Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №336/3443/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 336/3443/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/3443/25 Головуючий в 1 інст. Боєв Є.С.

Провадження №33/807/185/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Сивової Я.В. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 серпня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн в дохід держави.

Згідно з постановою суду, 02 квітня 2025 року о 00 год. 57 хв. у м.Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.113, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження повного медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Тим самим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування транспортними засобами відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України.

В апеляційній скарзі адвокат Сивова Я.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 не погоджується з постановою суду першої інстанції.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 наявними в матеріалах справи доказами.

Посилається на те, що з аналізу доданого до протоколу відеозапису убачається безпідставність висновків суду, що відповідно до вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки протягом двох годин не здав зразки сечі.

Також, зазначає, що з відеозапису убачається, що дії лікаря не відповідали вимогам Інструкції.

Так, з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції убачається, що лікар закладу охорони здоров`я не тільки безпідставно та незаконно обмежив ОСОБА_1 у часі та можливості здати зразки сечі для дослідження, а і в порушення вимог Інструкції не застосував альтернативний спосіб проведення дослідження, отримавши у обстежуваної особи інших зразків біологічних середовищ, зокрема, кров, на чому неодноразово наполягав ОСОБА_1 .

З огляду на допущене лікарем грубе порушення вимог Інструкції при проведенні огляду водія в закладі охорони здоров`я, обмеження ОСОБА_1 у часі здачі зразків сечі, апелянт вважає, що лікар дійшов до безпідставного висновку про відмову ОСОБА_1 від повного медичного огляду.

Таким чином, на думку апелянта, протокол та інші докази, що містяться в матеріалах справи, не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.

На думку захисника, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом».

В судове засідання, призначене на 31 липня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Сивова Я.В. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином.

31 липня 2026 року захисник-адвокат Сивова Я.В. через систему «Електронний суд» о 10-22 годині подала на адресу апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи щодо ОСОБА_1 у зв`язку з її зайнятістю в іншому провадженні, розгляд якого призначений на 31 липня 2026 року 09-20 годину.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду за допомогою SMS – повідомлень за номером телефону, вказаному в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber» судові повістки є доставленими, захиснику – адвокату Сивовій Я.В. – до електронного кабінету, також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Сивової Я.В., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №288263 від 02 квітня 2025 року, з якого убачається, що 02 квітня 2025 року о 00-57 годині у м.Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.113, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження повного медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком лікаря №2226 від 02 квітня 2025 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджено, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 квітня 2025 року;

- у висновку №2226 від 02 квітня 2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким, ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду. Ан.сечі, після 2 годин очікування, не здав;

- у письмових поясненнях ОСОБА_1 , згідно з якими він підтвердив, зокрема ту обставину, що не здав біологічний матеріал у медичному закладі, оскільки не мав такого бажання;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 24 грудня 2013 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті заступника командира роти 2 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП майора поліції Назаренка В., згідно з яким, останній доповідає, що 02 квітня 2025 року о 00:57 годині під час несення служби в Шевченківському районі м.Запоріжжя, вул. Чарівна, 113 зупинено автомобіль Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , який керував транспортним засобам з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження повного медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законодавством порядку відмовився у лікаря-нарколога , що підтверджується висновком лікаря 2226 від 02 квітня 2025 року. Щодо ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП ЕПР1 288263. Від керування транспортними засобами відсторонено шляхом паркування ТЗ без порушень правил дорожнього руху, про повторність попереджено. Вилучено ПВ ВВТ 639693, видано ТД ТЗ 069815. Велася безперервна відеофіксація БК 474572, 474550.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судове засідання 13 серпня 2025 року ОСОБА_1 не з`явився, захисник вважала за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до відповідальності.

Адвокат просила закрити провадження по справі. В обґрунтування клопотання зокрема зазначала, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений без достатніх правових підстав. Водієві запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння лише через наявність у поліцейських базах даних відомостей щодо судового провадження відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а не через виявлені ознаки сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 не відмовився пройти огляд, але не зміг здати аналіз сечі, а лікар-нарколог не запропонував здати інші біологічні речовини.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника - адвоката Сивової Я.В., правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Перевіряючи доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, щодо відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння №1452/735 та після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Зокрема, у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, що підтверджується відомостями, зазначеними в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відеозаписом події.

Згідно з направленням від 02 квітня 2025 року, працівниками поліції в результаті огляду ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв`язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп`яніння. В результатах огляду зазначено, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 , що підтверджується висновком №2226 від 02 квітня 2025 року.

З відеозапису події убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння та останньому було повідомлено про те, які саме ознаки наркотичного сп`яніння в нього виявлено – розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. При цьому поліцейськими здійснювався візуальний огляд ОСОБА_1 . Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній погодився. Працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Далі, вказаним відеозаписом зафіксовано, що у медичному закладі ОСОБА_1 лікарем-наркологом був наданий одноразовий стаканчик, однак ОСОБА_1 зазначив, що не хоче до вбиральні, у зв`язку із чим лікарем був наданий додатковий час (2 години). Проте, після спливу зазначеного часу ОСОБА_1 знову вказав, що він до туалету не хоче. Лікар надав ОСОБА_1 додаткові 5 хвилин, після цього ОСОБА_1 надав аналогічну відповідь, як і раніше, на що лікар запропонував ОСОБА_1 спробувати ще раз здати біологічну речовину, але ОСОБА_1 відмовився це робити.

Після цього, лікар-нарколог провів візуальний огляд ОСОБА_1 , та склав висновок, де зазначено що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду. Від підпису зазначеного висновку ОСОБА_1 відмовився.

Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що узгоджується і з іншими доказами, наявними в матеріалах справи. При цьому ОСОБА_1 був наданий достатній час для того, щоб повністю пройти огляд.

Тому, твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що на відеозаписі працівниками поліції не зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, не є переконливими.

Якихось даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 з об`єктивних причин протягом наданого йому тривалого часу не зміг надати біологічну речовину – сечу, в матеріалах справи немає.

Враховуючи викладене, до версії сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, а здати біологічний матеріал йому завадило відсутність такого бажання, суд апеляційної інстанції ставиться критично.

Суд апеляційної інстанції вважає, що за наведених обставин, інспектором поліції у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, на підставі висновку лікаря та інших матеріалів обґрунтовано був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Разом з цим, згідно з положеннями п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Перевіряючи доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано здати інші біологічні зразки середовища для лабораторного дослідження, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, передбачено порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Відповідно до п.7 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння

Пунктом 12 вказаного Розділу Інструкції передбачено, що для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

В той же час, пунктом 13 визначено, що якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

При цьому, як убачається із матеріалів справи, в т.ч. відеозапису події, ОСОБА_1 перебував у свідомому стані та повний огляд останнього на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога не проведений у зв`язку з тим, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження такого огляду.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення - а саме у відмові, як водія, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання відомостей з цього протоколу недопустимими доказами, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. Суд надав змістовні та обґрунтовані відповіді на всі доводи сторони захисту, які є аналогічними тим, що викладені в апеляційній скарзі.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу адвоката Сивової Я.В. залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева