Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №311/4172/21 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 311/4172/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 311/4172/21 Головуючий в 1 інст. Сидоренко Ю.В.

Провадження №33/807/4/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.163-2 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останньої на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2021 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка працює головним бухгалтером ПАТ «Агропромислова компанія», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі – 85,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі – 454,00 грн.

Згідно з постановою суду, 27 вересня 2021 року о 14-00 год. старшим державним ревізором - інспектором Василівського сектору податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Золотаренко Л.М., при проведенні перевірки згідно податкової декларації платника земельного податку з юридичних осіб за 2021 рік №9027782447 від 17 лютого 2021 року по Малобілозерській ТГ та №9030009045 від 19 лютого 2021 року було виявлено, що головним бухгалтером ПАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_1 порушено п.287.3 ст.287 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме: не подано до установи банку платіжного доручення за сплату узгодженої суми з податку на землю з юридичних за червень 2021 року, термін сплати якого становив 30 липня 2021 року, та своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вона не підписувала протокол про адміністративне правопорушення №98 від 27 вересня 2021 року.

Також, в матеріалах справи відсутній доказ направлення їй запрошення до органу доходів для складання в її присутності та підписання нею особисто протоколу про адміністративне правопорушення.

Відсутні докази направлення їй протоколу про адміністративне правопорушення №98 від 27 вересня 2021 року.

Таким чином, вважає, що наявний в матеріалах справи протокол не містить підпису особи, що притягається до адміністративної відповідальності щодо ознайомлення із протоколом та роз`яснення процесуальних прав, а тому не може бути допустимим доказом.

Крім того, вказує, що при розгляді справи судом вона участі не брала, повістки не отримувала. Незважаючи на це, суд розглянув справу та виніс постанову без її участі.

Вважає, що судом допущено поверхнений та необ`єктивний розгляд справи, що призвело до порушення вимог КУпАП при прийнятті постанови.

Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки вона у розгляді справи участі не брала, згідно з матеріалами справи, копія постанови суду ОСОБА_1 не направлялась. Доводи останньої про те, що з оскаржуваною постановою вона ознайомилась 28 грудня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ніким не спростовані. 29 грудня 2021 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

У призначені судові засідання особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`являється та доказів поважності причин своєї неявки суду не надала.

Зазначена справа тривалий час перебуває в провадженні апеляційного суду.

Апеляційний розгляд неодноразово відкладався задля виклику ОСОБА_1 , остання про день, час і місце апеляційного розгляду повідомлялася шляхом розміщення відповідних оголошень на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного Суду, відображену у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18, згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18, також, зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення її права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте остання долею своєї справи не цікавиться.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.

Враховуючи те, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у судові засідання не з`являється і доказів поважності причин своїх неявок суду не надала, в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища останньої, згідно з матеріалами провадження, апелянт проживала на території України, яка на цей час є тимчасово окупованою, відсутні відомості про перетинання ОСОБА_1 після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України державного кордону України чи лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Зі змісту ст.283 КУпАП убачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з`ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не перевірив належним чином наявні в справі докази.

Так, відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується те, що вона, як головний бухгалтер ПАТ «Агропромислова компанія», порушила вимоги п.287.3 ст.287 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме: не подала до установи банку платіжне доручення за сплату узгодженої суми з податку на землю з юридичних за червень 2021 року, термін сплати якого становив 30 липня 2021 року, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Згідно зі ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, встановлених під час розгляду справи, який в тому числі включає час вчинення правопорушення.

Як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові суду, зазначено, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення вчинене 27 вересня 2021 року, що не узгоджується з доданими до протоколу матеріалами та фактично є датою складання самого протоколу.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що копія протоколу була вручена ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.

Підпис ОСОБА_1 у протоколі відсутній та зазначено, що остання не з`явилася.

Пояснення ОСОБА_1 та посадових осіб ПАТ «Агропромислова компанія», а також посадова інструкція особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в справі відсутні.

Коли виявлене правопорушення, з матеріалів справи встановити теж неможливо.

Також, з протоколу та доданих до нього матеріалів, та з оскаржуваної постанови неможливо встановити, на підставі яких доказів уповноваженою особою встановлено дата та час правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .

На думку суду апеляційної інстанції, протокол та інші докази, що містяться в матеріалах справи, не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому їй правопорушенні.

В свою чергу, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи не спростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості. При цьому, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Тягар доведення в діях особи складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган.

На думку апеляційного суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом».

Проте, суд першої інстанції повно і всебічно не з`ясував всіх обставин справи та не перевірив їх доказами, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні є передчасними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає безумовному скасуванню із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Василівського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2021 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2021 року, стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.163-2 КУпАП скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева