Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №521/10410/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/10410/26

Номер провадження 3/521/3401/26

ПОСТАНОВА

23 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Передерка Д.П.,

при секретарі Періжок Г.О.,

за участю прокурора Лисиці Є.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , при розгляді матеріалів, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за протоколом №47-01/206/2026 від 16.06.2026 у відношенні ОСОБА_1 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон), несвоєчасно без поважних причин подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік (після звільнення).

Відповідно до наказу Одеського апеляційного суду від 26.04.2019 № 326- ос ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу кадрової роботи та управління персоналом Одеського апеляційного суду, у порядку переведення з апеляційного суду Одеської області, з 03.05.2019.

Відповідно до наказу Одеського апеляційного суду від 08.01.2025 № 14-ос ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу кадрової роботи та управління персоналом Одеського апеляційного суду, з 20.01.2025.

ОСОБА_1 присвоєно 5 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.

Таким чином, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Тому, згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 45 Закону, приміткою до ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом адміністративного правопорушення.

Згідно з приміткою до ст. 56 Закону посада державної служби категорії «Б» відноситься до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті З цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно- правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Законом України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону.

В абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п.п. «а», «в» — «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому ч. 1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно з п.п. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 №252/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, щорічна декларація — декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону (щороку), абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, була зобов`язана подати декларацію за 2025 рік (після звільнення) до 00 годин 00 хвилин 01.04.2026, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію за 2025 рік (після звільнення), ОСОБА_1 подала 15.04.2026 о 13:42, унікальний ідентифікатор декларації - Ь22е54ее-1132-4ес2-8618-а21805ґ52с10с.

Згідно послідовності дій користувача Реєстру, які вчинила ОСОБА_1 дії по заповненню декларації за 2025 рік остання розпочала лише 15.04.2026.

Відповідно до наданих письмових пояснень ОСОБА_1 , причинами несвоєчасного подання декларації стали певні сімейні обставини та необхідність вимушеного часткового проживання за містом задля збереження життя та здоров`я її сина в умовах постійних тривог, ракетних та інших обстрілів. Зі слів ОСОБА_2 , оскільки моральні переживання та тривожність стали на перше місце, про подання декларації вона згадала тільки через деякий час.

Разом з тим, наведені у поясненнях обставини не можуть бути визнані поважними причинами несвоєчасного подання декларації, оскільки доказів наявності об`єктивних перешкод, які фактично унеможливлювали подання декларації у строки, визначені Законом, не надано.

Обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб`єкта декларування.

Слід зауважити, що обов`язок подання декларації, встановлений статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», має імперативний характер і не ставиться у залежність від будь-яких обставин (у тому числі технічних чи фізичних можливостей суб`єкта декларування, його необізнаності щодо вимог законодавства, тощо).

ОСОБА_1 неодноразово подавала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже, їй відомі послідовність дій та строки подання таких декларацій.

Для кваліфікації несвоєчасного подання декларації як адміністративного правопорушення необхідна наявність двох обставин, а саме: сам факт несвоєчасного подання та відсутність у суб`єкта декларування поважних причин порушення термінів подання декларації.

Тому лише сукупність факту несвоєчасного подання декларації та відсутність при цьому поважних причин у суб`єкта декларування утворює склад адміністративного правопорушення, без наявності якого провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю (ст. 247 КУпАП).

Згідно абз. 9 п.п. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб - сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Згідно зі службовою запискою Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 21.04.2026 № 70-05/4542-26, технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню декларації у визначений Законом період не зафіксовано.

Поважних причин, які б перешкодили вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 в ході збору матеріалів по даному факту не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію за 2025 рік (після звільнення), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні факт правопорушення визнала.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що протокол складений з дотриманням вимог КУпАП, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією у виді штрафу.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами ... протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 2 статті 33 КУпАП України встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі вищевикладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, те, що останній раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, інші обставини справи, суд вважає, що необхідним і достатнім для попередження нових правопорушень та виховання особи в дусі додержання Законів України буде накладення на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 23, 33, 245, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Дмитро Передерко