Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №702/871/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/871/26

Провадження № 3/702/213/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закриття справи

24.08.2026 м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Жежер Ю.М., розглянув справу, яка надійшла від Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 23.09.2011 Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській області, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 009947 від 21.07.2026, ОСОБА_1 21.07.2026 о 12 год 00 хвилин по АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: в будинку брудно, харчі відсутні, в будинку де проживають діти палять цигарки, чим порушила ст. 150 СК України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи при розгляді справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП не є обов`язковою, а тому суддя вважає, що є всі підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, вказаною нормою передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ст. 12).

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей та тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з аналізу змісту вищевказаної норми вбачається, що ухиленням від виконання батьківських обов`язків повинна вважатися не будь-яка дія, а саме невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Зміст наведеної норми дозволяє констатувати, що в силу її вимог особа може бути притягнута до відповідальності за наявності в сукупності таких умов, коли вона: 1) є батьком або матір`ю дитини чи іншою особою, яка їх замінює (далі - батьки); 2) ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей; 3) ухиляється від виконання вказаних обов`язків саме відносно малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Згідно з ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Частиною 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає дії суб`єкта щодо ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, до протоколу про адміністративне правопорушення надано такі докази:

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 21.07.2026, відповідно до яких вона є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з якими спільно проживає, на цей час будинок в стані ремонту, в подальшому обіцяє дотримуватись порядку в будинку;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого в графі «мати» зазначено « ОСОБА_1 » (а.с. 5);

- копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 11.04.2026 Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідно до якого ОСОБА_1 після державної реєстрації шлюбу прізвище залишила ОСОБА_6 (а.с. 6);

- фотознімки, на яких зображено: кімната з ліжками, які були не застелені, постільна білизна скручена; частина кімнати в якій розміщено трюмо з різними речами на туалетному столику,; частина кімнати з столом, на якому знаходяться речі різного призначення, в тому числі ремонтні речі (а.с. 8 - 10).

Суд вважає, що ці докази не є достатніми для підтвердження невиконання матір`ю її обов`язків по вихованню дітей, оскільки не доводять обставин викладених у протоколі, а навпаки підтверджують позицію особи, що притягається до адміністративної відповідальності про проведення в її будинку ремонту.

Інших доказів того, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання чи утримання свого сина ОСОБА_2 (свідоме незабезпечення останнього продуктами харчування), чи в неповному обсязі виконувала батьківські обов`язки, умисно та систематично проявляла бездіяльність у невиконанні батьківських обов`язків, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 184 КУпАП, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з неї стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 8, 9, ч. 1 ст. 184, ст. 245, 247, 251, 266, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Юлія ЖЕЖЕР