Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №317/356/25 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №317/356/25

Суддя: Дадашева С. В.

Дата документу Справа № 317/356/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/356/25 Головуючий в 1 інст. Каряка Д.О.

Провадження №33/807/83/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.2 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою та доповненнях до неї захисника останнього – адвоката Турчак М.В. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 30 січня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КупАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 29 грудня 2024 року о 21 год. 07 хв. водій ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП, керував транспортним засобом «ВАЗ-2108», номерний знак НОМЕР_1 по автошляху Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 475км., в Запорізькому районі Запорізької області, в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку проводився 29 грудня 2024 року о 22:15 год. у медичному закладі у лікаря-нарколога. Згідно з висновком КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги та СЗХ» ЗОР № 11078 від 29 грудня 2024 року ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння (амфетамін), чим порушив вимоги п.2.9 «А» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджено.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник-адвокат Турчак М.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не зупинив провадження у справі через проходження ОСОБА_1 військової служби.

Посилається на відсутність безперервного відеозапису події, на те, що на відеозаписі не зафіксовано моменту спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, виявлення у нього ознак сп`яніння, момент направлення його на огляд на стан сп`яніння, невідомо чи викликалась ВСП.

Вказує на порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 здавав біологічне середовище в одну ємкість, відібраний матеріал не направлявся на лабораторне дослідження.

Наголошує на тому, що довідка у якій зазначено, що ОСОБА_1 раніше притягувався до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не може вважатись належним доказом у справі, оскільки в ній відсутні відомості щодо номеру провадження судової справи.

17 березня 2025 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли клопотання захисника-адвоката Чеботарьової Ю.В. про долучення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення заяви ОСОБА_1 про виклик працівника поліції для надання роз`яснень, про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

02 травня 2025 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли клопотання захисника-адвоката Чеботарьової Ю.В. про долучення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення довідку з військової частини про перебування ОСОБА_1 на військовій службі.

20 березня 2026 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли клопотання захисника-адвоката Чеботарьової Ю.В. про залучення прокурора до участі у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1

10 липня 2026 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли клопотання захисника-адвоката Чеботарьової Ю.В. про визнання огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння недійсним.

В обґрунтування клопотання посилається на вимоги п.8 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 1452/735, 09 листопада 2015 року, відповідно до якого огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Зазначає, що з відеозапису та висновку від 29 грудня 2024 року вбачається, що стан сп`яніння ОСОБА_1 був встановлений на підставі експрес-тесту, результати якого не мають законної сили. На лабораторне дослідження біологічний матеріал ОСОБА_1 не направлявся.

Щодо клопотання захисника-адвоката Чеботарьової Ю.В. про зупинення провадження у справі, апеляційний суд звертає увагу на таке.

За змістом положень ст.294 КУпАП, участь в апеляційному розгляді осіб – учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У листі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25, який адресований апеляційним та місцевим судам загальної юрисдикції, зазначено, що зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, можливе лише після внесення відповідних змін до КУпАП.

У зв`язку з наведеним, клопотання захисника-адвоката Чеботарьової Ю.В. про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього до звільнення його з військової служби задоволенню не підлягає, про що також обґрунтовано зазначено в оскаржуваній постанові суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 07 серпня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисники не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання від сторони захисту не надходило.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду за допомогою SMS – повідомлень за номером телефону, вказаному в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber» судові повістки є доставленими, також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

З поданих ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду клопотань убачається, що останній достеменно обізнаний про наявність його справи в провадженні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи.

Апеляційний розгляд неодноразово відкладався через неявку ОСОБА_1 та його захисників у призначені судові засідання.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.

У попередньому судовому засіданні захисник – адвокат Чеботарьова Ю.В. вказала на те, що ОСОБА_1 обізнаний про день час і місце апеляційного розгляду справи, вважала за можливе здійснювати цей розгляд у відсутність ОСОБА_1 , вказала про узгодженість вказаного питання та правової позиції з останнім.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисників, що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши у попередньому судовому засіданні захисника – адвоката Чеботарьової Ю.В., яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, за клопотанням останньої були витребувані додаткові докази, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280,283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №208274 від 29 грудня 2024 року, згідно з яким, 29 грудня 2024 року о 21-07 годині м.Запоріжжя, траса Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 475 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-2108», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №11078 від 29 грудня 2024 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.130 КУпАП;

- у картці обліку адміністративного правопорушення , згідно з якою, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ-2108», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №11078 від 29 грудня 2024 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують та швидкість реакції від 29 грудня 2024 року;

- у висновку №11078 від 29 грудня 2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння (амфетамін);

- у довідці про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 29 вересня 2020 року. В цій же довідці зазначено, що рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова №3/646/3020/2024 від 06 серпня 2024 року на ОСОБА_1 накладено штраф 17000,00 грн з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік за ч.1 ст.130 КУпАП;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Продана Р., згідно з яким, останній доповідає, що 29 грудня 2024 року під час несення служби за адресою м.Запоріжжя, траса Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 475 км було зупинено транспортний засіб «ВАЗ-2108», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем, у якого були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість шкіри обличчя.

Водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря – нарколога, на що водій погодився. Результат огляду, позитивний, висновок №11078. Також було встановлено, що водій позбавлений права керування ТЗ. На водія ОСОБА_1 складено протокол за ч.2 ст.130 КУпАП, серії 208274 та постанову за ч.4 ст.126 КУпАП серії ЕНА№3755063. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.

Подія зафіксована на БК 475298, 475316, 474345, 471874.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП (порушення вимог пю.2.9а) ПДР України), при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними, допустимими та достатніми.

Згідно з оскаржуваною постановою, у призначений судом день – 30 січня 2025 року ОСОБА_1 не з`явився за невідомою суду причиною. Про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення смс-повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону зазначеного правопорушником під час складення протоколу, яке ОСОБА_1 отримано, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с.13).

Суд зауважив, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Турчак М.В., яка в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, чим остання і скористалась.

Представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокатом Турчак М.В. 30 січня 2025 року надіслано на електронну адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, зокрема клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про розгляд даного клопотання без його участі. Як вбачається зі змісту поданого ОСОБА_1 клопотання, як на підставу зупинення провадження у справі зазначено про те, що він на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України і є чинним військовослужбовцем та бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисті населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підтвердження чого долучено фотокопію посвідчення та військового квитка. В силу того, що він перебуває на військовій службі, позбавлений можливості приймати участь в розгляді даної справи. Вважає, що справу про адміністративне правопорушення щодо нього неможливо розглянути за його відсутності, у зв`язку з чим просить зупинити провадження у справі відносно нього до моменту звільнення з військової служби.

За клопотанням адвоката Турчак М.В., поданими за допомогою «Електронний суд» , її було додано до «Електронного суду» для доступу до електронної справи № 317/356/25 щодо ОСОБА_1 , з метою забезпечення адвоката ознайомитись з матеріалами справи, в тому числі відеозаписом обставин події. У призначений судом день – 30 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Турчак М.В. не з`явилась за невідомою суду причиною. Про місце, день та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Будь-яких додаткових пояснень, клопотань про відкладення розгляду справи станом на день розгляду справи від адвоката не надходило.

Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Турчак М.В. про час та місце проведення судового засідання, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності останніх, що не суперечить ст.268 КУпАП.

Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Стосовно доводів апелянта щодо не безперервності відео зйомки, наявності ознак втручання, а саме: склеювання окремих відео файлів в один з метою створення хибної уяви та визнання відеозапису допустимим доказом в розумінні Інструкції затвердженої наказом №1026 від 18 грудня 2018 року,суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаними відеозаписами, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказані відеозаписи не є єдиними доказами у справі, ці записи узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.

Те, що самі відеозаписи складаються з окремих файлів, само по собі не вказує на недопустимість вказаних відеозаписів як доказу.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Доводи сторони захисту про те, що процедура проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння відбувалась з порушенням, оскільки ОСОБА_1 здавав біологічне середовище в одну ємкість, відібраний матеріал не направлявся на лабораторне дослідження, є безпідставними.

Так, підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння №1452/735 та після виявлення у водія ознак сп`яніння (яке на думку працівників поліції – було наркотичним) направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Згідно з направленням від 29 грудня 2024 року, працівниками поліції у результаті огляду ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість шкіри обличчя.

Огляд за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв`язку із виявленими ознаками наркотичного сп`яніння.

З матеріалів справи убачається, що огляд ОСОБА_1 в медичному закладі проводився у строк та порядку, передбачених ст.266 КУпАП, у присутності поліцейського.

Згідно з висновком №11078 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 липня 2025 року, наданим КНП «Обласним клінічним закладом психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у вказаній установі 29 грудня 2024 року о 22-15 годині. За наслідками огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (амфетамін).

Зазначений висновок щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

У вищевказаному висновку лікаря міститься підпис самого ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. Відомостей про те, що останній не погодився з результатами огляду та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.

Крім того, як вже зазначалось вище, захисником-адвокатом Чеботарьовою Ю.В. подано клопотання про визнання огляду на стан наркотичного сп`яніння недійсним.

З метою перевірки доводів, викладених в клопотанні, витребувано з КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР інформацію щодо встановлення факту наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 (згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 11078 від 29 грудня 2024 року), та надання належним чином засвідчених копій документів на підтвердження проходження лікарем ОСОБА_2 тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

06 серпня 2026 року КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР надано копії медичної документації стосовно проведеного медичного огляду ОСОБА_1 : акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ОСОБА_1 від 29 грудня 2024 року № 11078, з якого убачається, що лікарем-наркологом було проведено повне обстеження ОСОБА_1 та зазначено, що зовнішній вигляд обстежуваної особи: поведінка обстежуваної особи: збуджена; стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості – повністю; мовна здатність прискорена; вегетативно-судинні реакції – обличчя бліде, слизові сухі; дихання прискорене, зіниці: розширені: реакція на світло, млява; ністагм при погляді вбік: горизонтальний; рухова сфера: повільно; міміка:повільна; поза (Ромберга) без хитань; точні рухи (пальце-носова проба) нечіткі; тремтіння повік, пальців рук; запах алкоголю з рота відсутній; відомості про останнє вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: «нічого не вживав»; висновок та діагноз за результатами огляду: сп`яніння психостимуляторами. Також, в акті зазначено, що 29 грудня 2024 року о 22-15 годині у ОСОБА_1 було зроблено відбір сечі. Метод лабораторного тестування: Wondfo-10. Результат лабораторних тестів: ан.сечі №4265-позитивний, амфетамін. Заключний діагноз (за результатами огляду та тестів): наркотичне (амфетамін) сп`яніння, гостра інтоксикація.

В подальшому лаборантом було проведено токсикологічне дослідження сечі ОСОБА_1 , за результатами якого у відібраних у ОСОБА_1 зразках виявлено фенілалкіламіни (ФАА).

Водночас, відповідно до таблиці №2 списку №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 року №770, амфетамін має хімічну назву (±)-a-метилфенетиламін, а в свою чергу метамфетамін має хімічну назву (+)-(S)-N,a-диметилфенетиламін. Тобто, психотропні речовини амфетамін та метамфетамін належить до групи фенілалкіламінів.

Отже, з викладеного убачається, що результати, отримані за допомогою імунохроматографічного дослідження, та результати, отримані за допомогою токсикологічного дослідження, є ідентичними та у сукупності з клінічною картиною підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Крім того, КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР надано копію посвідчення № НОМЕР_4 про проходження циклу дипломатичного удосконалення на ім`я ОСОБА_2 .

Дослідивши усі докази у їх сукупності, враховуючи, що під час проведення огляду водія та спілкування з останнім проводився відеозапис, порушень працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 не допущено, клопотання сторони захисту про визнання результатів проведеного огляду ОСОБА_1 недійсними задоволенню не підлягає.

Посилання сторони захисту у клопотанні на вимоги п.8 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року, є також безпідставним, оскільки проведення підтверджуючого дослідження — газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи, передбачено положеннями даної Інструкції, починаючи з 04 липня 2025 року, а події, коли ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відбувалися 29 грудня 2024 року.

Більш того, як зазначено вище, з матеріалів справи убачається, що остаточний діагноз ОСОБА_1 лікарем виставлений на підставі не тільки лабораторних досліджень, а й за наслідками візуального огляду останнього.

Вирішуючи клопотання захисника-адвоката Чеботарьової Ю.В. про залучення прокурора до участі у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог ст.250 КУпАП, прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки на цей час законом не передбачена обов`язкова участь прокурора у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..130 КУпАП, апеляційний суд підстав для задоволення зазначеного клопотання сторони захисту не вбачає.

Щодо клопотання апелянта про виклик та допит у якості свідка поліцейського ОСОБА_3 апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.272 КУпАП, як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню. При цьому суд наголошує на тому, що жодних обов`язкових вимог про виклик та допит свідків чи інших осіб по справі у суді положення КУпАП не передбачають. Виклик свідків є правом, а не обов`язком суду та здійснюється лише на розсуд суду при необхідності встановлення додаткових обставин справи.

Крім того, варто зауважити, що патрульні поліцейські, які скали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, виклали свою позицію у відповідних документах, які долучені до матеріалів справи. Уся процедура оформлення матеріалів зафіксована на долучених до матеріалів про адміністративне правопорушення носіях інформації.

Підстав для виклику у судове засідання поліцейських, які оформлювали адміністративні матеріали в цій справі, не убачається.

Разом з цим, перевіряючи доводи сторони захисту про відсутність в матеріалах справи доказів повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Частиною 1 статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого із порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є вчинення особою діяння повторно протягом року. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки виключає відповідальність саме за частиною другою статті 130 КУпАП.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №208274 від 29 грудня 2024 року, складеному щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, при формулюванні суті правопорушення не відображено, що правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року.

В матеріалах справи відсутня копія відповідної постанови суду щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КупАП, на що обґрунтовано звертає увагу апелянт.

Відомості, зазначені у довідці, на яку послався суд, не підтверджені належним чином.

Відповідно, кваліфікуюча ознака повторності в цьому випадку не підтверджена доказами, які б можна було визнати достатніми.

За таких обставин, дії ОСОБА_1 мають бути кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідає фабулі, викладеній в протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, на підставі положень ч.8 ст.294 КУпАП, оскаржувана постанова суду підлягає зміні в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 та накладеного на нього стягнення за ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Турчак М.В. задовольнити частково.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 30 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП змінити в частині кваліфікації дій останнього та накладеного на нього адміністративного стягнення.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

У решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua