Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №336/201/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 336/201/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/201/26 Головуючий в 1 інст.Вайнраух Л.А.

Провадження №33/807/1042/26 Доповідач в 2 інст.Сінєльнік Р.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Сінєльніка Р.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ,за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 гривень в дохід держави.

Згідно з постановою суду, 04.01.2026 о 20 год.37 хв. біля буд.41 по вул.Чавуннійм.Запоріжжя водій ОСОБА_1 керував автомобілем "OPEL ASTRA", д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння; огляд водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу "AlkotestDrager"6820, проба позитивна 1,36%, тест №3778, з результатом згоден, від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.

Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанціїта направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Також, звернувся із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом було допущено істотне порушення права ОСОБА_1 на захист, а саме: брати участь у розгляді справи; надавати пояснення;подавати докази;заявляти клопотання; користуватися правовою допомогою захисника.

У день судового засідання захисником було подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у службовому відрядженні.

Фактично суд відмовив у реалізації права особи на особисту участь у розгляді справи.

Суд безпідставно зробив висновок про зловживання процесуальними правами.

Суд не забезпечив принцип безпосередності дослідження доказів, оскільки саме у відсутність ОСОБА_1 дослідив усі докази та надав їм оцінку.

Суд неповно з`ясував обставини справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду, з урахування положень ст. 294 КУпАП, вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 червня 2026 року.

У призначене судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлявся належним чином, з будь-якими клопотаннями не звертався, його захисник – адвокат Литвиненко Т.М. просила розглянути апеляційну скаргу без участі апелянта та його представника.

Отже, враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, відсутність законних та об`єктивних підстав для відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч.6 ст. 294 КУпАП України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі, зокрема підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №558936 від 04.01.2026, складеним поліцейським Бойком О.О. за адресою виявленого порушення, із зазначенням особистих даних особи, який засвідчений підписом інспектора поліції та підписом ОСОБА_1 , при цьому вбачається, що жодних застережень останній при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не зазначав;

- роздруківкою приладу "Alkotest Drager" 6820 щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 , результат алкотестера 1,36 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в графі «З результатами згоден» ОСОБА_1 особисто поставив свій підпис;

- рапортом інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції О.Бойка від 04.01.2026, в якому викладені фактичні обставини зупинення транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , а також вчиненого правопорушення, що узгоджуються із даними протоколу про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи;

- довідкою старшого інспектора з ОД відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції майора поліції О.Тонковської, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторності за ст. 130 КУпАП немає, має посвідчення водія НОМЕР_2 від 21.09.2018;

- відеозаписом, долученим до справи, з бодікамери працівників патрульної поліції. Так, на відеозаписі зафіксовано фактичні обставини порушення, відображені в протоколі, зокрема, факт керування транспортним засобом. В автомобілі, окрім водія перебувала пасажирка. При цьому на відеозаписі чітко зафіксовано вислів ОСОБА_1 «тільки пив», надалі останній повідомив, що не керував транспортним засобом, а просто сидів на місці водія, що з огляду на зміствідеозапису, не відповідає дійсності. Також на відеозаписі чітко зафіксовано проведення огляду на місці зупинки, продуття алтотестера, його результат, погодження ОСОБА_1 з результатом алкотестера.

Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог КУпАП, оскільки не прийнято до уваги клопотання захисника про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у службовому відрядженні,суддя апеляційного суду виходить із наступного.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

З матеріалів провадження вбачається, що перед початком судового засідання від адвоката Литвиненко Т.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у службовому відрядженні.

Разом з цим, доказів на підтвердження вищевказаних обставин адвокат Литвиненко Т.М. суду не надала.

ОСОБА_1 , в свою чергу, про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції був повідомлений у встановленому законом порядку, однак в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду особистоне повідомив.

Слід зазначити, що судові засідання призначені на 23.02.2026, 02.06.2026,вже відкладалися суддею місцевого суду за клопотаннями сторони захисту у зв`язку з оголошенням повітряних тривог.

Сам по собі факт розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника не може прямо вказувати про порушення судом прав ОСОБА_1 , оскільки судом першої інстанції дотримані необхідні процесуальні заходи для повідомлення останнього про час та дату судового засідання, проте останній в судове засідання не з`явися, причини своєї неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, суддя місцевого суду розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника, та за відсутності беззаперечних чи вагомих обставин для відкладення розгляду справи.

Разом із цим, суддею апеляційного суду права, передбачені ст. 268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 шляхом поновлення строку на апеляційне оскарження та призначення апеляційної скарги останнього до апеляційного розгляду, його виклику до суду апеляційної інстанції, проте останній не скористався таким правом.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 червня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.В. Сінєльнік