Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №521/11163/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/11163/26

Номер провадження 3/521/3597/26

ПОСТАНОВА

23 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Передерко Д.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 ЗСУ МОУ, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи – водій – заправник автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу А1980 №2 вбачається, що 25.06.2026 року о 14:45 до командира взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 головного старшини ОСОБА_2 звернувся відповідальний виконавець відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_3 та доповів до відома про надходження службового листа №10/01 від 25.06.2026 року, в якому повідомляється, що матроса ОСОБА_1 було виписано за порушення 25.06.2026 року з КНП «Міська клінічна лікарня №10» місто Одеса, до місця проходження служби він не прибув. Командуванням військової частини були організовані заходи щодо встановлення місцезнаходження військовослужбовця. На телефоні дзвінки не відповідає.

26.06.2026 року о 15:18 до військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення від начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.06.2026 року №2874/7076 про те, що військовослужбовець ОСОБА_1 , був затриманий патрулем ЗВ ВСП 25.06.2026 року о 10 год. 30 хв. в районі вул. Вадатурського, 61 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, та доставлений до відділу. 26.06.2026 року матрос ОСОБА_1 прибув з самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 , яке мало місце 25.06.2026 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про слухання справи сповіщений належним чином та своєчасно.

За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 172-11 КУпАП, - не передбачена.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Норми статті 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Таким чином, особливий період, а саме воєнний стан, в Україні розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами), тобто з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на момент вчинення військовослужбовцем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення воєнний стан не був скасований та діяв на усій території України.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-11 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.

У свою чергу диспозиція ч. 4 ст. 172-11 КУпАП встановлена відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, виражається, зокрема у самовільному залишенні військової частини тривалістю до трьох діб, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що у даному випадку у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, оскільки на момент самовільного залишення військової частини ОСОБА_1 . Україні діяв воєнний стан.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Отже, враховуючи сукупність вищевикладених обставин та висновків, з огляду на імперативні положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, норми ст. 245, 251, 278, 280 КУпАП, об`єктивні докази, які б «поза розумним сумнівом» свідчили про вчинене особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 правопорушення, в матеріалах справи відсутні та органом, який ініціював процедуру його притягнення до адміністративної відповідальності не доведені.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Приписами статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що розпочате адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП слід закрити у зв`язку з відсутністю складу вищевказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 172-11, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з моменту її проголошення.

Суддя: Дмитро Передерко