Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №539/3327/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №539/3327/26

Суддя: Просіна Я. В.

Справа № 539/3327/26

Провадження № 2/539/2386/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Просіної Я.В.,

за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, представник позивача Гусаренко Олена Миколаївна ,

установив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гусаренко О.М. звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 11 липня 2024 року ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів Лубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис № 165.

Як до моменту укладення шлюбу так і в подальшому сторони проживали разом однією сім`єю. Вели спільне господарство та виконували інші обов`язки подружжя щодо один одного. Від даного шлюбу спільних дітей не мають.

З часом шлюбні відносини стали погіршуватися. Весною 2025 року позивачка виїхала на проживання до Німеччини, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин.

Враховуючи, що сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейні відносини як подружжя - позивачка вважає, що їх подальше особисте життя нарізно із збереженням формального шлюбу не відповідає моральним засадам та суперечить інтересам кожного з них.

Між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна. Однак відповідач не висловлює бажання приймати участь в оформленні розірвання шлюбу що змусило позивачку звернутись із позовом до суду про його розірвання.

17 липня 2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гусаренко О.М. не з`явилися. Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, враховуючи заяви представника позивача та відповідача, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11 липня 2024 року, між позивачкою та відповідачем зареєстровано шлюб 11 липня 2024 року, місце державної реєстрації - Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №165 (а.с.9).

Як вбачається із позовної заяви, з часом шлюбні відносини стали погіршуватися. Весною 2025 року позивачка виїхала на проживання до Німеччини, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин. Сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейні відносини як подружжя. У зв`язку з чим позивачка вважає, що подальше особисте життя нарізно із збереженням формального шлюбу не відповідає моральним засадам та суперечить інтересам кожного з них.

Згідно ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка.

Відповідно до ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи особливий характер сімейних відносин, які склалися в даній сім`ї, та їх об`єктивну недоступність до оточуючих, суд вважає встановленим, що подальше спільне проживання подружжя, збереження їх шлюбу неможливе та суперечило б інтересам кожного з них, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 206, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного Кодексу України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 липня 2024 року Лубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №165.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: Гусаренко Олена Миколаївна , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса робочого місця: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Суддя Я.В.Просіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua