Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №450/4246/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4246/25 Провадження № 3/450/112/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 442050 від 03.09.2025 року, ОСОБА_1 , 03.09.2025 р. о 07:15 год. в с. Ямпіль, вул. Шевченка, 169, керуючи автомобілем Volvo XC60 н.з. НОМЕР_1 , при змін напрямку руху, а саме при розвороті, не переконалась у безпечності руху, не надала перевагу в русі транспортному засобу AUDI A6 д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. ОСОБА_1 , ставиться в провину, що вона порушила вимоги п.10.1; п.10.4 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

01.12.2025 року особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було подано на адресу суду письмові пояснення, відповідно до яких вказала, що 03.09.2025 року вона рухалася па транспортному засобі «Volvo ХC60» д.н.з. НОМЕР_3 в напрямку об`їзної міста Львова по вул. Шевченка у с. Ямпіль. На перехресті за адресою вул. Шевченка 169 с. Ямпіль, вирішила здійснити розворот, щоб поїхати в напрямку до с. Пикуловичі, оскільки проїзна частина дороги є недостатньою для розвороту, щоб викопати маневр розвороту, остання з`їхала з дороги по якій рухалася на вул. Верхню. Після того як пропустила всі транспорті засоби, а також переконавшись в безпечності виконання маневру почала здійснювати розворот, однак в момент, коли остання виїжджала з вул. Верхня, побачила автомобіль «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_4 який знаходився від неї на відстані не менше 100 метрів. Зазначила, що видимість на даній ділянці дороги становить не менте 150 метрів, ОСОБА_1 здійснювала розворот не менше 5 секунд і проїхала 7.8 метри, коли її транспортний засіб вже закінчував маневр розвороту і передня його частина перетнула порожню розмітку яка розділяє транспорті потоки протилежних напрямків, відчула удар в передню ліву частину автомобіля. Дана ділянка дороги знаходиться в населеному пункті, а саме: с. Ямпіль а тому максимальна допустима швидкість становить 50 км/год. Вказує, що сподівалася, що інший учасник дорожнього руху буде дотримуватися Правил дорожнього руху і його швидкість на даній ділянці дороги буде в межах допустимої, а саме 50 км/год і вона закінчить маневр розвороту і вони роз`їдуться в протилежних смугах для руху. Отже враховуючи, що ДТП відбулося за такий короткий час вважає, що водій автомобіля «Audi A6» їхав з перевищенням допустимої швидкості, порушуючи пункт 12.1 ПДР України «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.» і 12.3 ПДР України «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди.».

18.03.2026 року представником потерпілого – адвокатом Федаком Р. Р. долучено до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно з якими останній зазначив, що має посвідчення водія з 2004 року та 03.09.2025 року приблизно о 07 год. 20 хв. керував належним йому автомобілем «AUDI-A6» д.н.з. НОМЕР_2 у с. Ямпіль Львівського району Львівської області в напрямку м. Львова. Вказав, що був тверезим, почував себе добре, дорожнє покриття було сухим, погодні умови сприятливими, а автомобіль – технічно справним. У салоні як пасажир перебувала його дружина ОСОБА_3 . Зазначив, що рухався зі швидкістю близько 50–60 км/год, попереду нього рухався автомобіль типу «бус», який, зменшивши швидкість, виїхав на смугу зустрічного руху для об`їзду автомобіля «Volvo», що зупинився праворуч частково на проїзній частині. Побачивши зазначену дорожню обстановку, ОСОБА_2 зменшив швидкість до 40–50 км/год, увімкнув лівий покажчик повороту та виїхав на смугу зустрічного руху для об`їзду автомобіля «Volvo». При цьому, зі слів ОСОБА_2 , коли він наблизився до автомобіля «Volvo» на відстань близько 12–15 метрів, його водій без увімкнення покажчика повороту раптово почала здійснювати рух ліворуч, виїжджаючи на смугу зустрічного руху, внаслідок чого відбулося зіткнення передньої правої частини автомобіля «AUDI-A6» з лівою передньою частиною автомобіля «Volvo». Зазначив, що уникнути зіткнення шляхом гальмування не встиг, а первинне зіткнення відбулося поблизу роздільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки на смузі зустрічного руху. Також ОСОБА_2 зазначив, що після ДТП водій автомобіля «Volvo» пояснювала необхідність здійснення розвороту тим, що їй необхідно було повернутися додому за важливими документами, та висловлювала претензії щодо ненадання їй дороги для розвороту. На його думку, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок того, що водій автомобіля «Volvo», перебуваючи у положенні під кутом до проїзної частини, не могла належним чином бачити дорожню обстановку позаду автомобіля через ліве бокове дзеркало заднього виду. Водночас зазначив, що ні він, ні його дружина внаслідок ДТП тілесних ушкоджень не отримали.

Також, до тієї ж заяви, представником потерпілого – адвокатом Федаком Р. Р. долучено до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких остання зазначає про те, що 03.09.2025 року приблизно о 07 год. 20 хв. перебувала як пасажир на передньому правому сидінні автомобіля «AUDI-A6» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував її чоловік ОСОБА_2 , та який рухався через с. Ямпіль Львівського району Львівської області в напрямку м. Львова. Зазначила, що її чоловік був тверезий, дорожні та погодні умови були сприятливими, проїзна частина – сухою, а автомобіль – технічно справним. Вказала, що автомобіль рухався зі швидкістю близько 50 км/год, попереду в попутному напрямку рухався автомобіль типу «бус», який згодом виїхав на смугу зустрічного руху для об`їзду автомобіля «Volvo». Останній рухався повільно, після чого без увімкнення попереджувальних світлових сигналів частково з`їхав із проїзної частини та зупинився праворуч, при цьому його передня частина займала частину смуги руху. Зі слів ОСОБА_3 , побачивши зазначену дорожню обстановку, її чоловік зменшив швидкість до 40–50 км/год, увімкнув лівий покажчик повороту та виїхав на смугу зустрічного руху для об`їзду автомобіля «Volvo». Коли автомобілі наблизилися на відстань близько 12–15 метрів, водій «Volvo» без увімкнення покажчиків повороту раптово почала здійснювати рух ліворуч, виїжджаючи на смугу зустрічного руху. При цьому, коли автомобіль «AUDI-A6» порівнявся з автомобілем «Volvo», останній, за словами свідка, збільшив швидкість, унаслідок чого відбулося зіткнення передньої правої частини автомобіля «AUDI-A6» з лівою передньою частиною автомобіля «Volvo». Зазначила, що внаслідок зіткнення автомобіль «AUDI-A6» відкинуло до лівого бордюру, після чого він розвернувся та задньою боковою частиною повторно зіткнувся з автомобілем «Volvo». Первинне зіткнення, зі слів ОСОБА_3 , відбулося в районі роздільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки на смузі зустрічного руху, приблизно за один метр від неї. Також ОСОБА_3 зазначила, що після ДТП водій автомобіля «Volvo» пояснювала необхідність здійснення розвороту тим, що забула вдома важливі документи, а також висловлювала претензії щодо ненадання їй дороги для розвороту та зазначала, що не бачила автомобіля «AUDI-A6» і припускала, що він рухався з великою швидкістю. На думку ОСОБА_3 , ДТП сталася внаслідок того, що водій автомобіля «Volvo» не побачила автомобіль «AUDI-A6». Водночас також зазначила, що під час ДТП ні вона, ні її чоловік тілесних ушкоджень не отримали.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.03.2026 року постановлено призначити за матеріалами справи № 450/4246/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП – судову автотехнічну експертизу (інженерно-транспортну) по обставинах і механізму ДТП, та поставити на вирішення експерта наступні питання: Як повинен був діяти водій автомобіля Volvo XC60 д.н.з. НОМЕР_1 у даній дорожній обстановці, згідно з вимогами Правил дорожнього руху?; Як повинен був діяти водій автомобіля AUDI A6 д.н.з НОМЕР_2 у даній дорожній обстановці, згідно з вимогами Правил дорожнього руху?; Чи відповідали дії водія Volvo XC60 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимогам Правилам Дорожнього Руху? Якщо не відповідали, то чи знаходяться такі невідповідності в причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП?; Чи відповідали дії водія AUDI A6 д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 вимогам Правилам Дорожнього Руху? Якщо не відповідали, то чи знаходяться такі невідповідності в причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП?; Чи мав водій автомобіля AUDI A6 д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 в момент виникнення небезпеки для руху технічну можливість уникнути ДТП шляхом застосування екстреного гальмування, якщо б рухався із дозволеною на цій ділянці дороги швидкістю?; Чи технічно спроможний комплекс показів автомобіля Volvo XC60 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( пояснення надані працівникам поліції при складанні протоколу та пояснення надані в судовому засіданні, та долучені до матеріалів справи); Чи технічно спроможний комплекс показів автомобіля AUDI A6 д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 (пояснення надані працівникам поліції при складанні протоколу та пояснення надані в судовому засіданні, та долучені до матеріалів справи); Дії якого з водіїв, з технічної точки зору, стали причиною дорожньо-транспортної пригоди?; Експертизу проводити, виходячи з матеріалів справи про адміністративне правопорушення №450/1677/23 (схеми, протоколів огляду, пояснень, долучених фото-знімків); судову експертизу провести за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертній установі з Державного бюджету України; у розпорядження експертів направити справу № 450/4246/26 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за cт. 124 КУпАП; експертизу поводити по наступних вихідних даних: дорожньо-транспортна пригода мала місце в світлу нору доби на перехресті за адресою вул. Шевченка 169 с. Ямпіль Львівська область. зіткнення відбулось передньою лівою частиною автомобіля «Volvo ХС60» д.н.з. НОМЕР_1 та передньою правою частиною автомобіля «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_2 ; допустимий режим швидкості на даній ділянці дороги до 50 км/год; автомобіль «Volvo ХС60» д.н.з. НОМЕР_1 - завантаженість 1 водій, технічно справна; автомобіль «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_2 - завантаженість 1 водій, технічно справна; ДТП мала місце в світлу пору доби, без опадів приблизно 07 год. 15 хв; видимість з робочого місця кожного з водіїв за напрямком руху становить не менше 150 м., оглядовість необмежена; ділянка дороги у місці ДТП пряма без ухилу; проїзна частина дороги в місці пригоди, без пошкоджень, дорожнє покриття - асфальтове. сухе; відомості про ширину проїзної частини дороги, дорожні знаки, дорожню розмітку та інші елементи дороги містяться у схемі місця ДТП; відомості про характер пошкоджень транспортних засобів відображені на фотоматеріалах долучених до матеріалів справи; місце зіткнення автомобіля «Volvo ХС60» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_2 вказано на схемі до пояснень свідка з місця пригоди; момент виникнення небезпеки для руху експертам взята з моменту початку здійснення розвороту автомобілем «Volvo ХС60» д.н.з. НОМЕР_1 або самостійно виходячи із їхніх спеціальних знань, а також вимог чинних ПДР України та Методики експертного дослідження моменту виникнення небезпеки для руху при проведенні судово-автотех- нічних експертиз (реєстраційний код 10.1.19); для вирішення питання що пов`язане зі встановленням винуватця ДТП експертам брати до уваги виключно технічно спроможний комплекс показів; обставини ДТП з показів водія автомобіля «Volvo ХС60» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 : 03.09.2025 року я, ОСОБА_1 рухалася на транспортному засобі «Volvo ХС60» д.н.з. НОМЕР_1 в напрямку об`їзної міста Львова по вул. Шевченка у с. Ямпіль. На перехресті за адресою вул. Шевченка 169 с. Ямпіль я вирішила здійснити розворот, щоб поїхати в напрямку до с. Пикуловичі. Оскільки проїзна частина дороги е недостатньою для розвороту, щоб виконати маневр розвороту з`їхала з дороги по якій рухалася на вул. Верхню. Після того як я пропустила всі транспортні засоби а також переконавшись в безпечності виконання маневру почала здійснювати розворот. В момент коли я виїжджала з вул. Верхня я побачила автомобіль «Audi. А6» д.н.з. НОМЕР_2 який знаходився від мене на відстані не менше 100 метрів. Видимість на даній ділянці дороги становила не менше 150 метрів. Я здійснювала розворот не менше 5 секунд і проїхала 7.8 метри. Коли мій транспортний засіб вже закінчував маневр розвороту і передня ного частина перетнула дорожню розмітку яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків я відчула удар в передню ліву частину автомобіля. Дана ділянка дороги знаходиться в населеному пункті, а саме с. Ямпіль а тому максимальна допустима швидкість становить 50 км/год.; обставини ДТП взяти із показів водія автомобіля «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , які є в матеріалах справи, а також ті, що долучені ним в судовому засіданні. Для проведення експертизи надано експертам: всі матеріали адміністративної справи №450/4246/25; письмові пояснення, свідка з місця пригоди; схему до пояснень свідка з місця пригоди; фотоматеріали; необхідні вихідні дані прийняти із представлених на дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення; проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м.Львів, вул.Конюшинна, 24); попереджено експерта про кримінальну відповідальність передбачену ст. ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; надіслано Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичного центру МВС України (м.Львів, вул.Конюшинна, 24) матеріали справи № 450/4246/25.

30.06.2026 року на адресу суду надійшов висновок експерта № CE-19/114-26/13613-IT від 22.06.2026 року за результатами судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності

10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» по справі про адміністративне правопорушення № 450/4246/25.

14.08.2026 року представником потерпілого ОСОБА_2 адвокатом Федаком Р. Р. подано клопотання, в якому просить суд: визнати висновок експерта № CE-1/114-19/114-26/13613-ІT від 26.06.2026 року неналежним та недопустимим доказом у справі № 450/4246/25; визнати вторинне пояснення ОСОБА_1 неналежним та недопустимим доказом, який здобутий з порушенням норм процесуального права; направити матеріали справи № 50/4246/25 в УПП у Львівській області для проведення додаткової перевірки, під час якої особою, що складала протокол, провести додатковий огляд місця пригоди з усіма її учасниками пригоди з метою відтворення обстановки та обставин ДТП та встановлення її дійсних причин і умов, всіх можливих параметрів, які необхідні для експертного дослідження або доручити поліцейським, які складали протокол про адміністративне правопорушення провести вказаний вище комплекс міроприємств, спрямований на встановлення істини у справі; після проведення всіх необхідних заходів та міроприємств призначити у справі комплексну комісійну транспртно-трасологічну та автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, поставивши на дослідження експертам запитання, які вказані у моєму клопотання від 23.03.2026 року і задавши вихідні дані, які будуть здобуті працівниками поліції під час проведення додаткової перевірки. Обґрунтовуючи таке тим, що, на думку представника потерпілого, під час проведення судової автотехнічної експертизи експертом не було належним чином досліджено технічну спроможність вторинних пояснень ОСОБА_1 , які, на його переконання, суперечать об`єктивним даним щодо механізму ДТП. При цьому експерт фактично поклав в основу дослідження саме зазначені пояснення, тоді як пояснення потерпілого ОСОБА_2 та очевидця ДТП ОСОБА_3 належним чином не враховувалися. Представник потерпілого також зазначає, що наведені у поясненнях ОСОБА_1 вихідні дані щодо відстані, часу виконання маневру та швидкості руху транспортних засобів не узгоджуються між собою та з фактичними обставинами зіткнення, у зв`язку з чим вважає такі пояснення технічно неспроможними. Крім того, вказує на порушення порядку збирання доказів, передбаченого ч. 2 ст. 251 КУпАП, та, як наслідок, ставить під сумнів об`єктивність і повноту проведеного експертного дослідження.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Петрина С. М. заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що наведені у ньому доводи фактично зводяться до незгоди представника потерпілого з висновком експерта та наданою ним оцінкою обставин дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, відповідно до висновку експерта, у діях ОСОБА_1 не встановлено порушень вимог Правил дорожнього руху України, які перебували б у причинному зв`язку з виникненням ДТП, тоді як причиною її настання стали дії іншого учасника дорожнього руху. У зв`язку з цим просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення клопотання представника потерпілого заперечила, підтримала позицію свого захисника та зазначила, що вважає висновок експерта обґрунтованим, а наведені у клопотанні доводи – безпідставними. Вказала, що обставини дорожньо-транспортної пригоди викладені нею у наданих суду поясненнях, а висновком експерта підтверджено відсутність у її діях порушень Правил дорожнього руху України, які перебували б у причинному зв`язку з настанням ДТП, просила провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Федак Р. Р. у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Зазначив, що висновок експерта № CE-1/114-19/114-26/13613-ІТ є необґрунтованим, однобічним та таким, що не може бути покладений в основу судового рішення, оскільки при проведенні експертного дослідження не було належним чином перевірено технічну спроможність вторинних пояснень ОСОБА_1 , які, на його думку, суперечать як первинним поясненням останньої, так і об`єктивним обставинам ДТП. Звернув увагу, що експертом фактично враховано лише пояснення ОСОБА_1 , тоді як пояснення потерпілого ОСОБА_2 та очевидця ДТП ОСОБА_3 належної оцінки під час експертного дослідження не отримали. Вказав, що наведені ОСОБА_1 відстань, час виконання маневру та інші вихідні дані не узгоджуються між собою та не відповідають фактичному механізму зіткнення транспортних засобів, що, на його переконання, свідчить про технічну неспроможність її пояснень. У зв`язку з цим вважав, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом у справі, а встановлення дійсних обставин та причин ДТП потребує проведення додаткових процесуальних та експертних досліджень.

Заслухавши пояснення захисника та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, представника потерпілого, викладені у судовому засіданні, письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідка, висновок експерта, клопотання представника потерпілого адвоката Федака Р. Р., дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку:

згідно з ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно висновку судового експерта Дениса М. В. за результатами проведення комплексної судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» по справі про адміністративне правопорушення № 450/4246/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 встановлено наступне:

1 (6). Судом в даному питанні не уточнено стосовно яких конкретно суб?єктивних даних з пояснень гр. ОСОБА_1 , необхідно провести порівняльний аналіз та з якими об?єктивними даними. При цьому, розглядаючи задані в постанові про призначення експертизи вихідні дані у їх варіанті з пояснень гр. ОСОБА_1 щодо механізму розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди в цілому, в його комплексі даних, які були використані при дослідженні з наступних запитань не вбачається неспроможності.

2 (7). Судом, вданому питанні не уточнено стосовно яких конкретно суб?єктивних даних з

пояснень гр. ОСОБА_2 , необхідно провести порівняльний аналіз та з якими об?єктивними даними. При цьому, розглядаючи наявні в матеріалах справи пояснення гр. ОСОБА_2 щодо механізму розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди в них не вбачається неспроможності, разом з цим вказані пояснення з точки зору наявності технічних даних, що б описували зокрема механізм зближення транспортних засобів до місця зіткнення є недостатніми, що в свою чергу в сукупності з вимогами ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» унеможливило використання вказаних пояснень при дослідженні послідуючих запитань.

3 (1). В даній дорожній ситуації, при наданих на дослідження в постанові про призначення експертизи вихідних даних, водію автомобіля Volvo XC60 номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 необхідно було керуватися вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху.

4 (2). В даній дорожній ситуації, при наданих на дослідження в постанові про призначення експертизи вихідних даних, водію автомобіля Audi A6 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 необхідно було керуватись вимогами п. 12.3, 12.4, 14.6 а) та дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху.

5. В обстановці дорожньо-транспортної пригоди, при наданих на дослідження в постанові про призначення експертизи вихідних даних, у водія ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Audi A6 (номерний знак НОМЕР_2 ) в випадку дотримання необхідних вимог Правил дорожнього руху (п. 12.3, 12.4, 14.6 а) та дорожньої розмітки 1.1 розділу 34), була технічна можливість не лише безперешкодно рухатись застосовуючи своєчасне гальмування аж до повної зупинки, так і рухатись без гальмування в межах своєї смути руху та роз?їхатись смугами протилежних напрямків з автомобілем Volvo XC60 (номерний знак НОМЕР_3 ), з моменту об?єктивної можливості виявлення вказаного попутного автомобіля, який здійснював рух в межах перехрестя доріг виконуючи розворот ліворуч на зустрічну смугу та таким чином виконував маневр з покидання смуги руху автомобіля Audi A6 (номерний знак НОМЕР_4 ).

6 (4). При наданих на дослідження в постанові про призначення експертизи вихідних даних та з врахуванням проведеного вище дослідження, порівняння фактичних дій водія автомобіля Audi A6 (номерний знак НОМЕР_5 ) ОСОБА_2 з необхідними згідно до вимог Правил дорожнього руху, вказує на те, що в них вбачається невідповідність вимогам п. 12.3, 12.4, 14.6.а) та дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху, при цьому вказана невідповідність з технічної точки зору перебуває в причинному зв?язку із настанням події дорожньо-транспортної пригоди.

7 (3). При наданих на дослідження в постанові про призначення експертизи вихідних даних та згідно проведеного вище дослідження, з врахуванням того що автомобіль Volvo XC60 (номерний знак НОМЕР_6 ) почав здійснювати маневр розвороту в умовах, коли його водій ОСОБА_1 попередньо переконалася в його безпечності в процесі виконання даного маневру в подальшому

видимість її автомобіля водію автомобіля Audi A6 (номерний знак НОМЕР_7 ) наставала на відстані, яка б забезпечувала водію останнього в випадку дотримання Правил дорожнього руху (п. 12.3, 12.4, 14.6 а) та дорожньої розмітки 1.1 розділу 34) безпечне переміщення дозволеною смугою в тому числі з застосуванням своєчасного сповільнення та виходячи з цього роз?їзд із автомобілем Volvo XC60, що рухався на перехресті з розворотом у зустрічну смугу, розгляд даної дорожньої ситуації та порівняльний аналіз дій водія ОСОБА_1 з вимогами Правил дорожнього руху, з технічної точки зору не дає підстав стверджувати, що дії вказаного водія суперечили нормам та вимогам

п. 10.1. Правил дорожнього руху.

8. Питання щодо причини настання цієї дорожньо-транспортної пригоди не вирішувалося, оскільки воно не входить до компетенції судового експерта, який під час дослідження дій учасників події розглядає їх лише на рівні технічних операцій з виконання вимог Правил дорожнього руху. Вирішення цього питання потребує застосування знань у галузі права, всебічної оцінки всіх зібраних у справі доказів (у тому числі і висновків судових експертиз), що є прерогативою слідчого (суду).

Враховуючи результати досліджень, виконаних вище, дана експертиза має підстави зробити наступні висновки: у діях водія автомобіля «Volvo XC60» д.н.з. НОМЕР_8 ОСОБА_1 , з технічної точки зору, не встановлено невідповідностей вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Водночас у діях водія автомобіля «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 встановлено невідповідності вимогам п. 12.3, п. 12.4, п. 14.6 а) Правил дорожнього руху України та дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо клопотання представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Федака Р. Р. про визнання висновку експерта неналежним та недопустимим доказом, визнання вторинного пояснення ОСОБА_1 неналежним та недопустимим доказом, направлення матеріалів справи для проведення додаткової перевірки та призначення повторної комплексної комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, суд зазначає наступне.

Статтею 273 КУпАП передбачено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ та процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до аналізу положень ст.ст. 252, 273 КУпАП, призначення експертизи, висновок якої, як і інші джерела доказів, не є обов`язковим для суду, що розглядає справу, є прерогативою суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Інженерно-технічна експертиза, за експертним спеціальностями: 10.1. «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» це судова експертиза, пов`язана з дорожньо-транспортною подією (ДТП), метою якої є встановлення механізму пригоди та його елементів: швидкості руху (при наявності слідів гальмування), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, віддалі, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди; встановлення того, як повинен був діяти водій транспортного в даній дорожній ситуації відповідно до технічних вимог Правил дорожнього руху та чи мав він з моменту виникнення небезпеки технічну можливість запобігти пригоді.

Відповідно до розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції востаннє № 2795/5 від 26.09.2024, основними завданнями автотехнічної експертизи є:

- установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої транспортним засобом за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди;

- установлення відповідності дій водія транспортного засобу у даній дорожній ситуації технічним вимогам ПДР, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам ПДР, а також встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та ДТП.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, перевіряються у спосіб та в порядок, встановлений ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП.

Суд зазначає, що адвокат Федак Р. Р., звернувшись до суду із вказаним клопотанням, фактично не погоджується із фактичними обставинами події, які об`єктивно перевіряються судом виходячи з наявних доказів та не зазначає чому без повторного звернення до експерта та застосування відповідних спеціальних знань, прийняття рішення у справі буде неможливим.

Під час судового розгляду справи судом з`ясовані усі обставини справи, досліджено висновок № CE-19/114-26/13613-IT від 22.06.2026 року судового експерта Дениса М. В. за результатами проведення комплексної судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» по справі про адміністративне правопорушення № 450/4246/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , необхідність у проведенні будь-яких повторних експертиз для встановлення наявності порушень ПДР України не вбачається, а отже відсутні достатні підстави для призначення по справі повторної комплексної комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи.

Суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Додатково звертаю увагу, що у ст.251КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тому висновок експерта є одним із доказів у даній справі, якому суд надає оцінку згідно вимог ст.252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як убачається зі змісту висновку судового експерта ОСОБА_4 за результатами проведення комплексної судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», експертом безпосередньо досліджувалося питання щодо технічної спроможності пояснень учасників ДТП. Зокрема, щодо пояснень ОСОБА_1 експерт зазначив, що при розгляді наведених у постанові про призначення експертизи вихідних даних у їх варіанті відповідно до пояснень ОСОБА_1 щодо механізму розвитку ДТП в цілому, у сукупності даних, використаних при дослідженні наступних питань, неспроможності не вбачається.

При цьому щодо пояснень ОСОБА_2 експерт також не встановив їх неспроможності щодо механізму розвитку ДТП, однак зазначив, що вони з точки зору наявності технічних даних, які описували б, зокрема, механізм зближення транспортних засобів до місця зіткнення, є недостатніми, що унеможливило їх використання при дослідженні наступних питань.

Отже, доводи представника потерпілого про те, що експертом взагалі не досліджувалася технічна спроможність пояснень ОСОБА_1 , спростовуються безпосереднім змістом висновку експерта.

При цьому суд звертає увагу, що експерт не встановлював достовірність пояснень учасників ДТП у юридичному розумінні та не надавав їм правової оцінки, а здійснював їх оцінку в межах своєї спеціальної компетенції та з точки зору можливості використання наведених у них технічних даних для проведення експертного дослідження. Саме такий підхід і відображений у висновку експерта.

Щодо тверджень представника потерпілого про суперечність окремих відомостей, наведених у поясненнях ОСОБА_1 , фактичним обставинам ДТП, суд зазначає, що такі доводи самі по собі не свідчать про недопустимість висновку експерта. Навпаки, саме для встановлення технічної можливості розвитку дорожньо-транспортної пригоди за наданими вихідними даними і було проведено відповідне експертне дослідження.

Також експерт прямо зазначив, що питання щодо причини настання ДТП ним не вирішувалося, оскільки таке питання не належить до його компетенції та потребує всебічної оцінки всіх доказів у справі, у тому числі висновків судових експертиз, що є прерогативою суду. Відтак наведений висновок не містить виходу експерта за межі його спеціальних знань.

З огляду на викладене, суд не встановив у висновку експерта таких недоліків, які б свідчили про його неналежність, недопустимість, неповноту чи необґрунтованість та зумовлювали необхідність призначення повторної експертизи.

Щодо вимоги про проведення додаткової перевірки та додаткового огляду місця ДТП, суд також не вбачає підстав для її задоволення, оскільки представником потерпілого не наведено конкретних обставин, які не були встановлені під час розгляду справи та які неможливо встановити на підставі вже наявних у матеріалах справи доказів. Фактично така вимога спрямована на отримання нових вихідних даних, які могли б підтвердити позицію представника потерпілого щодо механізму ДТП, що саме по собі не є підставою для проведення додаткової перевірки.

Враховуючи наведені обставини, суд не приймає до уваги доводи представника про те, що в даній справі є правові підстави для призначення повторної комплексної комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, оскільки із наявних зокрема матеріалів справи, пояснень учасників, висновку судового експерта, можна встановити факт наявності чи відсутності ДТП в діях ОСОБА_1 можливих порушень вимог ПДР України.

На думку суду, наведені у клопотанні адвоката доводи про необхідність призначення повторної експертизи, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення фактичних обставин події, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Крім того, на думку суду, призначення експертизи призведе до безпідставного затягування справи.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 , з технічної точки зору, не було невідповідностей вимогам ПДР, які б могли перебувати у причинно-наслідковому зв`язку з фактом даної ДТП.

Отже, склад адміністративного правопорушення — це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника.

Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З наведених підстав, суддею встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 відсутні порушення Правил дорожнього руху України та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Таким чином доказів на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення, і які б дозволяли суду на підставі ст. 252 КУпАП зробити висновок про доведеність факту вчинення правопорушення, яке ставиться їй в провину, передбаченого ст. 124 КУпАП, органом уповноваженим на складання протоколу, не надано.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке ставиться йому в провину, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 442050 від 03.09.2025 року, а тому провадження по справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

провадження у справі № 450/4246/25 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,- закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: І. І. Мельничук