Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №367/8226/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8226/26

Провадження №2-о/367/351/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

11 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

присяжних Прокоповича О.Ю.,

Клевцова О.І.,

при секретарі Зайцевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з представником Державної прикордонної служби України - ОСОБА_10, в приміщенні Ірпінського міського суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державна прикордонна служба України, Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Ірпінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Ірпінська державна нотаріальна контора про оголошення особи померлою,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про оголошення особи померлою. В заяві вказує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є його рідним братом. Їхніми батьками були ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він, його брат, батько та мати проживали сім`єю у квартирі, що належить ним на праві спільної часткової власності за адресою: АДРЕСА_1 . Він з братом та мати були зареєстровані за місцем свого проживання, а батько був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла матір ОСОБА_5 . Спадщину до її майна прийняв батько ОСОБА_3 , за заявою якого була заведена спадкова справа № 35/2021. Після повномасштабного вторгнення військ рф в Україну він у лютому 2022 року виїхав з Маріуполя, а його батько та брат залишились в окупованому місті. Згодом від знайомих стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території у місті Маріуполі, помер його батько ОСОБА_3 . Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01.09.2022 року був встановлений факт його смерті. Після смерті батьків він залишився єдиним близьким родичем ОСОБА_2 , так як інші рідні брати чи сестри відсутні, в зареєстрованому шлюбі брат не перебував. До квітня 2022 року він та ОСОБА_2 періодично спілкувались по телефону. Брат повідомив, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_3 . Останній раз він спілкувався зі ОСОБА_2 по телефону ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після цього втратив будь-який зв`язок з ним. Місце перебування ОСОБА_2 на протязі більше чотирьох років йому невідоме. Зі слів знайомих, яким вдалося виїхати з окупованої території, коли місто було повністю зруйноване, брата начебто бачили на території металургійного комбінату « ІНФОРМАЦІЯ_7 », де він перебував разом з цивільними та військовими до 20 травня 2022 року. Після захоплення міста Маріуполя і «Азовсталі» ІНФОРМАЦІЯ_5 російськими військами ОСОБА_2 ні живим, ні мертвим більше ніхто не бачив. Його подальша доля невідома. З метою розшуку та встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 він звернувся до правоохоронних органів. 10.01.2023 року Бучанським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області його заява була внесена до ЄРДР та відкрите кримінальне провадження номер 12023111050000108 за ч. 1 ст. 115 КК України. Розслідування даного кримінального провадження у даний час здійснюється слідчим відділенням відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області. Для надання відповіді про результати розслідування вказаного кримінального провадження та встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 був поданий адвокатський запит до зазначеного відділу поліції, однак у встановлений законодавством строк відповідь на адвокатський запит не надана. Для з`ясування обставин зникнення безвісти ОСОБА_2 були подані адвокатські запити до Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_8 , військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. Після отримання відповіді на запити стало відомо, що його брат, головний сержант ОСОБА_2 (НОМЕР_8), проходив службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, 10.03.2022 року знаходився у складі зведеного підрозділу 2 групи спільно з військовослужбовцями оз СпП «Азов», що був висланий для виконання бойових завдань в районі ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат». Також, 29.03.2022 року в ході уточнення даних по особовому складу, який перебуває в тимчасово розміщеному на території ПАТ МК «Азовсталь» медичному пункті, встановлено, що ОСОБА_2 з 27.03.2022 року перебуває на лікуванні з зв`язку з отриманням поранення під час бойових завдань. Діагноз: «осколкові поранення лівої руки передпліччя, правої ноги, шиї». Відповідно до розпорядження керівника штабу оборони МАРІУПОЛЬ висунулась група для виконання бойового завдання до визначеного місця на території ПАК МК «Азовсталь» з метою подальшого переміщення до іншого місця перебування. П. 42: «інспектор прикордонної служби 2 категорії (фахівець радіотехнічного поста) четвертої групи технічних засобів схорони державного кордону відділення технічних засобів державного кордону впс « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип В) головний сержант ОСОБА_2 . Відомості про перебування в полоні ОСОБА_2 Міжнародним Комітетом Червоного Хреста не підтверджені. Згідно витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_8 №221-АГ від 14 червня 2022 року на підставі службового розслідування у списках ІНФОРМАЦІЯ_8 головний сержант ОСОБА_2 (НОМЕР_8), інспектор прикордонної служби 2 категорії (фахівець радіотехнічного поста) четвертої групи технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип В) вважається зниклим безвісти. З метою встановлення відомостей про місцезнаходження ОСОБА_2 були подані також адвокатські запити до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Національного інформаційного бюро з питань військовополонених, примусово депортованих та зниклих осіб.Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими надав відповідь про те, що відомості про ОСОБА_2 містяться в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими. Однак повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації щодо перебування ОСОБА_2 в полоні не надходили. Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру», що виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року, повідомило, що відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про його перебування в полоні відсутні. Таким чином, розшукові заходи по встановленню місцеперебування ОСОБА_2 протягом більш ніж чотирьох років результатів не дали, з травня 2022 року і до цього часу місце знаходження брата невідоме. Обставини зникнення безвісти ОСОБА_2 - перебування в епіцентрі бойових дій на території ПАТ МК «Азовсталь», - дають об`єктивні підстави припускати його загибель ІНФОРМАЦІЯ_5 . З огляду на наведене вважає, що ОСОБА_2 має бути оголошений померлим. Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне йому для отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадщини до майна, яке залишилось після смерті його та ОСОБА_2 батьків: матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Просить суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця міста Маріуполь Донецької області, який проживав і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , - померлим (загиблим) під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце смерті -Україна, Донецька область, місто Маріуполь.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 адвокат Шевченко Н.В. заяву підтримала та просила задовольнити.

Представник Державної прикордонної служби України - ОСОБА_10 в судовому засіданні при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Від Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без участі.

Інші заінтересовані особи, не забезпечили явку своїх представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши заявника, його представника, представника заінтересованої особи Державної прикордонної служби України та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце народження: м. Маріуполь, Приморський р-н, Донецька обл., про що в книзі записів актів громадянського стану про народження ІНФОРМАЦІЯ_16 зроблено відповідний актовий запис за № 269, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що вбачається зі свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого 12.07.1994 року Приморським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Маріуполя.

Факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 підтверджено копіями свідоцтв про народження серія НОМЕР_4 та серія НОМЕР_3 , що містять записи батьків дітей, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 23 листопада 2020 року Центрального районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), за актовим записом № 2620 вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 від 06 вересня 2022 року Ірпінського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом №377 вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З даних копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_7 , виданого 31липня 2010 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженець м. Маріуполь Донецької області. Також міститься відмітка щодо місця реєстрації за адресою АДРЕСА_1 від 07.12.94 здійснена Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області.

Згідно даних копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 09.01.2023 року до ЧЧ Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_1 , про те, що 09.04.2022 року зник зв`язок з рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який знаходився на службі у військовій частині № НОМЕР_1 , останній раз перебував в м. Маріуполь, на даний час місце його перебування не відоме ( ЄО 277 від 09.01.2023); вказані відомості внесені до ЄРДР 10.01.2023 року за № 12023111050000108 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та розпочато досудове розслідування; досудове розслідування здійснює Бучанське районне управління поліції ГУ НП в Київській області.

Згідно відповіді командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 № 03.3/12388-26-Вих. від 03.06.2026 Адміністрації Державної прикордонної служби України на адвокатський запит вбачається, що неможливо надати копії наказів або витягів з них щодо зарахування у списки особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону та виключення з цих списків головного сержанта ОСОБА_2 , у зв`язку зі знищенням документів шляхом спалення, що пов`язано з початком збройної агресії російської федерації та проведення бойових дій в м. Маріуполь. Також повідомлено, що службове розслідування щодо перевірки і з`ясування обставин, факту відсутності військовослужбовця НОМЕР_2 прикордонного загону проводилось ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Згідно додатку до листа витягу з журналу бойових дій НОМЕР_2 прикордонного загону м. Маріуполь, вбачається, що

- 10.03.2022 року 09.20: зведений підрозділ в складі впс (тип С), « ІНФОРМАЦІЯ_9 », прикзас вогневої підтримки приккшр « ІНФОРМАЦІЯ_14 » передано в оперативне підпорядкування командира сектора « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від командира сектора «В», вислано 2 групи по 15 в/сл. спільно з в/сл. оз СпП « ОСОБА_7 » (позивний « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_9 ») для виконання бойових завдань. 1 група спільно з в/сл. оз СпП « ОСОБА_7 » (позивний « ОСОБА_8 ») в районі виконання бойових завдань СТАРИЙ КРИМ 15 в/сл; 2 група спільно з в/сл. оз СпП « ОСОБА_7 » (позивний « ОСОБА_9 ») в районі виконання бойових завдань аглофабрика (ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча») в секторі «С»: 9. Головний сержант ОСОБА_2 впс « ІНФОРМАЦІЯ_9 »;

- 29.03.2022 року 09.30- 11.35: в ході уточнення даних по особовому складу, який перебуває в тимчасово розміщеному на території ПАТ МК «Азовсталь» медичному пункті, отримано інформацію: 1. Інспектор прикордонної служби 2 категорії (фахівець радіотехнічного поста) четвертої групи технічних засобів охорони державного кордону відділення технічних засобів охорони державного кордону впс « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип В) головний сержант ОСОБА_2 , який з 27.03.2022 перебуває на лікуванні у зв`язку із отриманням поранення під час виконання бойових завдань. Діагноз: «Осколкові поранення лівої руки передпліччя, правої ноги, шиї»;

- відповідно до розпорядження керівника штабу оборони МАРІУПОЛЬ висунулась група для виконання бойового завдання до визначеного місця на території ПАТ МК «Азовсталь» (ВАТ «Маркохім») з метою подальшого переміщення до іншого місця перебування, в складі: 42. Інспектор прикордонної служби 2 категорії (фахівець радіотехнічного поста) четвертої групи технічних засобів охорони державного кордону відділення технічних засобів охорони державного кордону впс « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип В) головний сержант ОСОБА_2 .

Згідно копії витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_8 від 14 червня 2022 року № 221-АГ «Про результати службового розслідування» вбачається, що у списках ІНФОРМАЦІЯ_8 вважати безвісно відсутніми наступних військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону:… головного сержанта ОСОБА_2 (НОМЕР_8), інспектора прикордонної служби 2 категорії (фахівця радіотехнічного поста) четвертої групи технічних засобів охорони державного кордону відділення технічних засобів охорони державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип В).

Згідно повідомлення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 13.01.2026 № 222/КШ/992 на запит військової частини НОМЕР_1 № 03.3/21265-25-Вих від 29.11.25, вбачається, що в інформаційній системі містяться відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . До координаційного штабу не надходили відомості від Міжнародного Комітету Червоного Хреста про перебування зазначеного у полоні, стану здоров`я та місця утримання. Водночас в Координаційному штабі наявна інформація про ймовірне перебування ОСОБА_2 у полоні держави-агресора.

Із наданої відповіді ДП «Український національний центр розбудови миру» від 11.05.2026 № 08-06/24943 на адвокатський запит вбачається, що за наявної у їхньому розпорядженні інформацією відомостей про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. НІБ не наділене повноваженнями щодо самостійного встановлення місця перебування (розшуку) військовослужбовців чи цивільних осіб, які потрапили в полон (затримані, взяті у заручники, депортовані тощо), розшуку осіб, обліку поранених та загиблих. Окрім того, держава-агресор не надає інформацію про місце тримання та стан здоров`я громадян України, які перебувають в полоні держави-агресора. Станом на дату звернення, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до НІБ не надходила. Також повідомляють, що власником Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та володільцем інформації, що обробляється в ньому, є держава в особі Міністерства внутрішніх справ України. Для отримання запитуваної інформації рекомендують звернутися до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин).

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Здійснення правосуддя на засадах верховенства права забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів").

Порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, передбачений Главою 6 Розділу IV ЦПК України "Окреме провадження".

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила: "Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII "Про оборону України":

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній вище постанові наголосила на тому, що законодавець розмежовує категорії "воєнні дії", "збройний конфлікт" і "воєнний стан".

Вирішуючи питання щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що словосполучення "від дня закінчення воєнних дій", особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Згідно висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (на сьогоднішній день втратив чинність ) та Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 року № 376.

У цих наказах зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж ці Накази містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

На підставі вищенаведених письмових доказів та пояснень представника заявника судом з високим ступенем достовірності встановлено, що зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який мав поранення, відбулося в місті Маріуполь Донецької області під час виконання ним обов`язків військової служби, а саме: під час ведення військової частини НОМЕР_1 бойових завдань на території ПАТ МК «Азовсталь» (ВАТ «Маркохім») та подальшого переміщення до іншого місця перебування, згідно даних запису з журналу бойових дій НОМЕР_2 прикордонного загону м. Маріуполь Інв № 113 (гриф) від 23.12.2022.

При цьому, письмовими доказами підтверджується, що брат заявника не перебуває у списках осіб, які є полоненими в російській федерації або на тимчасово окупованій території України.

Перевіряючи, чи пройшов шестимісячний строк від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи (ч. 2 ст. 46 ЦК України), суд встановив, що відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, в Маріупольському районі за винятком с. Заїченко, с. Пікузи, тривали бойові дії з 24.02.2022 по 04.03.2022, а з 05.03.2022 вказаний район (включно із містом Маріуполь) вважається окупованим.

Суд враховує, що місто Маріуполь Донецької області офіційно вважається тимчасово окупованим з 05.03.2022 по теперішній час. Разом з тим, загибель чи зникнення брата заявника на тимчасово окупованій території не позбавляє суд можливості оголосити його померлим. Територія, де зник (загинув) ОСОБА_2 позначена органами влади України як така, де закінчені активні бойові дії. Крім того, загальновідомим є те, що кругова оборона міста Маріуполя тривала до 20 травня 2022 року і до того часу в місті тривали активні бойові дії, тому відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 померлим слід проводити від дня настання події, яка спричинила зникнення його безвісти, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_5, так як дана подія формально відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Заявник звернувся до суду із заявою 29.06.2026 року, тож на момент звернення заявника до суду з такою заявою сплинув як шестимісячний, так і дворічний строк, зазначений у ч. 2 ст. 46 ЦК України. Отже, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22, подана ОСОБА_1 заява про оголошення особи померлою підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено наявність правових підстав для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 померлим з дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Враховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявником обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме з метою реалізації права на здійснення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 органом реєстрації актів цивільного стану та на оформлення спадкових прав.

Відповідно до ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

За таких підстав суд вважає, що заява про оголошення померлим ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню. Зокрема, слід оголосити брата заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 померлим, а не «загиблим», як про це помилково вказано у заяві, оскільки юридичне значення має оголошення особи померлою, а не загиблою.

Крім того, слід відмовити у задоволенні вимог про оголошення особи померлою «під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини. Оголошуючи особу померлою, суд не має наводити супутніх фактів, внаслідок яких ця особа вважається померлою.

Керуючись ст. 15,16, 46, 47, 49 ЦК України, ст.10, 12, 13, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державна прикордонна служба України, Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Ірпінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Ірпінська державна нотаріальна контора про оголошення особи померлою - задовольнити частково.

Оголосити померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Маріуполь Донецької області, Україна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина України, уродженця міста Маріуполь Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза

Присяжні О.Ю. Прокопович

О.І. Клевцов