Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №453/818/26 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/818/26

НП: 2/453/763/26

РІШЕННЯ

іменем України

20 серпня 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

сторони у справі:

позивачка – ОСОБА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 ;

зміст позовних вимог – про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами загального позовного провадження, за відсутності усіх її учасників, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін у справі.

Позивачка ОСОБА_1 30.04.2026 року засобами поштового зв`язку скерувала у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, що надійшла 01.05.2026 року та була зареєстрована в діловодстві за вх. № 3563, в якій просить ухвалити рішення про визнання за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті матері батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Волосянка Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області, право власності на об`єкт нерухомого майна – житловий будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) з терасою «а» загальною площею 64,6 кв. м., з котрої житлова площа – 37,2 кв. м. та нежитлова площа – 27,4 кв. м., з господарськими будівлями – літньою кухнею (позначена у технічній документації літерою Б), з підвалом «б1» та терасою «б2», майстерною (позначена у технічній документації літерою В), сараєм (позначений у технічній документації літерою Г), двома навісами (позначені у технічній документації літерами Д, Ж) та убиральнею (позначена у технічній документації літерою З), розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Питання щодо стягнення на свою користь з відповідача ОСОБА_2 судових витрат у справі, котрі полягають у справлянні судового збору у загальному розмірі 2 145 грн. 33 коп., позивачка ОСОБА_1 не порушує.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ус. Волосянка Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області у віці 79 років помер батько сторін у справі – ОСОБА_3 , який за життя розпорядився усіма своїми правами й обов`язками на випадок смерті, зокрема 28.10.2008 року у с. Волосянка Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт, котрий був посвідчений у встановленому порядку секретарем виконавчого комітету Волосянківської сільської ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_4 , номер у реєстрі 18, й цей заповіт до дня смерті спадкодавця ОСОБА_3 ним не змінювався та не скасовувався. За змістом вказаного заповіту, спадкодавець ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме право, заповів своїй дочці ОСОБА_1 .. Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилася спадщина за вказаним заповітом, у тому числі й на належне йому право на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами. Отож, позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємицею за вказаним заповітом усіх прав та обов`язків, котрі залишились після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , у тому числі й на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, при цьому вона прийняла спадщину та не відмовилася від неї, а інших спадкоємців, які б претендували на обов`язкову частку у майні незалежно від змісту вказаного заповіту, немає. Проте оформити відповідне право на спадщину за вказаним заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами позивачка ОСОБА_1 не може у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нього та реєстрації права власності за спадкодавцем ОСОБА_3 .. З огляду на вказане, отримавши 16.04.2026 року відмову Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачка ОСОБА_1 змушена була звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 у запропоновані судом строки та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до нього про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом не подав, свою позицію у цій справі, із обґрунтуванням її відповідними доказами, не навів.

Заяви/клопотання сторін та інших учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокатка Павкович О.В., сформувавши документ у системі «Електронний суд», 01.07.2026 року подала у Сколівський районний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 5435, у котрій просила здійснювати це судове провадження (проводити підготовче засідання та судовий розгляд справи по суті) за їх відсутності.

Інших заяв та/чи клопотань від сторін та інших учасників цієї справи до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 04.05.2026 року, з-поміж іншого, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у справі – зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 03.06.2026 року, 11:30 год.. За власною ініціативою витребувано від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належно засвідчену копію спадкової справи № 18/2026, заведеної 12.02.2026 року після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Волосянка Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області.

Від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 15.05.2026 року на відповідну ухвалу у частині витребування доказів, із супровідним листом, що був зареєстрований в діловодстві за вх. № 3953, до Сколівського районного суду Львівської області надійшла належно засвідчена копія спадкової справи № 18/2026, заведеної 12.02.2026 року після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Волосянка Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області, з якоїне вбачається та обставина, що розгляд цієї справи та ухвалене у ній рішення у майбутньому може вплинути на права та/чи законні інтереси будь-яких інших осіб, окрім тих, які приймають участь у цій справі.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 03.06.2026 року, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на підставі ч. 2 ст. 198, пункту 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, на 01.07.2026 року о 14:00 год. у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 01.07.2026 року підготовче засідання у цій справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Визначено місце, дату та час судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті – зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 20.08.2026 року о 14:00 год..

Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте ніхто з них не з`явився та/чи не забезпечив явку уповноважених представників.

Відтак, судом було задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 , подану через представницю – адвокатку Павкович О.В., про розгляд цієї справи за їх відсутності/за відсутності уповноважених представників, а також, виходячи з положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, та враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд цієї справи за відсутності її учасників на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання у цій справі технічними засобами.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись. Усі заяви та клопотання сторін цієї справи були вирішені судом у встановленому чинним ЦПК України порядку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Своєю чергою, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно з частинами 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

В силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивачки ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, та причетність до порушення таких її прав відповідача ОСОБА_2 , встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом під час розгляду даної справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що стверджується її паспортом громадянки України (копія міститься у справі, а. с. 4), а її зареєстрованим місцем проживання на території України з 09.09.1983 року є АДРЕСА_1 . Зазначене задеклароване місце реєстрації позивачки ОСОБА_1 стверджується також Витягом з реєстру територіальної громади № 2026/001896122, сформованим 05.02.2026 року адміністратором ЦНАП Славської селищної ради Стрийського району Львівської області (копія міститься у справі, а. с. 6).

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років у с. Волосянка Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області помер батько сторін у справі – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , й ця обставина стверджується свідоцтвом про смерть на бланку серії НОМЕР_1 , виданим Волосянківською сільською радою Сколівського району Львівської області 06.07.2015 року у відповідності до актового запису про смерть № 12 (копія міститься у справі, а. с. 12). Вказаний день смерті спадкодавця ОСОБА_3 є часом відкриття спадщини після його смерті.

За життя спадкодавець ОСОБА_3 розпорядився усіма своїми правами й обов`язками на випадок смерті, зокрема 28.10.2008 року у с. Волосянка Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт, котрий був посвідчений у встановленому порядку секретарем виконавчого комітету Волосянківської сільської ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_4 , номер у реєстрі 18, й цей заповіт до дня смерті спадкодавця ОСОБА_3 ним не змінювався та не скасовувався (копія міститься у справі, а. с. 13). За змістом вказаного заповіту, спадкодавець ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме право, заповів своїй дочці ОСОБА_1 ..

Судом встановлено й те, що позивачка ОСОБА_1 , яка бажає оформити спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , прийняла спадщину, так як вона на день смерті останнього фактично проживала з ним та мала задеклароване місце проживання в одному житлі – по АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою старости сіл волосянка, Ялинкувате, Хащованя Славської селищної ради Стрийського району Львівської області від 17.04.2026 року за вих. № 26/01.04-1/258 (міститься у справі, а. с. 14). Окрім того, позивачка ОСОБА_1 12.02.2026 року звернулася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом(копія мітиться у справі, а. с. 33).

Як вбачається з витребуваної від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України спадкової справи № 18/2026, заведеної 12.02.2026 року після смерті спадкодавця ОСОБА_3 (копія міститься у справі, а. с. 32-49), інших спадкоємців, які б претендували на обов`язкову частку у майні незалежно від змісту вказаного заповіту, прийняли спадщину та/чи звернулися із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , немає.

Відтак, саме позивачка ОСОБА_1 за вказаним заповітом вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини після його смерті і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи відповідні права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на об`єкт нерухомого майна, котрий розташований по АДРЕСА_1 , та котрий є предметом спору у межах пред`явлених позовних вимог, судом встановлено, що такий в цілому складається з житлового будинку садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1), з терасою «а» загальною площею 64,6 кв. м., з котрої житлова площа – 37,2 кв. м. та нежитлова площа – 27,4 кв. м., та господарських будівель – літньої кухні (позначена у технічній документації літерою Б), з підвалом «б1» та терасою «б2», майстерні (позначена у технічній документації літерою В), сараю (позначений у технічній документації літерою Г), двох навісів (позначені у технічній документації літерами Д, Ж) та убиральні (позначена у технічній документації літерою З), він збудований у 1968 році з прибудовами у 1991 році, в цілому не є об`єктом самочинного будівництва. Наведені вище обставини стверджуються технічним паспортом, виготовленим 16.02.2026 року суб`єктом господарювання – КП Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на замовлення позивачки ОСОБА_1 , із реєстраційним номером у Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації ЄДЕСуСБ ТІ01:9746-1859-2116-8795 (копія міститься у справі, а. с. 16-20), та витягом з погосподарської книги № 7, сформованим старостою сіл Волосянка, Ялинкувате, Хащованя Славської селищної ради Стрийського району Львівської області 17.04.2026 року за вих. № 26/01.04-1/257 (міститься у справі, а. с. 15), згідно записів за 2011-2015 роки. Окрім того, згідно даних технічного архіву КП Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», право власності на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами не було зареєстровано, що стверджується довідкою КП Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 30.03.2026 року за вих. № 819 (копія міститься у справі. а. с. 21).

Як уже йшлося вище, позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину у встановленому порядку після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , 12.02.2026 року зверталася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак 16.04.2026 року одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії за вих. № 232/01-16, через відсутність реєстрації права власності та правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами (міститься у справі, а. с. 22).

Релевантні норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо визнання права на об`єкти нерухомого мана у порядку їх спадкування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі – ЦК України), іншими актами цивільного законодавства.

Так, за загальним правилом, наведеним у статтях 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (договорів). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, особа може пред`явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В силу статей 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до змісту статей 1233-1234 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1268, частин 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Частина 1 ст. 1270 ЦК України встановлює строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог за результатами розгляду цієї справи.

Узагальнюючи оцінку доводів та аргументів позивачки ОСОБА_1 , виходячи з відсутності у господарства, до котрого входить спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, фактично статусу колгоспного двору, а також враховуючи ту обставину, що незаконність набуття за життя спадкодавцем ОСОБА_3 права на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами не встановлена судом і такий факт ніким не оспорюється, то суд вважає, що право на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами було набуте спадкодавцем ОСОБА_3 правомірно.

При цьому, оскільки судом було також встановлено, що правовстановлюючий документ на спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами відсутній, що, відповідно, унеможливлює здійснити спадкування позивачкою ОСОБА_1 прав та обов`язків на цей об`єкт нерухомого майна у цілому у нотаріуса, то у суду немає перешкод для можливості захисту зазначених порушених прав позивачки ОСОБА_1 як єдиної спадкоємиці за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 та не відмовилася від такої спадщини, у спосіб визнання за нею відповідного права у порядку спадкування.

Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення. Зокрема, слід визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) з терасою «а» загальною площею 64,6 кв. м., з котрої житлова площа – 37,2 кв. м. та нежитлова площа – 27,4 кв. м., з господарськими будівлями – літньою кухнею (позначена у технічній документації літерою Б), з підвалом «б1» та терасою «б2», майстерною (позначена у технічній документації літерою В), сараєм (позначений у технічній документації літерою Г), двома навісами (позначені у технічній документації літерами Д, Ж) та убиральнею (позначена у технічній документації літерою З), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за заповітом після смерті батька – спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Волосянка Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачкою ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2 145 грн. 33 коп., і підтверджуються чеком переказу коштів АТ «УКРПОШТА» від 30.04.2026 року № SMxFtc8N2Zs (містяться у справі, а. с. 1), з урахуванням відповідної позиції цієї позивачки з вказаного приводу, яка не ставить питання про їх стягнення на свою користь з відповідача ОСОБА_2 у випадку задоволення вимог її позовної заяви, слід залишити за нею, відступивши таким чином від порядку розподілу судових витрат, визначеного у ст. 141 ЦПК України.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати позивачкою ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру, матеріали цієї справи не містять.

Окремо належить наголосити, що відповідно до роз`яснень, котрі містяться у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно, судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Отож, наведені вище судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору, з урахуванням роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», й так належало б покласти на позивачку ОСОБА_1 , як спадкоємицю за заповітом спірного майна пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 4-5, 10, 12-13, 77-82, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою А-1) з терасою «а» загальною площею 64,6 кв. м., з котрої житлова площа – 37,2 кв. м. та нежитлова площа – 27,4 кв. м., з господарськими будівлями – літньою кухнею (позначена у технічній документації літерою Б), з підвалом «б1» та терасою «б2», майстерною (позначена у технічній документації літерою В), сараєм (позначений у технічній документації літерою Г), двома навісами (позначені у технічній документації літерами Д, Ж) та убиральнею (позначена у технічній документації літерою З), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Волосянка Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: не зазначений (зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.

Дата складення повного рішення суду: 20 серпня 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН