Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №554/14667/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 24.08.2026Справа № 554/14667/25

Провадження № 2-др/554/63/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувала вищезазначена цивільна справа.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 04.08.2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 473484,02 грн в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди, 30000 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, 5034,84 грн судового збору та 14200 грн витрат, пов`язаних із залученням судового експерта.

10.08.2026 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Остапенко А.І. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» направив до суду заяву про розподіл судових витрат між сторонами. Просив стягнути з відповідача на користь позивачки 32000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Заяву обґрунтував тим, що на стадії розгляду справи в суді першої інстанції позивачка понесла витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 32000 грн. До позовної заяви позивачка додала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (Додаток № 2 до позовної заяви), в якому зазначила, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які вона попередньо оцінює в суму 25000 грн, будуть подані нею до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Просила вважати зазначене заявою у розумінні ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Аналогічна заява була викладена в прохальній частині позовної заяви. Розмір витрат позивачки на професійну правничу допомогу в сумі 32000 грн підтверджується: Детальним описом робіт (наданих послуг) від 07.08.2026 року; Договором про надання правничої допомоги від 11.08.2025 року та Додатком № 1 до Договору; Актом приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2026 року; довідками адвоката від 11.08.2025 року та від 07.08.2026 року. Розмір гонорару адвоката не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару і враховує, зокрема, ціну позову, складність справи, значення справи для позивача, кількість підготовлених процесуальних документів та вчинення адвокатом інших дій, необхідних для підготовки позовної заяви, кількість судових засідань та загальну тривалість судового провадження. Окремо позивачка просила суд врахувати, що в позовній заяві та в листі від 14.08.2025 року, адресованому представником позивачки відповідачу та його представнику, містилася пропозиція позивачки до відповідача щодо примирення, а в позовній заяві - також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Тобто відповідач був завчасно проінформований про розмір судових витрат, які може понести позивачка, але будь-яких дій до примирення він вирішив не вживати. Відшкодовувати завдану шкоду в добровільному порядку або хоча б розпочати переговори щодо узгодження суми відшкодування - відмовився. В призначені судом судові засідання відповідач та його представник неодноразово не з`являлися без поважних причин (24.11.2025 року, 15.01.2026 року, 05.03.2026 року, 06.05.2026 року, 04.08.2026 року).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 12.08.2026 року заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Остапенка А.І. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено до судового розгляду з повідомленням сторін.

20.08.2026 року справу розглядом відкладено на 21.08.2026, 24.08.2026 року у зв`язку із зайнятістю судді в судових засіданнях з розгляду клопотань по кримінальним провадженням.

Учасники справи в судове засідання 24.08.2026 року не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду.

Представник позивачки адвокат Остапенко А.І. 20.08.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» направив до суду заяву, в якій просив провести судове засідання без участі позивачки та її представника, наполягав на задоволенні заяви та стягненні судових витрат.

Представник відповідача адвокат Момот Т.Г. 12.08.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» направив до суду заяву про зменшення судових витрат. В обґрунтування заяви зазначив, що сума витрат позивачки є завищеною, оскільки: позивачка не зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу; справа була нескладною та розглядалася судом в спрощеному провадженні; відповідач та його представник приймали участь в одному судовому засіданні, а представник ще в одному засіданні, у той час як на інші засідання подавалися заяви представника про розгляд справи без участі; збір доказів був не потрібний і частина зібраних представником позивачки доказів судом в рішенні не використовувалася. Просив стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6000 грн.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Зі змісту ч. ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивачки ОСОБА_1 протягом всього судового процесу представляв адвокат Остапенко А.І. на підставі Договору про надання правничої допомоги від 11.08.2025 року та ордеру на надання правничої допомоги.

До позовної заяви представник позивачки додав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (Додаток № 2 до позовної заяви), в якому зазначив, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які попередньо складатимуть 25000 грн, будуть подані до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Просив вважати зазначене заявою у розумінні ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Аналогічна заява була викладена в прохальній частині позовної заяви.

Отже, заяву про розподіл судових витрат між сторонами подано до суду в строк та із дотриманням вимог, установлених ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічний правовий висновок викладено і в пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32000 грн підтверджуються доданими до заяви документами: Детальним описом робіт (наданих послуг) від 07.08.2026 року; Договором про надання правничої допомоги від 11.08.2025 року та Додатком № 1 до нього; Актом приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2026 року; довідками адвоката Остапенка А.І. від 11.08.2025 року та від 07.08.2026 року.

Так, в Детальному описі робіт (наданих послуг) від 07.08.2026 року, а також в Акті приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2026 року, підписаних позивачкою та її представником, зазначено, що надані послуги включали в себе: (1) збір доказів у справі, а саме, організація транспортно-товарознавчого дослідження легкового автомобіля FORD ESCAPE, 2016 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_1 (пошук та переговори з судовим експертом щодо організації огляду транспортного засобу, підготовка та розсилка адресатам листа-повідомлення від 14.08.2025 року, виїзд 22.08.2025 року на огляд транспортного засобу судовим експертом (юридичний супровід огляду), супутні послуги); отримання витягу з бази даних МТСБУ (Додаток № 10 до позовної заяви); отримання витягів з Єдиного державного реєстру МВС (Додатки № № 11, 13 до позовної заяви); отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань (Додаток № 12 до позовної заяви); отримання інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Додаток № 14 до позовної заяви) -3000 грн; (2) складання та подання до суду позовної заяви від 06.10.2025 року, включаючи усну консультацію клієнта та підготовку додатків до позовної заяви - 15000 грн; (3) складання та подання до суду заяв від 06.05.2026 року та від 04.08.2026 року (з процесуальних питань) - 1000 грн/заява; (4) участь адвоката в підготовчому судовому засіданні Шевченківського районного суду м. Полтави 15.01.2026 року (Протокол судового засідання № 5737533 від 15.01.2026 року) та судових засіданнях 14.04.2026 року (Протокол судового засідання № 6244492 від 14.04.2026 року), 11.06.2026 року (Протокол судового засідання № 6142703 від 25.03.2026 року), 21.07.2026 року (Протокол судового засідання від 21.07.2026 року) - 3000 грн/засідання.

Послуги, які наведені в Детальному описі робіт (наданих послуг) від 07.08.2026 року та в Акті приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2026 року, а також їх вартість, відповідають умовам Договору про надання правничої допомоги від 11.08.2025 року, а їх оплата позивачкою підтверджується довідками адвоката Остапенка А.І. від 11.08.2025 року та від 07.08.2026 року.

Водночас, ураховуючи категорію та складність даної справи, розгляд якої здійснювався у порядку загального позовного провадження, обсяг досліджених доказів, який є не значним, обсяг наданих адвокатом послуг на час розгляду справи в суді першої інстанції, ціну позову та розмір позовних вимог, що був задоволений судом, значення справи для сторін, зміст позовної заяви, кількість судових засідань у справі та їх тривалість, а також беручі до уваги заперечення представника відповідача, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 15000,00 грн, що відповідатиме засадам розумності та співмірності та не буде занадто обтяжливим для відповідача.

При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що позивачка не зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу та щодо розгляду справи в спрощеному провадженні, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що збір доказів у справі був не потрібний.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідач позов не визнав і позивачка не була звільнена від процесуального обов`язку доказування. В матеріалах справи наявний висновок судового експерта, виготовлений на замовлення позивачки для подання до суду та врахований судом під час ухвалення рішення. Інші письмові докази, які додавалися до позовної заяви, мали відношення до справи, позивачка покликалася на них в своїй позовній заяві та є очевидним, що вони збиралися стороною позивача саме для подання до суду. Врахування або неврахування судом частини з цих доказів під час ухвалення рішення не є визначальним для оцінки обсягу наданої правничої допомоги адвокатом.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Натомість представником відповідача на виконання власного процесуального обов`язку не подано суду жодних доказів, які б вказували на необхідність зменшення витрат позивачки на оплату професійної правничої допомоги адвоката до 6000,00 грн.

Суд також бере до уваги той факт, що відповідач та його представник не з`являлися без поважних причин в судові засідання, які призначалися судом на 24.11.2025 року, 15.01.2026 року, 05.03.2026 року, 06.05.2026 року та 04.08.2026 року, що не сприяло виконанню завдань цивільного судочинства, призвело до збільшення загальної тривалості судового провадження та відповідно збільшило розмір витрат позивачки на професійну правничу допомогу адвоката. В позовній заяві та в листі від 14.08.2025 року, адресованому представником позивачки адвокатом Остапенком А.І. відповідачу ОСОБА_2 та його представнику адвокату Момоту Т.Г., містилася пропозиція позивачки до відповідача щодо примирення, а в позовній заяві - також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Таким чином, відповідач був завчасно проінформований про розмір судових витрат, які може понести позивачка, а також про порядок їх обчислення.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 246, 263-265, 270 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Остапенка Андрія Ігоровича про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя І.М. Михайлова