Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №552/8341/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/8341/25 Номер провадження 22-ц/814/1838/26Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Полтави від 08 грудня 2025 року, по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання посилаючись на те, що відповідач за адресою АДРЕСА_1 користується послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді опалення, а тому зобов`язаний оплачувати отримані послуги.

У зв`язку з невиконання покладених зобов`язань, за період з 01.10.2023 року по 01.06.2025 року утворилась заборгованість у сумі 21530,22 грн. Крім суми заборгованості, просив стягнути за період з 21.01.2024 року по 01.06.2025 року індекс інфляції в сумі 2059,97 грн. та 3% річних в сумі 477,40 грн. та судові витрати.

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 08 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 21530,22 грн., індекс інфляції 2059,97грн., 3% річних в сумі 477,40 коп., судовий збір у розмірі 3 028 грн., а всього 27 095,59 грн.

Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування скарги зазначено, що ОСОБА_1 не є власником та споживачем послуг наданих ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки там не проживає, що підтверджується наданими доказами, окрім того зареєстрований за іншою адресою. Зазначає, що позивачем жодним доказом не підтверджено відношення відповідача до адреси за якою надавались послуги та обліковується заборгованість.

У зв`язку із вказаним відповідач просить скасувати рішення Київського районного суду міста Полтави від 08 грудня 2025 року та відмовити в задовленні позову в повному обсязі.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає комунальні послуги з централізованого теплопостачання та гарячої води за адресою АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з позовом підприємство вказувало, що відповідач є споживачем наданих підприємством послуг за вказаною адресою, а невиконання зобов`язань по оплаті наданих послуг призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 є споживачем послуг за адресою АДРЕСА_1 , а отже останній має сплачувати надані підприємством послуги як власник майна.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду виходячи з наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно ст. 13, п. 1 ч. 1 ст. 20 вказаного Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» регламентовано обов`язковість укладення договору між споживачем та теплопостачальною організацією, де споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору. Такий обов`язок покладається саме на споживача. Не укладення такого договору між сторонами не звільняє споживача від обов`язку здійснювати оплату за фактично спожиті послуги.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.6 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем комунальної послуги є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб, та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила) розрахунковим періодом для оплати послуг визначено календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з вимогами ст.162 ЖК України споживач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги з теплопостачання у строки, встановлені чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, а статтею 322 ЦК України передбачено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є власником та не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Відповіддю №1871700 з Єдиного державного демографічного реєстру , згідно якої відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно ухвали Київського районного суду м.Полтави від 26.05.2025 у справі №552/4065/25 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» відмовлено у видачі судового наказу , оскільки заявником не доведено , що ОСОБА_1 є споживачем послуг за наведеною адресою.

Враховуючи вищевикладені обставини та надані докази, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_1 не є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 та не є фактичним споживачем наданих послуг з теплопостачання за вищевказаною адресою, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в сумі 24 067,59 грн.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов хибного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача вартості теплопостачання, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити , рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову, в порядку ст. 141 ЦПК України з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на користь Держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 4542 грн сплата якого була відстрочена ОСОБА_1 до розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 367, 374 , 376 , 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Київського районного суду міста Полтави від 08 грудня 2025 року – скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення.

Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання – залишити без задоволення.

Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4542 грн в дохід держави.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов