Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №309/12/23 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/12/23

Провадження № 1-кп/309/8/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Драгово Хустського району Закарпатської області, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 29 листопада 2022 року, близько 8 години 30 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання - у АДРЕСА_1 , під час сутички, що виникла на ґрунті побутової сварки зі своєю дружиною ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , наніс останній удари руками і ногами по різним частинам тіла та один удар коліном в область правої руки, в результаті чого, відповідно до висновку експерта №190/X від 12 грудня 2022 року, спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому основи II п`ястоної кістки правої руки, які слід кваліфікувати як тілесні ушкодження середньої тяжкості, та у вигляді: синців лівого плечового суглобу по зовнішній поверхні, шиї справа, забію І зап`ясного - п`ясного суглобу, ЗЧМТ, струсу головного мозку з явищами цефалгії, статико - координаційними розладами. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки, затиснуті в кулак, коліно сторонньої особи, що діяли по механізму удару і вкладаються в час події, що мала місце 29 листопада 2022 року. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень мало місце не менше як трьохкратна дія травмуючих предметів.

Потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов не заявлений.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, підтвердив суду обґрунтованість обвинувачення та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з`явилася, про дачу та час судових засідань була неодноразово повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Обвинувачений ОСОБА_4 згідний з доказами, зібраними відносно нього органами досудового розслідування, і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні, так як вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, зміст та значення ст.349 ч.3 КПК України йому зрозумілі.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Зібрані по кримінальному провадженню докази, достовірність та істинність яких ОСОБА_4 не оскаржує, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що його дії правильно кваліфіковані: за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до вимог ст.50,65 КК України: особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним /відповідним/ характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися судом до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує:

-ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином;

-дані про особу винного, який раніше не судимий /арк.спр.119/; на лікуванні в лікарів психіатра та нарколога психо-наркологічного відділення КНП «Лікувально-діагностичний центр» Хустської міської ради не перебуває /арк.спр.122/; є пенсіонером; за місцем проживання характеризується з позитивною сторони /арк.спр.121/;

-те, що він вину повністю визнав, у вчиненому щиро розкаявся;

-має постійне місце проживання і міцні соціальні зв`язки, його відношення до скоєного, поведінку після вчиненого, яка містить ознаки щирого каяття, його поведінку в судовому засіданні;

-наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання своєї вини та щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Відповідно до ст.368 КПК України: суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену психологом 1-ї категорії Хустського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 , згідно висновку якої: беручи до уваги зібрану інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та середню ймовірність небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення громадянина ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високу небезпеку для суспільства, у тому числі окремих осіб /арк.спр.75-80/.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, беручи до уваги думки усіх учасників судового розгляду, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 повинно бути призначене у межах санкції ст.122 ч.1 КК України - у вигляді позбавлення волі.

Проте, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності; вирішивши питання, передбачені ст.368 КПК України; врахувавши обставини, передбачені ст.65 КК України, у тому числі наявність двох обставин, які пом`якшують його покарання, та одніє обставини, що обтяжує його покарання; беручи до уваги думки учасників судового розгляду; ставлення обвинуваченого до вчиненого; повне визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття, а також, приймаючи до уваги, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення; дані про його особу, а саме те, що він раніше не судимий, є пенсіонером за віком, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, суд на підставі ст.75 КК України, дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк 1 рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України. Таке покарання, за глибоким переконанням суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде відповідати цілям покарання.

Керуючись ст.368, 370-371, 373-375, 615 ч.15 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 /одного/ року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає в 1 /один/ рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до пунктів 1,2 частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_4 та прокурору.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1