Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №521/9299/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №521/9299/25

Суддя: Кравець Ю. І.

Номер провадження: 33/813/1191/26

Номер справи місцевого суду: 521/9299/25

Головуючий у першій інстанції Кузьменко Н. Л.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання – Губарі Д.В., за участю представника митного органу Ревенко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці – Бєлошицької Л.Ф. на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07.05.2026 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , відомості про сімейний стан відсутні, працюючого в ТОВ «Хоулсеіл Тойс» (код ЄДРПОУ - 44239910) на посаді керівника, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,

установив

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 22.01.2025 року о 15 годині 33 хвилини в зону діяльності відділу митного оформлення №5 пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці через митний кордон України, в напрямку «в`їзд» з Румунії до України, прибув вантажний автомобіль марки «MERCEDES – BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна, який прямував з м. Констанца (Румунія) до України (м. Одеса), під керуванням водія ТОВ «УНІВЕРСАЛ ТРАНС СЕРВІС» (Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 4, офіс №8), громадянина України ОСОБА_2 .

В якості підстави для переміщення вантажу через митний кордон України та його подальшого митного оформлення до Одеської митниці надано митну декларацію від 22.01.2025 року типу «ІМ ЕЕ» №25UA500000902351U4, а також передбачені ст. 335 Митного кодексу України наступні товаросупровідні документи: CMR від 21.01.2025 №Б/Н, пакінг - лист (packing) від 28.11.2024 №J25424-207/4-PL, Інвойс від 28.11.2024 №J25424-207/4.Відповідно митної декларації від 22.01.2025 типу «ІМ ЕЕ» №25UA500000902351U4 та товаросупровідних документів, встановлено, що на підставі контракту від 02.01.2024 №02/01/24/2 від продавця/відправника - компанії «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» (Proft Plaza NO.76 1312-1313 West Huangpu Road GuangZhou China), на адресу покупця/одержувача - ТОВ «Хоулсеіл Тойс» (65005, Україна, м. Одеса, Малиновський (нині Хаджибейський) район, вул. Балківська, буд. 108, кв. (офіс) 27, код ЄДРПОУ - 44239910), через митний кордон України переміщується вантаж в асортименті, а саме: рюкзаки дитячі, сумочки дитячі, брелки та смарт годинники, загальною вагою брутто – 900,00 кг, загальною вагою нетто – 822,60 кг, вартістю 4 356,04 доларів США, що становить 183 677,22 грн.

31.01.2025 року посадовими особами Одеської митниці було проведено митний огляд вантажу, який переміщувався у вантажному автомобілі марки «MERCEDES – BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна.

Під час проведення часткового митного огляду було встановлено невідповідність відомостей, вказаних в товаросупровідних документах та митній декларації від 22.01.2025 року типу «ІМ ЕЕ» №25UA500000902351U4.

Для більш детального співставлення інформації щодо переміщуваного товару та виявлення невідповідності вказаних відомостей, було прийнято рішення про необхідність проведення повного митного огляду вищевказаного вантажу.

Під час проведення повного митного огляду вантажу та документів, при співставленні даних, які містяться в митній декларації типу «ІМ ЕЕ» №25UA500000902351U4 від 22.01.2025 року та інших товаросупровідних документах, наданих Одеській митниці, було виявлено відмінності щодо кількості переміщуваного вантажу, а саме встановлено, що в митній декларації типу «ІМ ЕЕ» №25UA500000902351U4:

- товар №1 «Сумки дитячі з ПВХ» заявлено в кількості 2 200,00 штук, однак фактично виявлено наявність 2 350 штук, що перевищує на 150 штук заявлену кількість;

- товар №3 – «Брелок», кількість якого заявлено 1 145,00 штук, фактично виявлено при митному огляді - 5395,00 штук, що перевищує на 4250 штук заявлену кількість.

За результатами проведеного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2024/000231 від 31.01.2025 року.

На підставі ст. 511 МК України виявлені товари, відомості щодо яких не було подано під час декларування, а саме «Сумки дитячі з ПВХ» в кількості 150 штук та «Брелки» в кількості 4250 штук були вилучені та поміщені на зберігання (склад у м. Ізмаїл).

Оскільки, на переконання інспектора митниці, вказані факти свідчили про подання до митного оформлення Одеській митниці, в якості підстави для переміщення товару через митний кордон України, недостовірних відомостей щодо фактичних даних про товар, а саме, про його кількість, що безпосередньо впливає на загальну митну вартість вантажу та розмір митних платежів, відносно декларанта - ОСОБА_1 , який є посадовою особою ТОВ «Хоулсеіл Тойс», 03.02.2026 року складено протокол про порушення митних правил за № 0087/UA500000/2025.

Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07.05.2026 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 Митного кодексу України ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд 1-ої інстанції зазначив у постанові, що наявні у справі про порушення митних правил матеріали, з урахуванням наданих стороною захисту доказів, свідчать, що в діях гр. ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, митним органом не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 були вчинені умисні дії, які направлені на переміщення товарів через митний кордон України шляхом надання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, а тому викладене у своїй сукупності свідчить про відсутність у діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

В апеляційній скарзі представник Одеської митниці, не погоджуючись із постановою суду, вважає, що постанова суду винесена із порушенням норм процесуального права та всупереч вимогам ст.245 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції завчасно прийняв постанову про закриття провадження, оскільки проведеною перевіркою встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Крім того зазначає, що постановою суду не визначено певне коло питань щодо товару, вилученого за протоколом про порушення митних правил № 0087/UA500000 2025, а саме:

- кому саме підлягає поверненню товар;

- чи підлягає вилучений товар митному оформленню, в разі його випущення у вільний обіг на території України, враховуючи те, що його не було заявлено у митній декларації;

- на якій підставі підлягає поверненню вилучений товар:

- якщо його не було заявлено у митній декларації, одержувач не очікував на вказаний товар, ймовірно, він підлягає вивезенню за межі митної території України.

На підставі викладеного, просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти адміністративне стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.483 МК України.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив, від його представника Логовського В.В. надійшла заява про відкладення судового засідання, призначеного на 24.06.2026 року. Натомість, ОСОБА_1 та його представник в судове засідання, призначене на 01.07.2026 року не з`явились, із клопотаннями не звертались.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Більш того, відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його представника, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення представника Одеської Митниці Ревенко Т.А., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості передбачена відповідальність.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, про що також вказано в апеляційній скарзі представника митниці.

Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як встановлено судом 1-ої інстанції, 22.01.2025 року о 15 годині 33 хвилини в зону діяльності відділу митного оформлення №5 пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці через митний кордон України, в напрямку «в`їзд» з Румунії до України, прибув вантажний автомобіль марки «MERCEDES – BENZ SPRINTER 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна, який прямував з м. Констанца (Румунія) до України (м. Одеса), під керуванням водія ТОВ «УНІВЕРСАЛ ТРАНС СЕРВІС» (Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 4, офіс №8), громадянина України ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 318 МК України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч. 2 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

На підставі переліку форм митного контролю, визначених із застосуванням системи аналізу та управління ризиками (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю») у порядку, передбаченому Наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2012 №1316 «Про затвердження порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення» посадовими особами Одеської митниці було проведено митний огляд зазначених товарів.

За результатами проведеного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2025/000231 від 31.01.2025 року.

За результатами митного огляду вантажу та документів, при співставленні даних, які містяться в митній декларації типу «ІМ ЕЕ» №25UA500000902351U4 від 22.01.2025 року та інших товаросупровідних документах, наданих Одеській митниці, було виявлено відмінності щодо кількості переміщуваного вантажу, а саме встановлено, що в митній декларації типу «ІМ ЕЕ» №25UA500000902351U4:

Покупцем та одержувачем вказаних товарів є ТОВ «Хоулсеіл Тойс» (код ЄДРПОУ - 44239910), у особі ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

В протоколі про порушення митних правил вказано, що нібито ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення документів, які містять неправдиві відомості.

Водночас, судом вірно встановлено, що попередня митна декларація використовується як документ контролю доставки товарів, по прибуттю товару до місця призначення, декларант (уповноважена особа) подає додаткову митну декларацію типу «ІМДЕ», в якій товар декларується у повному обсязі, та за якою нараховуються і сплачуються митні платежі за ввезення товару. Тобто, визначений законодавством статус попередньої митної декларації (тип «ЕЕ») не тотожний митній декларації, заповненій у звичайному порядку (ч. ч. 13, 14 ст. 259 МК України) з достатнім обсягом відомостей для завершення митного оформлення у заявлений митний режим, а є лише повідомленням про намір ввезти товари на митну територію України.

Відповідно до ст. 259 МК України, попередня митна декларація подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Згідно з Класифікатором митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», митна декларація типу «ІМ 40 ЕЕ» - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

Тобто, у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

У подальшому, із метою випуску вказаних товарів у вільний обіг на митну територію України, до митного органу призначення у визначених ч. 13 ст. 259 МК України випадках, подається додаткова декларація до попередньої митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ», при цьому декларантом або уповноваженою ним особою перед подачею митної декларації можуть бути реалізовані права, передбачені ст. 266 МК України, у тому числі і на проведення фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Митна декларація типу «ІМ 40 ЕЕ» разом із митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку.

Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Таким чином, у даному випадку попередня митна декларація типу «ІМЕЕ» №25UA500000902351U4 від 22.01.2025 року використовувалась для пропуску та ввезення товарів на митну територію України і забезпечення їх доставки під митним контролем до митниці призначення.

Отже, суд 1-ої інстанції правильно зауважив, що Одеська митниця наполягає на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі поданої попередньої декларації, проте проігноровано той факт, що на підставі попередньої митної декларації митний орган не приймає рішення про випуск товарів у вільний обіг на території України, більш того, на підставі попередньої декларації не нараховуються митні платежі та не оплачується мито, а отже внесення даних в попередню митну декларацію не може завдати державі негативних наслідків. Митна декларація типу «ІМ 40 ЕЕ» лише разом із митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку, яка тягне за собою юридичні наслідки.

Судом встановлено, що відомості про товар, що містяться у товаросупровідних документах, виданих «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED», аналогічні відомостям, що були вказані ОСОБА_1 в попередній митній декларації. Тобто сумнівів у тому, що декларант керувався даними, які йому були відомі від відправника (продавця) товару, не вбачається.

В ході розгляду справи стороною захисту наголошено на тому, що в Румунії було вилучено частину товару, оскільки в уповноважених осіб митного органу Республіки Румунії виникли підозри щодо дотримання прав інтелектуальної власності. Дана подія була підставою для необхідності зміни даних в товаросупровідних документах для пред`явлення їх вже на території України, проте, під час складання нових документів, відправником (продавцем) товару було допущено помилку щодо кількості та найменування товару.

Ознайомившись з додатками, що долучені стороною захисту в обґрунтування своїх письмових заперечень, суд прийшов обґрунтованого висновку, що обставини, які виникли з товаром в Республіці Румунії, могли вплинути на допущення відправником помилки в товаросупровідних документах, які були необхідні для митного оформлення на території України.

При цьому, наведені обставини узгоджуються зі змістом копії Протоколу зберігання (з перекладом на українську мову) реєстраційний номер 2209/09.10.2024 (Прикордонне бюро митниці) Констанца-Південь та листа директора «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» від 11.02.2026 року про допущення помилки у пакінгу та інвойсі.

Доказів, що ОСОБА_1 було заздалегідь відомо про неправильну кількість переміщуваного товару, матеріали справи не містять та представником митниці надано не було. Достатніх доказів, що ОСОБА_1 , будучи заздалегідь обізнаним про неправильну кількість товару, намагався приховати ці дані від митного органу в сподіванні, що такі відомості не стануть відомі митному органу, також не надано.

Таким чином, суд прийшов правильного висновку про те, що митним органом не надано доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 особисто чи за вказівкою інших осіб вносив до будь – яких документів недостовірні дані чи надавав до митного органу будь – які документи, які містять неправдиві дані.

Зміст ст. 483 МК України вказує на те, що це правопорушення є навмисним, тобто особа, яка вчиняє такі дії, має усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачити їх шкідливі наслідки й бажати настання цих наслідків, об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, спрямованими на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а суб`єктивна сторона - лише прямим умислом.

Митним органом не здобуто такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені у протоколі висновки, як такі, що не залишають місця сумнівам.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги (ч. 7 ст. 294 КУпАП).

Важливе значення для перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження мають форма і зміст апеляційної скарги. Значною мірою від того, які доводи і мотиви викладені у скарзі та які вимоги висуваються скаржником, залежать наслідки апеляційного провадження.

Заявивши вимоги про скасування постанови суду стосовно ОСОБА_1 із ухваленням нової постанови про визнання її винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладення адміністративного стягнення, представником Одеської митниці не було наведено обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому конкретно полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, суддя повно, всебічно і об`єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, дав цим обставинам належну оцінку, вислухав всі аргументи сторін та, приймаючи рішення про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про те, що митним органом не надано доказів, що останній мав умисел на вчинення правопорушення та вчиняв дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані стосовно наявності, найменування, кількості, вартості та ваги товарів, які б утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а загальні посилання скаржника на ухвалення судового рішення всупереч вимогам норм статей 245 КУпАП та 486 МК України не спростовують цих правильних висновків суду.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими та передчасними доводи апеляційної скарги митниці про те, що постановою суду не визначено певне коло питань щодо товару, вилученого за протоколом про порушення митних правил № 0087/UA500000 2025, а саме:

- кому саме підлягає поверненню товар;

- чи підлягає вилучений товар митному оформленню, в разі його випуску у вільний обіг на території України, враховуючи те, що його не було заявлено у митній декларації;

- на якій підставі підлягає поверненню вилучений товар:

Так, згідно листа, що датований 11.02.2026 року, директор «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» повідомив про допущення ними помилки у пакінгу та інвойсі, проте доказів, що продавцем був виданий коригувальний інвойс з виправленими даними щодо точної кількості товару, або доказів, що вилучений митницею товар був сплачений покупцем, на момент розгляду справи надано не було.

Згідно ч. 3 ст. 528 МК України, у разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові.

Тобто, в даному випадку, після набрання постановою суду законної сили, товар, вилучений відповідно до протоколу, підлягає поверненню особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил або її представникові за умов надання ним документів, що підтвердять перехід права власності на вилучений товар. При цьому, повернення товару має бути здійснено в порядку, встановленому МК України, після виконання усіх необхідних митних формальностей та сплати необхідних платежів.

В резолютивній частині постанови, суд вирішив товар, вилучений за протоколом про порушення митних правил №0087/UA500000/2025 від 03.02.2025 року, після набрання цієї постанови законної сили – повернути власнику за належністю або уповноваженій ним особі після виконання усіх необхідних митних формальностей та сплати необхідних платежів.

На переконання апеляційного суду, в даній справі митному органу відомий власник товару, а також порядок випуску товару у вільний обіг на території України після завершення митних формальностей.

З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам протоколу про порушення митних правил, яким Малиновський районний суд м. Одеси надав належну оцінку, висновки суду першої інстанції є достатньо аргументованими, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи протоколу про порушення митних правил, що зазначені і в апеляційній скарзі, при цьому враховуючи, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Доводи апеляційної скарги представника Одеської митниці Держмитслужби не містять будь-якого обґрунтування незаконності постанови суду 1-ої інстанції.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також, на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції, що митним органом не надано належних та достатніх доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також вимоги про те, що будь-яке обвинувачення, в тому числі у вчиненні адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь, апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, правомірно закривши провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Отже, апеляційний суд вважає постанову суду 1-ої інстанції законною, обґрунтованою, у зв`язку з чим не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги представника Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст. 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 483, 527, 529 МК України, апеляційний суд -

постановив

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці – Бєлошицької Л.Ф.– залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07.05.2026 року, про закриття на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua