Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №317/584/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 317/584/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/584/26 Головуючий в 1 інст.Громова І.Б.

Провадження №33/807/630/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Морозова В.Ю., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Морозова В.Ю. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 26 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 коп.

Згідно з постановою суду, 18 січня 2026 року о 14-19 год. траса Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 476 км, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Форд Транзіт, д.н.з. НОМЕР_2 (належить – ОСОБА_2 ), з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №156 від 18.01.2026. Від керування відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР. Про повторність попереджений.

Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Морозов В.Ю. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що містяться порушення та процедура огляду не проводилась, хоча ОСОБА_1 був не обізнаний в процедурі проходження на стан алкогольного сп`яніння, поліцейські під час складання протоколу не роз`яснювали ОСОБА_1 права та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 працівниками поліції не було залучено свідків.

На думку апелянта, суд взяв на себе функції обвинувачення, хоча вини ОСОБА_1 не доведено, це викликає сумніви у його неупередженості, діям цього судді він не довіряє.

Матеріали справи не були завантажені до підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, попри наявність у захисника зареєстрованого електронного кабінету. Верховний Суд у своїх рішеннях наголошує, що електронне судочинство є інструментом забезпечення доступності правосуддя, а його невикористання без об`єктивних причин обмежує процесуальні можливості сторін. У сучасних умовах забезпечення електронного доступу до матеріалів справи є складовою належної організації судового процесу.

Ігнорування клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції також є порушенням права на правову допомогу.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відео доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; відомостей про те, чи притягувався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аналогічні порушення.

Зазначена обставина має значення для вирішення питання щодо належної правової кваліфікації вчиненого правопорушення, зокрема, наявності або відсутності повторності вчинення правопорушення.

В протоколі серії ААД №986514 відсутні дані (модель, серія і номер) засобу відеофіксації, і не відомо, чи сертифіковані в Україні засоби відеозапису були застосовані.

Поліцейські під час складання протоколу серії ААД № 986514 не роз`яснювали ОСОБА_1 його права та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння.

Суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення, викладені ОСОБА_1 безпосередньо під час складання протоколу.

На думку апелянта, дії працівників поліції свідчать про порушення конституційних прав ОСОБА_1 , гарантованих ст. 19 Конституції України, яка встановлює принцип верховенства права, рівність перед законом та заборону свавільного втручання у права та свободи особи. Працівники поліції ігнорували його законні пояснення і не забезпечили належного процесуального захисту, що є обов`язком державних органів при складанні адміністративних матеріалів.

В матеріалах справи відсутні належні підстави для законної зупинки транспортного засобу, що є необхідною умовою для застосування будь-яких адміністративних заходів, включно з медичним оглядом.

Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Морозова В.Ю., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №986514 від 18 січня 2026 року, з якого убачається, що 18 січня 2026 року о 14-19 годині траса Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 476 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Форд Транзіт, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №156 від 18 січня 2026 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 січня 2026 року;

- у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №156 від 18 січня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія НОМЕР_3 від 19 березня 2021 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Бережного В., згідно з яким, останній доповідає, що 18 січня 2026 року під час несення служби за адресою: Запорізька область, траса Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 476 км, під час здійснення фільтраційних заходів о 14-19 годині, було зупинено транспортний засіб Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування з водієм у останнього були виявлені явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився у медичному закладі. Висновок лікаря №156 від 18 січня 2026 року. Враховуючи всі обставини події, на ОСОБА_1 складено протокол за ст..130 КУпАП серії ААД №986514. ПВ не вилучалось. ТД не видавався. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР, про повторність попереджений. БК №474546, 475505,474550.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, достовірно знаючи, що стосовно нього складено протокол, який направлено до суду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином за допомогою надіслання судової повістки на адресу, зазначену у протоколі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Морозов В.Ю. навели доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Що стосується доводів, викладених в апеляційній скарзі, про те, що процедура огляду ОСОБА_1 не проводилась, хоча він був не обізнаний в процедурі проходження на стан алкогольного сп`яніння, поліцейські під час складання протоколу не роз`яснювали ОСОБА_1 права та порядок проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, є безпідставними, оскільки у ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаки саме наркотичного, а не алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку з виявленням в нього таких ознак сп`яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів.

У зв`язку з цим працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 погодився. Прибувши до медичного закладу, лікарем-наркологом проведений огляд ОСОБА_1 за допомогою газоналаізатора Драгер, показник 0‰, після чого був проведений поверхневий огляд ОСОБА_1 , потім лікарем надано ОСОБА_1 одноразовий стаканчик для здачі біологічного матеріалу (сечі) та зазначено про те, що необхідний повний стаканчик, проте ОСОБА_1 не надав потрібний об`єм, та на запитання лікаря щодо давності вживання наркотичних засобів, ОСОБА_1 зазначив, що вживав місяць тому. Далі, лікарем-наркологом наданий ОСОБА_1 додатковий час для здачі біологічного матеріалу. Далі, працівники поліції на запитання ОСОБА_1 роз`яснили останньому наслідки відмови від проходження такого огляду, на що ОСОБА_1 зазначив, що в нього замерзне вода в машині, він буде писати відмову. Потім, працівники поліції разом з ОСОБА_1 повернулись до медичного закладу, де ОСОБА_1 запитав у лікаря-нарколога, чи є в нього ознаки наркотичного сп`яніння, на що лікар зазначив, що в ОСОБА_1 розширені зіниці очей і деякі інші.

У зв`язку із викладеним, лікарем-наркологом було складено висновок, де зазначено що ОСОБА_1 відмовився від проходження повного медичного огляду.

Далі, відеозаписом зафіксовано повернення екіпажу з ОСОБА_1 на місце зупинки транспортного засобу, де ОСОБА_1 запитав у працівників поліції, чи можна йому завезти машину, щоб не замерзла вода, на що йому було зазначено, що він відсторонений від керування транспортним засобом. Потім працівники поліції запитали у ОСОБА_1 , чому він відмовився від проходження огляду, на що ОСОБА_1 зазначив, що в нього в машині може замерзнути вода. Після чого працівниками поліції ОСОБА_1 роз`яснені наслідки відмови від проходження такого огляду, роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та останньому працівником поліції було повідомлено, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога, тому має очікувати на складання адміністративних матеріалів.

Надалі, зафіксовано процедуру ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу, в якому ОСОБА_1 поставив свій підпис в певних графах, та по суті порушення пояснив, що не зміг здати сечу в зв`язку з тим, що недавно сходив до вбиральні.

Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції на останнього обґрунтовано було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події, згідно з яким поведінка ОСОБА_1 явно не відповідала обстановці.

Порушень з боку поліцейських не убачається. Останні, після виявлення у ОСОБА_1 певних ознак наркотичного сп`яніння, також повідомили про це. Викладене і стало підставою для висловлення поліцейськими пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, що повністю узгоджується з вимогами закону.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відповідно до пункту 3, 4 розділу І, пункту 12 розділу II вказаної Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та категорично відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Відповідаючи на доводи апелянта щодо відсутності свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 працівниками поліції не було залучено свідків, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Отже, участь свідків при складанні протоколу не є обов`язковою, окрім того, здійснювалась відеофіксація.

Відповідаючи на доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, про те, що матеріали справи не були завантажені до підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, попри наявність у захисника зареєстрованого електронного кабінету, а також на доводи про те, що суд проігнорував клопотання адвоката Морозова В.Ю. про проведення судових засідань в режимі відео конференції, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Як убачається з матеріалів справи, 29 січня 2026 року адвокат Морозов В.Ю. через систему «Електронний суд» надав на адресу суду першої інстанції заяву про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, в якій, окрім іншого, просив перевести всі документи справи в електронну форму, завантаживши до порталу «Електронний суд». Також, в заяві йшлося про проведення судових засідань в режимі відео конференції. До зазначеної заяви адвокат Морозов В.Ю. надав ордер та свідоцтво.

В цій заяві адвоката Морозова В.Ю. зазначено, що останній є представником Білоуса О.А.

Згідно з положеннями ч.1 ст.271 КУпАП, захисником у справі про адміністративне правопорушення може бути адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Частиною другою цієї статті визначено, що повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Проте, адвокатом Морозовим В.Ю. до заяви долучено лише копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Разом з цим, адвокатом Морозовим В.Ю. не додано до ордера ані самого договору про надання правової допомоги, ані витягу з нього, де б були зазначені його повноваження у цій справі як захисника тощо.

02 березня 2026 року через систему «Електронний суд» захисник-адвокат Морозов В.Ю. подав через суд першої інстанції апеляційну скаргу, до якої, окрім іншого, надано копію договору про надання юридичних послуг від 29 січня 2026 року.

Так, розпорядженням керівника апарату Запорізького районного суду Запорізької області №124-к-2026 від 03 березня 2026 року, до ОСК у справі про адміністративне правопорушення ЄУН 317/584/26 додано представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Морозова В.Ю.

Те, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутність сторони захисту, не завадило суду повно і всебічно з`ясувати всі обставини справи, та само по собі не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Окрім того, на стадії апеляційного розгляду сторона захисту мала можливість реалізувати всі свої процесуальні права.

Перевіряючи доводи апелянта про те, що відеозапис події знятий не на сертифікований портативний відео реєстратор, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаними відеозаписами, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказані відеозаписи не є єдиними доказами у справі, ці записи узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.

Те, що самі відеозаписи події складаються з окремих файлів, само по собі не вказує на недопустимість вказаних відеозаписів як доказу.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, про те, що у працівників поліції булі відсутні законні підстави для зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , не є слушними.

Відповідно до положень п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліцейський, згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію", має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

У пункті 5 "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з дотриманням вимог "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства не встановлено.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника –адвоката Морозова В.Ю. залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 26 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева