Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №710/1945/25 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1945/25 Провадження № 2-о/710/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.08.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Щербак О.В.,

присяжних: Ємець Л.І., Обревко Т.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Кисличенко Л.А.,

представника заявника – Дрогомана О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Дрогоман Олег Олександрович, заінтересована особа: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Шполянського районного суду Черкаської області із заявою, в якій просить оголосити громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 в околицях села Андріївка Бахмутського району Донецької області під час безпосереднього здійснення ним заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Заяву мотивувала тим, що вона є дружиною ОСОБА_3 , який зник безвісти 26.12.2022 при виконанні бойового завдання поблизу н.п. Андріївка Бахмутського району Донецької області в ході бою з ворогом. 11.01.2023 вона отримала сповіщення сім?ї N? 2, згідно з яким старший сержант ОСОБА_3 під час бою в районі н.п. Андріївка Бахмутського району Донецької області 26.12.2022

зник безвісти. У відповідності до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин N? 20230615-653 від 15.06.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є таким, що зник безвісти й в рамках кримінального провадження N? 12023250360000057 здійснюється його розшук.

У зв?язку з неможливістю у позасудовому порядку встановити (підтвердити) факт загибелі (смерті) свого чоловіка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона змушена звертатися до суду з даною заявою.

Оголошення чоловіка померлим необхідне для увіковічнення пам`яті про нього, оформлення спадкових прав, отримання одноразової грошової допомоги за загибель військовослужбовця.

29.12.2025 судом заяву залишено без руху.

01.01.2026 позивачем усунуто недоліки.

Відповідно до ухвали судді Шполянського районного суду Черкаської області від 05.01.2026 було відкрито провадження у справі. Також судом витребувано докази для з`ясування обставин справи.

28.01.2026 до суду надійшли пояснення від заінтересованої особи, Міністерства оборони України. У поясненнях представник звертає увагу зокрема на те, що заява у даній справі мотивована тим, що чоловік заявниці зник безвісти 26.12.2022 при виконанні бойового завдання поблизу н.п. Андріївка Бахмутського району Донецької області. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами і доповненнями, а натепер – наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376. Так, село Андріївка Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області з 24.02.2022 по 29.11.2022, а надалі з 15.09.2023 – територія активних бойових дій, а з 30.11.2022 по 14.09.2023 було тимчасово окуповане. Для застосування навів постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22.

29.01.2026 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 та ОСОБА_2 .

Заявник у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце якого повідомлена.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав. Зазначив, що відомостей про чоловіка заявниці немає вже більше трьох років. Оголошення чоловіка померлим необхідне заявниці для реалізації спадкових, соціальних прав її та їх з загиблим дочкою.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду повідомлені належним чином.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановив наступне.

21.06.2003 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що зроблений відповідний актовий запис №52, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 , виданим повторно 12.01.2023 Шполянським відділом ДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ ( м. Київ). Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилось на ОСОБА_1 ( а.с. 37).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_4 , виданий 02.08.1997 Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області ( а.с. 38-39).

ОСОБА_3 належить військовий квиток № НОМЕР_5 ( а.с.40).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 №132 від 29.04.2022, старшого сержанта ОСОБА_3 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначено сержантом резерву взводу резерву сержантського складу роти резерву сержантського складу з 1 ( 2470) тарифним розрядом. Вислуга років на військовій службі на 29 квітня 2022 року становить 1 рік 5 місяців 14 днів ( а.с. 43).

З 11.07.2022 ОСОБА_3 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №158 від 11.07.2022, довідкою №190 від 16.01.2025, довідкою командира військової частини НОМЕР_1 №1098 від 07.03.2023 та довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №232 від 17.01.2025 ( а.с. 44-47).

Відповідно до донесення №1141 від 09.03.2023, старший сержант ОСОБА_3 вважається таким, що зник безвісти під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, недоторканості та територіальної цілісності України з 26.12.2022 ( а.с. 48).

Із матеріалів службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , зокрема акту службового розслідування, письмових пояснень військовослужбовців, вбачається, що були опитані заступник командира 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 та зам.командира взводу, які пояснили , що позиція « Віскі -3» на західних околицях населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області , де перебував зокрема ОСОБА_3 на виконанні бойового завдання, потрапила під обстріл зі ствольної артилерії, після обстрілу противник почав наступ та зайняв позицію. При перевірці особового складу був відсутній зокрема і ОСОБА_3 .. Тіла військовослужбовців не знайдені ( а.с. 231-243).

Відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_7 № 201 від 12.02.2023 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 », службовим розслідуванням встановлено, що виконуючи бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №327 від 24.12.2022, згідно з рапортом №2104 від 26.12.2022 заступника командира 3 механізованої роти в/ч НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання на західних околицях населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області зник безвісті номер обслуги 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_3 . Під час події був повністю споряджений у бронежилет та кевларовий шолом. Військовослужбовець відсутній у підрозділі, вважається таким, що зник безвісті. Вважати старшого сержанта ОСОБА_3 таким, що зник безвісти 26 грудня 2022 року на західних околицях населеного пункту Андріївка під час виконання бойового завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ( а.с. 49-50).

Відповідно до сповіщення сім`ї №2 від 11.01.2023, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що її чоловік, ОСОБА_3 , зник безвісти 26.12.2022 під час бою в районі н.п. Андріївка Бахмутського району Донецької області ( а.с. 49-51).

12.01.2023 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України по факту зникнення безвісти ОСОБА_3 , номер кримінального провадження 12023250360000057 ( а.с. 52).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20230615-653 від 15.06.2023, ОСОБА_3 знаходиться у розшуку ( а.с. 54).

ОСОБА_3 31.01.2025 було надано статус учасника бойових дій, що підтверджується витягом із протоколу №1 засідання комісії в/ч НОМЕР_8 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни ( а.с. 55-56).

На виконання ухвали суду від 05.01.2026 в частині витребування доказів, Об`єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, надав відповідь, відповідно до якої наявна інформація про зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Офіційні фактичні дані щодо місцезнаходження, в т.ч. утримання в полоні держави-агресора, вказаного військовослужбовця в Об`єднаному центрі відсутня (а.с. 84).

Відповідно до відомостей, наданих Головним центром спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на виконання ухвали суду від 05.01.2026, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 26.12.2022 по 26.01.2026 в базі даних не виявлено (а.с. 88).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

За змістом ч. 1ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною 3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності.

Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

При вирішенні цієї справи суд, у порядку ст. 263 ЦПК України , послуговується висновками Верховного Суду.

Так, у постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Також Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

У цьому випадку суд вважає встановленим та доведеним належними та допустимими доказами, що військовослужбовець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив військову службу в ЗСУ за мобілізацією в особливий період (воєнний стан), зник безвісті 26.12.2022 під час виконання бойового завдання із захисту та оборони України від збройної агресії Російської Федерації на західних околицях населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області внаслідок обстрілу противником позиції « Віскі-3» зі ствольної артилерії та наступу противника, який зайняв вказану позицію.

Надані суду докази не містять жодних суперечностей щодо обставин ймовірної загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , та відсутність відомостей про військовослужбовця понад три роки з часу його зникнення на час розгляду справи, дають суду підстави зробити з високим ступенем вірогідне припущення про його смерть внаслідок виконання ним обов`язків військової служби.

Щодо строків, визначених у ст. 46 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі 755/11021/22 зауважила, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376, зі змінами відповідно до наказу від 26.05.2026 № 987, с.Андріївка Бахмутської територіальної громади Донецької області було територією активних бойових дій з 24.02.2022 по 29.11.2022, у період з 30.11.2022 по 14.09.2023 було тимчасово окупованою територією, з 15.09.2023 територією активних бойових дій, які не припинені.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 зник безвісти 26.12.2022 при виконанні бойового розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 № 327 від 24.12.2022, на західних околицях с.Андріївка Бахмутської територіальної громади, яке на той час було тимчасово окуповане державою-агресором.

Оскільки за обставинами, встановленими у справі, територія, на якій зник безвісти військовослужбовець ОСОБА_3 , на момент цієї події перебувала в тимчасовій окупації згідно з Наказом № 376, а передував цьому період ведення активних бойових дій, у суду є достатні й обґрунтовані підстави вважати, що військовослужбовець загинув внаслідок воєнних дій. За таких обставин, відповідно до частини другої статті 46 ЦК України, обчислення строку для оголошення його померлим має здійснюватися з дня його вірогідної загибелі, а саме: з 26.12.2022 .

Такий висновок буде узгоджуватися із позицією Верховного Суду у справі № 626/897/25 висловленою у постанові 27 травня 2026 року та не суперечитеме висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження № 14-22цс26), та узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 24 грудня 2025 року у справі № 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області), від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Олександропілля Попаснянського району Луганської області), від 20 травня 2026 року у справі № 405/6164/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області).

Суд також звертає увагу, що не підлягають застосуванню у цій справі правові висновки Великої Палати Верховного Суду , викладені у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 в частині початку обрахунку строку, визначеного ч.2 ст. 46 ЦК України, з дня завершення активних бойових дій.

Оскільки очевидно, що Велика Палата Верховного Суду у наведеній справі не формулювала висновок для ситуації, коли територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була окупованою територією, а потім територією активних бойових дій .

У той же час, Верховний Суд зауважив, що правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.

Суд вважає неправильним у цьому конкретному випадку рахувати шестимісячний строк з дня закінчення бойових дій, які знову розпочалися на вказаній території 15.09.2023 ( після ймовірної загибелі ), оскільки очевидним є те , що за вказану територію йшли бої і її статус періодично змінювався, і є обгрунтовані припущення, що ОСОБА_3 загинув у боротьбі за вказану територію України.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові зауважила, що оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії РФ.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Таким чином, ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Отже, держава повинна захищати та сприяти реалізації законних прав, свобод та інтересів всіх своїх громадян. Виконання цього обов`язку не може бути вибірковим.

Судове рішення про оголошення фізичної особи померлою з моменту набрання ним законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі вказаного рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану реєструється смерть особи та видається свідоцтво про смерть.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія або інші виплати, передбачені законом, шлюб припиняється (ст. 104 СК України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Правом, яке держава має захищати та забезпечувати можливість для його реалізації, в даному випадку є право заявниці, як громадянки України, на оголошення її чоловіка померлим, що, у свою чергу, стане підставою для реалізації нею інших своїх прав та обов`язків, пов`язаних зі смертю чоловіка, зокрема, спадкування, отримання відповідної допомоги (виплати) тощо.

Оскільки в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем ЗСУ, пропав безвісти 26.12.2022 за обставин, що загрожували йому смертю, під час бойового зіткнення з противником, дані про те, що він знаходиться у полоні, відсутні, суд вважає наявними підстави для оголошення ОСОБА_3 померлим, що дасть можливість заявниці реалізувати свої права, пов`язані із смертю чоловіка.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 46, 47 ЦК України, статтями 81, 89, 258-259, 263, 293, 305-309, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Черкаська область, Шполянський район, м. Шпола, РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, який загинув під час несення військової служби для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України - померлим.

Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати дату ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати село Андріївка Бахмутського району Донецької області, Україна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербак О.В.

Присяжні: Ємець Л.І.

Обревко Т.В.