Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №209/523/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/523/26

Провадження № 2/209/1341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

в складі:головуючого- судді Корнєєвої І.В.

за участі секретаря Пиндик Т.С.

представника позивача адвоката Плетенко К.Ю.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- відділ формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2026 року позивач звернулась до Дніпровського районного суду міста Кам`янське з даним позовом. У поданому до суду позові остання просила визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 , внаслідок того, що він був відсутній з 2020 року у житловому приміщенні без поважних причин понад 6 місяців . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є квартиронаймачем вищевказаної квартири. Відповідач по справі є її сином, не проживає в квартирі та не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має. Факт реєстрації відповідача перешкоджає позивачу у реалізації її прав як наймача квартири.

Ухвалою судді від 31.03.2026 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження.

До судового засідання позивач не з`явилася, про дату , час та місце розгляду справи повідомлена належним чином .

Представник позивача адвокат Плетенко К.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України, про причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник третьої особи Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради, до судового не з`явився , про дату , час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Суд, заслухавши представника позивача,дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи убачається, що спірним житловим приміщенням є квартира АДРЕСА_1 .

Наймачем вказаної квартири є позивач по справі ОСОБА_1 , що підтверджується ордером та довідкою ТОВ «Абонент ХХІ» (а.с.8,9). Позивач несе витрати по утриманню квартири (а.с.11-13).

Відповідно до довідкою ТОВ «Абонент ХХІ», окрім позивача квартиронаймачами житлового приміщення є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - сини позивача.

Відповідно до обставин викладених позивачем в обґрунтування позовних вимог вбачається, що відповідач ОСОБА_2 на даний момент зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , однак у спірній квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги та не бере участі в утриманні квартири, у зв`язку з чим останній перешкоджає позивачу у реалізації її прав як власника квартири.

На підтвердження того, що відповідач дійсно не проживає у спірній квартирі позивач надала акт від 30.01.2026 р., який складений Комунальним підприємством Кам`янської міського ради «Добробут» , відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_2 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 2000 року (а.с.10).

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 29 ч. 1 та 4 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

У п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначено, що у справах визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням на підставі ст. 71 ЖК України, необхідно з`ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

У відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки обставини, викладені позивачем свідчать про те, що відповідачі у спірній квартирі не проживає понад шість місяців , суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 та необхідність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог щодо визнання відповідача ОСОБА_2 втратившим право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та зняття його з реєстрації за вказаною адресою .

Вимог про стягнення з відповідача судових витрат позивачем не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 02.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст.ст. 71, 116, 157, 191 ЖК України, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- відділ формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири за адресою : АДРЕСА_2 , що є підставою для зняття його з реєстраційного обліку в органах державної реєстрації фізичних осіб.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 21 серпня 2026 року.

Суддя І.В. Корнєєва