Суд: Корецький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 серпня 2026 р.
Справа: №563/2179/25
Суддя: Загородько Н. А.
Справа № 563/2179/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2026 року м. Корець
Корецький районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Загородько Н.А.
секретар судового засідання Павлишина Н.В.
за участю:
захисника-адвоката Дупака В.Г.
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 -
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 04.11.2025 року о 13:08:57 год. с.Користь, а/д М-06 Київ-Чоп 274 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MASERATI LEVANTE, днз НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідність). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник Дупак В.Г. в судовому засіданні пояснив, що протокол складений на ОСОБА_1 є незаконним, складений з істотним порушенням матеріальних і процесуальних норм. Працівники поліції огляду ОСОБА_1 на визначення наркотичного сп`яніння не робили, а лише формально назвали ознаки, хоч він сам просив зробити такий огляд. ОСОБА_1 після складання протоколу самостійно пройшов огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, який показав, що він не перебуває у стані наркотичного сп`яніння.
Крім того, захисник подав клопотання про закриття провадження по справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не вживає наркотичні засоби, ознак наркотичного сп`яніння в нього не було. Посилається на недотримання поліцейськими вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказав, що причиною небажання їхати на огляд на стан сп`яніння були небезпідставні побоювання, що працівники поліції проти волі доставлять ОСОБА_1 до ТЦК.
Суд, вислухавши пояснення захисника, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши відеозапис, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких
лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та
швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту Інструкція).
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2-4 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
При цьому, з наявних у матеріалах справи відеозаписах з нагрудної камери працівника поліції не вбачається наявність у ОСОБА_1 зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, визначених пунктом 4 розділу І Інструкції №1452/735, які є обов`язковою передумовою для направлення водія на відповідний огляд.
У судовому засіданні захисник пояснив, що ОСОБА_1 не мав умислу порушувати п. 2.5 ПДР України, а відмовився вийти з автомобіля та проїхати із поліцейськими до медичного закладу, оскільки розумів, що його завезуть до ТЦК.
Дані обставини узгоджуються із наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліці.
За таких обставин, водій ОСОБА_1 не міг реалізувати своє право пройти огляд в медичному закладі не через небажання або ухилення, а саме через дії працівників поліції, які умисно створили перешкоди та вчинили всі дії для доставки ОСОБА_1 до ТЦК, а тому суд не вбачає у діях ОСОБА_1 наявності умислу на вчинення правопорушення, адже він не відмовлявся від освідування з метою приховати стан наркотичного сп`яніння та уникнути відповідальності за це.
Працівники поліції проявили упереджене ставлення до особи ОСОБА_1 , адже фактично поліцейським ініційовано процедуру огляду водія на стан сп`яніння з метою поміщення його в патрульний автомобіль, у зв`язку із порушенням правил військового обліку. Такі дії поліцейських однозначно слід розцінювати як провокацію з метою доставлення особи до ТЦК, спонукавши її до відмови від освідування, яка й стала підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцію та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію» прямо вимагає від працівників поліції діяти об`єктивно та неупереджено (ст.ст.7, 23).
Європейський суд з прав людини вказує, що провокація має місце, коли:
- ініціатива виходить від правоохоронців, а не від особи («Тейксейра де Кастро проти Португалії»»);
- особу ставлять у ситуацію, де вона фактично змушена вчинити дії, які кваліфікуються як правопорушення («Раманаускас проти Литви»);
- правоохоронці не просто фіксують факт порушення, а створюють умови для його вчинення («Баннікова проти росії»).
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, які мають значення для справи, здобуті у спосіб, що відповідає закону.
Докази, отримані внаслідок провокації, не можуть бути допустимими, оскільки вони здобуті шляхом тиску та маніпуляції з боку органу влади.
У статті 62 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріали справи не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд прийшов до висновку, що провадження в даній справі підлягає до закриття на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення.
Суддя: Загородько Н.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua