплату з медичної клініки Vise Clinic та відсутність саме фіскальних чеків про оплату, суд зауважує, що особливості відображення фінансових операцій медичним закладом не можуть ставитись негативні наслідки для пацієнта.

Надані до матеріалів справи довідки Vise Clinic містять інформацію про факти надання дитині ОСОБА_4 відповідних медичних послуг, а також інформацію про вартість таких послуг.

Факту оплати Позивачкою послуг за надані дитині медичні послуги представником Відповідача не спростовано.

Крім того, додаткові витрати на дитину можуть стягуватися за результатами їх фактичного пронесення, або фінансуватися наперед.

А тому суд приходить до висновку, що половину витрат на лікування неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 17 638,28 грн. (35 276,56 грн. : 2 = 17 638,28 грн.), слід стягнути з Відповідача на користь Позивача.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Відповідача звільнено від сплати судового збору, у зв`язку з чим вони компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 150, 180, 185, 196 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 17 638,28 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.08.2026 року.

Суддя Домбровська Г.В.