Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №561/996/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/996/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року с-ще Зарічне

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , непрацюючого, за

ч. 1 ст. 204-1Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП №337919, 12 серпня 2026 року о 16:10 год на напрямку городна (рб) – Бутове (Україна) на пн. зх. ок. н.п. Бутове в районі п/зн 0638 до лінії державного кордону 1500 м. (прикордонна смуга), прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який рухався в бік державного кордону України та мав намір незаконно перетнути державний кордон України з метою збору дикоросів поза встановленими пунктами пропуску без проходження прикордонно-митного контролю, тобто вчинив спробу незаконно перетнути ДК з України в бік рб, чим порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про Державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 2024 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у цій справі не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться в провину саме спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктом пропуску через державний кордон України (ч. 1 ст. 204-1 КУпАП).

Проте жодних доказів виконання ОСОБА_1 об`єктивної сторони цього адміністративного правопорушення, тобто дій ОСОБА_1 спрямованих на спробу перетинання державного кордону, матеріали справи не містять.

Прикладений до протоколу рапорт інспектора прикордонної служби ОСОБА_2 , згідно якого 12 серпня 2026 року о 16:10 год ОСОБА_1 рухався в бік державного кордону та перебував у прикордонній смузі без відповідного дозволу не приймається судом як доказ провини ОСОБА_1 , оскільки у цьому рапорті відсутні жодні відомості про те, у який спосіб ОСОБА_1 спробував перетнути державний кордон. На переконання суду лише рух громадянина України, постійне місце проживання якого зареєстроване в прикордонному с. Бутове в сторону державного кордону на відстані 1500 метрів не є адміністративним правопорушенням.

Перебування ОСОБА_1 на території контрольованого прикордонного району, на відстані 1500 метрів до лінії державного кордону, жодним чином не доводить умислу цієї особи, спрямованого на спробу незаконного перетину державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 вказує, що міг перетнути державний кордон України та рб з метою збору дикоросів, а у заяву про розгляд справи без його присутності підтверджує, що міг перетнути державний кордон.

З дослідженого в ході судового розгляду відеозапису прикладеного до протоколу про адміністративне правопорушення видно, як ОСОБА_1 вказує, що прийшов нарвати горобини, та у відповідь на твердження прикордонника про можливість перетнути державний кордон, оскільки точної лінії кордону він не знає – погоджується.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП характеризується виною у формі прямого умислу.

Прямий умисел означає, що ОСОБА_1 усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

Доказів того, що ОСОБА_1 бажав спробувати перетнути державний кордон 12 серпня 2026 року о 16:10 год матеріали справи не містять.

В силу частини 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином усі припущення щодо ймовірного наміру ОСОБА_1 спробувати незаконно перетнути державний кордон не приймаються судом як доказ провини ОСОБА_1 у цій справі.

Протокол про адміністративне правопорушення ЧЦП № 337919 від 12 серпня 2026 року за ч. 1 ст. за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП не приймається судом як доказ вини ОСОБА_1 в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 2 ст. 36, ст. 247 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Суддя Р.В. Світличний