Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №317/2999/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 317/2999/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/2999/26 Головуючий в 1 інст.Ачкасов О.М.

Провадження №33/807/1050/26 Доповідач в 2 інст.Сінєльнік Р.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Сінєльніка Р.В., за участю представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Білохорта О.П., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 08 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ЗСУ, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 665,60 гривень в дохід держави.

Згідно з постановою суду, 20.05.2026 о 05 год. 24 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом TOYOTA AVENSIS, номерний знак НОМЕР_3 , по трасі Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 475 км, Запорізького району, Запорізької області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального приладу газоаналізатору AlcotestDrager 6820, результат позитивний 0,27 проміле, тест 3231. Від керування транспортними засобами відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень, чим порушив п.п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при зупинці транспортного засобу ОСОБА_1 , останньому співробітник поліції не повідомив про причину його зупинки.

Також, на думку ОСОБА_1 , матеріалами справи встановлено, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали б право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

ОСОБА_1 не погодився з результатами тесту, але не став сперечатись зі співробітниками патрульної поліції, щодо результатів тесту, так як поспішав виконати поставлену йому військовим командуванням задачу. Діставшись міста Кам`янське, Дніпропетровської області, та виконавши поставлену йому задачу, звернувся до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп`яніння (висновок додається), так як не вживав спиртні напої.

У зв`язку з тим, що відстань від місця зупинки співробітником патрульної поліції до міста Кам`янське складає 130 кілометрів, це близько двох годин часу, та необхідність виконання поставленої командуванням військовослужбовцю ОСОБА_1 задачі, останній не міг фізично протягом двох годин дістатися медичного закладу, що не було враховано судом.

В протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, які саме ознаки при спілкуванні слугували підставою для проведення огляду на стан сп`яніння, та яким саме приладом проводилась відеофіксація процедури проходження огляду.

В судовому засіданні 08.07.2024 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що керував автомобілем у тверезому стані, надавши суду висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 888/1 від 26.05.2026 року на підставі даних що містяться в акті медичного огляду ОСОБА_1 №188 від 20.05.2026 року про відсутність сп`яніння, але суд не взяв ці доводи до уваги при розгляді справи.

Також судом при розгляді справи не взято до уваги те, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, а особа, яка притягується до адміністративної відповідальності є військовий і водій. Таким чином, позбавлення права на керування транспортними засобами військовослужбовця та гострою нехваткою водіїв в Збройних силах, може вплинути на зниження боєздатності військових підрозділів.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що до відповідальності за ст. 130 КУпАП він раніше не притягувався, з місця служби характеризується позитивно.

Заслухавши аргументи представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Білохорта О.П. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №670474 від 20.05.2026;

- довідкою щодо повторності вчиненого правопорушення та отримання посвідчення водія;

- результатом спеціального технічного приладу AlcotestDrager 6820, результат позитивний 0,27 проміле, тест 3231;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, архівом правопорушень;

- відеозаписом.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Доводи ОСОБА_1 з приводу неповідомлення працівниками поліції останньому причини його зупинки, є безпідставними, оскільки, згідно з відеозаписом ОСОБА_1 був зупинений на блок посту з метою перевірки документів, що посвідчують його особу.

Доводи ОСОБА_1 з приводу того, що він не погодився з результатами пройденого тесту за допомогою спеціального технічного приладу AlcotestDrager 6820, також спростовуються дослідженим відеозаписом, з якого убачається, що на запитання поліцейського чи згоден ОСОБА_1 з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, останній відповів, що згоден.

Той факт, що ОСОБА_1 звернувся у подальшому до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан сп`яніння, та за результатом проведення такого огляду не встановлено факту вживання ОСОБА_1 алкоголю, апеляційний суд не бере до уваги, враховуючи, щоостанній проходив медичний огляд самостійно у відсутності поліцейського (всупереч вимог закону), а також те, що наданий ним висновок, є недійсним,оскільки огляд був проведений поза межами 2-х годинного строку з моменту виявлення працівником поліції відповідних ознак, відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП.

Окрім того, з відеозапису події убачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та останньому було повідомлено про наявність ознак алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою алкотестера Drager 6820.

ОСОБА_1 погодився на проходження вищевказаного огляду, та в результаті його проведення було виявлено позитивний результат - 0,27%о проміле, з яким погодився останній.

Отже, жодних порушень при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд не убачає, оскільки працівниками поліції було дотримано вимоги закону під час проведення такого огляду.

З огляду на наведене, посилання ОСОБА_1 на відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення вказівок про виявлені у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, не є слушним.

Доводи ОСОБА_1 про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено,яким саме приладом проводилась відеофіксація процедури проходження огляду, є безпідставними, з огляду на таке.

З відеозапису вбачається, що його здійснено працівником поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, із застосуванням портативного відеореєстратора (бодікамери), що прямо передбачено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року.

Відсутність інформації про технічний засіб, за допомогою якого здійснюється відеофіксація, ніяким чином не спростовує встановлених судом обставин, оскільки долучений до протоколу відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки отриманий у встановленому законом порядку, не містить ознак фальсифікації.

Згідно з положеннями п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, наявними в справі доказами підтверджується те, що ОСОБА_1 у зазначений у протоколі день та час керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, а доводи останнього про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 08 липня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 ,за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова а пеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.В. Сінєльнік