Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №335/3828/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 335/3828/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/3828/26 Головуючий в 1 інст.Крамаренко І.А.

Провадження №33/807/776/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.172-6 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Пересади Ю.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останньої на постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 23 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , головного спеціаліста відділу обробки даних демографічної та соціальної статистики управління обробки даних демографічної та соціальної статистики ГУ статистики у Запорізькій області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 коп.

Згідно з постановою суду, 10 квітня 2026 року на адресу суду надійшли протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією (№96, №97) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складені оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №96 від 08 квітня 2026 року, встановлено, що колишній головний спеціаліст відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району ОСОБА_1 , будучи згідно п.п.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом декларування та примітки до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП, у порушення вимог ч.2 ст.45, п.2-7 прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно подала без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) - подано 23 березня 2026 року.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 97 від 08 квітня 2026 року, встановлено, що колишній головний спеціаліст відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району ОСОБА_1 , будучи згідно п.п.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування та примітки до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП, у порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно подала без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (після звільнення) - подано 22 травня 2025 року.

У ході судового розгляду постановою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23 квітня 2026 року адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП було об`єднано в одну справу для спільного розгляду на підставі ст. 36 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що є незрозумілим, яким чином за другим епізодом правопорушення 04 лютого 2026 року НАЗК направило на адресу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України документи щодо факту несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 , в той час як нею тільки через майже два місяці – 23 березня 2026 року була подана декларація про майновий стан за період не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні» з 01 січня 2023 року – 30 червня 2023 року).

Декларація за 2023 рік (після звільнення) фактично була подана 22 травня 2025 року в той час, як повинна була бути подана не пізніше 31 березня 2024 року.

Починаючи з наступного дня після граничного строку на її подання почався відлік дворічного строку, в межах якого до особи може бути застосовано адміністративне стягнення, закінчення якого припадає на 01 квітня 2026 року.

Кінцевий строк подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за формою «щорічна» за 2023 рік (при звільненні) в цьому випадку повинен був становити 31 січня 2024 року, та починаючи з наступного дня, почав відлік дворічного строку в межах якого до особи може бути застосовано адміністративне стягнення закінчення якого припадає на 01 лютого 2026 року.

Навіть якщо припустити, що дворічний строк з дня вчинення правопорушення за епізодом подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за формою «щорічна» за 2023 рік (після звільнення) не сплив то строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення. В той же час діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що за обома епізодами вчиненого правопорушення, 04 лютого 2026 року НАЗК направило на адресу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, документи щодо фактів несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_1 , для прийняття відповідного рішення за результатами перевірки, які прийнято адресатом

Тобто, інформацією про правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , за епізодом подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за формою «щорічна» за 2023 рік (після звільнення), а саме 22 травня 2025 року спеціально уповноважені органи у сфері протидії корупції (згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про запобігання корупції») володіли вже 22 травня 2025 року, що в даному випадку є найбільш вірогідним днем виявлення інкримінованого правопорушення.

Отже, днем виявлення інкримінованого правопорушення повинно бути саме 22 травня 2025 року, а кінцевий строк для накладення адміністративного стягнення 22 листопада 2025 року.

Зволікання з проведенням ефективної адміністративної перевірки шляхом направлення на адресу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, документів щодо фактів несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_1 , для прийняття відповідного рішення за результатами перевірки, які прийнято адресатом та зі складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не може бути підставою для штучного подовження строків, визначених у ст.38 КУпАП.

Таким чином, на момент розгляду судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала постанову суду законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи убачається, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться: у протоколі №97 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 08 квітня 2026 року (т.1 а.с.1-7), у письмових проясненнях ОСОБА_1 (т.1 а.с.8-9); у результатах пошуку №19 – подання ОСОБА_1 23 березня 2026 року декларації (при звільненні), 22 травня 2025 року щорічної декларації (т.1 а.с.12); у листі НАЗК №47-05/6661-26 від 04 лютого 2026 року на адресу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (отриманий за вх.№11080-2026 від 09 лютого 2026 року) про встановлення факту несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо ОСОБА_1 (т.1 а.с.34-35); у повідомленні НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно з яким встановлено факт неподання щорічної декларації ОСОБА_1 за 2023 рік (т.1 а.с.36); послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 (т.1 а.с.38-40); у протоколі №96 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 08 квітня 2026 року (т.2 а.с.1-7).

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Фактичні обставини справи ніким не оспорюються, тому постанова суду в зазначеній частині апеляційним судом не переглядається з огляду на положення ст.294 КУпАП.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 наполягала на задоволенні поданої апеляційної скарги та просила закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

На думку апелянта, декларація за 2023 рік (після звільнення) фактично була подана 22 травня 2025 року, в той час, як повинна була бути подана не пізніше 31 березня 2024 року.

Починаючи з наступного дня після граничного строку на її подання, почався відлік дворічного строку, в межах якого до неї може бути застосовано адміністративне стягнення, закінчення якого припадає на 01 квітня 2026 року.

Кінцевий строк подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за формою «щорічна» за 2023 рік (при звільненні) повинен був становити 31 січня 2024 року, та починаючи з наступного дня, почався відлік дворічного строку в межах якого до особи може бути застосовано адміністративне стягнення, закінчення якого припадає на 01 лютого 2026 року.

Тобто, інформацією про правопорушення, яке їй інкримінується, за епізодом подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за формою «щорічна» за 2023 рік (після звільнення), а саме 22 травня 2025 року, спеціально уповноважені органи у сфері протидії корупції (згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про запобігання корупції») володіли вже 22 травня 2025 року, що в даному випадку є найбільш вірогідним днем виявлення інкримінованого правопорушення.

Отже, днем виявлення інкримінованого їй правопорушення повинно бути саме 22 травня 2025 року, а кінцевий строк для накладення адміністративного стягнення 22 листопада 2025 року.

Прокурор Пересада Ю.І. при апеляційному розгляді справи заперечувала проти доводів, викладених в апеляційній скарзі.

При цьому прокурор зазначила, що 22 травня 2025 року не є датою виявлення правопорушення, оскільки 22 травня 2025 року ОСОБА_1 несвоєчасно подала зазначену декларацію, а відповідальність за правопорушення, передбачене ст.172-6 КУпАП, настає за несвоєчасне подання декларації без поважних причин.

Переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Згідно з вимогами ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При цьому, особливістю правопорушень, пов`язаних з корупцією, є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення незалежно від того, чи є зазначене порушення триваючим.

У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №149/2498/17, днем виявлення адміністративного правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе його вчинення.

Виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією.

З огляду на вищевикладене, для цілей обрахунку строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, саме дата отримання відомостей щодо всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення уповноваженим органом має визначальне значення як дата виявлення правопорушення.

Викладене повністю узгоджується з положеннями ст.251 КУпАП, відповідно до яких, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , 20 травня 2025 року нею отримано листа НАЗК щодо нагадування подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (після звільнення).

Так, 22 травня 2025, перебуваючи за адресою мешкання АДРЕСА_1 , нею подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (після звільнення).

Також, в березні 2026 року їй також надійшов лист щодо нагадування подання декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»).

23 березня 2026 року, перебуваючи за адресою мешкання АДРЕСА_1 , нею подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»).

Свою провину у несвоєчасній подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік та за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»), визнає. Поважної причини несвоєчасного подання не має.

В свою чергу, частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, датами вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення є 22 травня 2025 року та 23 березня 20326 року, оскільки саме в цей день ОСОБА_1 несвоєчасно без поважних причин були подані щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік та за період, не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні») (т.1 а.с.12).

Що стосується дня виявлення уповноваженим органом вказаного правопорушення, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Як убачається з листа НАЗК №47-05/6661-26 від 04 лютого 2026 року на адресу ДСР НПУ (отриманий 09 лютого 2026 року за вх.№ 11080-2026), національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (т.1 а.с.34-35).

Як убачається з листа ДСР НПУ №6184/02-2026 від 11 лютого 2026 року на адресу УСР в Запорізькій області ДСР НПУ (отриманий 12 лютого 2026 року), надіслано для організації розгляду в межах компетенції та прийняття рішення відповідно до вимог законодавства України повідомлення НАЗК від 04 лютого 2026 року №47-05/6661-26 щодо можливого порушення, в тому числі ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства (т.1 а.с.33).

18 лютого 2026 року за №04713/03.3-20/02 Запорізька міська рада у листом «Про надання інформації» на адресу УСР в Запорізькій області ДСР НПУ (отриманий за №15377-2026 від 24 лютого 2026 року) на лист від 12 лютого 2026 року №18683-2026 «Про надсилання запиту щодо надання інформації та копій документів» направило належним чином завірені копії документів та запитувану інформацію стосовно колишнього головного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району ОСОБА_1 . Додатково повідомлено, що надати копію відомостей про отримання трудової книжки ОСОБА_1 не вбачається можливим, у зв`язку з відсутністю в наявних документах (т.1 а.с.19).

ОСОБА_1 була опитана 02 квітня 2026 року та повідомила, що поважної причини несвоєчасного подання вона не має.

Таким чином, датою виявлення адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 є 02 квітня 2026 року, оскільки саме в цей день органом, уповноваженим на складання протоколу, отримано відомості щодо всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення уповноваженим органом, в результаті чого було складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за ч.1 ст.172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

До цієї дати органом, уповноваженим на складання протоколу, здійснювались перевірочні дії, спрямовані на з`ясування об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення.

В свою чергу, оскільки вищевказані адміністративні правопорушення були вчинені ОСОБА_1 22 травня 2025 року та 23 березня 2026 року, а виявлено ці правопорушення – 02 квітня 2026 року, строки передбачені ст.38 КУпАП, на час розгляду цієї справи судом першої інстанції (23 квітня 2026 року) не закінчились, а доводи апелянта про протилежне є помилковими.

З урахуванням викладеного, підстав для закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, не убачається, відповідно не убачається підстав і для задоволення поданої апеляційної скарги.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 23 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева