Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №332/4021/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 332/4021/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №332/4021/25 Головуючий в 1 інст.Погрібна О.М.

Провадження №33/807/495/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Комарової А.О. на постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 15 січня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою суду, 22 липня 2025 року о 03:51 годині, в м.Запоріжжя, вул.Діагональна, 1-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАРЗ 1х-01 державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат 0,65‰, тест 3508. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Комарова А.О. просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції прийнято до уваги неналежний доказ, а саме частину відеозапису з невідомого джерела з 0:00:00 по 0:01:14 запису файлу. Це джерело не зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом першої інстанції проігноровано факт відсутності ознак сп`яніння у ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції проігноровано факт непогодження ОСОБА_1 з результатами проведеного освідування на місці зупинки ТЗ, що мав прояв у відсутності відповідної погоджувальної відповіді на запитання поліцейських, проте поліцейські абсолютно ігнорують виявлене погодження з результатами газоаналізатора і складають протокол.

Апелянт звертає увагу на те, що відео засвідчує факт того, що ОСОБА_1 ставив свої підписи рівно там, де співробітники поліції указували це робити, поряд з цим не пояснювали, що кожен із підписів означає.

Поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що суб`єктивна оцінка співробітників поліції про наявні ознаки стану сп`яніння має знайти безумовне підтвердження в належних доказах, обов`язок щодо збирання, яких в силу ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на поліцейських.

Судом першої інстанції проігноровано наданий стороною захисту висновок від 22 липня 2025 року про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, де дослідження вчинено на сертифікованому технічному приладі. При цьому ще й визнано його недійсним без обґрунтування законних підстав на цю неможливу процесуальну дію, тому як відсутність співробітника поліції в момент дослідження, перебуває за межами процесуальної можливості визнання за КУпАП доказу недійсним.

Судом першої інстанції в порушення Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» поєднано в одне визначення два різні за значенням визначення «калібрування» та «повірка».

Судом першої інстанції акцентовано, що сертифікат відповідності газоаналізатора може надаватись на місці події/складання протоколу на вимогу особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, проте судом першої інстанції ігноровано власний обов`язок пересвідчитись у сукупно зібраних та послідовних підтверджуваних доказах на провину особи у вчинені інкримінованого.

Обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є встановлений стан сп`яніння та керування транспортним засобом саме в стані сп`яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

На думку апелянта, в цій справі відсутній елемент складу ч.1 ст.130 КУпАП, а саме підтверджений факт стану алкогольного сп`яніння.

Відеозапис з БК №471244 розпочинається з того, що ТЗ з державним номером НОМЕР_2 припарковано, а за кермом стоячого авто сидить чоловік, який надав документ на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту №1148 виявлення та тимчасового затримання особи, яка має ознаки алкогольного сп`яніння від 22 липня 2025 року (складено о 05-30 годині) водій ОСОБА_1 не має ознак сп`яніння (0,00‰, медичне освідчення проведено за допомогою алкотестеру, який має (!) сертифікат налаштування, сертифікат схвалення системи управління якістю, сертифікат перевірки типу та декларацією про відповідність.

На думку апелянта, заначене спростовує результати проведеного освідування на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням газоаналізатора, так як від моменту цієї дії до моменту повторного освідчення пройшло 1,5 години, а наче результат у 0,65 ‰ має вивітритися з організму значний час, оскільки середній показник виведення алкоголю становить 0,1-0,15 ‰ на годину. Отже, для виведення 0,65 ‰ може знадобитися близько 7 годин або більше, залежно від індивідуальних особливостей організму, статі, ваги, та інших факторів.

В матеріалах адміністративного провадження відсутні сертифікат відповідності та свідоцтва про повірку спеціального технічного засобу за допомогою якого визначався стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Із дослідженого відеозапису події не вбачається ніяких ознак перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 , його поведінка адекватна та відповідає обстановці. Більш того, відсутність зазначених ознак сп`яніння окремо засвідчено на відео з 54 хвилини по 01:08:00, де ОСОБА_1 логічно і послідовно власноруч під диктування поліцейського пише пояснення щодо обставин розшуку ТЗ.

Показники газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» не можуть вважатись допустимими доказами.

ОСОБА_1 неодноразово надавав пояснення, що не вживав алкоголю та не перебуває у стані сп`яніння й просить провести повторне освідчення.

Газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» має границі допустимої похибки, яка в залежності від температури навколишнього повітря може складати +- 0,05мг/л, в діапазоні від 0‰ до 0,84‰, згідно з керівництва з експлуатації до приладу, яка надана у додатках та наявна в мережі Інтернет, а відтак може показувати стан сп`яніння за його реальної відсутності.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Названі критерії особи, що здійснює державне обвинувачення - не витримані.

До матеріалів адміністративного провадження поліцейськими не долучено/не надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку спеціального технічного засобу, за допомогою якого визначався стан сп`яніння ОСОБА_1

19 травня 2026 року на адресу апеляційного суду через систему «Електронний суд» від адвоката Комарової А.О. надійшло повідомлення про припинення (розірвання) договору про надання правничих послуг адвоката та неможливості здійснювати повноваження захисника, оскільки ОСОБА_1 фактично зупинив будь-яку комунікацію з нею, на телефонні дзвінки та смс-повідомлення не відповідає.

В судове засідання, призначене на 17 липня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Комарова А.О. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання від сторони захисту не надходило.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду, у тому числі, шляхом здійснення відповідного оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному розгляді встановлено таке.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП (порушення вимог п.2.9а) ПДР України), засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Порушення ОСОБА_1 п.2.9а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №398939 від 22 липня 2025 року, згідно з яким, 22 липня 2025 року о 03:51 годині, в м.Запоріжжя, вул.Діагональна, 1-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАРЗ 1х-01, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат 0,65‰, тест 3508. Від керування відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень. Про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 26 липня 2024 року;

- у роздруківці тесту газоаналізатору Alcotest 6820, тест №3508, проведений 22 липня 2025 року о 03-58 годині, результат тесту 0,65‰;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, виражене тремтіння пальців рук, за допомогою Alcotest Drager 6820, результат огляду на стан сп`яніння: позитивна, результат – 0,65‰, номер 3508, з результатом ОСОБА_1 згоден. Під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, велась відео фіксація;

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Артемьєва В., згідно з яким, останній доповідає, що 22 липня 2025 року о 03:51 годині в м.Запоріжжя Заводський р-н, вул.Діагональна 1а, на підставі п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено т.з. ГАРЗ 1Х-01 д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_2 . Під час спілкування у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки ТЗ за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, прилад ARHK- 0077, результат позитивний 0,65‰, тест №3508 від 22 липня 2025 року, з результатом водій погодився. Відносно водія ОСОБА_1 складено протокол ЕПР1 398939 за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Заяв та скарг не надходило, фізична сила та спеціальні засоби не застосовувались, подія зафіксована на відеореєстратор Motorola solutions VB400 471244.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст..130 КУпАП (порушення вимог п.2.9а ПДР України), при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними і допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в призначене на 15 січня 2026 року судове засідання не з`явився. Враховуючи думку захисника Комарової А.О., яка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , суд, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не віднесені до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважав можливим провести розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Комарова А.О. підтримала клопотання про закриття провадження по справі №332/4021/25 відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення з підстав, викладених у клопотанні, та просила його задовольнити. Додатково в своїх поясненнях зазначила, що ОСОБА_1 розвозив хліб і на підприємстві проходив огляд на стан сп`яніння та був тверезим.

Після ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення захисник ОСОБА_1 - адвокат Комарова А.О. на адресу суду направила клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначила, що недоведений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Докази, що надані поліціантами у якості обґрунтування правомірності складання протоколу про адмінправопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не відповідають стандартам належності, достовірності, допустимості та законності. Зазначає, що наданий поліцейськими відеофайл засвідчує відсутність описаних в протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння: поведінка ОСОБА_1 повністю відповідає обстановці, він вільно, спокійно спілкується з правоохоронцями, у нього чітка та послідовно/логічно складена мова, рухи не мають відхилень у координації. Крім того, відповідно до Акту №1148 виявлення та тимчасового затримання особи, яка має ознаки алкогольного сп`яніння від 22 липня 2025 року (складено об 05 год 30 хв) водій ОСОБА_1 не має ознак сп`яніння (0,00 проміле), медичне освідчення проведено за допомогою алкотестеру, який має сертифікат налаштування, сертифікат схвалення системи управління якістю, сертифікат перевірки типу та декларацію про відповідність. В той же час, огляд на стан сп`яніння поліцейськими проводився із застосуванням газоаналізатору Alcotest Drager 6820 без свідків. Результат тесту 0,65 проміле. Разом з тим, на цьому ж чекові зазначена температура повітря: +26,0 за Цельсієм. Однак, відповідно до оприлюднених даних Sinoptik.ua 22 липня 2025 року у місті Запоріжжі температура повітря становила від 22,0 до 23,0 за Цельсієм. Вищезазначене, на думку адвоката, свідчить про невідповідність температурних параметрів самого газоаналізатора Drager Alkotest 6820 та ставить під сумнів всі його показники. Також посилається на те, що всупереч вимогам Інструкції до газоаналізатора Alcotest 6820 «Drager» на момент проходження огляду пройшло більше ніж 6 місяців з дня останнього калібрування вказаного приладу.

Також, зазначає, що відповідно до технічних характеристик, прилад Drager Alcotest 6820 має межі допустимої похибки, яка в залежності від температури навколишнього повітря може складати +/- 0.05 мг/л, в діапазоні від 0‰ до 0,84‰, згідно з керівництвом з експлуатації приладу. Дрейф чутливості типовий 0,4‰ показань на місяць. Тому, вважає, що в цьому випадку у сукупному взаємозв`язку названого вище, в тому числі простроченого калібрування приладу у понад 2,5 місяці, показання газоаналізатора Drager Alcotest 6820 не можуть бути визнані допустимими доказами.

Крім того, зазначає, що пунктом 2 Розділу II Інструкції №1452/735 унормовано, що огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. «Названі критерії особи, що здійснює державне обвинувачення – не витримані». Всупереч п.3 Розділу II Інструкції №1452/735 до матеріалів адміністративного провадження поліцейськими не долучено/не надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку спеціального технічного засобу за допомогою якого визначається стан сп`яніння особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Також, зазначає, що на відео чітко зафіксовано не погодження ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора Drager Alcotest 6820; ОСОБА_1 неодноразово дає свідчення, що він не вживав «в моменті» алкоголю та не перебуває у стані сп`яніння й просить провести повторне освідування, тому співробітниками поліції, відповідно до вимог п.7 Розділу II Інструкції №1452/735, повинно було провести огляд ОСОБА_3 у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП, тому огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Враховуючи викладене, просить провадження по справі №332/4021/25 відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Що стосується доводів захисника-адвоката Комарової А.О., викладених в апеляційній скарзі, про те, що судом першої інстанції прийнято до уваги неналежний доказ, а саме частину відеозапису з невідомого джерела з 0:00:00 по 0:01:14 запису файлу, апеляційний суд звертає увагу на таке.

З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на який послався суд в своїй постанові.

Те, що сам відеозапис події складається з окремих файлів, само по собі не вказує на недопустимість вказаного відеозапису як доказу.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Доводи сторони захисту про порушення порядку проведення огляду, оскільки відсутні докази про наявність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та його згоди з результатом огляду, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема з відеозапису убачається, що працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про що було повідомлено ОСОБА_1 та запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порушень з боку поліцейських не убачається. Останні повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, а після виявлення у нього певних ознак алкогольного сп`яніння, також, повідомили про це. Викладене і стало підставою для висловлення поліцейськими пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, що повністю узгоджується з вимогами закону.

Так, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Перед проходженням огляду працівниками поліції за власною ініціативою ОСОБА_1 були пред`явлені документи на газоаналізатор. Після чого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, в результаті огляду підтверджено стан сп`яніння у ОСОБА_1 - результат 0,65‰. На запитання працівників поліції, чи погоджується ОСОБА_1 з результатом такого огляду, останній відповів ствердно.

Окрім того, у акті огляду у графі «з результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис.

Також, підпис останнього міститься і у роздруківці з технічного приладу.

Отже, твердження сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутні відомості, які підтверджують, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, спростовуються вищевказаним відеозаписом та іншими доказами.

Далі, відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 було роз`яснено, що зазначене є порушенням вимог п.2.9 а) ПДР України, та буде складений відносно нього протокол за ст.130 КУпАП, роз`яснені положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, які ОСОБА_1 були зрозумілі, про що останнім було зазначено, та після складання працівниками поліції адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом роздруківки на газоаналізатор, акту огляду та протоколу, в яких ОСОБА_1 поставив свій підпис, що спростовує доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 ставив свої підписи рівно там, де співробітники поліції указували це робити, поряд з цим не пояснювали, що кожен із підписів означає.

Те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння та такого стану у нього не виявлено, відповідно до Акту №1148 виявлення та тимчасового затримання особи, яка має ознаки алкогольного сп`яніння, від 22 липня 2025 року (складено о 05-30 годині) водій ОСОБА_1 пройшов медичне освідування, за результатами якого встановлені показники 0,00‰, не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.

Так, відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Викладених вимог щодо порядку проходження огляду ОСОБА_1 не дотримано, оскільки огляд проводився не у присутності поліцейського.

В свою чергу, згідно з положеннями вищевказаної статті, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. На викладене обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції в оскаржуваній постанові.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку.

Неповноти та однобічності з`ясування обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також упередженості з боку суду першої інстанції не убачається.

На думку апеляційного суду, версія сторони захисту, викладена в апеляційній скарзі, ґрунтується на припущеннях та спростовується наявними в справі доказами.

Доводи апелянта про те, що показники газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» не можуть вважатись допустимими доказами та те, що судом першої інстанції в порушення Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» поєднано в одне визначення два різні за значенням визначення «калібрування» та «повірка», також не є слушними.

Так, відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський надає особі, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на її вимогу.

Відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції підтверджується, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не пред`являв жодної вимоги надати йому для ознайомлення сертифікат про повірку приладу Drager Alcotest. При цьому, як зазначено вище, працівниками поліції з власної ініціативи були надані відповідні документи.

Водночас в долучених матеріалах справи наявна роздруківка з технічного засобу "Drager Alcotest 6820", у якій міститься підпис ОСОБА_1 без зауважень, та в якій відображено дані про останнє калібрування приладу 07 листопада 2024 року. Будь-яких даних про недотримання порядку повірки чи калібрування технічного приладу матеріали справи не містять та захисником не надано.

Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається", становить 1 рік, що підтверджує відповідність застосованого технічного приладу встановленим вимогам стандартизації, метрології та сертифікації, і відповідно можливість його використання для проведення огляду з метою виявлення перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки.

До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Пунктом 1статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Згідно з Державним реєстром затверджених типів засобів вимірювальної техніки, газоаналізатори виробництва Drager Safety AG&Co.KGaA Revalstraвe 1, 23560 Lubeck, Germany, мають сертифікат відповідності, строк дії якого встановлено до 05 жовтня 2027 року.

Окрім того, згідно з Наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529 "Про державну реєстрацію медичних виробів" (далі - Наказ), Газоаналізатор Drager Alkotest відноситься до переліку зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до Державного реєстру медичної техніки та виробів технічного призначення.

Вказаний газоаналізатор має свідоцтво про державну реєстрацію №14455/2014, у якого необмежений строк дії. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.

Вважати, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився за допомогою недозволеного до використання технічного приладу, жодних підстав немає.

Як убачається з Реєстру осіб відповідальних за введення медичних виробів у обіг, на офіційному сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, ведення якого здійснюється на підставі Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про інформацію», міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alcotest», зокрема газоаналізаторами Drager Alcotest 6820. Так, у вищезазначеному Реєстрі міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alcotest», зокрема газоаналізатор Drager Alcotest 6820, код за каталогом: 83 22 660, сертифікат відповідності №UA.MD.548-23 від Від 2023-07-05 До 2028-07-04. Виданий ТОВ "УКРМЕДСЕРТ".

Отже, газоаналізатори Drager Alcotest 6820, які використовуються працівниками управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, внесені до Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг зі строком дії до 04 липня 2028 року.

Стосовно доводів сторони захисту про те, що газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» має границі допустимої похибки, яка в залежності від температури навколишнього повітря може складати +- 0,05мг/л, в діапазоні від 0‰ до 0,84‰, згідно з керівництва з експлуатації до приладу, яка надана у додатках та наявна в мережі Інтернет, а відтак може показувати стан сп`яніння за його реальної відсутності, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України, від 09 листопада 2015 року №1452/735, встановлено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктами 3, 4 Розділу ІІ вищезазначеної Інструкції передбачено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

У той же час з Інструкції до приладу "Drager Alcotest" убачається, що межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,4 проміле.

Натомість із чеку приладу "Drager Alсotest" від 22 липня 2025 року убачається, що результат огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 становить 0,65 ‰, який перевищує гранично допустиму норму 0,2 ‰.

Окрім того, похибка для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі може мати місце як у бік зменшення гранично допустимої норми, так й у бік її збільшення.

Окрім того, як вже вказано вище, ОСОБА_1 погодився з результатами огляду і пройти огляд в медичному закладі не забажав.

Доводи сторони захисту щодо того, що відсутні докази належної повірки та калібрування приладу Drager Alcotest 6820, суд вважає безпідставними, оскільки, відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський надає особі, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на її вимогу.

Відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції підтверджується, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не вимагав надати йому сертифікат про повірку приладу Drager Alcotest, за допомогою якого проведено його огляд. В свою чергу, зазначеною вище Інструкцією не передбачено обов`язкового долучення працівником поліції до протоколу сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки.

Зазначення апелянтом про те, що судом першої інстанції акцентовано, що сертифікат відповідності газоаналізатора може надаватись на місці події/складання протоколу на вимогу особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, проте судом першої інстанції ігноровано власний обов`язок пересвідчитись у сукупно зібраних та послідовних підтверджуваних доказах на провину особи у вчинені інкримінованого, є необґрунтованим з підстав, зазначених вище. Окрім того, клопотань від сторони захисту про витребування вказаної інформації, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не надходило.

В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Комаровою А.О., на думку суду апеляційної інстанції, не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.

Даних про те, що останній оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Неповноти та однобічності з`ясування обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також упередженості з боку суду першої інстанції не убачається.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.

При накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника – адвоката Комарової А.О. залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 15 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева