Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №947/28627/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/28627/26

Провадження № 2-а/947/214/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Мальованого В.О., за участю секретаря судового засідання Кочіашвілі А.Д., позивача ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- ВСТАНОВИВ

До Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №7461427 від 29.06.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.06.2026 року поліцейським 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у місті Одеської області сержантом поліції Пузирніковим Р.О. винесено постанову серії ЕНА №7461427, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 29.06.2026 о 11 год. 09 хв. 18 сек. у місті Одеса на Київському шосе (1 км) водій, керуючи транспортним засобом Susuki SX-4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 83 км/год у населеному пункті , де дозволяється рухатись зі швидкістю 50 км/год , чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 33 км/год, Швидкість вимірювалася приладом TruCAM 000346, ПВР 471833;471008, чим порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху України. Позивач з указаною постановою не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. На обґрунтування позову зазначає, що відповідачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами ані подію адміністративного правопорушення, ані вину позивача у його вчиненні. На думку позивача, сама по собі постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності та добровільна сплата ним штрафу в розмірі 340 грн. не може бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення. Також позивач посилається на те, що прилад TruCAM при проведенні фіксації швидкості конкретного транспортного засобу не був стаціонарно встановлений, а перебував у руках працівника поліції, у зв`язку з чим, на його думку, такий технічний засіб не може вважатися технічним засобом, результати якого можуть використовуватися судом як належний та допустимий доказ у справі. Ухвалою суду від 15.07.2026 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому Департамент патрульної поліції заперечив проти задоволення позову. У відзиві відповідач вказує, що твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві детально викладено принцип роботи лазерного вимірювача швидкості TruCAM. Відповідач зазначає, що прилад здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Відповідач посилається на положення статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 251 КУпАП, зазначаючи, що показання приладу TruCAM є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Щодо використання приладу TruCAM у ручному режимі відповідач зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, тому сам факт його утримання працівником поліції не впливає на точність проведеної фіксації та не може свідчити про недопустимість отриманих результатів. Відповідач також зазначив, що файл відеозапису приладу TruCAM у момент фіксації швидкості додається до відзиву разом із документами на його використання. Узагальнюючи викладене, відповідач зазначив, що сумнівів щодо доведеності вини позивача, які б тлумачилися на його користь, немає. Позивачем подана відповідь на відзив, в якій останній просив задовольнити позовні вимоги та зазначив, що доводи відповідача не спростовують обставин позовної заяви та не впливають на її обґрунтованість. Посилається на той факт , що відповідачем не надано доказів того , що вимірювання швидкості відбулося в населеному пункті в межах дії знаку 5.49 ПДР «Початок населеного пункту». Щодо вимірювання швидкості приладом, який не був стаціонарно розміщений, позивач зазначив, що відповідач не спростував доводи позову про відсутність нормативного врегулювання використання технічних засобів фіксації правопорушень шляхом використання приладу TruCAM у ручному режимі. Позивач вказує, що посилання відповідача на посібник користувача не є належним, оскільки такий посібник не є нормативно-правовим актом та не може встановлювати, змінювати або розширювати порядок фіксації адміністративних правопорушень, визначений законом. Наполягає на недопустимості використання приладу TruCAM у ручному режимі. Також вважає , що постанова винесена поліцейським Пузирніковим Р.О. , який є неповноважною особою , оскільки відповідно до роздруківки файлу TruCAM 000346 оператором приладу та особо яка безпосередньо зафіксувала показники приладу є поліцейський Сочалін . В судовому засіданні позивач Ткаченко В.В. позовні вимоги підтримав по тих підставах, що викладені в позовній заяві та відповіді на відзив та просив його задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Вислухав пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного. Судом встановлено, що 29.06.2026 року поліцейським 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у місті Одеської області сержантом поліції Пузирніковим Р.О. винесено постанову серії ЕНА №7461427, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови суть правопорушення полягає у тому, що 29.06.2026 о 11 год. 09 хв. 18 сек. у місті Одеса на Київському шосе (1 км) водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Susuki SX-4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 83 км/год у населеному пункті , де дозволяється рухатись зі швидкістю 50 км/год , перевищив максимальне обмеження швидкості на 33 км/год., чим порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху України.

У постанові зазначено, що швидкість вимірювалася приладом TruCAM 000346 , ПВР 471833;471008. З копії постанови вбачається, що позивачу роз`яснено права за статтею 268 КУпАП та строки оскарження за статтями 287–289 КУпАП, копію постанови ним отримано, що підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 в оскаржуваній постанові. З наданого відповідачем фотоматеріалу та відеозапису з приладу TruCAM вбачається фіксація транспортного засобу засобом Susuki SX-4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , із зазначенням швидкості руху 83 км/год, дати, часу та інших технічних параметрів фіксації. Відповідачем також надано відеозапис із нагрудного реєстратора працівників поліції . Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомив позивачу причину зупинки транспортного засобу, повідомив про зафіксоване перевищення швидкості руху, продемонстрував результат вимірювання та розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці. Під час спілкування з працівником поліції позивач не висловлював заперечень щодо факту перевищення швидкості, щодо перевищення швидкості в межах дії знаку 5.49 ПДР «Початок населеного пункту», не ставив під сумнів достовірність результатів вимірювання, не заявляв про несправність технічного засобу TruCAM, не просив здійснити повторне вимірювання, не заявляв клопотань про надання часу для залучення захисника, не просив відкласти розгляд справи та не висловлював заперечень щодо процедури розгляду справи. На підтвердження правомірності використання технічного засобу TruCAM відповідачем надано документи щодо приладу TruCAM, свідоцтво про повірку вимірювача швидкості LTI 20-20 TruCAM 000346, посібник користувача TruCAM, лист ДП «Укрметртестстандарт» від 01.07.2025, експертний висновок Держспецзв`язку щодо лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCAM, а також інші документи, що стосуються технічної можливості використання вказаного засобу вимірювання. З наданого посібника користувача TruCAM LTI 20/20 вбачається, що вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів у ручному або автоматичному режимах, відноситься до мобільних або ручних дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху та використовується під час контролю швидкості транспортних засобів підрозділами Національної поліції. У ручному режимі оператор сам обирає транспортний засіб, швидкість руху якого буде виміряна, при цьому можливий режим фото- та відеофіксації. Із листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.01.07.2025 вбачається, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі. У листі також зазначено, що алгоритми обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху транспортних засобів у межах максимально допустимої похибки як у ручному, так і в автоматичному режимах. Із експертного висновку Держспецзв`язку вбачається, що об`єктом експертизи є лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCAM , розроблений компанією Laser Technology Inc. (США), а в об`єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП покладає на орган або посадову особу при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов`язок з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа у його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Частиною першою статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі передбачені частиною четвертою статті 122 КУпАП. Згідно з частинами другою та п`ятою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, у випадках, передбачених законом, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, а також оскаржити постанову по справі. Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оцінюючи доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд виходить з того, що предметом перевірки у цій справі є правомірність постанови серії ЕНА №7461427 від 29.06.2026, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП. За результатами судового розгляду суд дійшов висновку, що Департаментом патрульної поліції доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови, а доводи позивача не спростовують факту перевищення ним встановленого обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год. Щодо доводів позивача про відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне. Суд погоджується із загальним твердженням про те, що сама по собі постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може у всіх випадках вважатися єдиним та беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення. Разом з тим у цій справі суд досліджує не лише оскаржувану постанову, а сукупність наданих відповідачем доказів, у тому числі фотоматеріали, відеозапис із приладу TruCAM, відеозапис із нагрудного реєстратора поліцейського, а також документи щодо технічного засобу вимірювання швидкості. Судом встановлено, що надані відповідачем матеріали фіксації містять відомості про транспортний засіб, державний номерний знак, швидкість руху, час та технічний засіб фіксації. Такі відомості узгоджуються зі змістом постанови серії ЕНА №7461427 та не містять істотних суперечностей, які б ставили під сумнів сам факт зафіксованого перевищення швидкості. Щодо доводів позивача про недопустимість використання приладу TruCAM у ручному режимі, суд зазначає таке. Позивач фактично пов`язує недопустимість результатів вимірювання швидкості з тим, що прилад TruCAM під час фіксації не був стаціонарно закріплений, а перебував у руках працівника поліції. Суд не погоджується з таким висновком, оскільки із наданого відповідачем посібника користувача TruCAM LTI 20/20 вбачається, що вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів у ручному або автоматичному режимах. У посібнику прямо зазначено, що вимірювач відноситься до мобільних або ручних дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху, а в ручному режимі оператор сам обирає транспортний засіб, швидкість руху якого буде виміряна. Крім того, у листі ДП «Укрметртестстандарт» від 01.07.2025 зазначено, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. У цьому ж листі зазначено, що алгоритми обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху транспортних засобів у межах максимально допустимої похибки як у ручному, так і в автоматичному режимах. Отже, твердження позивача про те, що сам по собі факт перебування приладу TruCAM у руках працівника поліції автоматично виключає можливість використання результатів вимірювання як доказу, не узгоджується з технічною документацією приладу та наданими відповідачем документами. Позивачем не надано жодного доказу технічної несправності приладу TruCAM 000346, втручання у результати вимірювання, порушення цілісності файлів фіксації або недостовірності зафіксованих показників швидкості. Посилання позивача на те, що посібник користувача не є нормативно-правовим актом, суд оцінює критично. Дійсно, посібник користувача не є нормативно-правовим актом, однак він є технічним документом, який містить інформацію щодо конструктивних можливостей приладу, режимів його роботи та порядку використання. Такий документ не встановлює юридичних норм, однак може враховуватися судом при оцінці технічних характеристик засобу вимірювання та доводів сторін щодо можливості його використання у ручному режимі. Щодо твердження позивача про відсутність належних доказів чинності та допустимості використання приладу TruCAM, суд зазначає наступне. Відповідачем надано експертний висновок Держспецзв`язку щодо лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCAM , відповідно до якого в об`єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES визначений п.5.2 ДСТУ. Таким чином, доводи позивача щодо недопустимості використання приладу TruCAM з підстав відсутності належних документів щодо його застосування суд вважає необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про те, що постанова винесена неповноважною особою поліцейським 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у місті Одеської області сержантом поліції Пузирніковим Р.О., суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1-3 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. Таким чином поліцейський 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у місті Одеської області сержант поліції Пузирніков Р.О. при винесенні постанови серії ЕНА №7461427 діяв в межах своїх повноважень. Оцінивши наявні в матеріалах справи докази відповідно до статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності підтверджують факт керування позивачем транспортним засобом Susuki SX-4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 83 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год у межах населеного пункту, тобто перевищення встановленого обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, виконав покладений на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення. Натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували зафіксовану швидкість руху транспортного засобу, свідчили про технічну несправність приладу TruCAM, недостовірність результатів вимірювання, втручання у файли фіксації або істотне порушення процедури розгляду справи, яке вплинуло чи могло вплинути на правильність прийнятого рішення. Доводи позивача зводяться переважно до незгоди зі способом використання технічного засобу TruCAM та формальних зауважень щодо порядку його використання, однак не спростовують факту перевищення встановленої швидкості руху більш як на 20 км/год. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА №7461427 від 29.06.2026 винесена уповноваженою посадовою особою, у межах наданих їй повноважень, на підставі належних та допустимих доказів, з дотриманням вимог КУпАП та Правил дорожнього руху України. Підстав для визнання її протиправною та скасування судом не встановлено, а тому в задоволенні позову слід відмовити. Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – відмовити. Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Дата складення повного судового рішення 24 серпня 2026 року.

Суддя В. О. Мальований