Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №521/7582/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/7582/26

Номер провадження 3/521/2707/26

ПОСТАНОВА

23 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Передерко Д.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

24.04.2026 року о 15:15 год. за адресою: м. Одеса, вул. Є.Танцюри, 17/2 у магазині «Кошик», ОСОБА_2 здійснила крадіжку товару на загальну суму приблизно 2453,00 грн. без НДС., за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 51 КУпАП.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з`явилась, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_2 суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подавала.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 , будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_2 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Розглянув протокол про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_2 своїми діями скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частина 3 ст. 51 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.

Разом із цим, частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, підтверджується обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №177794 від 29.04.2026 року, рапортом інспектора УПП в Одеській області Хрустик В.В., заявою ОСОБА_3 від 29.04.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 29.04.2026 року, поясненнями ОСОБА_2 , актом списання товарів №3955 від 29.04.2026 року, актом списання товарів №3688 від 25.04.2026 року, даними про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , копією постанови Приморського районного суду м. Одеси від 06.01.2026 року, постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16.12.2025 року, постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17.09.2025 року, та іншими матеріалами долученими до протоколу.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, у тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.

Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 здійснила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, три і більше разів протягом року.

Таким чином належна оцінка досліджених вищенаведених доказів в їх сукупності, дає підстави суду дійти висновку, що в судовому засіданні знайшов свого підтвердження факт викрадення ОСОБА_2 чужого майна на суму приблизно 2453,00 грн. Отже, вина ОСОБА_2 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення, та її дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 51 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_2 , суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за скоєне нею адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, приймаючи до уваги особу ОСОБА_2 , суд вважає, що достатнім і необхідним для її виправлення, а також для припинення вчинення нею нових правопорушень є накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст. ст. 51, 280, 283 – 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 51 КУпАП у виді штрафу в розмірі 600 ( шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 10200,00 грн. (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Дмитро Передерко