Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №522/2565/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2565/26-Е

Провадження № 2-а/522/203/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрієвської М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої від його імені представником - адвокатом Дубіна Олександром Анатолійовичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову №1310/3311 від 02.08.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гривень, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позовна заява обґрунтована тим, що постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 № 1310/3311 від 02.08.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень за те, що 29.03.2025 під час дії особливого періоду, мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_3 за електронним зверненням Е2072183 від 05.05.2025 працівниками поліції було доставлено військовозобов`язаного ОСОБА_1 . Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів. Своїми діями останній порушив вимоги ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" пункту 1 ч. 1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів". ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , своєчасно оновив дані - 01.08.2025, має відсрочку від мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (є особою з інвалідністю 2 групи), потребує постійного догляду. Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Павлик І.А.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На підставі розпорядження № 521/26 від 14.04.2026 «Щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу справи» між суддями в Приморському районному суді м. Одеси, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 522/2565/26-Е провадження № 2-а/522/203/26.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2026 пийнято до провадження адміністративну справу. Справу призначено до розгляду з викликом сторін та призначенням судового засідання на 03.06.2026. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для складення щодо ОСОБА_1 постанови серії №1310/3311 від 02.08.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

02.06.2026 до суду від відповідача надійшли витребувані ухвалою суду документи.

У судові засідання учасники справи не з`являлись, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи скорочені строки розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

25.06.2026 на підставі ч. 1 ст. 227 КАС України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 06.07.2026.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Частиною 1 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частино 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - у виді накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов`язки громадян України у сфері оборони визначаються Законом України «Про оборону України».

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено: особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ч. 2ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»(надалі по тексту - Закон № 3543-XII).

Суд встановив, що 29.07.2025 старший офіцер відділення обліку мобілізаційної робти ІНФОРМАЦІЯ_5 майор ОСОБА_4 склав протокол № 583 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 29.03.2025 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів. Своїми діями порушив вимоги ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" пункту 1 ч. 1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

02.08.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 склав постанову № 1310/3311 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якою накладено на позивача штраф у сумі 17000,00 гривень на ч. 3 ст. 210 КУпАП.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів. Своїми діями порушив вимоги ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" пункту 1 ч. 1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як вбачається з наданої позивачем копії витягу з реєстру територіальної громади його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване 15.05.1997.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру на момент відкриття провадження у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 з 15.05.1997.

Згідно наданої позивачем роздруківки з додатку «Резерв+» зазначені ним контактні дані, зокрема, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивач з 15.05.1997 зареєстрований за однією адресою, відомості про зареєстроване місце проживання вірно зазначив під час оновлення військово-облікових даних, відомості про зміну зареєстрованого місця проживання позивача у період з 1997 року до моменту складення оскаржуваної постанови у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, у відповідача не виникло обов`язку стати на військовий облік за новою адресою, оскільки адресу свого місця проживання у період з 1997 року до моменту складення оскаржуваної постанови він не змінював.

Отже, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, а оскаржувана постанова № 1310/3311 від 02.08.2025 підлягає скасуванню.

Суд також звертає увагу, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ № 796171, інвалідність встановлена безстроково.

Відповідно до ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т. ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, встановлені обставини справи, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову № 1310/3311 від 02.08.2025 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на позивача за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.08.2026, з урахуванням значної навантаженості та періоду перебування судді у щорічній відпустці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 7, 9, 14, 210-1, 235, 245, 247, 252, 268, 280, 283, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову №1310/3311 від 02.08.2025 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та накладення штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 , та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.08.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА