Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №358/1722/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1722/26 Провадження № 2-о/358/124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.,

секретар судового засідання Ведмеденко І.В.

за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявників - адвоката Стаценка О.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтерсах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , заінтересована особа ОСОБА_4 про видачу обмежувального припису,-

В С Т А Н О В И В:

18.08.2026 заявники звернулися до суду з вказаною заявою, в якій просили суд: видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_4 строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_4 перебувати в місці спільного проживання із заявниками за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_4 залишити місце спільного проживання за вказаною адресою; заборонити ОСОБА_4 наближатися на відстань бліжче ніж 200 м до місця проживання, навчання та роботи заявників та малолітньої дитини; заборонити ОСОБА_4 особисто і через третіх осіб розшукувати заявників, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.

Заява мотивована тим що ОСОБА_4 є колишнім чоловіком заявника ОСОБА_1 . Будинок за адресою АДРЕСА_1 був придбаний під час перебування у шлюбі. Після розлучення за спільною згодою в будинку постійно проживає ОСОБА_1 . На початку серпня 2026 заявник ОСОБА_2 , який є цивільною дружиною загиблого сина заявника ОСОБА_1 та заінтересованої особи ОСОБА_4 , разом із своїх сином - малолітнім ОСОБА_3 приїхали на поховання чоловіка та батька - військовослужбовця ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в Донецькій області. Заінтересована особа ОСОБА_4 мешкає в іншому населеному пункті. В ніч на 17 серпня 2026 ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння та вчинив відносно них домашнє насильство, а саме: висловлювався на території домогосподарства гучно нецензурною лайкою, погрожував заявникам у справі фізичною розправою та вбивством.В подальшому він взяв ніж та почав кидатися на заявників, чим створював безпосередню загрозу їхньому життю та здоров`ю. Від криків у будинку прокинувся малолітній ОСОБА_3 , якому була спричинена психологчна травма вказаними подіями. Співробітники поліції прибули на виклик, однак відмовилися приймати від заявників будь-які заяви, що мотивували комендантскою годиною. Вдень 17.08.2026 ОСОБА_4 знову повернувся до вказаного домогосподарства та продовжував зухвало провокувати скандал. На переконання заявників, зважаючи на пряму загрозу життю (напад з ножем), існує гостра необхідність у їх захисті та захисті дитини шляхом ізоляції кривдника. З цих підстав просили задовольнити вимоги заяви.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засідання заяву підтримала, просила її задовольнити з наведених підстав. Додатково пояснила, що в серпні 2026 вона поховала сина - ОСОБА_5 , який був військовослужбовцем та загинув ще ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одразу після похорон ОСОБА_4 почав на неї психологіно тиснути, казав, що вона погана жінка та вимагав передати йому документи про загибель сина для того, щоб у нього була можливість списатися зі служби. З цих підстав він кидався на неї з ножем та вимагав передати йому документи. Сам він мешкає в Полтавській області з іншою родиною. На похованні сина він не був присутній, не надавав моральної підтримки, та одразу після похорон почав вимагати документи. Коли вона повідомила ОСОБА_4 , що весь пакет документів, як їй було повідомлено, буде готовий приблизно через 2-4 місяці, з його боку почалися погрози та образи. Зазначила, що вказані обставини викликають у неї додаткові моральні страждання, посилюють її стрес на фоні поховання сина. Вона побоюється за своє життя оскільки колишній чоловік за місцем її проживання кидався на неї з ножем. Своїми діями ОСОБА_4 спричиняє їй додаткові моральні страждання.

Заявник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином.

Представник заявників - адвокат Стаценко О.Д. у судовому засідання заяву підтримав, просила її задовольнити з наведених підстав. Додатково пояснив, що заінтересована особа ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем, користується зброєю та від нього існує реальна небезпека для заявників оскільки документи щодо загибелі спільного сина ще не оформлені належним чином. Заяник ОСОБА_1 проживає у будинку одна. Заявник ОСОБА_2 іноді приїздить до неї з дитино. Крім того, заявник ОСОБА_1 перебуває у тяжкому психологічному стані через загибель сина, тому додаткове психологічне насильство над нею з боку колишнього чоловіка може призвести до непоправних наслідків для її здоров`я та психічного стану. Додав, що на теперішній час він візьме на себе забезпечення комунікації між заявниками та заінтересованою особою, як з приводу оформлення документів щодо загибелі їх сина так і для вирішення питання щодо спільного майна подружжя. Зазначив, що на його переконання таке посередництво у спілкуванні надасть можливість заявнику ОСОБА_1 виправити свій психологічний стан та налагодити побут.

Заінтересована особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, заяв/клопотань стосовно розгляду справи по суті до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення заявника, доводи представника заявників дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що заявник у справі ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із заінтересованою собою ОСОБА_4 з 04.03.1995. На підставі рішення Богуславського районного суду від 20.11.2019 у справі 358/1147/19 шлюб був розірваний. Рішення набрало законної сили 21.12.2019. - а.с.7.

Згідно копії договору купівлі-продажу від 03.08.2011 ОСОБА_4 купив житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . - а.с.8.

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 18.06.2021 батьками малолітнього ОСОБА_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . - а.с.6.

Згідно копії талону-повідомлення ЄО № 3480 від 18.08.2026, 17.08.2026 надійша заява ОСОБА_1 про те, що в ніч на 17.08.2026 та протягом дня 17.08.2026 ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`янніння прибув за адресою: АДРЕСА_1 , де вчинив сварку, в ході якої ображав заявниць нецензурними словами, кидався в бійку та погрожував фізичною розправою.

За таких обставин, заявники звернулися до суду із заявою про видачу обмежувального припису, як особам, які постраждали від домашнього насильства.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Згідно з п. п. 3, 6, 7, 8 частини першої ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Частиною другою статті 3 Закону України "Про запобіганню та протидію домашньому насильству", визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких - колишнє подружжя; дід (баба) та онук (онука). Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII).

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи(пункт 14 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII).

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII).

Постраждала особа має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства; звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству (пункти 1, 10 частини першої статті 21 № 2229-VIII).

До спеціальних заходів протидії домашньому насильству належить, зокрема, обмежувальний припис стосовно кривдника (пункт 2 частини першої статті 24 Закону № 2229-VIII).

Обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (пункт 7 частини першої статті 1Закону № 2229-VIII).

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб (частина друга статті 26 Закону № 2229-VIII).

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (частина третя статті 26 Закону № 2229-VIII).

Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (частина четверта статті 26 Закону № 2229-VIII).

Звертаючись до суду за захистом прав і інтересів, які порушенні від домашнього насильства, шляхом видачі обмежувального припису, має місце посилання заявників на те, що заінтересованою особою вчинялись щодо заявників та дитини заявника ОСОБА_2 фізичне та психологічне насильство.

Частинами другої, четвертої ст. 26 Закону визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Домашнє насильство виступає грубим порушенням прав людини і зазіхає, передусім на її основні права, що підтверджено як у міжнародних правових актах, так і у рішеннях міжнародних інституцій, однією з яких є Європейський суд з прав людини.

При розгляді справ, в яких є прояви домашнього насильства, судді мають звертатися до прецедентної практики міжнародних і регіональних судових інституцій - Європейського суду з прав людини, Комітету ООН з прав людини, Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок, Європейського суду справедливості тощо.

Відповідно до правил ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (995 004) та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини визнав, що насильство в сім`ї, якому держава вчасно не запобігла чи не зупинила, може призвести до порушення таких статей Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: 1) обов`язок дотримуватись прав людини (ст.1); 2) право на життя (ст.2); 3) заборона тортур або нелюдських чи таких, що принижують гідність, поводження чи покарання (ст.3); 4) право на повагу до особистого та сімейного життя (ст.8); 5) право на ефективні засоби правового захисту (ст.13); 6) заборона дискримінації (ст.14).

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Левчук проти України» (заява № 17496/19), в якій визнав порушення ст.8 Конвенції з прав людини (право на повагу до приватного і сімейного життя). Згідно до ст.8 Конвенції з прав людини, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. ЄСПЛ у даній справі вказав, що покладаючись на статтю 8 Європейської Конвенції з прав людини, суди не мають бути надмірно формалістичними у своїх рішеннях, які викликають у особи почуття безкарності та піддають заявника, ще більшому ризику психологічного переслідування та нападу.

Насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є питанням, що зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд зазначає, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливим є наявність ефективних механізмів їхньої реалізації. Відсутність ефективного захисту з боку держави призводить до настання фактів тяжкого насильства в сім`ї.

Виходячи із принципу пропорційності, оцінюючи ризики продовження протиправної поведінки ОСОБА_4 , його вплив на заявників та дитину, враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , обґрунтованих підстав вважати, що він не здатний повністю контролювати свої дії, неодноразово демонстрував агресивну поведінку, суд вважає, що такі втручання в його особисті права як заборона перебувати в місці спільного проживання із заявниками за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язання ОСОБА_4 залишити місце спільного проживання за вказаною адресою; заборона ОСОБА_4 наближатися на відстань бліжче ніж 200 м до місця проживання, навчання та роботи заявників та малолітньої дитини; заборона ОСОБА_4 особисто і через третіх осіб розшукувати заявників, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними є пропорційним, необхідним та відповідає меті його застосування, та водночас забезпечить дієвий та ефективний захист заявників від кривдника.

З огляду на встановлені судом обставини щодо наявності фізичного, психологічного насильства, яке чинить ОСОБА_4 щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , цивільної дружини загиблого сина - ОСОБА_2 , та онука - ОСОБА_3 , суд вважає, що заявники як жертви такого насильства потребують захисту у порядку передбаченому Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", тому суд приходить до висновку, що заява, яка подана ними у власних інтересах та в інтересах дитини про видачу обмежуючого припису, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 293, 294, 350-1 - 350-8, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Видати обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , поклавши на нього на строк 6 (шість) місяців наступні обов`язки:

-заборонити ОСОБА_4 перебувати в місці спільного проживання із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітнім ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати ОСОБА_4 залишити місце спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

-заборонити ОСОБА_4 наближатися на відстань бліжче ніж 200 м до місця проживання, навчання та роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_3 ;

-заборонити ОСОБА_4 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець