Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №197/1107/26 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/1107/26

Провадження № 1-кп/197/48/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026046610000096 від 11 серпня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , уродженця села Новопалівка, Великоолександрівського району, Херсонської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не працевлаштованого, одруженого, на утримані перебувають двоє дітей, зареєстрованого та жителя за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 10.08.2026, близько о 17:00, перебуваючи на веранді власного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", вступив у словесний конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_4 . Під час такого, у останнього раптово виник умисел, направлений на спричинення побоїв та завдання фізичного болю ОСОБА_4 . Надалі, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, стоячи праворуч від потерпілої, яка сиділа на стільці за столом, наніс два удари кулаком правої руки в праву ділянку волосяної частини голови ОСОБА_4 , після чого, наніс ще один удар правою ногою в ділянку живота потерпілої, завдавши останній фізичного болю, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.

Враховуючи ту обставину, що під час досудового розслідування потерпіла та обвинувачений надали заяви (остання складена у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 ), в яких зазначили, що згодні зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження у такому випадку, а обвинувачений також вказав, що беззаперечно визнає свою винуватість, обвинувальний акт розглядався судом відповідно до положень ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Його винуватість у вчиненні зазначеного кримінального проступку не оспорювалася жодним учасником судового провадження.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує пом`якшуючу обставину - щире каяття.

Обставина, що обтяжує покарання підсудного - вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини, вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Як особа обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох дітей, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, як такий, що періодично вживає алкогольні напої, після чого його поведінка стає конфліктною та агресивною, при цьому до сілької ради надходили скарги від дружини, зокрема щодо застосування фізичного насильства щодо дружини та психологічного насильства до дітей.

Відповідно до ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд також з огляду на положення ч. 6 ст. 368 КПК України враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №570/3743/15-к, згідно з яким покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, його суспільно небезпечні наслідки, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, не працевлаштований, а відтак відсуній офіційний дохід, наявність пом`якшуючої та двох обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт в максимальному розмірі в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого міри покарання у виді штрафу, з підстав відсутності в останнього офіційного працевлаштування, а відтак офіційного доходу, а такий штаф поставить в негативне становище сім`ю обвинуваченого, яка складається як із дружини, так і з двох дітей. Окрім того, суд не вбачає підстав для застосування до обвинувачкеного виправних робіт, з підстав відсутності офіційного місця роботи у останнього.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати та речові докази відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження (в тому числі запобіжні заходи) не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

ухвалив:

визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів із дня отримання копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору, обвинуваченому та потерпілій.

Суддя ОСОБА_1