Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №333/3204/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/3204/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/3204/25 Головуючий в 1 інст. Кулик В.Б.

Провадження №33/807/241/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 15 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 03 квітня 2025 року, о 23:02 годині, водій ОСОБА_1 , в м.Запоріжжі, по вул.Юності, буд.26, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП України. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що матеріали справи не містять інформації щодо підстави зупинки транспортного засобу, ані акту огляду, ані направлення на огляд, що є порушенням порядку огляду водія на стан сп`яніння.

Закон встановлює чітку послідовність обставин, які підлягають встановленню в ході проведення огляду особи на стан сп`яніння, які знаходяться у причинному зв`язку між собою та є взаємозалежними.

Його ( ОСОБА_1 ) огляд мав проводитися в порядку, передбаченому ст.266-1 КУпАП, оскільки він є діючим військовослужбовцем.

Суттєвим порушенням з боку поліцейських також є те, що протокол про адміністративне правопорушення складено не за місцем вчинення адміністративного правопорушення, оскільки, як вбачається зі змісту відеозапису, о 23:35 годині поліцейські сідають до службового транспортного засобу та їдуть з місця події, відеозапис переривається.

Проте згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №289938 від 03 квітня 2025 року, останній складено за адресою: вул.Юності, 26, м.Запоріжжя саме о 23:39 годині, тобто вже після того, як поліцейські залишають місце події.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №289938 від 03 квітня 2025 року містить недостовірні відомості.

Так, зазначений протокол не містить відомостей стосовно місця роботи ОСОБА_1 , хоча він надавав працівнику поліції військовий квиток.

В протоколі зазначено про те, що ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, проте матеріали справи не містять розписки про передачу транспортного засобу тверезому водієві.

Крім того, жодного акту огляду та направлення на огляд до матеріалів справи не додано, що підтверджує, що поліцейським допущено порушення процедури огляд водія на стан сп`яніння.

В судове засідання, призначене на 07 серпня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Мельнікова А.А. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання від сторони захисту не надходило.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду за допомогою SMS – повідомлень за номером телефону, вказаному в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber» судові повістки є доставленими, також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №289938 від 03 квітня 2025 року, згідно з яким, 03 квітня 2025 року, о 23:02 годині, в м.Запоріжжі, по вул.Юності, буд.26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі у лікаря-нарколога. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію, про повторність попереджено, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП України;

- у картці обліку адміністративного правопорушення, згідно з якою водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі у лікаря-нарколога. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію, про повторність попереджено;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, за допомогою спеціальних технічних засобів огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою останнього від проходження такого огляду;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 08 травня 2019 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Іванова В., згідно з яким, останній доповідає, що 03 квітня 2025 року о 23-02 годині за адресою: м.Запоріжжя, вул.Юності, буд.26, було зупинено автомобіль «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час спілкування з водієм було встановлено у останнього ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився. На водія ОСОБА_1 за порушення п.2.5 ПДР України було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №289938. ПВ не вилучалось, ТД не видавався. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію, про повторність попереджений.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, до суду справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшла 11 квітня 2025 року.

25 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Ткачук А.Ю. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до моменту звільнення з військової служби ОСОБА_1

09 липня 2025 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Ткачуком А.Ю. подано клопотання про виклик до суду інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області капрала поліції Іванова В.С.

Також, 09 липня 2025 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Ткачуком А.Ю. подано до суду письмові пояснення ОСОБА_1 . В поясненнях зазначено, що 03 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 складено протокол серія ЕПР 1 № 289938 від 03 квітня 20205 року. Дійсно в цей день він керував транспортним засобом, проте був безпідставно зупинений поліцейськими, які незаконно склали протокол. Жодного разу не повідомив поліцейським, що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. На даний час перебуває на військовій службі і позбавлення його права керування транспортним засобом на один рік фактично позбавляє способу пересування по службових завданнях. Просить суд у разі доведення вини не накладати додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

В цей же день, представником ОСОБА_1 – адвокатом Ткачуком А. Ю. подано клопотання про призначення покарання без позбавлення права керування та клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. При цьому захисником зазначено, що поліцейські зупинили ОСОБА_1 не маючи на те законних підстав (порушення Правил дорожнього руху України не було), у зв`язку з чим всі подальші їхні вимоги, у тому числі й проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, незаконні. Також захисник звертає увагу судді, що відсутні чітка відмова від проходження огляду, порушено процедуру огляду водія. Так як ОСОБА_1 військовослужбовець, то пропозиція пройти огляд оголошена не уповноваженою особою. ОСОБА_1 не було відсторонено від керування. За таких обставин, на думку захисника, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Постановою судді від 16 липня 2025 року у задоволенні клопотання адвоката Ткачука А.Ю. про зупинення розгляду справи щодо ОСОБА_1 – відмовлено.

Листом викликано до суду для допиту інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області капрала поліції Іванова В.С.

12 жовтня 2025 року до суду від іншого представника ОСОБА_1 – адвоката Рикуна А.В. через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить провадження у справі закрити за відсутністю діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Підстави для закриття зазначив такі: безпідставна зупинка транспортного засобу; поліцейські зупинили автомобіль під час повітряної тривоги у м. Запоріжжі, роботи ППО, не дали змоги дістатись безпечного місця; порушено процедуру огляду на стан сп`яніння; спеціальний статус має ОСОБА_1 (військовослужбовець) – працівники поліції не мають права здійснювати огляд; протокол складено не за місцем вчинення правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його представник – адвокат Рикун А.В. просив провадження у справі закрити, підтримав усі пояснення викладені в письмовому вигляді та подані до суду.

Інспектор 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області капрал поліції Іванов В.С. у судове засідання не з`явився, причини його неявки суду не відомі.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що у працівників поліції булі відсутні законні підстави для зупинки автомобіля, є необґрунтованими.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліцейський, згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію", має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

У пункті 5 "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з дотриманням вимог "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", порушень з боку працівників поліції вимог чинного законодавства при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не убачається.

Що стосується доводів ОСОБА_1 , викладених в апеляційній скарзі, про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення його огляду, оскільки законом встановлено чітку послідовність обставин, які підлягають встановленню в ході проведення огляду особи на стан сп`яніння, які знаходяться у причинному зв`язку між собою та є взаємозалежними, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З наявного в справі відеозапису убачається, що наряд поліції, перебуваючи у службовому автомобілі, отримав повідомлення від чергової частини, що певний водій вчинив правопорушення, у зв`язку із чим, вказаний екіпаж почав встановлювати місцезнаходження вказаного водія. Далі, встановивши місцезнаходження певного транспортного засобу, працівник поліції повідомив по рації, що він його бачить та вони їдуть за ним. При цьому, працівники поліції подавали звукові сигнали про зупинку та вчинивши певний маневр, змусили водія зупинити транспортний засіб. Далі, працівник поліції підійшов до водія зазначеного транспортного засобу, попросив заглушити двигун автомобіля, представився та зазначив про те, що водій дуже швидко їздить, висунув вимогу водієві надати документи, які підтверджують особу водія та документи на транспортний засіб. Ці вимоги працівника поліції були проігноровані водієм - ОСОБА_2 . Далі, працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої. ОСОБА_1 відповіді не надав. На запитання працівника поліції, чи згоден ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 відповів відмовою, на що працівником поліції було констатовано, що ОСОБА_1 себе неадекватно веде. Потім, ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції надав згоду на поверхневий огляд салону та багажного відділення транспортного засобу, сів до транспортного засобу, взяв мобільний телефон та в подальшому не реагував на запитання працівників поліції жодним чином. Працівниками поліції був викликаний інший екіпаж. Працівники поліції констатували, що у ОСОБА_1 наявні певні ознаки алкогольного сп`яніння. В подальшому на неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, ОСОБА_1 відповіді не надавав, його поведінка свідчила про ухилення від такого огляду. При цьому, ОСОБА_1 були роз`яснені наслідки відмови від проходження такого огляду, роз`яснено, що йому заборонений подальший рух на транспортному засобі, роз`яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та останньому працівником поліції було повідомлено, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у лікаря-нарколога, тому має очікувати на складання адміністративних матеріалів.

Отже, зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції на водія ОСОБА_1 обґрунтовано було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порушень з боку поліцейських не убачається. Після виявлення у ОСОБА_1 певних ознак алкогольного сп`яніння, працівники поліції повідомили про це. Викладене і стало підставою для висловлення поліцейськими пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, що повністю узгоджується з вимогами закону.

Так, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, про те, що його огляд, як військовослужбовця, мав здійснюватись в порядку, передбаченому ст.266-1 КУпАП, є безпідставними. Ці доводи ґрунтуються на помилковому розумінні норм права.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З матеріалів справи, серед іншого і з відеозапису, убачається, що ОСОБА_1 керував не військовим автомобілем на час його зупинки працівниками поліції, а своїм власним транспортним засобом, та не виконував саме у час зупинки транспортного засобу завдання, пов`язаного з військовою службою, та жодного разу не казав про таке працівникам поліції.

Отже, підстав для застосування процедури, передбаченої ст.266-1 КУпАП не було.

Окрім того, відповідно до вимог ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах.

Тому, в цьому випадку адміністративні матеріали оформлені та протокол про адміністративне правопорушення обґрунтовано складені працівником поліції, що повністю відповідає вимогам ст.255 КУпАП.

Об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

Те, що час, відображений у протоколі, не збігається з часом, відображеним на відеозаписі події, на думку суду апеляційної інстанції, само по собі жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції та не вказує на безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, та може пояснюватися технічними причинами.

Зазначення в протоколі некоректного місця роботи ОСОБА_1 (про що зазначає апелянт) не свідчить про відсутність в його діях складу інкримінованого йому правопорушення та не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відсутність в матеріалах справи розписки іншої особи про передачу їй транспортного засобу також жодним чином не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, як убачається з відеозапису, керування транспортним засобом передано іншій особі, проти чого не заперечував і сам ОСОБА_1 та поїхав разом з цієї особою з місця зупинки транспортного засобу, не дочекавшись складання адміністративних матеріалів.

Доводи апелянта про те, що акту огляду та направлення на огляд до матеріалів справи не додано, є безпідставними та спростовується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, де містяться вказані документи.

Як зазначено вище, у направленні відображено, що від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився.

У акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відображені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Також, в акті зазначено, що за допомогою спеціальних технічних засобів огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою останнього від проходження такого огляду.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку.

Неповноти та однобічності з`ясування обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також упередженості з боку суду першої інстанції не убачається.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.

При накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 15 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева