Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №524/147/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/147/26

Провадження №2-др/524/38/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» Пасюка Василя Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 серпня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлорембудсервіс» заборгованість по оплаті вартості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.04.2020 року по 30.11.2025 року включно у розмірі 16849,19 грн., інфляційні втрати в розмірі 3188,59 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 873,63 грн. та кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Повернуто ТОВ «Житлорембудсервіс» (код за ЄДРПОУ: 35868968, м. Кременчук, вул. Полковника Гегечкорі, буд. № 32) кошти у розмірі 605,60 грн. як надмірно виплаченісудового збору у розмірі 3028 грн. відповідно до платіжної інструкції № 5 від 22.12.2025р.

06 серпня 2026 року до суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» Пасюка В.В. через систему «Електронний суд», подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., понесені останнім на підставі договору про надання правничої допомоги № 99 від 29.12.2025 року.

У судове засідання сторони не викликалися, розгляд заяви призначено на 24.08.2026 року в межах робочого часу суду, тобто заява про стягнення витрат на правничу допомогу розглядалася у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи як і цивільна справа по суті.

З огляду на те, що заява розглядається без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктами 1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача суду надано: копію договору про надання правничої допомоги № 99 від 29.12.2025 року, копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 06.01.2026 року до договору про надання правничої допомоги № 99 від 29.12..2025 року на суму 5000,00 грн., копію платіжної інструкції № 5006 від 08.01.2026 року на суму 5000,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською. діяльністю, копію ордера серії ВІ №1360560 від 30.12.2025.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

При вирішенні питання стягнення витрат на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих відповідачу послуг з правничої допомоги, незначний об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), який участі у розгляді справи не приймав, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача та стягнення на користь відповідача з позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх необхідності, обґрунтованості та розумності їх розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст. 12, 13, 76- 81, 89, 133, 137, 141, 246, 263-265, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» Пасюка Василя Володимировича - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн..

Відмовити у задоволенні заяви в іншій частині вимог.

Позивач: ТОВ «Житлорембудсервіс», код за ЄДРПОУ: 35868968, м. Кременчук, вул. Полковника Гегечкорі, буд. № 32

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ..

Повний текст додаткового рішення суду виготовлено та підписано 24 серпня 2026 року.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цього рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: