Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №504/2089/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/2089/26

Номер провадження 2/504/3335/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Якимів А.В.,

з участю секретаря судових засідань Ємельяненко М.В.,

представника позивача – адвоката Мойсеєєнка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Судовим наказом Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.09.2022 року, з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки, стягуються аліменти у розмірі від усіх видів заробітку. На підставі цього наказу відкрито виконавче провадження №70395509. Відповідач обов`язку, щодо сплати аліментів не виконує, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, яка станом на 16.04.2026 року становить 151245,5 грн. Розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів за період прострочення становить 909560,03 грн., проте стягнення такої обмежується 100 % розміру заборгованості, тобто - 151245,5 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було передано в провадження судді Якиміву А.В.

Ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 26.05.2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, не заперечував, щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі на відому зареєстровану адресу проживання відповідача, яка не вручена останньому з незалежних від суду причин. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що вимоги, щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів дотримані, а підстави для ухвалення заочного рішення існують у сукупності.

Фактичні обставини встановлені судом та докази на їх підтвердження.

Відповідно до судового наказу Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.09.2022 року, з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки, стягуються аліменти у розмірі від усіх видів заробітку.

Станом на березень 2026 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів, яка становить 151245,5 грн. Заборгованість обрахована з вересня 2022 року по квітень 2026, що підтверджується розрахунком виконавця Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області від 16.04.2026 року у виконавчому провадженні № 70395509. Доказів сплати аліментів за вказаний період відповідач суду не надав.

Відповідно до розрахунку заборгованості пені, за несвоєчасну сплату аліментів, що наданий представником позивача, така з вересня 2022 по квітень 2026 року становить 909560,03 грн.

Правові норми, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах та висновки суду.

Відповідно до першого абзацу ч.1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

З розрахунку заборгованості по аліментам що складений державним виконавцем за у ОСОБА_3 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 151245,5 грн.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №648/1102/19 зазначено, що "розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.

Розрахунок заборгованості, що наданий суду є чинним, доказів скасування такого до матеріалів справи не долучено. Спір, щодо розміру заборгованості із сплати аліментів сторонами не ініційовано.

За таких обставин, суд приймає вищезазначений розрахунок заборгованості як належний доказ наявності такої у відповідача, з усіма вихідними даними, що в ньому зазначені.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов`язання зі сплати аліментів на утримання дитини, на користь позивача, відповідачем не виконувалися, відповідач не довів підстав для звільнення його від сплати цих зобов`язань.

При обрахуванні розміру пені за заборгованістю зі сплати аліментів суд враховує викладену Верховним Судом у постанові від 19 січня 2022 року у справі №711/679/21 (провадження № 61-18434св21) правову позицію, щодо врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди, а також щодо формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості», що міститься у частині першій статті 196 СК України.

Так, Верховний Суд зазначив, що «при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць.

Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».

Обчислюючи розмір неустойки, суд виходить із розміру заборгованості, який визначений державним виконавцем у розрахунку та існував на час звернення до суду з цим позовом – 151245,5 грн.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 183/1433/17 (провадження № 61-24218св18) та від 18 листопада 2020 року у справі № 337/3135/17 (провадження № 61-36292св18).

Отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пеню в розмірі 151245,5 грн., що не перевищує сукупного розміру заборгованості відповідача зі сплати аліментів.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

Ураховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви даної категорії на підставі пункту 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, то суд за результатом розгляду даної справи вважає необхідним, на виконання вимог ст. 141 ЦПК України та ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1512,45 грн. за позовною вимогою майнового характеру про стягнення пені за прострочення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 82, 141, 265, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини у розмірі 151245,5 (сто п`ятдесят одну тисячу двісті сорок п`ять) гривень (п`ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1512,45 грн. (одна тисяча п`ятсот дванадцять) гривень (сорок п`ять) копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Суддя : Якимів А. В.