Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №945/546/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/546/26

Провадження № 1-кп/945/504/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152260000422 від 16.12.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого дитину 2016 р.н., раніше судимого вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.11.2014 за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

16.12.2025 близько 04 год 00 хв, потерпілий ОСОБА_6 перебував у приміщенні кухонної кімнати дачного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , користувачами якого являються ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

В цей час, між обвинуваченим ОСОБА_4 , який знаходився у спальній кімнаті вказаного дачного будинку та потерпілим ОСОБА_6 , який знаходився у кухонній кімнаті, виник словесний конфлікт, який супроводжувався нецензурними висловлюваннями з обох сторін.

На ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_6 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи можливість заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 взяв складаний ніж з тумби біля ліжка у спальній кімнаті, підійшов впритул до ОСОБА_6 , який знаходився в кухонній кімнаті, та умисно наніс йому два удари ножом в область грудної клітини зліва.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 42 від 23.01.2026, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я, а також проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва без пошкодження внутрішніх органів, що ускладнилось гемопневмотораксом лівої плевральної порожнини, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Між умисними діями ОСОБА_4 та настанням тяжких тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 наявний безпосередній причинно-наслідковий зв`язок.

В подальшому ОСОБА_6 покинув будинок та звернувся за допомогою, а ОСОБА_4 пішов відпочивати.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував факт спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає частково, не погоджується з кваліфікацією, наполягає, що не мав наміру на вбивство. Вказав, що увечері 15 грудня 2025 року він разом зі знайомими, серед яких були ОСОБА_10 та потерпілий ОСОБА_11 , перебував у лазні. Там між ним та потерпілим виник конфлікт, під час якого ОСОБА_12 раптово почав його бити, наносив удари ногами, скляною банкою та табуретом по голові. Внаслідок цього обвинувачений втратив свідомість. Як йому стало відомо пізніше, ОСОБА_10 на собі переніс його до будинку ОСОБА_13 . Обвинувачений прокинувся вночі (близько 04:00) від криків та погроз з боку потерпілого, який перебував на кухні. ОСОБА_12 погрожував «добити» його та виявляв агресію до господаря будинку дяді ОСОБА_14 , який є інвалідом після інсульту. Обвинувачений стверджує, що відчував сильний біль від отриманих раніше травм та мав сильне запаморочення. Побачивши на тумбочці біля ліжка ніж, він свідомо взяв його з собою на кухню, щоб налякати потерпілого та змусити його заспокоїтися. Ніж був складним (викидним) і на момент виходу на кухню перебував у закритому стані. Коли обвинувачений зайшов на кухню, ОСОБА_12 схопився з місця, став у «стійку» та почав махати руками, що було сприйнято як напад. У відповідь обвинувачений відкрив ніж та наніс один удар у бік потерпілого. Другий можливий удар міг статися випадково під час подальшої боротьби за ніж. Після інциденту потерпілий відскочив у залу, почав просити його не чіпати, а потім самостійно вдягнувся (взяв куртку ОСОБА_15 ), взувся та пішов з будинку. Обвинувачений зазначив, що не вважав поранення тяжким, оскільки не бачив великої кількості крові, а потерпілий поводився бадьоро. Допомогу не надавав і швидку не викликав, бо не бачив у цьому потреби. Після того, як ОСОБА_12 пішов, обвинувачений помив свою закривавлену голову та ліг спати. Обвинувачений наголосив, що діяв у стані переляку, намагаючись захистити себе та присутніх від агресивного потерпілого, який раніше вже завдав йому тілесних ушкоджень. Категорично заперечує намір позбавити життя, стверджуючи, що мав можливість «дорізати» потерпілого, але не зробив цього, оскільки лише хотів, щоб той пішов. Свій вчинок (те, що взяв ніж) вважає великою помилкою. Також зазначив, що не заявляв у поліцію на побиття з боку потерпілого через дотримання певних «неписаних правил» серед осіб, які раніше відбували покарання. Не вірить, що потерпілий ОСОБА_16 писав заяву до поліції, оскільки теж раніше судимий і дотримується тих же правил. Заперечує що знаходився в стані алкогольного сп`яніння, оскільки випивав 15 грудня 2025 року ввечері, і після побоїв з боку потерпілого був у несвідомому стані, спав приблизно до 4 ранку, до початку конфлікту, і більше алкоголь не вживав.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що подія сталася приблизно о 03:00 годині ранку 16 грудня 2025 року. Він проживав за вказаною адресою разом із обвинуваченим ОСОБА_17 протягом останніх 15 діб. Тієї ночі він прокинувся, оскільки захотів поїсти, сів на кухні та вживав алкоголь (відзначав день народження дружини). Під час перебування на кухні він розмовляв сам із собою («бубонів»), що, на його думку, могло стати подразником для обвинуваченого. Раптово з іншої кімнати вийшов ОСОБА_18 ( ОСОБА_17 ) із ножем у руках, з пропозицією покинути будинок, висловленою у нецензурній формі. Обвинувачений одразу почав наносити йому удари ножем. Потерпілий намагався захищатися руками, внаслідок чого отримав порізи рук та загалом три ножові поранення в тулуб. Після нанесення поранень ОСОБА_17 вигнав його з будинку. Потерпілий швидко залишив помешкання, дійшов до зупинки громадського транспорту, звідки самостійно викликав швидку медичну допомогу. У подальшому він тривалий час перебував на лікуванні в декількох медичних закладах (оскільки з деяких його виганяли). Щодо причин конфлікту потерпілий зазначив, що вони з обвинуваченим знайомі близько двох років, разом відбували покарання в місцях позбавлення волі. Напередодні інциденту між ними стався конфлікт у лазні з приводу того, що ОСОБА_17 кинув йому камінь на ногу коли вони «грузили металолом», потерпілий у лазні кілька разів ударив обвинуваченого. Потерпілий припускає, що агресія в ніч 16 грудня 2025 року була зумовлена саме цією попередньою сваркою. У судовому засіданні потерпілий також заявив, що в обвинуваченого була можливість продовжувати наносити удари, але він цього не робив, він не має до обвинуваченого жодних претензій матеріального чи морального характеру. Він зазначив, що не бажає суворого покарання для ОСОБА_4 і не хоче, щоб той перебував у місцях позбавлення волі, мотивуючи це, зокрема, повагою до матері обвинуваченого.

З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що він разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_16 напередодні були в лазні, де вживали спиртні напої. Між ОСОБА_16 і ОСОБА_17 стався конфлікт, в ході якого ОСОБА_19 наніс ОСОБА_17 травми голови банкою. Потім всі разом пішли додому до батьків свідка. Їм з ОСОБА_16 довелось тягти ОСОБА_20 під руки, бо йому було погано після нанесених по голові ударів. ОСОБА_21 одразу пішов спати, а свідок з потерпілим продовжили вживати спиртні напої на кухні. Коли горілка закінчилась ОСОБА_16 знов почав буянити, до кухні заглянула мати свідка, потім розвернулась і пішла до кімнати. Прокинувся батько, зайшов на кухню, однак ОСОБА_16 його виштовхнув. В подальшому виштовхнув і свідка. ОСОБА_16 залишився на кухні сам, сидів за столом, їв, бубнів. В цей момент прокинувся ОСОБА_17 , вже було десь 3 ночі. Взяв ніж і вийшов на кухню зі словами «угомонись вже». Коли через пару хвилин свідок зайшов на кухню він побачив ОСОБА_16 , який тримається за місце нанесення ударів. ОСОБА_16 та ОСОБА_17 знаходились приблизно в 2 метрах один від одного. Жодних активних дій з боку обвинуваченого більше не вчинялось. Потім всі разом, з батьками, вони виштовхали ОСОБА_16 з хати. Але спочатку свідок дав йому вдіти куртку та телефон. Він не знав, що там щось серйозне. Коли потерпілий пішов, вони всі лягли спати, а зранку приїхала поліція. Зазначає, що конфлікт розпочав потерпілий, який агресивно поводився до свідка і його батьків. Маліновський лише хотів його заспокоїти.

Судовий розгляд проведений на основі принципів змагальності та диспозитивності, а тому за заявою прокурора, яка була підтримана стороною захисту, не допитувались в судовому засіданні інші свідки, зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні письмових доказів, зокрема:

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.12.2025 року про реєстрацію кримінального правопорушення № 12025152260000422, правова кваліфікація кримінального правопорушення ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 1 КК України (Т. 1, а. с. 72);

Як зазначено у п. 2, 3 глави 4 розділу I Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, витяг з Реєстру це документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за параметрами, визначеними в пункті 3 цієї глави. До витягу з Реєстру включається, зокрема, інформація про орган досудового розслідування; прізвище, ім`я, по батькові слідчого (слідчих) органів досудового розслідування, які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво.

З огляду на вищевказані положення закону, хоча витяг з ЄРДР і не є процесуальним джерелом доказів, однак, містить відомості, які мають значення для оцінки інших доказів на їх допустимість зокрема про дату та час внесення відомостей до ЄРДР та відповідно початку досудового розслідування, а тому може бути використаний судом у якості доказу в кримінальному провадженні. Те саме стосується дослідженої постанови про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні групою слідчих від 16.12.2025 (Т.1, а. с. 73-74) та постанови про визначення групи прокурорів від 16.12.2025 (Т.1, а. с. 75-76);

рапорт події 102 № 25331751, відповідно до якого 16.12.2025 року о 03:59 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.12.2025 року о 03:58 за адресою: АДРЕСА_4 повідомили, що подзвонив чоловік, каже, перебуває в с. Сливине на зупинці Нижня, його поранили ножем, стікає кров`ю (Т.1, а. с. 78-зворот);

протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.12.2025 року, з якого слідує, що заступником начальника СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ОСОБА_22 прийнято усну заяву від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій останній просить вжити заходи щодо знайомого на ім`я ОСОБА_18 , який 16.12.2025 року близько 03:30 год, перебуваючи за адресою: СВТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 , на ґрунті неприязних відносин наніс удари в область грудної клітки ножем, маючи умисел на позбавлення життя заявника, тим самим виконав всі необхідні дії, але не довів свій умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі (Т.1, а. с. 79-зворот);

протокол огляду місця події від 16.12.2025, розпочатого о 07 год 10 хв та закінченого о 07 год 30 хвилин слідчим СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_23 на підставі повідомлення, в присутності понятих: ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , об`єктом якого є приміщення медичної палати № 7, що розміщена в хірургічному відділенні на другому поверсі адміністративної будівлі КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_5 , вхід до якої здійснюється через відчиненні одностворчаті двері, за якими приміщення, розміром 6?4 метри, по периметру розміщенні одномісні ліжка та медичне обладнання; на підлозі біля першого ліжка зліва виявлено пакет полімерний, в якому знаходяться речі ОСОБА_6 , а саме: штани спортивні чорного кольору, труси, кросівки білого кольору, на яких виявлено сліди речовини бурого кольору; крім цього, на вішалці, що у правому ближньому куті виявлено куртку, що належить ОСОБА_6 чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; вказані речі вилучено для подальшого огляд та дослідження; за результатами фотофіксації складено таблицю зображень, що долучено до протоколу (Т.1, а. с. 80-84);

протокол огляду предмету від 16.12.2025, що проведений слідчим СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_26 , відповідно до якого об`єктами огляду є: куртка чорного кольору зі слідами РБК, яка упакована до спец пакету № PSP4299772, який герметично запакований, доступу до речі немає, пошкодження відсутні; штани чорного кольору зі слідами РБК, які упаковані до паперового конверту № 1, який опечатаний, має відповідні супровідні написи на фронтальній стороні, пошкодження відсутні; труси зі слідами РБК, які упаковані до паперового конверту № 2, що опечатаний, має відповідні написи на фронтальній стороні, пошкодження відсутні; кросівки зі слідами РБК, які упаковані до паперового конверту № 3, що опечатаний, має відповідні написи на фронтальній стороні, пошкодження відсутні (Т.1, а. с. 85);

постанова про визнання предмета речовим доказом по кримінальному провадженні від 16.12.2025, відповідно до якої куртка чорного кольору зі слідами РБК, яку поміщено до спец пакету № PSP4299772, штани чорного кольору зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 1, труси зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 2, кросівки зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 3, визнано речовими докази по кримінальному провадження № 12025152260000422 від 16.12.2025 та постановлено зберігати їх у камері зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_6 (Т.1, а. с. 86-87);

заява громадянки ОСОБА_27 від 16.12.2025 про надання добровільної згоди на огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7 (копія договору купівлі-продажу від 03.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 229, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 456879067 від 16.12.2025) (Т.1, а. с. 88, 110-115);

протокол огляду місця події, проведеного 16.12.2025 слідчим СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_23 , на підставі заяви, в присутності понятих: ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , за участю: спеціаліста-криміналіста ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_30 , ОСОБА_4 , ОСОБА_31 , з використанням відеокамери марки «Sony», відеозапис якого зберігається на flesh-накопичувачі пам`яті, що долучено до протоколу (Теамgroup, об`єм 32 GB), відповідно до якого об`єктом огляду є територія дачної ділянки АДРЕСА_8 , вхід до території якої здійснюється через двостворчаті ворота, які на час огляду були відкриті; за воротами знаходиться територія двору, де розташований дачний будинок; вхід до будинку розміщений з тильної сторони та здійснюється через створчаті двері дерев`яні, обладнані внутрішнім замком, який відчинений; на дверях будь-яких слідів не виявлено; за дверима розміщений коридор, праворуч в якому знаходяться металеві одностворчаті двері, обладнані внутрішнім замком, який відчинено; двері будь-яких слідів не мають; за дверима розміщена кімната № 1, де зліва направо розміщені: вхід до кімнати № 2, полиця, пічка, тумба, стіл № 1, стілець, стіл № 2, холодильник; на столі № 2 виявлено ніж, з синьо-білою рукояткою, який вилучено та упаковано до паперового конверту № 1; в кімнаті № 2, вхід до якої здійснюється через одностворчаті дерев`яні двері, які відчинені; за дверима кімнати, де зліва направо розміщені шафа, тумбочка, розкладний диван, на якому виявлено розкладний ніж, який на час огляду знаходиться у складеному стані з коричневою рукояткою, на якому виявлено сліди бурого кольору, та який вилучено та упаковано до паперового конверту № 2; при цьому, ОСОБА_4 повідомив, що цим ножем він наніс тілесні ушкодження потерпілому на ім`я ОСОБА_12 , що мало місце близько о 04:00 год 16.12.2025; крім цього, на дивані наявна підковдра зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент тканини зі слідами РБК вилучено та упаковано до паперового конверту № 3; далі розміщено крісло, зверху на якому виявлено кофту, яка зі слів ОСОБА_4 належить потерпілому ОСОБА_12 , яку вилучено та упаковано до спец пакету № WAR1762753; далі розміщене ліжко, шафа та ліжко; при огляді підлоги виявлено сліди бурого кольору, з яких зроблено змиви, в кількості 2 штук, та упаковано до двох паперових конвертів за номерами 4 та 5; за результатами фіксації складено таблицю, що долучено до протоколу (Т.1, а. с. 89-109);

протокол огляду предмету від 16.12.2025, проведеного слідчим ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_23 , об`єктами якого є: ніж з синьо-білою рукояткою, який упакований до паперового конверту № 1, який опечатаний, має відповідні супровідні написи на фронтальній стороні, пошкодження відсутні; розкладний ніж зі слідами РБК, які упаковані до паперового конверту № 2, який опечатаний, має відповідні супровідні написи на фронтальній стороні, пошкодження відсутні; фрагмент тканини зі слідами РБК, які упаковані до паперового конверту № 3, який опечатаний, має відповідні супровідні написи на фронтальній стороні, пошкодження відсутні; кофта, яка упакована до спец пакету № WAR1762753, який герметично запакований, доступу до речі немає, пошкодження відсутні; два змиви РБК, які упаковані до двох паперових конвертів № 4 та № 5, що опечатані, мають відповідні супровідні написи на фронтальній стороні, пошкодження відсутні (Т.1, а. с. 116);

постанова про визнання предмета речовим доказом по кримінальному провадженні від 16.12.2025, відповідно до якої ніж з синьо-білою рукояткою, який упаковано до паперового конверту № 1, розкладний ніж зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту № 2, фрагмент тканини зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту № 3, кофту, яку упаковано до спец пакету № WAR 1762753 та два змиви РБК, які упаковано до двох паперових конвертів № 4 тa № 5 визнано речовими докази по кримінальному провадження № 12025152260000422 від 16.12.2025 року та постановлено зберігати їх у камері зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_6 (Т.1, а. с. 117-118);

копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.12.2025, якою слідчому СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_23 дозволено проведення огляду 16 грудня 2025 року території дачної ділянки АДРЕСА_8 , у тому числі дачного будинку, в ході якого виявлено та вилучено: ніж з синьо-білою рукояткою, який упаковано до паперового конверту № 1; розкладний ніж зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту № 2; фрагмент тканини зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту № 3; кофту, яку упаковано до спец пакету № WAR 1762753; два змиви РБК, які упаковано до двох паперових конвертів № 4 та № 5 (Т.1, а. с. 119-121);

виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 2332/779, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено діагноз: колото-різана рана в ділянці VI-VII міжребер`я по передньоакселярній лінії зліва з проникненням у грудну порожнину; колота рана має хід раньового каналу зверху в низ медіально, розмір 2?0,5 см без пошкодження перекарду та міокарду; колото-різана рана 2-3 см вище останньої без проникнення в грудну порожнину, розмір 2?0,5 см, тобто ножові поранення грудної клітини зліва, проникаюча колото-різана рана грудної клітки зліва, пневмагемоторакс зліва (Т.1, а. с. 122);

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.12.2026, з якого вбачається, що 16.12.2026 о 14 год 06 хв ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК України, та в ході проведення особистого обшуку виявлено та вилучено кросівки червоного кольору з синіми та жовтими вставками (Т.1, а. с. 123-126);

повідомлення про підозру від 17.12.2025 ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України (Т.1, а. с. 130-132);

копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2025, відповідно до якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, без визначення розміру застави до 13.02.2026 (Т.1, а. с. 133-137);

копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.12.2025, з якої слідує, що слідчим суддею накладено арешт на тимчасово вилучене, в ході особистого обшуку затриманого, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 майно: червоні спортивні кросівки з синіми та жовтими вставками, які поміщені до паперового конверту (Т.1, а. с. 139-142);

копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.12.2025, відповідно до якої слідчим суддею накладено арешт на тимчасово вилучене майно: ніж з синьо-білою рукояткою, який упакований до паперового конверту № 1 та фрагмент тканини зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту № 3; ніж та фрагмент тканини належать ОСОБА_8 ; розкладний ніж зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту № 2 та який належить ОСОБА_4 ; кофту, яку упаковано до спец пакету № WAR 1762753 та яка належить ОСОБА_6 ; два змиви РБК, які упаковано до двох паперових конвертів № 4 та № 5 (Т.1, а. с. 143-146);

копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.12.2025, якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно ОСОБА_6 : куртку чорного кольору зі слідами РБК, яку поміщено до спецпакету № PSP 4299772; штани чорного кольору зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 1; труси зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 2; кросівки зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 3 (Т.1, а. с. 147-150);

постанова про відібрання біологічних зразків від 16.12.2025 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.1, а. с. 151-152);

протокол отримання біологічних зразків для експертизи від 16.12.2025 з якого вбачається, що слідчий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_32 , за участю: захисника ОСОБА_5 , спеціаліста-криміналіста ОСОБА_30 , у присутності понятих: ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , відібрав у підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зразки букального епітелію, з використанням ватних аплікаторів, котрі в подальшому поміщені до паперового конверту та опечатані (Т.1, а. с. 153-154);

протокол огляду предмету від 17.12.2025 об`єктом якого є зразок букального епітелію ОСОБА_4 , який упаковано до паперового конверту та опечатаний (Т.1, а. с. 155);

постанова про визнання предмета речовими доказами від 17.12.2025, відповідно до якої зразок букального епітелію ОСОБА_4 , що упакований до паперового конверту визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025152260000422 (Т.1, а. с. 156);

постанова про відібрання біологічних зразків від 24.12.2025 у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т.1, а. с. 157-158);

протокол отримання біологічних зразків для експертизи від 06.01.2026 з якого слідує, що слідчий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_23 , у приміщенні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_7 », за участю завідуючого хірургічним відділенням ОСОБА_35 , відібрав у ОСОБА_6 зразки крові для проведення імунологічних, біологічних експертиз (Т.1, а. с. 159);

протокол огляду предмету від 06.01.2026 об`єктом якого є зразок крові ОСОБА_6 , який упаковано до паперового конверту, який опечатаний (Т.1, а. с. 160);

постанова про визнання предмета речовими доказами від 06.01.2026, відповідно до якої зразок крові ОСОБА_6 , що упакований до паперового конверту, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025152260000422 (Т.1, а. с. 161);

заява ОСОБА_27 від 06.01.2026 року про надання дозволу на проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_7 (Т.1, а. с. 162);

копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.12.2025, відповідно до якої слідчим суддею постановлено Комунальному некомерційному підприємству « ІНФОРМАЦІЯ_8 », розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , надати слідчому СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_23 тимчасовий доступ, з можливістю вилучення оригіналу медичної картки стаціонарного хворого № 2332/779, інших медичних документів та наявними рентгенографічними знімками на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т. 2, а. с. 1-3);

протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.01.2026 з додатком до нього, відповідно до якого слідчому СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_23 надано медичну карту стаціонарного хворого № 2332/779 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку, на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.12.2025, вилучено (Т. 2, а. с. 4-5);

висновок експерта № 42 від 23.01.2026 судово-медичної експертизи по медичним документам, відповідно до якого у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мають місце тілесні пошкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва без пошкодження внутрішніх органів, що ускладнилось гемопневмотораксом лівої плевральної порожнини. Дані тілесні пошкодження могли утворитися від двох дій будь-яким колючо-ріжучим предметом, не виключно клинком ножа. Утворення даних тілесних пошкоджень в строк вказаний в постанові-16.12.2025 року, не виключається. Тілесне пошкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Тілесне пошкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва без пошкодження внутрішніх органів, що ускладнилось гемопневмотораксом лівої плевральної порожнини відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя. Утворення даних тілесних пошкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину як з приданням тілу прискоренням так і без нього, виключається. Будь-яких характерних тілесних пошкоджень для боротьби чи самозахисту потерпілого, щоб свідчили про здійснення ним фізичного опору в наданих медичних документах не мається. Будь-яких судово-медичних даних про наявність етилового спирту в крові потерпілого, та надходженні в лікувальний заклад не мається (Т. 2, а. с. 6-10);

висновок експерта № 58 від 13.01.2026 експертизи речових доказів, з якого вбачається, що на парі кросівок, наданих на експертизу, знайдена кров людини (Т. 2, а. с. 11-14);

висновок експерта № 59 від 13.01.2026 експертизи речових доказів, з якого слідує, що на куртці, наданій на експертизу, знайдена кров людини (Т. 2, а. с. 15-18);

висновок експерта № 61 від 13.01.2026 експертизи речових доказів, відповідно до якого на фрагменті тканини, наданій на експертизу, знайдена кров людини (Т. 2, а. с. 19-22);

висновок експерта № 60 від 13.01.2026 експертизи речових доказів, якого слідує, що на джемпері, наданому на експертизу, кров не знайдена (Т. 2, а. с. 23-26);

висновок експерта № 56 від 13.01.2026 експертизи речових доказів, відповідно до якого на штанах (об. № 1-3), наданих на експертизу, знайдена кров людини (Т. 2, а. с. 27-30);

висновок експерта № 57 від 13.01.2026 експертизи речових доказів, з якого слідує, що на чоловічих трусах (об. № 1), наданих на експертизу, знайдена кров людини (Т. 2, а. с. 31-34);

квитанція про отримання речових доказів на зберігання (Т. 2, а. с. 35);

постанова про продовження строку досудового розслідування від 06.02.2026, відповідно до якої строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025152260000422 від 16.12.2025 року продовжено до трьох місяців, тобто до 17.03.2026 року (Т. 2, а. с. 36-38);

копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.02.2026 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.03.2026 до 14:06 (Т. 2, а/с 39-44);

повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05.03.2026 (Т. 2, а/с 45-48);

висновок експерта від 03.03.2026 № СЕ-19/115-26/452-БД , яким встановлено генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт № 1), які наведені в таблиці результатів дослідження з доданою довідкою про вартість експертизи на суму 14994,37 грн (Т. 2, а/с 49-57);

висновок експерта від 16.02.2026 № СЕ-19/115-26/451-БД , яким встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкт № 1), які наведені в таблиці результатів дослідження з доданою довідкою про вартість експертизи на суму 9997,81 грн (Т. 2, а/с 58-66);

висновок експерта від 03.03.2026 № СЕ-19/115-26/535-БД , яким у змиві РБК «1» (об?єкт № 1), у змиві РБК «2» (об?єкт № 2) виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та для ідентифікації не придатні, з доданою довідкою про вартість експертизи на суму 15956,76 грн (Т. 2, а/с 67-77);

висновок експерта від 03.03.2026 № СЕ-19/115-26/533-БД , яким на руків`ї ножа (об`єкт № 2) виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та для ідентифікації непридатними. На лезі ножа (об?єкт № 1) виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішки крові людини, генетичні ознаки яких не встановлено, у зв?язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу, з доданою довідкою про вартість експертизи на суму 18368,05 грн (Т. 2, а/с 78-87);

висновок експерта від 03.03.2026 № СЕ-19/115-26/532-БД , яким на складному ножі (об?єкти № 1,2,3,4), виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця І.І, додаток 1). Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених на складному ножі (об?єкт № 3) збігаються з ДНК-профілем зразка крові потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та не збігаються з ДНК-профілем зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність походження даного ДНК-профілю від потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 становить не менше ніж 99.99999999 %. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених на складному ножі (об?єкти № 1,2,4) є змішаними містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зразка крові потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з доданою довідкою про вартість експертизи на суму 22191,33 грн (Т. 2, а/с 88-101);

висновок експерта від 03.03.2026 № СЕ-19/115-26/528-БД, яким на кросівку на праву ногу (об?єкт № 2), кросівку на ліву ногу (об?єкт № 4) виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та непридатними до ідентифікації. На кросівку на праву ногу (об?єкт № 1), кросівку на ліву ногу (об?єкт № 3) виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішки крові людини, генетичні ознаки яких не встановлено, у зв?язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу, з доданою довідкою про вартість експертизи на суму 22814,42 грн (Т. 2, а/с 102-111);

квитанція про отримання речових доказів на зберігання, а саме зразок букального епітелію ОСОБА_4 , упакований до паперового конверту; ніж розкладний з коричневою рукояткою, упакований до паперового конверту; зразок крові потерпілого ОСОБА_6 , упакований до паперового конверту; ніж кухонний, упакований до паперового конверту; два змиви, упаковані до двох паперових конвертів; кросівки, упаковані до паперового конверту. Номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження 524. Порядковий номер 2042;

протокол проведення слідчого експерименту від 03.03.2026, який було розпочато о 15:10 та закінчено о 15:56, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_4 та понятих, з відеофіксацією, в ході якого ОСОБА_4 розповів та продемонстрував обставини вчинення кримінального правопорушення, які співпадають з тими обставинами, які були повідомлені суду в ході допиту обвинуваченого; в судовому засіданні було відтворено та переглянуто відеодиск, який є додатком до протоколу проведення слідчого експерименту від 03.03.2026 (Т. 2, а/с 113-120);

протокол проведення слідчого експерименту від 06.01.2026, який було розпочато об 11:32 та закінчено об 11:52 проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 та понятих, з відеофіксацією, в ході якого ОСОБА_6 розповів та продемонстрував обставини кримінального правопорушення, які співпадають з тими обставинами, які були повідомлені суду в ході допиту потерпілого; в судовому засіданні було відтворено та переглянуто відеодиск, який є додатком до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.01.2026 (Т. 2, а/с 132-136);

матеріали ЄО № 7435 від 16.12.2025 в яких зафіксовано, що під час інтерв`ювання підозрюваного ОСОБА_4 на його обличчі та голові були виявленні тілесні ушкодження. ОСОБА_4 подав заяву, що отримав тілесні ушкодження через власну необережність, претензій ні до кого не має. (Т. 2, а/с 137-144).

Під час судового розгляду у змагальному процесі обвинувачений та захисник не ставили питань про недопустимість жодних доказів, зібраних стороною обвинувачення.

Мотиви зміни обвинувачення.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При цьому суд вважає, що досліджені в судовому засіданні докази не доводять пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - закінчений замах на умисне вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з таких підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» (далі-Постанова), замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин.

Отже, якщо винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство.

Також злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяні.

Згідно із пунктом 22 вказаної Постанови питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Наведений підхід є обґрунтованим ще й з огляду на ту обставину, що замах є вчиненням особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Разом із тим згідно з наведеними вище фактичними обставинами не існувало причин, що перешкоджали вчиненню злочину, а отже, злочин припинено з волі винного, що виключає підставу для кваліфікації дій ОСОБА_4 як замах на вбивство.

У постанові від 13.02.2020 у справі № 164/1826/17 Верховний Суд дійшов такого висновку: якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин.

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що у разі, коли поведінка обвинуваченого до, під час та безпосередньо після вчинення злочину, свідчить про відсутність в нього умислу на вбивство потерпілого та доводить те, що він діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті потерпілого, він повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки.

У постанові від 09.11.2023 у справі № 383/931/19 Верховний Суд зробив висновки, що під час кваліфікації злочинів проти життя і здоров`я особи, питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків виділяють умисел конкретизований і неконкретизований. Конкретизований умисел - це умисел, за якого особа передбачає конкретний характер суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а неконкретизований - за якого особа передбачає можливість настання альтернативних суспільно небезпечних наслідків. Дії винуватого кваліфікуються як замах лише за наявності конкретизованого (визначеного) умислу. Тобто, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.05.2025 (справа № 939/2393/21) та від 30.06.2025 року (справа № 646/8543/23).

Поведінка обвинуваченого до, під час та безпосередньо після вчинення злочину, свідчить про відсутність в нього умислу на вбивство потерпілого, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки - тяжкі тілесні ушкодження.

Як вбачається з матеріалів провадження, в зазначений день, час та місці ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 два удари ножом в область грудної клітини зліва. Сам ОСОБА_4 не заперечує, що хоча і діяв умисно, проте не бажав настання смерті потерпілого. Судом встановлено, що після того, як потерпілий отримав поранення, він був притомний, самостійно рухався, вдягнувся, взяв телефон та вийшов з будинку, дійшов до зупинки громадського транспорту та викликав швидку допомогу, а ОСОБА_4 , виконавши всі дії, які вважав за потрібне, припинив свій напад, помився та ліг спати.

При цьому суд приймає до уваги характер ударів, які були завдані потерпілому та які спричинили потерпілому тілесні ушкодження. У дослідній частині висновку судово-медичного експерта № 42 від 23.01.2026 зазначено, що ОСОБА_6 був госпіталізований 16.12.2025 у стані середньої важкості, загальний стан відносно задовільний, при мануальному обстеженні виражених порушень цілісності зі сторони кістково-м`язової системи не виявлено. Діагноз заключний клінічний: множинні (дві, одна з яких проникає у грудну порожнину) колото-різані рани передньо-бічної поверхні грудної клітки зліва без ушкодження органів, ускладнених кровотечою, гемотораксом зліва.

Також суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_4 мав реальну можливість продовжити наносити ОСОБА_6 удари ножем, в тому числі у життєво важливі органи, з огляду на відсутність очевидців саме у момент заподіяння ним тілесних ушкоджень потерпілому, за відсутності інших стримуючих факторів, проте цього не зробив.

Під час судового розгляду не було встановлено факту існування для обвинуваченого об`єктивних перешкод, щоб довести умисел на вбивство до кінця.

Крім того, суд приймає до уваги поведінку потерпілого, який після поранення самостійно вдягнувся, покинув будинок, дійшов до зупинки та викликав швидку медичну допомогу.

Ці обставини також свідчать про відсутність явної реальної загрози життю потерпілого.

Обвинувачений не заперечує факту завдання потерпілому ножового поранення, однак зазначає, що наміру вбивати останнього не мав, а тому його дії неправильно розцінено як замах на умисне вбивство ОСОБА_6 . Зазначає, що якби мав наміри вбити потерпілого, то нічого не завадило б йому довести свій злочинний намір, направлений на вбивство, до кінця, якщо би він у нього був. Слід зауважити, що потерпілий ОСОБА_6 під час допиту підтвердив вказану позицію обвинуваченого.

Отже завдаючи удару ножем, обвинувачений об`єктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, припускав, що такими ударами буде заподіяне ножове поранення, і передбачав можливість настання наслідків у вигляді завдання будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`ю потерпілого, хоча й не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто він діяв із неконкретизованим (невизначеним) умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 повністю охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 121 КК, як умисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що були помилково кваліфіковані а ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК, як закінчений замах на умисне вбивство потерпілого.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об`єктивного з`ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом?якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що проявилось в тому, що обвинувачений під час слідчого експерименту розказав та продемонстрував учасникам слідчої дії обставини події, показав механізм та спосіб, яким були нанесені потерпілому тілесні ушкодження, зважаючи на те, що очевидці вказаного відсутні.

Щодо щирого каяття, яке було заявлене в обвинувальному акті, але у судових дебатах прокурор вказав на його відсутність, то суд звертає увагу, що ОСОБА_4 під час допиту потерпілого попросив вибачення у ОСОБА_6 , надав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, висловлював жаль з приводу того, що взяв ніж. Той факт, що ОСОБА_4 не визнавав вину у вчиненні закінченого замаху на вбивство не свідчить про відсутність щирого каяття, адже він, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду, повністю визнавав факт спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Суд не знаходить достатніх підстав для визнання обставиною, що обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. З матеріалів кримінального провадження, з показів потерпілого, свідка, обвинуваченого, вбачається лише факт вживання обвинуваченим алкогольних напоїв у вечірній час 15.12.2025. Медичного огляду обвинуваченого на стан алкогольного сп`яніння не проводилося, відповідного висновку спеціаліста чи експерта матеріали провадження не містять. При цьому кримінальне правопорушення було вчинено близько 04 год 00 хв 16.12.2025, тобто через певний час після вживання алкоголю. За таких обставин сам по собі факт вживання алкогольних напоїв напередодні не свідчить безумовно про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння саме на момент вчинення кримінального правопорушення. За п. 13 ч. 1 ст. 67 КК при призначенні покарання обставиною, яка його обтяжує, визнається саме вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а не сам факт того, що вона раніше вживала алкоголь. При цьому ця обставина підлягає доказуванню за загальними правилами ст. 91 КПК. Як вказав прокурор в судових дебатах, судова практика справді допускає встановлення сп`яніння не лише медичним оглядом, а наприклад, через сукупність інших доказів, зокрема визнання самого обвинуваченого, показання свідків тощо. Але в даному випадку суд не може достовірно встановити факт знаходження ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння 16.12.2025 о 04:00.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить з того, що обвинуваченим вчинено умисний тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи. Дані про особу обвинуваченого свідчать про те, що згідно вимоги про судимість та довідки про звільнення ОСОБА_4 раніше судимий, судимість не знято і не погашено у встановленому законом порядку. Згідно медичних довідок на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога обвинувачений не перебуває. Має постійне місце проживання та відповідно до характеристики ПОГ СВГ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області по місцю проживання характеризується негативно, за місцем мешкання надходили скарги щодо аморального способу життя, зловживання алкогольними напоями. З 2018 року перебуває у шлюбі, має сина 2016 року народження.

Суд також враховує позицію потерпілого, який не має до обвинуваченого жодних претензій матеріального чи морального характеру, не бажає суворого покарання, не хоче, щоб той перебував у місцях позбавлення волі, однак звертає увагу, що суд не пов`язаний з його позицією при призначенні покарання.

При цьому поведінка потерпілого може бути визнана обставиною, що зменшує суспільну небезпечність злочину і пом`якшує покарання винного. По даній справі встановлено, що потерпілий напередодні був ініціатором виникнення конфлікту, застосував до обвинуваченого фізичне насильство, тому при призначенні покарання суд враховує дану обставину.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно з частиною другої статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди керуються принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

З огляду на те, що ОСОБА_4 умисно із застосуванням ножа наніс потерпілому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тоді як відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Суд не вбачає підстав для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом на підставі ст. 69 КК України. Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та обставини цієї справи суд вважає, що правові підстави для застосування ст. 75 КК України також відсутні.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили. Тож початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі стосовно особи, яка перебуває під вартою, законодавець обліковує виключно з дня набрання законної сили обвинувальним вироком при цьому строк попереднього ув`язнення повинен бути зарахований до строку відбування покарання за правилами ст. 72 КК України.

Суд бере до уваги, що обвинувачений 16.12.2025 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, а з 18.12.2025 перебуває під вартою, тому на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зазначений строк підлягатиме зараховуванню у строк відбуття покарання.

Враховуючи те, що обвинуваченому призначено покарання у виді позбавленні волі реально, з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, суд не вбачає підстав, передбачених ч. 3 ст. 377 КПК України, для зміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою. Таким чином, запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, знявши попередньо накладений на них арешт.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так, стягненню з ОСОБА_4 підлягають судові витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № CE-19/115-26/452-БД від 03.03.2026) у розмірі 14994 грн 37 коп; судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № CE-19/115-26/451-БД від 16.02.2026) в розмірі 9997 грн 81 коп; судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № CE-19/115-26/535-БД від 03.03.2026) в розмірі 15956 грн 76 коп; судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № CE-19/115-26/533-БД від 03.03.2026) в розмірі 18368 грн 05 коп; судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № CE-19/115-26/532-БД від 03.03.2026) в розмірі 22191 грн 33 коп; судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № CE-19/115-26/528-БД від 03.03.2026) в розмірі 22814 грн 42 коп, всього на суму 104322,74 грн.

Керуючись ст. 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.12.2025 на тимчасово вилучене майно: червоні спортивні кросівки з синіми та жовтими вставками, які поміщені до паперового конверту.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.12.2025 на тимчасово вилучене майно: ніж з синьо-білою рукояткою, який упакований до паперового конверту № 1 та фрагмент тканини зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту № 3; розкладний ніж зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту № 2; кофту, яку упаковано до спец пакету № WAR 1762753; два змиви РБК, які упаковано до двох паперових конвертів № 4 та № 5.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.12.2025 на тимчасово вилучене майно: куртку чорного кольору зі слідами РБК, яку поміщено до спецпакету № PSP 4299772; штани чорного кольору зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 1; труси зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 2; кросівки зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 3.

Речові докази: ніж з синьо-білою рукояткою, який упаковано до паперового конверту № 1; розкладний ніж зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту № 2; фрагмент тканини зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверту № 3; кофта, яка упакована до спец пакету № WAR 1762753; два змиви РБК, які упаковано до двох паперових конвертів № 4 та № 5; куртка чорного кольору зі слідами РБК, яку поміщено до спец пакету № PSP 4299772; штани чорного кольору зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 1; труси зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 2; кросівки зі слідами РБК, які поміщено до паперового конверту № 3; кросівки червоного кольору з синіми та жовтими вставками, які поміщено до паперового конверту; зразок крові ОСОБА_6 , що упакований до паперового конверту; зразок букального епітелію ОСОБА_4 , що упакований до паперового конверту, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_9 - після набрання вироком законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових молекулярно-генетичних експертиз в розмірі 104322,74 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання за даним вироком термін попереднього ув`язнення з 16 грудня 2025 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз`яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

24.08.2026